Харківське конструкторське бюро машинобудування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова
Типказенне підприємство
Організаційно-правова форма господарюваннядержавне підприємство
Галузьрозробка бронетанкової техніки
Засновано1927 р.
Штаб-квартираУкраїна м. Харків
Ключові особиЯків Мормило
(директор)
Продукціябронетанкова техніка, модернізація танків, динамічні тренажери бойових броньованих машин
Власник(и)Держава
Холдингова компаніяУкроборонпром
www.morozov.com.ua
CMNS: Харківське конструкторське бюро машинобудування у Вікісховищі

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ДП ХКБМ, до 1951 ОКБ-520, до 1997 КБ-60, до 1999 — ОКБ імені Морозова) — радянське та українське підприємство, що спеціалізується на розробці броньованої техніки. Засноване 1927 року, нині належить до АТ «Українська оборонна промисловість».

яке розробляє бронетанкову техніку та входить до складу державного концерну «Укроборонпром». Раніше ДП ХКБМ відігравало ключову роль у створенні броньованих гусінних машин Радянського Союзу.

Діяльність КПП ХКБМ на сучасному етапі характеризується трьома основними факторами:

  • Пропозиція замовникам широкої номенклатури броньованих машин та інших виробів військового й загальногромадянського призначення, а також програм модернізації застарілих машин;
  • Розробка устаткування згідно з конкретними вимогами замовників;
  • Надання довгострокового сприяння щодо забезпечення нормальної експлуатації виробів кінцевими користувачами.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Повна назва юридичної особи: Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O. O. Морозова», скорочено ДП «ХКБМ».

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

Завдяки виготовленню трактора «Комунар» на Харківському паровозному заводі (ХПЗ) розвинулась власна металургія, зварювання, зросла кваліфікація робітників та інженерів. Тому 1925 року Головне управління військової промисловості СРСР доручило Харківському паровозному заводу (ХПЗ) розробку та виробництво танків. Конструкторську групу з розробки танків очолив молодий інженер Іван Алексенко.

На XV з'їзді ВКП(б) у грудні 1927 року було вирішено, що при складанні п'ятирічки необхідно розвивати військові галузі промисловості. Танкову промисловість у СРСР було започатковано постановами Політбюро ЦК ВКП(б) «Про стан оборони СРСР» (рос. «О состоянии обороны СССР») і Реввійськради СРСР «Про систему танкотрактороавтобронеозброєння РСЧА» (рос. «О системе танкотрактороавтоброневооружения РККА») в липні 1929, після чого розпочалась розбудова конструкторських бюро, паралельно з будівництвом металургійних комбінатів і машинобудівних заводів.^28-29

Перші розробки

[ред. | ред. код]

Першою розробкою конструкторської групи в складі 18 осіб був «маневровий» танк Т-12 у співпраці з Головним конструкторським бюро (ГКБ) Гарматно-арсенального тресту (рос. Орудийно-арсенальный трест, ОАТ). Танк виготовляли вручну в умовах нестачі спеціального обладнання, 1930 року він пройшов випробування, за результатами яких його конструкцію було перероблено та створено Т-24. У розробці та випробуванні брали участь у тому числі Іван Алексенко та Олександр Морозов. Танк визнали ненадійним, однак Алексенко не погодився з висновком комісії та звільнився. Причиною недостатньо високих якостей танка було його інтуїтивне створення нашвидкуруч. Для створення танка був необхідний інженерний розрахунок і кропітка праця кваліфікованих фахівців.

Сучасність

[ред. | ред. код]

24 квітня 2018 року прес-служба держконцерну «Укроборонпром» на офіційному сайті оприлюднила велику кількість зображень бойової машини піхоти, яка розробляється Харківським конструкторським бюро з машинобудування. Виготовлення дослідного зразка та проведення комплексу випробувань БМП-У очікується наприкінці 2018 — на початку 2019 років.[1][2]

Основні сфери діяльності та номенклатура виробів

[ред. | ред. код]

ДП ХКБМ спеціалізується, головним чином, на розробці та виробництві бронетанкової техніки. Компетенція ДП ХКБМ в цій сфері є всеосяжною і охоплює весь процес створення того чи іншого зразка, від першої лінії на кресленні й до подальшого вдосконалення вже експлуатованої машини.

Номенклатура розроблених ДП ХКБМ гусеничних машин охоплює основні бойові танки «Ятаган», «Оплот», Т-80УД, важку бойову машину піхоти БТМП-84 і броньовану ремонтно-евакуаційну машину БРЕМ-Оплот.

Колісні машини, які розроблені ДП ХКБМ — бронетранспортери БТР-3, БТР-4, Дозор-Б.

ДП ХКБМ також спеціалізується на розробці варіантів модернізації застарілих бойових танків, у тому числі Т-72, Т-64, Т-59, Т-55 і Т-54.

Крім того, ДП ХКБМ займається конструюванням і виготовленням інженерної техніки, а також високотехнологічних засобів навчання для бойових броньованих машин. Зокрема були розроблені та виготовлені динамічні тренажери танків Т-80УД, Т-72С (Б), Аль-Халід, Т-64Б, Т-55, а також тренажер БМП-2.

Окрім вищевказаних основних сфер діяльності, ДП ХКБМ розробляє різну цивільну продукцію, зокрема обладнання для металургійної промисловості, обладнання для роботи з радіоактивними відходами, спецтехніку на важкій гусеничній базі тощо.

У грудні 2015 року було продемонстровано нову розробку конструкторського бюро ім. О. О. Морозова — реактивну систему залпового вогню «Верба».

Станом на 2018 рік тривали роботи над створенням нової бойової машини піхоти, БМП-У, для заміни наявного парку БМП-1 та БМП-2. Вивчали також можливість створення принципово нового основного бойового танку з екіпажем у дві людини[3].

Підприємством було налагоджено власне виробництво корпусів для БТР-4 і у 2019 році перший БТР-4 з корпусом виробництва «ХКБМ» успішно пройшов комплексні випробування, що дозволило перейти до серійного виготовлення чергової партії БТР-4 із використанням власних корпусів.[4]

Керівники

[ред. | ред. код]

Історичні факти

[ред. | ред. код]
  • До війни бюро називалося ОКБ (Окреме конструкторське бюро)-520 . Восени 1941 евакуйовано до Нижнього Тагілу, на Уралвагонзавод. Коли Морозов повернувся в 1951 році через розбіжності з тамтешнім керівництвом до Харкова, колишня назва залишилося за тагільським конструкторським бюро. Харківське ж почало називатися КБ-60. Після смерті Морозова отримало назву ОКБ ім. Морозова.
  • У 2008 році ХБКМ розробило спеціально для зйомок фантастичного фільму Залюднений острів так званий «БТР-Космос» — пурпурний інопланетний «танк»-автомат (на шасі БТР-70), на якому роз'їжджає Максим Каммерер.[7][8] Тоді ж була розроблена ціла серія фантастичних танків, представлена в битві у другій частині фільму — «Залюднений Острів. Сутичка».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Державний концерн «Укроборонпром» оприлюднив більше зображень нової харківської БМП. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 25 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  2. ХКБМ веде розробку перспективного танка та нової бойової машини піхоти – уніфікованої бази. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  3. ХКБМ веде розробку перспективного танка та нової бойової машини піхоти – уніфікованої бази. Ukrainian Military Pages. 23 травня 2018.
  4. На “ХБКМ” запущено виробництво корпусів для БТР-4. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 24 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
  5. У Житомирського бронетанкового заводу - новий директор. Укрінформ. 06.02.2017.
  6. В Харькове руководить разработчиками "Оплотов" будет новый человек. Depo - Харьков. 7 лютого 2017.
  7. Ганна Силаєва. (5 січня 2009). Мешканці острова - письменники брати Стругацькі, режисер Федір Бондарчук і конструктори-танкобудівники КБ імені Морозова. МедіаПорт. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 червня 2009.
  8. Харьковские конструктори створюють залізного монстра-вбивцю. ForUm. 14 лютого 2007. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 червня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]