сопілка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сопі́лка | сопілки́ |
Р. | сопі́лки | сопі́лок |
Д. | сопі́лці | сопілка́м |
З. | сопі́лку | сопілки́ |
Ор. | сопі́лкою | сопілка́ми |
М. | сопі́лці | сопілка́х |
Кл. | сопі́лко* | сопілки́* |
со-пі́л-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*с за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сопіл-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [soˈpʲilkɐ] (одн.), [sɔpʲilˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |