Четвертий чоловік (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Четвертий чоловік128px link=Портал:Кінематограф
нід. De vierde man
Оригінальний постер до фільму
Жанрдрама, трилер
РежисерПол Верговен
ПродюсерРоб Гаувер
СценаристГерард Сутеман
На основі«Четвертий чоловік» Герарда Реве
У головних
ролях
Єрун Краббе
Рене Саутендейк
Том Гоффман
ОператорЯн де Бонт
КомпозиторЛоек Діккер
Кінокомпанія
  • • Rob Houwer Productions
  • • Verenigde Nederlandsche Filmcompagnie
Дистриб'юторInternational Spectrafilm
Тривалість102 хв.
Мованідерландська
КраїнаНідерланди Нідерланди
Рік1983
Дата виходу24 березня 1983
IMDbID 0086543
РейтингIMDb: 7.3/10 stars
CMNS: Четвертий чоловік у Вікісховищі
Додаткові характеристики
Формат плівки35 мм (Kodak)
Співвідношення1,66 : 1
Коліркольоровий
Звукмоно
Див. також: Четвертий

«Четвертий чоловік» (нід. De vierde man) — нідерландський фільм-трилер 1983 року, поставлений режисером Полом Верговеном за однойменним романом Герарда Реве. Фільм був висунутий претендентом від Нідерландів у номінацію «За найкращий іноземний фільм» на 56-у церемонію вручення премії «Оскар», але до короткого списку номінантів не потрапив.[1]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Відомий письменник Герард Реві — бісексуал, суперечливий, має алкоголізм і нав'язливі ідеї, але вважає себе при цьому переконаним католиком. У його книгах вигадка тісно переплітається з реальністю, так що іноді навіть сам автор не може достеменно сказати: що саме він придумав, а що сталося насправді.

Поїхавши одного разу на запрошення літературного клубу до Вліссінгена, на вокзалі Амстердаму Герард відчуває непереборний потяг до чоловіка, якого він випадково зустрів на пероні. У клубі письменник представлений Крістіні Галсслаг, заможній, молодій, але вже тричі овдовілій пані, що працює у власній перукарні. Легко зійшовшись, цією ж ночі вони вступають в інтимні стосунки. На ранок Реві випадково помічає світлину близького друга Крістіни, Германа, й упізнає в ньому пасажира з амстердамського вокзалу. Попри застережні видіння, захоплений пристрастю, він домагається знайомства з Германом. Реві знаходить у будинку Крістіни любительські кіноплівки, що відносяться до трьох періодів її шлюбу. Перегляд плівок змушує його засумніватися, що загибель кожного з колишніх чоловіків була випадковою. Під час романтичного вікенду в гостях у Крістіни у хворій уяві Герарда виникає питання: він, чи Герман стане четвертим чоловіком мадам Галсслаг — четвертою жертвою передбачуваної «чорної вдови»?

У ролях

[ред. | ред. код]
Єрун Краббе Герард Реве
Рене Саутендейк Крістіна Галсслаг
Том Гоффман Герман
• Дольф де Вріс доктор де Вріс
• Герт де Йонг Ріа
• Ганс Верман трунар
• Геро Мюллер Йозефс
• Кароліна де Бес Адрієнн
• Рейну Буссемакер перший чоловік
• Ерік Й. Мейєр другий чоловік
• Урсул Де Ґір третій чоловік

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Відгуки критиків

[ред. | ред. код]
Кадр з фільму
  • «А. В. Клуб» агентства The Onion: «„ Четвертий чоловік“ починається як чудовий трилер Гічкока, щоб несподівано перетекти в сюрреалістичну комедію, властиву як Бунюелю, так і Гічкоку. Присутністю загадкової блондинки-спокусниці, бісексуального письменника, аурою найвищої розбещеності фільм багато в чому передбачає „Основний інстинкт“»[2].
  • Джеймс Ньюман, кінооглядач порталу ImagesJournal.com: «Верговен знімає фільм, використовуючи цілий потік готичних образів. Ім'я на стрічці (поминального вінка) у труни складається в його ім'я Герард. Жінка чистить яблуко і шкірка опускається на голову її сина як німб (перетворюючи її на Діву Марію, а її сина — в немовля Ісуса). <…> Але ці образи — банальна нісенітниця в порівнянні з головним видінням Герарда: він уявляє розп'яття у повному розмірі з красивим дружком Крістіни замість Христа. <…> Напис над входом до салону краси свідчить „Sphinx“, але дві неонові букви, мерехтячи, гаснуть, внаслідок чого читається слово „Spin“, що французькою — „павук“»[3].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій[4]
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
Міжнародний кінофестиваль у Торонто 1983 Міжнародна премія критиків Четвертий чоловік Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго 1983 Золотий Г'юго за найкращий художній фільм Номінація
Фестиваль фантастичних фільмів в Авор'я 1984 Гран-прі Номінація
Спеціальний приз журі Перемога
Національна рада кінокритиків США 1984 ТОП іноземних фільмів Перемога
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса 1984 Найкращий іноземний фільм Перемога

Додаткова інформація

[ред. | ред. код]
  • Відповідно до написів на урнах у сімейному склепі, мадам Галсслаг втратила попередніх чоловіків за наступних обставин: Ґе Вердоні (1950—1972) — розтерзаний левом; Йоган Вердейз (1948—1975) — загинув через парашут, що не розкрився; Генк Ландерс (1946—1978) — розбився на швидкісному катері.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Margaret Herrick Library, Academy of Motion Picture Arts and Sciences
  2. Nathan Rabin. (19.04.2002). The 4th Man (DVD) (англ.). A.V. Club, Onion Inc. Архів оригіналу за 05.02.2012. Процитовано 3 вересня 2011.
  3. James Newman. DVD REVIEW (ImagesJournal.com) . Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
  4. Нагороди та номінації фільму Четвертий чоловік на сайті IMDb (англ.)
  5. De vierde man (1983) Trivia at IMDb

Посилання

[ред. | ред. код]