Шурф

Шурф для криниці.

Шурф (від нім. Schurf) — у гірництві — вертикальна гірнича виробка, яка пройдена з денної поверхні, переважно — на невелику глибину (як, правило, не перевищує 20—30 м). Площа поперечного перетину зазвичай декілька квадратних метрів, форма перетину — кругла або прямокутна. Термін також використовується в геотехнічній інженерії. У розмовній мові термін поширений серед старателів, які зазвичай мають на увазі пошук золота, платини, алмазів.

Загальний опис

• В гірничій справі шурфи використовуються для розвідки корисних копалин, вентиляції, водовідливу, транспортування матеріалів, спуску і підйому людей та інших допоміжних робіт, вивчення несучої або фільтраційної здатності порід, дегазації, вентиляції тощо. Глибина шурфів — до 20-30 м. Площа поперечного перерізу шурфу — від 0,8-4 м².

Неглибокі Ш. круглого перетину називаються дудками. Ш., які проходять в нестійких і пухких породах, кріплять. Ш. глибиною понад 10 м вентилюють.

• В археології шурфування проводять з метою з'ясувати стратиграфію ґрунтів, розвідати місця майбутніх розкопок.

• У будівництві наземних споруд шурф використовуються також для спорудження пальових фундаментів.

Див. також

• Свердловина
• Стовбур шахти

Джерела

• Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с. — С.602.

Посилання

• Шурф // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 219. — ISBN 978-966-7407-83-4.