Перейти до вмісту

Володимир Микита: Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
Gazeb (діскузія | приспівкы)
мНемає опису редагування
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 11 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
'''Володимир Микита''' (*[[4. фебруара]] [[1941]] [[Ракошино]]) - народный умелець Україны русиньской народности<ref>{{cite web |url=http://www.mykyta.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1226&Itemid=29 |title= Біографія Володимира Микиту |publisher=www.mykyta.com.ua |accessdate= [[11. юн]] [[2011]]}}</ref>. Малярь закарпатьской школы жывопису.
|Имя=Володимир Микита
|Имя_оригиналне=
|Категория_склада=
|Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото, 2009 |align=center |width=120 |pos=top
|link=http://esu.com.ua/images/article_images/M/tom19_2009.jpg}}
|Чинность=[[малярь]], [[педагог]]
|Уроджѣня={{Birth date and age|1931|02|01}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Ракошино]],<br> [[Подкарпатска Русь]]
|Упокоеня=<!--{{Death date |1794|07|28|1931|02|01}}-->
|Мѣсто_смерти=
|Причина_смерти=
}}
'''Володимир Микита''', *[[1. фебруара]] [[1931]] [[Ракошино]], [[Подкарпатска Русь]] — народный умелець [[Україна|Україны]] русиньской народности.<ref name=Zozulak>Александер Зозуляк</ref><ref name=Fedoruk>Федорук О. К.</ref><ref>{{cite web |url=http://www.mykyta.com.ua/index.php/theme |title=Біографія Володимира Микиты |accessdate=2021-02-08}}</ref> Малярь закарпатьской школы жывопису, учів ся у такых великанів як Ерделій, Бокшай, Манайло.<ref name=Zozulak/>


== Жывотопис ==
== Екстерны одказы ==
Уродив ся Володимир Микита у 1931-ім роцї в селї [[Ракошино]] на Підкарпатю, котре втогды належало до складу [[Чехословакия|Чехословакії]]. Закінчів руську ґімназію у [[Мукачово|Мукачові]] і потім штудовав в [[Ужгород]]ї на умелецькім учілищу під веджінём [[Йосиф Бокшай|Йосифа Бокшая]] і [[Адалберт Ерделій|Адалберта Ерделія]]. Во своїх штудентьскых часох много раз выставлёвав вєдно із своїма учітелями і став ся продовжователём традіцій міджівойновой підкарпатьской малярьской школы. І то нелем техніков малёваня, но і принятём філозофії служіня народу і отчізнї.


== Творба ==
* [http://www.mykyta.com.ua Сайт Володимира Микиту]
Микита має успіх як портретіста, автор жанровых сцен, пейзажів, но в ёго творчости суть і філозофічны роздумы о смыслї людьского єствованя. Творчу зрїлость досягнув у 1960-ых роках, коли ся в ёго творчости обявили ся штири головны мотівы: псіхолоґічный портрет, благородна сільска робота, філозофічный пейзаж і еколоґічный протест. Переломом быв образ ''Ягнятко'' із 1969 р., одколи суть на полотнах Микиты міцьны сільскы особы, котры наповнює внутрїшнёв дінаміков творїня. Тыма образами Микита представив в умелецькых кругах совєтьской Україны новый приступ трактованя тем традічного сільского жывота.

Ґалерію портретів у Володимира Микиты одкрывать лірічне полотно ''Моя мамка'' із 1967-го року, по котрім вытворив дакілько портретів сучасників. Портрет під назвов ''Малярь Манайло'' здобыв про Микиту перше місце міджі вызначныма майстрами сучасного філозофічного портрету. У Микиты суть унікатны і ёго пейзажы (мальбы країны).

Володимир Микита одограв вызначну роль і в културнім жывотї [[Подкарпатска Русь|Підкарпатьской Руси]] (днесь Закарпатя) в остатнїх роках совєтьского режіму і незалежной Україны. У рокох 1966 – 1999 бів головов „Закарпатської обласної організації Спілки художників України“. За свої умелецькы успіхы быв і дакілько раз оцїненый. Спомяньме членьство у „Національної Спілки художників України“ од 1962-го р., має тітул Заслужений художник України од 1975-го р., од 1991-го р. має тітул Народний художник Україны. Од 1997-го року быв членом-корешпондентом в „Академії мистецтв України“ і од 2004-го р. є рядным членом той академії. Є лавреатом областной премії Й. Бокшая і А. Ерделія, ай лавреатом премії Т. Шевченка. У 2006-ім роцї му была передана „Золота медаль Академії мистецтв України“, в тім самім роцї дістав од презідента Україны „Орден Ярослава Мудрого V. ступня‟. Є честным жытелём міста Ужгород.

У 2004-ім роцї став лавреатом Премії за вызначне дїло про русиньскый народ, передаваной Карпаторусиньскым научным центром у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]] і фінанцованой русиньскым філантропом із [[Канада|Канады]] – [[Штефан Чепа|Штефаном Чепом]]. Микита має свою важну роль в народнім возроджованю [[Русины|Русинів]]. Твердо стоїть на позіціях, же [[Русины]] суть окремым народом. На Світовім конґресї Русинів у 1999-ім роцї, котрый проходив в [[Ужгород]]ї, Володимир Микита зорґанізовав ретроспектівну выставку русиньского уменя. Выставкы мав од [[Франция|Франції]] через [[Канада|Канаду]] аж по [[Япония|Японію]]. Русиньскый малярь Володимір Микита 1-го фебруара 2021 дожыв ся красного округлого юбілею – святкує 90 років жывота.<ref name=Zozulak/>

Микита — єден з класиків закарпатьской малярьской школы; глубоко народный малярь, котрый проникливо, зоз сім­патіёв розкрывать патріархалный світ рідного села. Сюжетны тай бытовы композіції, портреты, мертва натура, краины выникають шыротов тематичного діапазону, многогранностёв вниманя околичного світу, выразнов індівідуалностёв малярской манїры. Через філозофске пообщіня і сімволічне указаня реалій каждоденности Микита стремить ку сінтетічности, сповідує строгу лоґіку міцной композіційной ставбы, котра подтримана своєфайтовым колорістічным ладом і майстерно розробленов рітміков. Даякы образы хранять ся в музеях [[Україна|Україны]], [[Российска Федерация|РФ]], [[Литва|Литвы]], [[Словакия|Словакії]], [[Мадярщина|Мадярщины]], [[Венеcуела|Венесуелы]].<ref name=Fedoruk/>

== Екстерны одказы ==
* {{cite web |author='''Александер Зозуляк''' |title=1. 2. 2021: Малярь Володимир Микита славить 90-рочный юбілей |date=2021 |publisher=Русиньска Академія |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?1-2-2021-%C2%A0Малярь-Володимір-Микита-славить-90-рочный-юбілей |accessdate=2021-02-08}}
* {{cite web |author='''Петро Медвідь''' |url=https://www.lem.fm/pershym-lavreatom-premiyi-pro-arte-ruthenorum-stav-volodimir-mikita/ |title=Першым лавреатом премії Pro Arte Ruthenorum став Володимір Микита |date=8. 9. 2021 |publisher= Lem.fm |accessdate=2021-09-10}}
* {{cite web |author='''Федорук О. К.''' |title=Микита Володимир Васильович |date=2018 |publisher=Енциклопедія Сучасної України |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65231 |accessdate=2021-02-08}}{{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20130411055231/http://mykyta.com.ua/ Сайт Володимира Микиты]
* [http://en.uartlib.org/books/volodymyr-mykyta-exhibition-catalogue/ Volodymyr Mykyta. Exhibition catalogue. Kyiv, 1979.]
*[https://www.youtube.com/watch?v=8crmadYpP-Y '''Легенда сучасності Володимир Микита'''] (video). Русинська Родина (канал UA:Закарпаття). https://www.youtube.com/watch?v=8crmadYpP-Y


== Референції ==
== Референції ==
<references/>.
<references/>


{{Lifetime|1931||Микита, Володимир}}
[[Катеґорія:Русиньскы малярї]]
[[Катеґорія:Русиньскы малярї]]

[[uk:Микита Володимир Васильович]]

Точна ревізія на 01:49, 13 юнія 2024

Володимир Микита
Увидьте фото, 2009
Чинность малярь, педагог
Сфера малярство
Горожанство Чеськословеньско, СССР, Україна
Уроджѣня фебруара 1., 1931 (1931-02-01) (93 р.)
Ракошино,
Подкарпатска Русь
Награды
Заслуженый малярь УССР (1975)
http://www.mykyta.com.ua/
VIAF:268208497; GND:1151607517; LCCN:n82247100; FAST:106417; NLKR/NLC:js2015878882; GKG:/g/1238sbxq;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Володимир Микита, *1. фебруара 1931 Ракошино, Подкарпатска Русь — народный умелець Україны русиньской народности.[1][2][3] Малярь закарпатьской школы жывопису, учів ся у такых великанів як Ерделій, Бокшай, Манайло.[1]

Жывотопис[едітовати | едітовати жрідло]

Уродив ся Володимир Микита у 1931-ім роцї в селї Ракошино на Підкарпатю, котре втогды належало до складу Чехословакії. Закінчів руську ґімназію у Мукачові і потім штудовав в Ужгородї на умелецькім учілищу під веджінём Йосифа Бокшая і Адалберта Ерделія. Во своїх штудентьскых часох много раз выставлёвав вєдно із своїма учітелями і став ся продовжователём традіцій міджівойновой підкарпатьской малярьской школы. І то нелем техніков малёваня, но і принятём філозофії служіня народу і отчізнї.

Творба[едітовати | едітовати жрідло]

Микита має успіх як портретіста, автор жанровых сцен, пейзажів, но в ёго творчости суть і філозофічны роздумы о смыслї людьского єствованя. Творчу зрїлость досягнув у 1960-ых роках, коли ся в ёго творчости обявили ся штири головны мотівы: псіхолоґічный портрет, благородна сільска робота, філозофічный пейзаж і еколоґічный протест. Переломом быв образ Ягнятко із 1969 р., одколи суть на полотнах Микиты міцьны сільскы особы, котры наповнює внутрїшнёв дінаміков творїня. Тыма образами Микита представив в умелецькых кругах совєтьской Україны новый приступ трактованя тем традічного сільского жывота.

Ґалерію портретів у Володимира Микиты одкрывать лірічне полотно Моя мамка із 1967-го року, по котрім вытворив дакілько портретів сучасників. Портрет під назвов Малярь Манайло здобыв про Микиту перше місце міджі вызначныма майстрами сучасного філозофічного портрету. У Микиты суть унікатны і ёго пейзажы (мальбы країны).

Володимир Микита одограв вызначну роль і в културнім жывотї Підкарпатьской Руси (днесь Закарпатя) в остатнїх роках совєтьского режіму і незалежной Україны. У рокох 1966 – 1999 бів головов „Закарпатської обласної організації Спілки художників України“. За свої умелецькы успіхы быв і дакілько раз оцїненый. Спомяньме членьство у „Національної Спілки художників України“ од 1962-го р., має тітул Заслужений художник України од 1975-го р., од 1991-го р. має тітул Народний художник Україны. Од 1997-го року быв членом-корешпондентом в „Академії мистецтв України“ і од 2004-го р. є рядным членом той академії. Є лавреатом областной премії Й. Бокшая і А. Ерделія, ай лавреатом премії Т. Шевченка. У 2006-ім роцї му была передана „Золота медаль Академії мистецтв України“, в тім самім роцї дістав од презідента Україны „Орден Ярослава Мудрого V. ступня‟. Є честным жытелём міста Ужгород.

У 2004-ім роцї став лавреатом Премії за вызначне дїло про русиньскый народ, передаваной Карпаторусиньскым научным центром у Ню Йорку і фінанцованой русиньскым філантропом із КанадыШтефаном Чепом. Микита має свою важну роль в народнім возроджованю Русинів. Твердо стоїть на позіціях, же Русины суть окремым народом. На Світовім конґресї Русинів у 1999-ім роцї, котрый проходив в Ужгородї, Володимир Микита зорґанізовав ретроспектівну выставку русиньского уменя. Выставкы мав од Франції через Канаду аж по Японію. Русиньскый малярь Володимір Микита 1-го фебруара 2021 дожыв ся красного округлого юбілею – святкує 90 років жывота.[1]

Микита — єден з класиків закарпатьской малярьской школы; глубоко народный малярь, котрый проникливо, зоз сім­патіёв розкрывать патріархалный світ рідного села. Сюжетны тай бытовы композіції, портреты, мертва натура, краины выникають шыротов тематичного діапазону, многогранностёв вниманя околичного світу, выразнов індівідуалностёв малярской манїры. Через філозофске пообщіня і сімволічне указаня реалій каждоденности Микита стремить ку сінтетічности, сповідує строгу лоґіку міцной композіційной ставбы, котра подтримана своєфайтовым колорістічным ладом і майстерно розробленов рітміков. Даякы образы хранять ся в музеях Україны, РФ, Литвы, Словакії, Мадярщины, Венесуелы.[2]

Екстерны одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Александер Зозуляк
  2. 2,0 2,1 Федорук О. К.
  3. Біографія Володимира Микиты. http://www.mykyta.com.ua/index.php/theme. [перевірено 2021-02-08].