УР-77

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
УР-77
ПоходженняРадянський Союз
Характеристики
Довжина7860 мм
Ширина2850 мм
Висота2535 мм

Дорожній просвіт400 мм

УР-77 у Вікісховищі

УР-77 «Метеорит» — радянська самохідна реактивна установка, призначена для розмінування. Створена на базі самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика». Серійно виготовляється від 1978 року на заміну УР-67[1]

УР-77 здатна створювати проходи в протитанкових мінних полях під час бою. Ширина проходу складає близько 6 метрів, а довжина від 80 до 90 метрів. Попри те, що УР-77 не призначена для розмінування протипіхотних мін, установка може розчищати протипіхотні мінні поля від американських мін натискної дії М14, створюючи проходи завширшки до 14 метрів[1].

Принцип дії

[ред. | ред. код]
Установка розмінування УР-77 (об.256) на змаганнях понтонно-переправних підрозділів "Відкрита вода 2016".

Розмінування відбувається після підриву заряду — ударна хвиля від його вибуху спричиняє спрацювання механічних детонаторів мін. Однак, повне розмінування не гарантується — до прикладу, можуть залишитися зведеними міни, які мають детонатори двократного натиску (міна ТМ-62 з детонатором МВД-62 або Mk7 з детонатором № 5 Mk4), протипіхотні міни натяжної дії. Не реагують на вибухову хвилю магнітні, сейсмічні й інфрачервоні детонатори[1].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Установка УР-77 створена на базі самохідної гаубиці 2С1 "Гвоздика". Машина має зварний броньований корпус, на якому в кормовій частині розміщено пускову установку з боєкомплектом із двох зарядів.[2]

До екіпажу установки входять дві людини:[1]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Під час Російського вторгнення в Україну, застосовувалась обома сторонами, 24 березня 2022 року ЗСУ на півночі країни вдалось захопити одну одиницю цієї техніки[3].

У квітні 2022 року під час боїв за місто Рубіжне російськими окупаційними військами було використано УР-77 для руйнування міської забудови — будинків мешканців міста[4].

Станом на кінець липня 2022 року, згідно з даними порталу Oryx, всього з початку широкомасштабного вторгнення РФ до України, російські окупаційні війська втратили 13 машин УР-77 «Метеорит», з них чотири було знищено, ще дві — покинуто і сім — захоплено ЗС України[5].

Згідно з повідомленням Державного бюро розслідувань, техніка розмінування окупантів використовувалася для обстрілу не тільки українських військових, а й цивільних об'єктів. Зокрема, під час штурму житлових кварталів міст Маріуполя та Рубіжного, ворогом були застосовані системи дистанційного розмінування УР-07 «Пересортування» та установки УР-77 «Метеорит»[6][7].

Українськими військовими застосовувалася для зачистки місцевості від живої сили російських окупаційних військ[8][9].

Оператори

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г . Веремеев Ю. Г. Установка разминирования УР-77 (рос.). Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  2. А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 473
  3. У Калинівці на Київщині через обстріл сталася пожежа на нафтобазі. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 25 березня 2022.
  4. Військові Росії застосували по місту Рубіжне УР-77 “Метеорит”. Мілітарний. 24 квітня 2022.
  5. ЗСУ вполювали рідкісного "Змея Горыныча", російську машину знашли у лісових хащах (відео). Defense Express. 3 серпня 2022.
  6. Тотальна руйнація і загибель цивільних: якою зброєю росіяни знищують Маріуполь та Рубіжне. 26.04.2022, 16:55
  7. Зрадив присязі та бере участь у мінуванні України: справу колишнього високопоставленого офіцера ВМСУ передали до суду. 19.04.2023, 21:49
  8. Це було видовищно. ЗСУ за допомогою УР-77 Метеорит влаштували окупантам справжній армагедон. NV. 8 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
  9. Українські бійці скинули півтори тонни вибухівки на скупчення російських окупантів. ВIДЕО, 21.02.2024 року

Посилання

[ред. | ред. код]