Сльота Володимир Васильович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/7 серпня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
| Сльота Володимир Васильович | |
|---|---|
 Солдат | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 травня 1967 Кожухівка |
| Смерть | 5 вересня 2014 (47 років) Весела Гора |
| Поховання | Теплицький район |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Володи́мир Васи́льович Сльота́ (16 травня 1967 — 5 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.
Сирота, пройшов строкову службу в лавах РА. Господарював, доглядав за садом, полюбляв риболовлю. Активний учасник Революції Гідності, з перших днів на Майдані, був у 7-й сотні Самооборони Майдану. 18 лютого зазнав поранень в голову під час протистояння із смиловими структурами. Приїхавши додому, відновлював документи — згоріли під час протистояння, вступив до ГФ «Народна самооборона» Теплицького району. Потім пішов добровольцем на фронт.
Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», брав участь у бойових операціях.
5 вересня 2014-го загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула. Терористи тіла убитих палили та розчленовували — розрізали животи, проломлювали голови, спалювали ще живих[1].
Був похований під Старобільськом як невідомий Герой, могила число 257. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.
Упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання пройшло 19 квітня 2016 року в селі Кожухівка.[2][3]
З близьких лишилася двоюрідна сестра.
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 10, місце 8
- 13 жовтня 2016 року в селі Росоша Теплицького району відбулося відкриття меморіальної дошки його честі
- Вшановується 5 вересня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
- ↑ Айдар: 5 вересня 2014. Наш біль і наш борг ворогам. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
- ↑ У Старобільську проведено ритуал перепоховання останків учасника АТО
- ↑ На Вінниччині поховали айдарівця, тіло якого вдалося опізнати завдяки недопалку
- ↑ 50 разів пролунав Дзвін Пам'яті 5 вересня 2020 року
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Статті-кандидати на вилучення
- Солдати (Україна)
- Народились 16 травня
- Народились 1967
- Померли 5 вересня
- Померли 2014
- Поховані в Теплицькому районі
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Нагороджені знаком «За оборону Луганського аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Теплицького району
- Учасники Євромайдану
- Померли у Веселій Горі