Пітові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітові
Піта короткохвоста (Pitta brachyura)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Тиранни (Tyranni)
Інфраряд: Eurylaimides
Надродина: Pittoidea
Родина: Пітові (Pittidae)
Swainson, 1831
Роди
Посилання
Вікісховище: Pittidae
Віківиди: Pittidae
EOL: 1621
ITIS: 178274
NCBI: 9161
Fossilworks: 99141

Пітові[1] (Pittidae) — родина невеликих птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes).

Довжина тіла від 15 до 30 см, вага — від 40 до 200 г. Тіло округле, ноги довгі, хвіст короткий; дзьоб сильний, прямий. Характерне дуже яскраве забарвлення, що поєднує насичені відтінки синього, жовтого, червоного, блакитного, зеленого, чорного та інших кольорів. У деяких видів самці і самиці відрізняються в забарвленні (самиці більш бліді), у інших же вони однакові.

Поширення

[ред. | ред. код]

42 види пітових поширені у тропіках Старого Світу; переважна ж більшість їх живе в Південній і Південно-Східній Азії.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Ведуть піти денний спосіб життя, збираючи свій корм — комах, черв'яків та інших безхребетних, зрідка дрібних хребетних — на землі, в лісовій підстилці. Пересуваються переважно по-горобиному — стрибками; сполохані птахи злітають на дерева і затаюються. Ночують також на деревах. Більшість видів осілі, деякі роблять сезонні міграції (причому летять звичайно вночі). Гніздяться на землі в чагарниках або на невеликих деревах, споруджуючи кулеподібне гніздо з гілочок з входом збоку. У кладці 3-5 яєць.

Охорона

[ред. | ред. код]

До Червоної Книги МСОП занесено 13 видів родини. Найменш чисельною є піта чорночерева (Hydrornis gurneyi): чисельність її оцінюється менш ніж у 100 особин і з причини вирубок лісів, де проживає вид, поступово зменшується. З 1952 птах вважався вимерлим, але в 1986 р. відкритий знов.

Erythropitta
Hydrornis
Pitta — піта

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]