50 років з дня народження Олександра Григоровича Шліхтера — професійного революціонера, більшовицького партійного і державного діяча, ученого-економіста, академіка АН УРСР (1929) і АН Білоруської РСР (1934), віце-президента АН УРСР (1931—1938).
29 січня — бій під Крутами — близько 300 юнаків Військової школи і студенти київських гімназій, що утворили Помічний Курінь Студентів Січових Стрільців під командуванням капітана Гончаренка, зазнали поразки від більшовицьких військ Михайла Муравйова.
4 лютого — війська Центральної Ради оволоділи територією заводу «Арсенал», захопили три сотні арсенальців і тут же розстріляли їх або закололи багнетами.
Підписано Брест-Литовський мирний договір між Німеччиною, Туреччиною, Болгарією і Австро-Угорщиною з Українською Народною Республікою, за умовами якого держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР, що врятувало її від повного поглинання більшовицькою Росією і звільнення більшої частини України, яку натомість окупували автро-німецькі війська.
війська Червоної армії під командуванням Михайла Муравйова після п'ятиденного артилерійського бомбардування зайняли столицю Української Народної республіки Київ. Жертвами червоного терору в Києві стали кілька тисяч осіб.
25 лютого — На засіданні Центральної Ради ухвалено закон про введення в Україні григоріанського календаря — 16 лютого за старим стилем оголошувалось 1 березня. На території Західної України, що свого часу знаходилась у складі Речі Посполитої григоріанський календар було введено ще у жовтні 1582 року.
3 березня — Після активізації військових дій країн-учасниць Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія) проти Радянської Росії, остання була змушена підписати у Брест-Литовську сепаратний мирний договір у якому визнала незалежність України і Фінляндії, мирний договір України з Німеччиною, втрачала Польщу, Естонію, Латвію і Литву, Грузію та ряд вірменських областей, які переходили до Туреччини. Однак після Листопадової революції 1918 року у Німеччині Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір.
у Катеринославі (нині — Дніпро) закінчився ІІ Всеукраїнський з'їзд рад, на якому було схвалено Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу і проголошено незалежність радянської України.
28 квітня — Сприяючи планам Української Народної Громади, яка у своїх лавах об'єднувала землевласників і військових і відкрито відстоювала необхідність встановлення в Україні сильної диктаторської влади, командування півмільйонного угруповування австро-німецьких військ, що зайняло Україну, зупинило засідання Центральної Ради, яка саме обговорювала проект конституції УНР.
16 липня — Гетьман Павло Скоропадський затвердив зразок морського прапора України — а білому полі розміщувався прямий синій хрест із каймою такого ж кольору, у лівому верхньому куті зображувався національний прапор невеликого розміру із видрукованою золотом печаткою Святого Володимира посередині. Зараз ВМСУ використовують прапор фактично такого ж дизайну (без тризуба).
24 липня — Гетьман Павло Скоропадський затвердив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін і спекуляцію.
2 серпня — Гетьман України Павло Скоропадський затвердив Закон «Про створення фонду Національної бібліотеки Української держави».
7 серпня — Україна і Область Війська Донського підписали договір про розмежування кордону і взаємне визнання незалежності й суверенності. Цей документ доповнювався «Додатковою секретною угодою» уповноважених донського та гетьманського урядів, згідно з якою Київ зобов'язувався якнайшвидше постачити донському війську озброєння та військове спорядження з розрахунку на три корпуси з майна, що залишилося «понад кількість, необхідну для укомплектування кількості українських військ, встановленої за угодою з Центральними державами».
17 серпня — Гетьман Скоропадський видав розпорядження про встановлення в Україні 8-годинного робочого дня.
на з'їзді Вільного козацтва у Чигирині делегати від 5 українських губерній і Кубані обрали отаманом Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського.
Гетьман Павло Скоропадський видав указ про відродження козацтва, в яке було записано близько 150 тисяч сімей.
18 жовтня — У Львові на зборах українських депутатів австрійської Державної Ради і членів Палати Панів, українських представників галицького і буковинського сеймів було утворено Українську Національну Раду, яка очолила український національний рух в Австро-Угорській імперії. Її президентом було обрано депутата австрійського парламенту Євгена Петрушевича.
1 листопада — Підрозділи українських січових стрільців зайняли найважливіші установи Львова, включаючи будівлі губернаторства, муніципалітету, військові казарми і поліції, вивісили на ратуші жовто-блакитний прапор, проголосивши у місті владу Української Національної Ради. Повстання у Львові, на дві третини населеному поляками, зазнало поразки через три тижні і стало початком Польсько-української війни.
у зв'язку з поразкою Німеччини в Першій Світовій війні уряд Радянської Росії анулював Брестський мир, підписаний у березні, а німецькі війська вимушено почали залишити окуповані території Білорусі та України.
втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.
31 січня — Іван Павлович Пулюй, український фізик і електротехнік, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі.
7 лютого — Володимир (Священомученик), Василь Никифорович Богоявленський, Київський і Галицький православний митрополит (1915—1918 рр.), перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву ХХ століття.