Тіна Пересунько
Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. |
Тіна Пересунько | |
---|---|
Народилася | 16 жовтня 1982[1] (41 рік) Київ, Українська РСР, СРСР[1] |
Країна | Україна |
Діяльність | історик, джерелознавиця, журналістка, сценаристка |
Тіна Пересунько (16 жовтня 1982 р.) — українська дослідниця, журналістка, культурна менеджерка, дослідниця й популяризаторка історії інтернаціоналізації «Щедрика» та світових гастролей капели Олександра Кошиця (1919-1924), як проєкту культурної дипломатії України.
Закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом за фахом «магістр міжнародного маркетингу та реклами» (дипломна праця: «Формування інструментів соціального маркетингу у просуванні національного культурного продукту») й аспірантуру Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за спеціальністю «всесвітня історія»[2][3].
Упродовж 2006-2008 років працювала ведучою програм на Радіо Культура. Співпрацювала із Кирилом Стеценком в організації фестивалю «Українське Різдво» у Києві 2007 року. У 2008-2009 роках працювала в Міністерстві культури та інформаційної політики України на посаді прес-секретарки відомства[4]. 2010 року розробила на замовлення Інституту Адама Міцкевича звіт національної політики України в галузі виконавських мистецтв[5]. У 2011 році – керівниця інтернет-порталу «Культура» Національного газетно-журнального видавництва при Міністерстві культури та інформаційної політики України[6].
Упродовж 2011-2012 років: стипендіатка польсько-американської Програми Лейна Кіркланда (Варшава), 2013 року здобула післядипломну освіту за напрямком «Культурна дипломатія XXI століття» при університеті Collegium Civitas[4]. Учасниця Революції Гідності, одна із героїнь документального фільму «Генерація Майдану. Рік революції та війни» режисера Андрія Ткача[7].
З 2016 року займається дослідженням й популяризацією історії «Щедрика» та світових гастролей хору Олександра Кошиця (Української Республіканської Капели/Українського Національного Хору), як проєкту культурної дипломатії Симона Петлюри[8][9] й уряду УНР[10]. Першою в історіографії запровадила термін «культурна дипломатія» на означення місії цього турне та загалом стосовно історичного минулого України[11]. Авторка низки наукових та публіцистичних праць з історії та практики культурної дипломатії України[12][13][14][15][16][17][18], Польщі[19][20][21], США[22].
2018 року упорядкувала вуличну виставку «Культурна дипломатія України: світовий тріумф Щедрика», яка експонувалася у Києві біля будівель Національної опери України, Міністерства закордонних справ, Верховної Ради України, Національного музею історії України, у фойє Центрального залізничного вокзалу та в 11 містах на Сході України[23][24][25].
З метою відзначення у 2019 році 100-річчя культурної дипломатії України розробила й реалізувала на грант Українського культурного фонду проєкт «Джерелознавчі студії з історії культурної дипломатії України: Світовий тріумф "Щедрика" – 100 років культурної дипломатії України»[26][27]. В рамках проєкту упорядкувала й опублікувала збірник архівних документів «Світовий тріумф "Щедрика" – 100 років культурної дипломатії України»[28] та однойменну виставку, які презентувала за участі представників української влади в Дипломатичній академії при МЗС України[29][30], у Верховній Раді України (до 100-річчя ухвалення першого в Україні закону в галузі культурної дипломатії[31][32][33][34]) та в Кабінеті Міністрів України[35]. У працях опублікувала понад півтисячу раніше невідомих архівних документів з історії світового турне Української Республіканської Капели та культурної дипломатії УНР, уперше в історіографії встановила дати світової прем'єри хором «Щедрика» Миколи Леонтовича у 17 країнах Західної Європи, Північної й Південної Америки у 1919-1924 роках. Авторка тези, що гастролі Української Респбліканської Капели стали «першим державно-інституційним проєктом культурної дипломатії в історії модерної України»[36][37].
З інтерв'ю дослідниці Локальній історії:
"Мені було важливо заявити, що українській культурній дипломатії вже щонайменше сто років, і що вона як державна політика українського уряду почалася щонайпізніше 1919 року. Тому проєкт і має у назві прив’язку не тільки до “Щедрика”, а й до сторіччя української культурної дипломатії"[38]
У травні 2019 року Т. Пересунько презентувала на Книжковому арсеналі книгу «Культурна дипломатія Симона Петлюри: “Щедрик” проти “русского мира”. Місія капели Олександра Кошиця (1919-2024)»[39] до 145-річчя Симона Петлюри[40]. Видання здобуло перемогу XXI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2019» в номінації «Минувшина: популярні видання/історична белетристика»[41] (2022 року було внесено до списку так званої «екстремістської літератури» адміністрацією фейкової «ЛНР»[42]). У жовтні 2019 року разом із київським офісом Програми імені Фулбрайта організувала в Національній філармонії України концерт «Від Щедрика до Carol of the Bells» на відзначення 100-річчя культурної дипломатії України[43][44][45]. 2020 року ініціювала проєкт Viva Koshyts! на відзначення 145-річчя від дня народження Олександра Кошиця[46]. В рамках проєкту експонувала на Черкащині, батьківщині диригента, мандрівну авторську виставку з історії світових гастролей хору О. Кошиця (презентації пройшли упродовж вересня-грудня 2020 року у закладах культури м. Богуслава, м. Миронівки, м. Кам’янки, с. Тарасівка, с. Шевченкове тощо[47][48]).
2021 року досліджувала в США історію американського турне хору О. Кошиця як стипендіатка Програми імені Фулбрайта[49]. Авторка наративу міжнародної кампанії «Щедрик: магія Різдва», організованої МЗС України на відзначення 105-річниці київської прем'єри «Щедрика» та 100-річчя північноамериканської прем'єри пісні Миколи Леонтовича. В рамках проєкту розробила контент першого в світі англомовного цифрового ресурсу з історії «Щедрика» (Ukrainian origin of Carol of the Bell)[50][51], консультувала створення тематичної 2D і 3D анімації, яка у грудні 2021 року демонструвалася на будівлі Дипакадемії при МЗС України у Києві[52], а 10-17 листопада 2022 року – була представлена у Чикаго на найбільшій у світі цифровій платформі Art on theMART[53][54]. За матеріалами дослідниці команда проєкту створила англомовний ролик «How Ukrainian Shchedryk became a worldwide hit Carol of the Bells»[55].
5 жовтня 2022 року, у день 100-річчя першого виконання «Щедрика» у США, Т. Пересунько організувала у Києві прем’єрне програвання платівки із першим грамофонним записом пісні у Нью-Йорку (Brunswick, 1922)[56][57][58][59]. Упродовж 21 грудня 2022 року – 30 січня 2023 року організувала спільно з Музеєм видатних діячів української культури музейну виставку «Я співаю, отже існую» на відзначення 145-річчя з дня народження Миколи Леонтовича та 100-річчя північноамериканської прем'єри «Щедрика». На виставці уперше в Україні експонувався оригінал рукопису «Щедрика» Миколи Леонтовича та рукописний лист Симона Петлюри до Олександра Кошиця[60][61][62]. Співпрацювала із Укрпоштою з нагоди випуску ювілейної марки «Щедрик. Carol of the Bells»[63][64].
2022 року за матеріалами дослідження Тіни Пересунько вийшов документальний фільм «Щедрик проти русского міра», вона ж виступила співсценаристкою кінострічки[65]. Проєкт створила команда Prosto Production на замовлення Суспільне Культура. Прем’єра фільму відбулась 25 грудня 2022 року під час Телемарафону «Єдині новини», а також в ефірі Суспільного Культура та на YouTube-каналі мовника. Фільм здобув позитивні відгуки кінокритиків[66][67], набравши понад мільйон переглядів на YouTube-каналі Суспільного Культура.
За матеріалами книг і публікацій дослідниці створено також інші відео-матеріали з історії «Щедрика» й культурної дипломатії Симона Петлюри, серед яких: одна із серій «Машини часу» Олега Криштопи «Культурна дипломатія: як Петлюра переконував світ, що Україна не Росія» (2017 р.), випуск «ІстФакт про світовий тріумф «Щедрика» (2019 р.) з істориком Володимиром В’ятровичем, випуск проєкту Культуртригер «Таємний проєкт Петлюри: як Україна підкорила світ» (2022 р.), випуск «Як український Щедрик став Carol of the Bells і підкорив світ» каналу «Історія для дорослих» (2022 р.), анімаційні ролики Ukraїner`а «The Untold Story of “Carol of the Bells”»[68] та «”Щедрик”. Відома пісня з невідомою історією»[69] (2022 р.), документальна стрічка «Вибух на вулиці Олександра Кошиця та історія, яку ми забули» режисера Ярослава Коробки (2023 р.), випуск «Стерта правда про Щедрик» проєкту «Реальна історія з Акімом Галімовим» (2023 р.) тощо. Дослідження Т. Пересунько лягло в основу оновлення експозицій Музею Миколи Леонтовича у Тульчині[70], Музею української діаспори у Києві[71], встановлення у Києві пам’ятних дошок диригенту Олександру Кошицю[72], пам’ятної дошки Українській Республіканській Капелі на залізничному вокзалі м. Кам’янця-Подільського[73], перейменування вулиці Маяковського на честь співака хору Костя Щита в м. Мерефа на Харківщині[74], проведення у різних містах України та світу тематичних виставок, концертів, фестивалів[75][76][77][78][79][80], зокрема, ювілейного концерту «Notes From Ukraine» у Карнеґі-Гол 4 грудня 2022 року на відзначення 100-річчя північноамериканської прем’єри «Щедрика»[81][82][83].
24 грудня 2023 року Т. Пересунько організувала в Національній філармонії України концерт-реконструкцію «Гай, Рожество!» на відзначення 100-річчя південноамериканської прем'єри «Щедрика»[84]. На заході уперше через 100 років Академічна хорова капела Українського радіо під орудою Юлії Ткач відтворила на українській сцені репертуар прем'єрного концерту капели Олександра Кошиця в Карнеґі-Голі (5 жовтня 1922 року) та хіти південноамериканського турне співаків (1923-1924 рр.)[85][86][87]. Програму повторили 24 березня 2024 року під час концерту-реконструкції «Прилетіла ластівочка» на сцені Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Миколи Садовського[88]. Упродовж 2024 року дослідниця експонувала у 10 університетах України авторську мандрівну виставку «Прийшли, заспівали, перемогли» за підтримки Посольства США в Україні[89][90][91][92][93][94].
Із 2019 року працює науковою співробітницею відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України[95]. Із 2017 року – Членкиня Правління Київського міського об'єднання товариства «Просвіта». Із 2021-го – співзасновниця й Голова Правління ГО "Інститут Леонтовича". Публікується у виданнях Громадський простір, Лівий берег, Локальна історія, Історична правда.
Правнучка письменника Кузьми Гриба.
- Пересунько Т. Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України (збірник архівних документів). Київ. «АртЕк», 2018. 200 с. ISBN 978-617-7674-01-5
- Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ. «АртЕк», 2019. 312 с. ІSBN 978-617-7674-92-3
- Пересунько Т. Щедрик. Відома пісня з невідомою історією. Київ. Інститут Леонтовича, 2024. 52 с.
- Мандрівна стендова виставка «Світовий тріумф Щедрика – 100 років культурної дипломатії України». Експонувалась упродовж 2018-2019 років в Дипломатичній академії при МЗС України, у приміщенні Верховної Ради України, у будинку Кабінету Міністрів України, а також в закладах культури Києва, Черкащини та Вінниччини.
- Вулична стендова виставка «Культурна дипломатія України: світовий тріумф Щедрика». Експонувалася упродовж 2018-2019 років у Києві та в 11 містах на Сході України.
- Плакатна виставка «Ukraine's Sof Power: 1919-2019». Експонувалася 23 жовтня 2019 року в Національній філармонії України під час концерту до 100-річчя світових гастролей Української Республіканської Капели.
- Музейна виставка «Я співаю, отже існую». Експонувалась упродовж 21 грудня 2022 року – 30 січня 2023 року в Музеї видатних діячів української культури у Києві з нагоди 145-річчя від дня народження Миколи Леонтовича та 100-річчя північноамериканської прем'єри «Щедрика».
- Стендова виставка «Sound of Ukraine» з історії «Щедрика». Експонувалася 13 грудня 2023 року в Берлінській філармонії (Німеччина) під час концерту «Sound of Ukraine».
- Мандрівна стендова виставка «Прийшли, заспівали, перемогли» до 100-річчя південноамериканської прем'єри «Щедрика». Експонувалась упродовж 2024 року у 10 університетах України.
- Український Національний Хор УНР та диригент Олександр Кошиць в країнах Південної Америки: ІСТОРІЯ // Дивіться, митець! Look, that is the artist!, на YouTube, 28 січня 2024.
- New year, new appreciation for Ukrainian resistance song // Hamilton Lugar School News, January 18, 2024.
- Тіна Пересунько. Невідома історія «Carol of the Bells», або як Україна піснею боролась за незалежність 100 років тому //Group REEI, на YouTube, 14 грудня 2023.
- Симон Петлюра та українська культура. ЛЕКЦІЯ // Дивіться, митець! Look, that is the artist!, на YouTube, 16 червня 2023.
- Історія Щедрика, як боротьби України за незалежність // Громадське інтерактивне телебачення, на YouTube, 10 січня 2023.
- Самченко В. Тіна Пересунько, дослідниця історії “Щедрика” та культурної дипломатії УНР // Укрінформ, 13 грудня 2022.
- Тіна ПЕРЕСУНЬКО: «ЩЕДРИК»: історія тріумфу // Український Дім, на YouTube, 21 грудня 2022.
- Тіна ПЕРЕСУНЬКО: Як «ЩЕДРИК» став Carol of the Bells // Український Дім, на YouTube, 28 грудня 2022.
- ОЛЕКСАНДР КОШИЦЬ – ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО ЩЕДРИКА. Леонтович та Carol of the Bells. Лекція Тіни Пересунько // Дивіться, митець! Look, that is the artist!, на YouTube, 29 вересня 2022.
- Цього ніхто не знав! Як «Щедрик» боровся з «русским миром»!/ТІНА ПЕРЕСУНЬКО//Телеканал Прямий, на YouTube, 21 серпня 2022.
- Молодій В. «Співай, поневолена Україно, співай, щебетушко!»: Тіна Пересунько про українську культурну дипломатію 100 років тому // Локальна історія, 22 червня 2022.
- Рудь О. Шляхами «Щедрика». Інтерв’ю із Тіною Пересунько, дослідницею популярності «Щедрика» в США // Главком, 24 грудня 2021.
- Біла А. Тіна Пересунько: «Із 1922-го по 1924 рік Український національний хор під орудою Кошиця відвідав 115 міст у 36 штатах США» // The Ukrainians, 10 квітня 2021.
- Петренко І. Авторка проекту "Світовий тріумф Щедрика" Тіна Пересунько: Щедрик був голосом України у світі під час війни за незалежність. Петлюра хотів показати піснею, що Україна – не Росія // УНІАН, 31 грудня 2020.
- Найдюк О. Тіна Пересунько: «Культурна дипломатія – це діалектика» // Kyiv Daily, 6 листопада 2020.
- Пересунько Т. Залюблений у мистецтво головнокомандувач // Локальна історія, 22 травня 2023.
- Пересунько Т. Щедрик. Відома пісня з невідомою історією // Ukraїner, 24 грудня 2022.
- Peresunko T. Carol of the Bells: The Unknown History of a Well-Known Song // Carnegie Hall, Playbill, December 2022.
- Peresunko T. For Whom Do the Bells Toll? // Ukrainian History and Education Center. NEWS, July 2022. – P. 4-9.
- Пересунько Т. Пісня в обмін на зброю: як 100 років тому Україна переконувала світ надати їй військову допомогу // Локальна історія, 13 травня 2022.
- Пересунько Т. Передсмертне пророцтво Миколи Леонтовича // Локальна історія, 24 грудня 2021.
- Пересунько Т. До 100-річчя вбивства Миколи Леонтовича // RISU, 23 січня 2021.
- Пересунько Т. Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі // Історична правда, 28 січня 2020.
- Peresunko T. 100 years of Ukraine`s cultural diplomacy: European mission of Ukrainian Republican Chapel (1919-1921) // Kyiv-Mohyla Humanity Journal, vol 5. 2019. – С. 69-89.
- Пересунько Т. Інституціоналізація культурної дипломатії в Україні: до проблеми історичної тяглості // Культурологічний альманах. Вип. 5. Культурна дипломатія: стратегії, моделі, напрями. – Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2017. – С. – 103-107.
- Пересунько Т. Жорстка і м’яка сила американської культурної дипломатії: конспект історичного огляду становлення і розвитку інституцій культурної дипломатії США у 1933–2003 роках // Агора. Випуск 18. Культурна та публічна дипломатія України. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2017. – С. 54-60.
- Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: тріумф української пісні в Європі (у трьох частинах) // LB.ua, 6, 30 серпня, 3 вересня 2016.
- Пересунько Т. Європейське турне Української Республіканської Капели (1919-1920), як інструмент культурної дипломатії УНР // Український археографічний щорічник. – Вип. 19/20. – Том 22/23. – Київ, 2016. – С. 338-351.
- Пересунько Т. Українська культурна дипломатія: амбітний початок // LB.ua, 2 березня 2016.
- Пересунько Т. Єжи Онух: культурна дипломатія – це продаж іміджу країни засобами культур и // LB.ua, 25 листопада 2015.
- Пересунько Т. Політика тиші. Культурна дипломатія України повинна перетворитись на чинник національної безпеки // газета День, 8 жовтня 2014.
- Пересунько Т. Ідея української культурної дипломатії в XXI столітті: проекція крізь призму польського досвіду // Український Альманах. Варшава, 2014. – С. 52-65.
- Peresunko T. Analytical report on the condition of performing arts in Ukraine (country report) // East European Performing Arts Platform – country reports. Adam Mickiewicz Institute, Warsaw, 2010. – P. 293-346.
- Пересунько Т. Актуальність впровадження соціального маркетингу в галузі національної культури України та у просуванні національного культурного продукту // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «VI культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва». Київ: Міністерство культури і туризму України, Український центр культурних досліджень, 2009. – C. 54-60.
Вибрані відео-матеріали з історії «Щедрика», створені за матеріалами дослідження Т. Пересунько
[ред. | ред. код]- «Стерта правда про Щедрик» // Реальна історія з Акімом Галімовим, на YouTube, 8 грудня 2023.
- «Щедрик проти "русского міра"» | Документальний фільм на Суспільне Культура // Суспільне Культура, на YouTube, 25 грудня 2022.
- Документальний фільм - «Вибух на вулиці Олександра Кошиця та історія, яку ми забули» // Yarchuk Hermit, на YouTube, 12 вересня 2023.
- «Щедрик». Відома пісня з невідомою історією • Ukrainer // Ukraїner, на YouTube, 24 грудня 2022.
- Як ПЕТЛЮРА просував ЩЕДРИК на весь світ? Роль Щедрика в українській пропаганді // Андрій Шараєвський на YouTube, 17 грудня 2022.
- Щедрик: 100 років американської прем'єри // Leontovych Institute, на YouTube, 4 грудня 2022.
- The Untold Story of «Carol of the Bells» • Ukrainer in English // Ukraїner, на YouTube, 5 жовтня 2022.
- «Ой у лузі червона калина» в аранжуванні Олександра Кошиця (Нью-Йорк, 1944 рік) // Leontovych Institute, на YouTube, 15 квітня 2022.
- «Щедрик» в рекламі/«Carol of the Bells» in ads (1973-2022) // Leontovych Institute, на YouTube, 28 липня 2022.
- Таємний проєкт Петлюри: як Україна підкорила світ // Культуртригер, на YouTube, 18 вересня 2022.
- Як український Щедрик став Carol of the Bells і підкорив світ // Історія для дорослих, на YouTube, 8 січня 2022.
- How Ukrainian Shchedryk became a worldwide hit Carol of the Bells // Leontovych Institute, на YouTube, грудень 2021.
- «ІстФакт» про світовий тріумф «Щедрика» // УІНП, на YouTube, 24 грудня 2019.
- Культурна дипломатія: як Петлюра переконував світ, що Україна не Росія / Машина часу // 5 канал, на YouTube, 4 грудня 2017.
- ↑ а б https://kyivdaily.com.ua/tina-peresunko/
- ↑ Найдюк, Олеся (6 листопада 2020). Тіна Пересунько: «Культурна дипломатія – це діалектика». Kyiv Daily.
- ↑ Молодій, Володимир (12 червня 2022). “Співай, поневолена Україно, співай, щебетушко!”: Тіна Пересунько про українську культурну дипломатію 100 років тому. Локальна історія.
- ↑ а б Тіна Пересунько. Громадський простір.
- ↑ Peresunko, Tina (2010). Analytical report on the condition of performing arts in Ukraine (country report) / East European Performing Arts Platform – country reports (english) . Warsaw: Adam Mickiewicz Institute. с. 293—346.
- ↑ Передноворічна презентація видань. Укрінформ, на YouTube. 27 грудня 2011.
- ↑ #BABYLON'13 (28 лютого 2020). Генерація Майдану. Рік революції та війни/Generation Maidan: A Year of Revolution & War.
- ↑ Пересунько, Тіна (11 серпня 2016). Культурна дипломатія Симона Петлюри: тріумф української пісні в Європі (у трьох частинах). LB.ua.
- ↑ Пересунько, Тіна (2016). Європейське турне Української Республіканської Капели (1919-1920), як інструмент зовнішньополітичної стратегії і культурної дипломатії Симона Петлюри. Науковий вісник Дипломатичної академії України. Вип. 23.
- ↑ Пересунько, Тіна (2016). Європейське турне Української Республіканської Капели (1919-1920), як інструмент культурної дипломатії УНР. Український археографічний щорічник. – Вип. 19/20.
- ↑ Самченко, В. (13 грудня 2022). Тіна Пересунько, дослідниця історії “Щедрика” та культурної дипломатії УНР. Укрінформ.
- ↑ Пересунько Т. Ідея української культурної дипломатії в XXI столітті: проекція крізь призму польського досвіду // Український Альманах. Варшава, 2014. – С. 52-65.
- ↑ Пересунько, Тіна (8 жовтня 2014). Політика тиші. Культурна дипломатія України повинна перетворитись на чинник національної безпеки. Газета "День".
- ↑ Культурна дипломатія України в Польщі після Євромайдану: зміст і організаційна структура (2014–2016). Агора. Випуск 16. 2016.
- ↑ Пересунько, Тіна (2 березня 2016). Українська культурна дипломатія: амбітний початок. LB.ua.
- ↑ Пересунько, Тіна (11 травня 2016). Україна на експорт: про вразливі місця культурної дипломатії. LB.ua.
- ↑ Пересунько, Тіна (2017). Інституціоналізація культурної дипломатії в Україні: до проблеми історичної тяглості (PDF). Культурологічний альманах. Вип. 5.
- ↑ Пересунько, Тіна (2017). Гастролі Капели Кошиця як витоки культурної дипломатії (PDF). Україна Дипломатична. Вип. 18.
- ↑ Пересунько, Тіна (25 листопада 2015). Єжи Онух: культурна дипломатія – це продаж іміджу країни засобами культури. LB.ua.
- ↑ Пересунько, Тіна (25 липня 2016). Польща на експорт: нова публічна дипломатія чи політичний реванш. LB.ua.
- ↑ Пересунько, Тіна (2017). Культурна дипломатія Республіки Польща: еволюція поняття в риториці міністрів зовнішньополітичного і культурного відомств (1989-1999 рр.). Науковий вісник Дипломатичної академії України. Вип. 24.
- ↑ Пересунько, Тіна (2017). Жорстка і м’яка сила американської культурної дипломатії: конспект історичного огляду становлення і розвитку інституцій культурної дипломатії США у 1933–2003 роках. Агора. Випуск 18.
- ↑ Фотовиставка «Культурна дипломатія України: світовий тріумф «Щедрика». Espreso.TV, на YouTube. 1 липня 2018.
- ↑ Виставка «Культурна дипломатія України – світовий тріумф «Щедрика». Веб-сторінка УІНП.
- ↑ Звіт за 2018 рік Голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Веб-сторінка УІНП.
- ↑ Джерелознавчі студії з історії культурної дипломатії України: Світовий тріумф Щедрика - 100 років культурної дипломатії України. Український центр культурних досліджень. 6 вересня 2018.
- ↑ «Світовий тріумф «Щедрика» - 100 років культурної дипломатії України». Веб-сайт УКФ.
- ↑ Пересунько, Тіна (2018). Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України. Київ: АртЕк. с. 200. ISBN 978-617-7674-01-5.
- ↑ Чорна, С. (4 грудня 2018). «Щедрик» зігріває серця. Голос України.
- ↑ Кузик, Валентина. Тріумф «Щедрика» - 100 років культурної дипломатії України. Веб-сайт Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
- ↑ Експозицію «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України» до 100-річчя ухвалення Закону УНР про культурну промоцію України відкрив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Офіційний вебпортал парламенту України. 15 січня 2019.
- ↑ Лавренюк, Сергій (16 січня 2019). У Верховній Раді - виставка до 100-річчя ухвалення закону УНР про перший проект культурної дипломатії. Голос України.
- ↑ У Раді відкрилася виставка архівних документів культурної дипломатії УНР. Espreso.tv, на YouTube. 15 січня 2019.
- ↑ Відкриття виставки «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії». Телеканал Рада, на YouTube. 15 січня 2019.
- ↑ Служба Віце-прем'єр-міністра України (27 лютого 2019). Павло Розенко відвідав виставку «Світовий тріумф «Щедрика». Урядовий портал.
- ↑ Пересунько, Тіна (2018). Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України (збірник архівних документів). Київ: АртЕк. с. 10.
- ↑ 100-річчя української культурної дипломатії. Ukraine Media Center, на YouTube. 24 січня 2019.
- ↑ Молодій, Володимир (22 червня 2022). “Співай, поневолена Україно, співай, щебетушко!”: Тіна Пересунько про українську культурну дипломатію 100 років тому. Локальна історія.
- ↑ Пересунько, Тіна (2019). Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ: АртЕк. с. 312. ISBN 978-617-7674-92-3.
- ↑ Культурна дипломатія Симона Петлюри: "Щедрик" проти "русского мира". Viacheslav Horshkov, на YouTube. 25 травня 2019.
- ↑ «Книжка року-2019» в номінації «Минувшина: популярні видання/історична белетристика». НАН України.
- ↑ На Луганщині окупанти створили список "забороненої" літератури. Інститут масової інформації.
- ↑ Kolomayets, Marta (4 січня 2020). Celebrating 100 years of cultural diplomacy in Ukraine. The Ukrainian Weekly.
- ↑ From "Shchedryk" to "Carol of the Bells". TheFulbrightUkraine, на YouTube. 12 грудня 2019.
- ↑ 100 років культурної дипломатії України: від «Щедрика» до «Carol of the Bells». Український кризовий медіа центр. 9 жовтня 2019.
- ↑ Viva Koshyts. Viva Koshyts, на Facebook.
- ↑ Найдюк, Олеся (24 листопада 2020). Керівник капели пив віскі по-православному і всіх цим вража. Gazeta.ua.
- ↑ Гогуля, Марина (14 грудня 2020). У Богуславі відкрилася виставка «Світовий тріумф ‘Щедрика’ – 100 років культурної дипломатії України». Громадський простір.
- ↑ Fulbright Scholars 2020-2021 (PDF). Вісник №31, квітень 2021.
- ↑ Ukrainian origin of Carol of the Bells. Ukraine.ua.
- ↑ Як український Щедрик став світовим хітом Carol of the Bells: МЗС запустило англомовний цифровий проект про Щедрик. Веб-сайт МЗС України. 17 грудня 2021.
- ↑ «Щедрик: магія Різдва». PHOTINUS STUDIO, на YouTube. 14 січня 2022.
- ↑ Історію Щедрика показали на найбільшій у світі цифровій платформі для арт проекцій у Чикаго, США. Веб сайт МЗС України. 12 листопада 2022.
- ↑ Shchedryk | Carol of the Bells: Unwrap the Holiday Magic. Artonthemart.com.
- ↑ How Ukrainian Shchedryk became a worldwide hit Carol of the Bells. Embassy of Ukraine in the Republic of Finland, on YouTube. 24 грудня 2021.
- ↑ Історична знахідка! Платівку, яка прославила Україну ще 100 років тому, вперше почули в Києві. ТСН, на YouTube. 7 жовтня 2022.
- ↑ Кєпова, Дар'я (6 жовтня 2022). В Україну повернулася унікальна платівка з композицією "Щедрика". ZN.ua.
- ↑ Український "Щедрик", який підкорив Америку. Espreso.tv, на YouTube. 8 жовтня 2022.
- ↑ У Києві представили унікальні записи «Щедрика». Укрінформ. 5 жовтня 2022.
- ↑ Уперше в Україні показали оригінал рукопису Щедрика Миколи Леонтовича. Espreso.tv, на YouTube. 22 грудня 2022.
- ↑ Уперше в Україні показали оригінали рукопису «Щедрика» Миколи Леонтовича. Веб-сайт Державної архівної служби України. 21 грудня 2022.
- ↑ Українцям вперше показали оригінальний рукопис "Щедрика" Леонтовича та лист Петлюри. Kyiv Post. 23 грудня 2022.
- ↑ Популяризуємо українське та бережемо традиції: поштова марка «Щедрик. Carol of the Bells» введена в обіг. Веб-сайт Укрпошти. 23 грудня 2022.
- ↑ Щедрик. Carol of the bells: Укрпошта випустила останню у цьому році марку. Espreso.tv, на YouTube. 23 грудня 2022.
- ↑ Як і чому з'явився документальний фільм про український "Щедрик". Суспільне Культура, на YouTube. 26 грудня 2022.
- ↑ Макаров, Юрій (29 грудня 2022). Щедрик без зауважень. Перша спецоперація української «м’якої сили». Detector media.
- ↑ Ямборко, Ольга. «Щедрик» проти «русского міра». Сторіччя української культурної дипломатії. Журнал "Кіно-Театр".
- ↑ The Untold Story of “Carol of the Bells” • Ukrainer in English. Ukraїner, на YouTube. 5 жовтня 2022.
- ↑ «Щедрик». Відома пісня з невідомою історією • Ukrainer. Ukraїner, на YouTube. 24 грудня 2022.
- ↑ Самченко, Валентина (27 листопада 2019). Столиця «Щедрика»: у Тульчині оновили Музей Миколи Леонтовича. Україна молода.
- ↑ Лиховій, Шовкун (10 червня 2021). Від “людини в кожусі” до американського рейнджера: у Музеї української діаспори відкрилася оновлена експозиція. Новинарня.
- ↑ На Андріївському відкрили пам’ятну дошку популяризатору «Щедрика» Олександру Кошицю. Укрінформ. 23 грудня 2021.
- ↑ У Кам’янці-Подільському відкрили меморіальну дошку на честь легендарного “Щедрика”. Хмельницький Times. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ Сотник, тенор хору Кошиця, земляк. У Мерефі вперше вшанували Костя Щита. Press Club Kharkiv. 6 жовтня 2023.
- ↑ Карпова, В. (26 грудня 2018). «Щедрик-Fest» у Покровську 27-28 грудня: програма святкування.
- ↑ Вінниччина готується до фіналу проєкту «Від Щедрика до Carol of the Bells». Вінницька обласна військова адміністрація. 25 жовтня 2019.
- ↑ Кам'янецькі ноти і крила Щедрика. Край Кам'янецький. 26 грудня 2020.
- ↑ В Івано-Франківську відбувся концерт хорової музики «Щедрик: від Станіславова до Нью-Йорка». ТРК РАІ, на YouTube. 10 травня 2023.
- ↑ Sabato a San Rocco “Missione Perpetua, la storia della canzone Shchedryk”. quisenigallia.it. 5 грудня 2023.
- ↑ Саф'ян, Дзвенислава (7 грудня 2023). Sound of Ukraine — вільному світу. zbruc.eu.
- ↑ “Carol of the Bells” at Carnegie Hall Celebrating the Centenary of a Christmastime Classic. Веб-сайт Карнегі Гол.
- ↑ Святкування 100-річчя Щедрика. Карнегі-Голл, Нью-Йорк. Веб-сайт Українського Інституту.
- ↑ Peresunko, Tina (December 2022). Carol of the Bells: The Unknown History of a Well-Known Song (english) . Carnegie Hall, Playbill.
- ↑ Твердохліб, Ганна (27 грудня 2023). У Києві вперше за 100 років відновили концерт американської прем’єри “Щедрика” у Карнегі Гол. Голос Америки.
- ↑ Чим вражатиме реконструкція концерту, де вперше пролунав Щедрик?. Сніданок з 1+1. 24 грудня 2023.
- ↑ В Національній філармонії повністю відтворили репертуар українського концерту в Карнегі-хол. Подробиці. 25 грудня 2023.
- ↑ «Гай, Рожество!» — концерт-реконструкція до 100-річчя південноамериканської прем’єри «Щедрика». Суспільне Культура. 31 грудня 2023.
- ↑ Бахмутов С., Дмитрук О. (25 березня 2024). "Виспівати волю України": Як вінницький театр на кілька годин перетворився на "Карнеґі-хол" сторічної давнини. Depo.Вінниця.
- ↑ Відкриття виставки «Прийшли, заспівали, перемогли!». Веб-сайт Національної музичної академії України. 29 січня 2024.
- ↑ Асадчева, Тетяна (29 січня 2024). У столичній консерваторії відкрили виставку про міжнародний тріумф «Щедрика». Вечірній Київ.
- ↑ У НаУКМА відкриється виставка з історії «Щедрика». Веб-сайт Національного університету "Києво-Могилянська академія". 9 лютого 2024.
- ↑ Місії «Щедрика» понад 100 років. Веб-сайт КНУ імені Тараса Шевченка. 1 березня 2024.
- ↑ "Прийшли, заспівали, перемогли!": у Вінниці відкрили виставку присвячену "Щедрику". Суспільне Вінниця, на YouTube. 19 березня 2024.
- ↑ Каратник, Ангеліна (26 березня 2024). «Прийшли, заспівали, перемогли». У Франківську відкрили виставку про історію «Щедрика». Репортер.
- ↑ Пересунько Тіна Вікторівна. Посади у НАН України. Національна академія наук України.
- Тіна Пересунько. Громадський Простір. Процитовано 18 січня 2023.
- Тіна Пересунько - кабінет автора. Лівий берег. Процитовано 18 січня 2023.
- Тіна Пересунько. Локальна історія. Процитовано 18 січня 2023.