Стебелєв Андрій Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стебелєв Андрій Валентинович
Андрій Стебелєв
Народився23 березня 1965(1965-03-23) (59 років)
СРСР СРСР м. Уссурійськ, Приморський край
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанням. Вінниця, с. Канава Вінницька область
ДіяльністьРосійськомовна література України
Відомий завдякипоет
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Військове званняПолковник запасу Збройних Сил України
Нагороди
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Андрі́й Валенти́нович Сте́белєв (нар. 1965, м. Уссурійськ, Приморський край, теперішня РФ) — російськомовний український поет. Член Національної спілки журналістів України (2013), Національної спілки письменників України (2013),[1][2] Національної спілки краєзнавців України (2015).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 березня 1965 р. у м. Уссурійськ Приморського краю (нині у складі Росії). Полковник запасу Збройних сил України з бойовим досвідом в Афганістані, миротворчим — у низці африканських країн (Ангола, ДР Конго), дипломатичної роботи в США. Випускник Військового інституту Міністерства оборони СРСР (Москва, 1987). Перекладач східних мов (урду, дарі). Мешкає у Вінниці з 1992 р.

Творчість

[ред. | ред. код]

Друкується з 1989 р. Автор збірок лірики російською мовою:

  • Быть может… (1997);
  • Подземная страна (1998);
  • Tertium Quid (2000);
  • Реки (2013);
  • Асбест (2015).

Автор літературознавчих розвідок про «срібний вік» російської поезії, публікацій про історію авіації, краєзнавчих матеріалів з історії Поділля,[3] зокрема фотоальбому «Тиврівщина» (2015).

Організатор літературного процесу

[ред. | ред. код]

Культуртрегер поетичної групи «Лірики Transcendent'a».

Засновник з 2001 р. літературного конкурсу «Малахітовий носоріг».

Є співорганізатором на Поділлі Всеукраїнського поетичного фестивалю «Підкова Пегаса».

Куратор громадської ініціативи «Вінницький Дім поета» від 2010 р.

Голова Вінницької міської організації НСПУ від 2015 р.

Є упорядником регіональних альманахів «Змах крила» (2003), «Маскарад» (2004), «Підкова для носорога» (2016), «Одвічна Вінниччина» (2017) та ін.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. До лав [[Національна спілка письменників України|НСПУ]] прийнято 23 нових літератори // Сайт [[Національна спілка письменників України|НСПУ]] «Укр. Літ». — 2013. — 16 жовтня. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 14 травня 2014.
  2. Кириленко, Катерина. Андрій Стебелєв, Микола Антощак та Микола Пасічник поповнили Спілку письменників України // Перші новини Вінниці. — 2013. — 18 жовтня. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 травня 2014.
  3. Біографічна довідка А. Стебелєва на конкурсному літературному порталі Stihi.lv. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  4. Визначені лауреати «Кришталевої вишні» за 2013—2014 рр. // Сайт [[Вінницька обласна організація НСПУ|Вінницької обласної організації НСПУ]] «Краснослов». — 2015. — 8 квітня. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 10 квітня 2015.
  5. Оголошені лауреати літературної премії ім. М. Стельмаха за 2016 рік // Сайт [[Вінницька обласна організація НСПУ|Вінницької обласної організації НСПУ]] «Краснослов». — 2016. — 28 грудня. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
  6. Лауреати премії імені М. Коцюбинського 2021 року. — Офіційний сайт Вінницької обласної державної адміністрації. — 2021. — 17 вересня. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  7. Всеукраїнську літературно-мистецьку премію імені Євгена Гуцала 2021 року присуджено Андрієві Стебелєву / Facebook.com.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]