Гюйґенс, Христіан

Гюйґенс, Христіан;
	Christiaan Huygens
Чинность	астроном, математік, фізік, музикознавець, вынаходник, теоретик музики, фізик-теоретик, ентомолог, виробник інструментів, ученый
Сфера	математіка, механіка, фізіка, астрономія
Горожанство	Република споеных Нидерландох
Уроджѣня	14 апріля 1629;
Упокоеня	8 юлія 1695;
Похованя	церковь Святого Якова в Гааге 36747106
Ошкола	Лейденський університет, Університет Анже
Учні	Дені Папен, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц
Influenced by	Ґалілео Ґалілей
Праца	Французька академія наук
Членство	Лондонске кральовске общество (22 юній 1663)
Отець	Константин Гюйгенс
Мати	Suzanna van Baerle
Брат, сестра	Lodewijck Huygens, Constantijn Huygens Jr., Philips Huygens, Susanna Huygens
Манжелство	none
Награды
	член Лондонского Кралевского Общества
Magnum Opus
	Horologium Oscillatorium
	Гюйґенс, Христіан на Вікіскладѣ; VIAF:9894043; GND:118639749; LCCN:n79134100; FAST:45934; BNF:12192922r; NLKR/NLC:mzk2003202319; OL:OL1029210A; ; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Христіа́н Гю́йґенс ван Зёйліхем (нид. Christiaan Huygens; род. 14. апріля 1629, Гаага, Нидерланды — 8. юла 1695, там же) — нидерландьскый механік, фізик, математик, вынаходник и астроном. Первый иноземный член Лондонского кралёвського общества (1663), член Французькой академії наук из 1666 року и первый ї президент (1666-1681).

Біоґрафія

Гюйґенс родився у Гаазі у 1629 році. Ёго втиць Константин, літератор и тайный совітник принцӯв Ораньскых. Константин Гюйґенс быв цімбором Декарта и ёго творба влияла не леш на Константина но и на ёго сына.

У 1657 році Гюйґенс получив патент на робку маятниковых го̄динок, у кӯнци свого живота их хотів создати Галілей, айбо му помішала проґресувуча сліпота.

У 1661 році Гюйґенс приїхав у Анґліцькоє кралёвство. У 1665 році поселився у Парижови, там же через рӯк была создата кралёвська академія наук. У 1681 році Гюйґенс не желавучи переходити у католіцизм позад удміны Нантского едікта переїхав обратно у Гаагу, у 1690-ых ёго здоровля начало ухудшатися и обострилися многі ёго хыбы их здоровлём. Послідньым трудом Гюйґенса став "Космотерос" де тот припускав живӯт на другых планетох, туй же мы и видиме проґресівность ёго думаня.

Гюйґенс умер у 1695 році у варошови Гаага, Зъединены Провінції Нидерланды.

Філозофія наукы

У молодости Гюйґенс увлікався системов світа Декарта (картезіанством), айбо потӯм ї удрицав.

У кӯнци живота Гюйґенс оцінив творбу Декарта так: «Я раз не нахожу у всю̄в ёго фізиці, метафізиці ци метереолоґії нич, што я бы м годен приняти за истинну.»

Памнять

В честь Гюйґенса назваты:

Пік Гюйґенса на місяцёви коло кратера Гюйґенс А
Кратер на Марсі
Астероїд 2801 Гюйґенс
Косміческый зонд доставшыйся Титана
Лаборатория у Лейденьскӯм універзитеті, Нидерланды

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Гюйгенс, Христиан на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).