П'єр-Луї Женґене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр-Луї Женґене
ПрізвиськоLe bon Ginguené
Народився25 квітня 1748(1748-04-25)[1][2][…]
Ренн[3]
Помер16 листопада 1816(1816-11-16)[4][1][…] (68 років)
колишній XI округ Парижаd, Париж, Франція[3]
ПохованняПер-Лашез
Країна Франція
Діяльністьполітик, журналіст, дипломат, поет, історик, драматург, літературний критик, літератор
Alma materÉmile Zola school in Rennesd
Мова творівфранцузька
Magnum opusLa Décade philosophiqued
ЧленствоІнститут Франції, Les Neuf Sœursd, Академія надписів та красного письменства (1816)[5], Туринська академія наук[3], масонство і Академія делла Круска

CMNS: П'єр-Луї Женґене у Вікісховищі

П'єр-Луї Женґене (фр. Pierre-Louis Ginguené; 25 квітня 1748, Ренн — 16 листопада 1816, Париж) — французький поет і критик.

Популярність йому принесла поема La Confession de Zulmé. Як музичний критик, Женґене стояв на боці глюкістів. Писав у журналі «La feuille villageoise», який поставив собі за мету поширення в народі правильних понять про принципи і прагнення французької революції. Під час терору Женґене був арештований, але термідоріанський переворот повернув йому свободу.

Женґене був також масоном[6], і входив до масонської ложі «Дев'ять Сестер»[7].

Бувши обраним членом виконавчої комісії з народної освіти, багато попрацював над перетворенням народних шкіл. Читав у Парижі курс італійської літератури.

Праці Женґене

[ред. | ред. код]

Його найважливішою працею вважається: «Літературна історія Італії» (Histoire littéraire d'Italie, Париж, 1811—1824), складена здебільшого з твору Тирабоскі «Історія італійської літератури» (Storia della letteratura italiana). Останні два томи цього твору частково написані італійським письменником Франческо Сальфі.

Женґене написав

[ред. | ред. код]
  • «La satire des satires» (1778);
  • «Léopold» (поема, 1787);
  • «Eloge de Louis XI» (1788);
  • «De l'autorité de Rabelais dans la révolution présente» (1791);
  • «Notice sur la vie et les ouvrages de Piccini» (1802);
  • «Fables nouvelles» (1810)

Видав

[ред. | ред. код]
  • «Oeuvres de Chamfort» (1795)
  • «Lebrun» (1811).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б GeneaStar
  3. а б в г www.accademiadellescienze.it
  4. SNAC — 2010.
  5. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  6. Daniel Ligou, ed. Dictionnaire de la franc-maçonnerie (Paris: Presses Universitaires de France, 1987)
  7. Louis Amiable, Une loge maçonnique d'avant 1789, la loge des Neuf Sœurs (Les Editions Maçonnique de France, Paris 1989)

Література

[ред. | ред. код]