Тешеніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тешеніт
Тешеніт у ущелині Червоних скель р. Мурмбрідж на південному сході Австралії

Тешеніт (габро анальцимове) (рос. тешенит, габро анальцимовое; англ. teschenite; нім. Teschenit m) — інтрузивна темна повнокристалічна масивна, середньо-, іноді крупно- і гігантозерниста гірська порода з сімейства лужних габроїдів.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Слово Тешеніт походить від типу місцевості міста Цешин, яке тепер розділене на чеський Чеський Тешин і польський Цешин. Гірська порода була вперше науково описана німецьким геологом Людвігом Гогенеггером у 1861 році, яку він називав «тешинітом».[1]. Німецький геолог Фердинанд Ціркель у 1866 р. змінив назву на "тешеніт", яка використовується до сьогодні. [2]

Дифініція

[ред. | ред. код]

Згідно зі схемою класифікації магматичних порід Роджера Леметра (2002), плутонічні різновиди тешеніту класифікуються як олівінгаббро, а вулканічні — як пікрит або пікробазальт. Однак, щоб зберегти їх відмінність, Гібб і Хендерсон (2006) визначають тешеніти наступним чином: «Тешеніти — це середньо- та дрібнозернисті вивержені гірські породи, що складаються з плагіоклазу, клінопіроксену та невеликої кількості анальциму. Олівінові тешеніти можуть містити до 20 об'ємних відсотків олівіну»[3].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Головні породотвірні мінерали: плагіоклаз (лабрадор або бітовніт до 20 % мас.), анальцим, цеоліти (10-30 %), моноклінний піроксен (титанавгіт 20-50 %, олівін бл. 10 %); акцесорні — апатит, титаномагнетит.

Структура гіпідіоморфнозерниста, офітова, порфіровидна.

Сер. хім. склад (% мас): SiO2 46,0; TiO2 2,10; Al2О3 16,8; Fe2О3 4,9; FeO 5,8; MnO 0,19; MgO 4,7; CaO 8,4; Na2O 4,2; К2О 2,1. Характерними для Т. є леткі компоненти — вода і пентаоксид фосфору.

Ефузивний аналог Т. — анальцимовий тефрит.

Різновиди тешеніту

[ред. | ред. код]

Тешеніти залягають у вигляді силлів, пластових тіл, дайок, дрібних штоків. Розповсюджені в Кузнецькому Алатау (РФ), Закавказзі (Грузія), Чехії, Польщі, Шотландії, Австралії, Сербії, Тасманії, Індії, Японії та інших країнах.

У Польщі поблизу Цешина знаходяться найбільші (на сьогодні закриті) цешинітові кар’єри. Цю породу використовували місцево в будівництві (фундаменти) і як дорожній камінь.

Тешеніт використовуються як будів. камінь і облицювальний м-ал.

Література

[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]
  1. Hohenegger, L.: Die geognostischen Verhältnisse der Nordkarpathen in Schlesien und den angrenzenden Theilen von Mähren und Galizien. Perthes, Gotha, S. 50.
  2. Zirkel, F.: Lehrbuch der Petrographie. Vol. 2, Marcus, Bonn, S. 635.
  3. Gibb, F. G. F. und Henderson, C. M. B.: Chemistry of the Shiant Isles main sill, NW Scotland, and wider implications for the perogenesis of mafic sills. In: Journal of Petrology. 47, 1, S. 191-230.