Савакадзе (1920)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савакадзе
澤風
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Мінекадзе»
Держава прапора Японія Японія
Належність
Корабельня корабельня Mitsubishi у Нагасакі
Закладено 7 січня 1918
Спущено на воду 7 січня 1919
Введено в експлуатацію 6 березня 1920
На службі 1920—1945
Виведений зі складу флоту 15 вересня 1945
Статус зданий на злам у 1948
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1345
Довжина 102,6 м
Ширина 9,0 м
Осадка 2,9 м
Технічні дані
Рухова установка 2 парові турбіни, 4 парові котли
Потужність 38500 к.с. (28,7 МВт)
Швидкість 39 вузлів
Дальність плавання 3 600 миль (6 700 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 148
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм / 45 калібрів гармат (1 х 120-мм після модернізації 1941)
Торпедно-мінне озброєння 6 (3х2) × 533-мм торпедних апаратів (зняті після модернізації 1941)

20 мін 36 глибинних бомб (після модернізації 1941)

Савакадзе (Sawakaze, яп. 澤風) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій Світовій війні.

Корабель, який став першим (за датою закладання) серед есмінців типу «Мінекадзе», спорудили у 1920 році на корабельні компанії Mitsubishi у Нагасакі. 

У 1932 році під час японо-китайського конфлікту, відомого як «Інцидент 28 січня», Савакадзе здійснював патрулювання на Янцзи.

У 1941-му Савакадзе пройшов модернізацію, під час якої з нього зняли 3 з 4 гармат головного калібру та два кормові торпедні апарати, натомість встановили 4 бомбоскидачі та стелажі для 36 глибинних бомб.

На момент вступу Японії у Другу світову війну Савакадзе підпорядковувався 1-му військово-морському округу (1st Naval District), він же військово-морський округ Йокосука (Yokosuka Naval District), при цьому з вересня 1941-го корабель забезпечував тренування авіації в районі Татеями (Токійська затока), маючи завдання на порятунок пілотів у випадку необхідності (до того у 1935—1938 роках есмінець вже виконував подібні функції).

З березня 1942-го Савакадзе залучили до протичовнового патрулювання в районі Токійської затоки, а починаючи з грудня він також водив конвої до північної зони. 29 січня 1943-го Савакадзе вийшов з Парамуширу (Курильські острови) для супроводу на початковій ділянці маршруту транспорту «Акагане-Мару», який прямував до алеутського острова Атту (можливо відзначити, що в середині лютого під час чергового рейсу на Атту «Акагане-Мару» буде потоплений американським крейсером[1]).

Надалі есмінець могли залучати до проведення конвоїв у Мікронезію, наприклад, у лютому 1943-го він ескортував конвой №3211, пунктом призначення якого був атол Трук в центральній частині Каролінських островів, а в липні того ж року супроводжував перші сім сотень кілометрів конвой №3702.

У лютому 1944-го Савакадзе залучили до патрульно-ескортної служби в районі півострова Кії (східне узбережжя Хонсю за чотири сотні кілометрів на південний захід від Токіо), а з грудня 1944-го корабель використовували у Йокосуці для тренувань фахівців з протичовнової оборони.

В лютому 1945-го єдину носову гармату головного калібру перемістили на корму, а замість неї змонтували експериментальну установку з 9 направляючими для 150-мм ракет.

З травня 1945-го Савакадзе виконував роль цілі під час навчань пілотів-самогубць 1-го авіакорпусу.

На момент капітуляції корабель перебував у Йокосуці. У вересні 1945-го його виключили зі складу флоту, а пізніше здали на злам.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Japanese Escorts. www.combinedfleet.com. Процитовано 6 грудня 2021.
  2. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 6 грудня 2021.