Нікіта (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікіта
фр. La Femme Nikita
Жанркримінальна драма / трилер
РежисерЛюк Бессон
ПродюсериКлод Бессон (виконавчий)
Люк Бессон
Маріо Чеккі Горі
СценаристЛюк Бессон
У головних
ролях
Анн Парійо
Чеки Каріо
Жан-Юг Англад
Жанна Моро
Жан Рено
ОператорТьєррі Арбоґаст
КомпозиторЕрік Серра
ХудожникДен Вейл
КостюмерЕнн Анджеліні,
Валентин Бретон Де Лойс,
Мімі Лемпіка
КінокомпаніяGaumont
• Les Films du Loup
• Cecchi Gori Group Tiger Cinematografica
Дистриб'юторThe Samuel Goldwyn Companyd
Тривалість117 хв.
Мовафранцузька
італійська
КраїнаФранція Франція
Італія Італія
Рік1990
Дата виходу17 лютого 1990 (Франція)
Кошторис7,62 млн [1]
Касові збори5 017 971 $
3 787 845 глядачів (Франція)[1]
IMDbID 0100263
РейтингIMDb: 7.4/10 stars

«Нікіта» (фр. Nikita, в американському прокаті «La Femme Nikita») — франко-італійський кінофільм Люка Бессона, пригодницька драма.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Після пограбування магазину, що закінчилося кривавою бійнею, молоду героїню на ім'я Нікіта притягають до суду за вчинене нею вбивство. Після суду, урядова силова структура, вбачаючи в Нікіті якийсь потенціал, інсценує її смерть і починає роботу з перетворення тендітної дівчини в секретного агента, що спеціалізується на вбивствах.

У ролях

[ред. | ред. код]
Анн Парійо ···· Нікіта́
Марк Дюре ···· Ріко
Патрік Фонтана ···· Койот
Ален Латьєр ···· Зап
Жак Буде ···· хімік
Чекі Каріо ···· Боб
Жан-Юг Англад ···· Марко
Жанна Моро ···· Аманда
Філіп Леруа ···· Гросман
Жан Рено ···· Віктор, «чистильник»
Жан Буіз ···· аташе посольства

Культурний вплив

[ред. | ред. код]

Цей фільм Люка Бессона здобув велику популярність не тільки у Франції, але і в інших країнах, наприклад, у Великій Британії та США. Пізніше його перезняли як американський рімейк «Точка повернення», а також знято серіал з однойменною назвою. Незвично величний і урочистий вид історії при найближчому розгляді цілком міг зійти за голлівудську видовищність. Не випадково Бессона, як і його соратників по необароко, особливо, Жана-Жака Бенекса, примітили саме в Голлівуді. «Нікіта» доводить, що Люк Бессон схильний створити тільки видимість постмодерністської традиції, неординарно обіграти розхожу шпигунську історію, майже протягом всієї дії ефектно і багатозначно розповідаючи про підготовку дівчини-злочинниці з рідкісним ім'ям Нікіта для якоїсь відповідальної і секретної місії. З'ясовується, що ніякого другого сенсу в стрічці немає, режисерові бракує навіть іронії, щоб не так явно милуватися тим, як він зухвало поводиться з жанром, грає з фактурою, жонглює кінематографічними прийомами, немов ілюзіоніст обманює довірливих глядачів[джерело?].

Анн Парійо, яка прославилася в «Нікіті», отримала крім нагороди «Сезар» за роль також запрошення на з'омки в США.

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації фільму «Нікіта»[2][3]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1991 Премія «Сезар» (16-та церемонія) Найкращий фільм Нікіта Номінація
Найкращий режисер Люк Бессон Номінація
Найкраща акторка Анн Парійо Перемога
Найперспективніший актор Марк Дюре Номінація
Найкраща операторська робота Тьєррі Арбоґаст Номінація
Найкращі декорації Ден Вейл Номінація
Найкращий монтаж Олів'є Моффруа Номінація
Найкращий звук Мішель Барльє, П'єр Бев, Жерар Ломпс Номінація
Найкраща музика до фільму Ерік Серра Номінація
Давид ді Донателло Найкращий іноземний фільм Нікіта Номінація
Найкраща іноземна акторка Анн Парійо Перемога
Премія Італійського національного синдикату кіножурналістів Найкращий іноземний режисер Люк Бессон Номінація
Національна рада кінокритиків США Топ іноземних фільмів Нікіта Перемога
1992 Золотий глобус Найкращий фільм іноземною мовою Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]