Перейти до вмісту

Фридрих Мюллер (лингвиста): Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
мНемає опису редагування
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
одказ
Рядок 36: Рядок 36:


== Биография ==
== Биография ==
Родив ся в року 1834 в [[Йемнице|Йемницях]]. Учив ся на [[Геттингенска универзита|Геттингенской]] и [[Віденьска универзита|Вѣденьской]] (1853—1857) универзитах. Од року 1858 по 1866 быв библиотекарем Вѣденьской универзиты, де року 1860 быв габилитованый на доцента, изгодя позарядного и рядного (1869) професора поровнателного языкознаня и [[Санскріт|санскрита]]. Занимав ся изглядованями в области лингвистичной [[Етноґрафія|етнографии]].
Родив ся в року 1834 в [[Йемнице|Йемницях]]. Учив ся на [[Геттингенска универзита|Геттингенской]] и [[Віденьска универзита|Вѣденьской]] (1853—1857) универзитах. Од року 1858 по 1866 быв библиотекарем Вѣденьской универзиты, де року 1860 быв габилитованый на доцента, изгодя позарядного и рядного (1869) професора поровнателного языкознаня и [[санскрит]]а. Занимав ся изглядованями в области лингвистичной [[Етноґрафія|етнографии]].


В року 1876 придав до научного поужитя термин «[[Афроазийскы языкы|семито-хамитскы языкы]]» (первый раз идею о ествованю такой языковой групы высловив [[Карл Рихард Лепсиус|К. Лепсиус]] в 1860-х роках) и подав первый вариант дѣлѣня тых языкох на основны группы<ref>Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Задачи и перспективы. Москва. Выдавательство «Наука», 1982 (343 с.) С. 234</ref><ref>[https://books.google.ru/books?id=IiXVqyEkPKcC&pg=PA50&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Lipiński E. Semitic Languages: Outline of a Comparative Grammar. 2nd ed. Leuven. Peeters Publishers, 2001 (780 р.). ISBN 90-429-0815-7. C. 21.]</ref>.
В року 1876 придав до научного поужитя термин «[[Афроазийскы языкы|семито-хамитскы языкы]]» (первый раз идею о ествованю такой языковой групы высловив [[Карл Рихард Лепсиус|К. Лепсиус]] в 1860-х роках) и подав первый вариант дѣлѣня тых языкох на основны группы<ref>Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Задачи и перспективы. Москва. Выдавательство «Наука», 1982 (343 с.) С. 234</ref><ref>[https://books.google.ru/books?id=IiXVqyEkPKcC&pg=PA50&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Lipiński E. Semitic Languages: Outline of a Comparative Grammar. 2nd ed. Leuven. Peeters Publishers, 2001 (780 р.). ISBN 90-429-0815-7. C. 21.]</ref>.

Ревізія 20:57, 25 новембра 2021


Фридрих Мюллер

Friedrich Müller
Müller Friedrich 1834-1898.jpg
УроджѣняFriedrich Müller
марца 6., 1834(1834-03-06)
Йемнице
Умертямая 25., 1898 (64 р.)
Вѣдень
Занятялингвистика, етнография
  • Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Язык творохнѣмецкый
НародностьНѣмець
ГорожанствоАвстрия
Alma materГеттингенска универзита
Вѣденска универзита
ПрацаВіденський університет, Бібліотека Віденського університету, Австрійська національна бібліотека, K.K. Hof- und Staatsdruckerei
Брат, сестраАлоиз Мюллер
Вызначны роботыOutline of Linguistics

Фри́дрих Мю́ллер, нѣм. Friedrich Müller — (*6. марец 1834 — †25. май 1898) — австрийскый лингвиста; еден з найвекшых авторитетох в лингвистицѣ и етнографии своей добы.

Биография

Родив ся в року 1834 в Йемницях. Учив ся на Геттингенской и Вѣденьской (1853—1857) универзитах. Од року 1858 по 1866 быв библиотекарем Вѣденьской универзиты, де року 1860 быв габилитованый на доцента, изгодя позарядного и рядного (1869) професора поровнателного языкознаня и санскрита. Занимав ся изглядованями в области лингвистичной етнографии.

В року 1876 придав до научного поужитя термин «семито-хамитскы языкы» (первый раз идею о ествованю такой языковой групы высловив К. Лепсиус в 1860-х роках) и подав первый вариант дѣлѣня тых языкох на основны группы[1][2].

В року 1878 Мадярска Академия Наук выбрала го за свого заграничного члена.[3]

Главны роботы

  • Reise der oesterreichisch en Fregatte Novara, linguistischer Teil. Wien, 1867. нѣм.
  • Reise der oesterreichisch en Fregatte Novara, etnografischer Teil. Wien, 1868. нѣм.
  • Allgemeine Ethnographie. Wien,1873. (2 выд. 1879).нѣм.
  • Grundriss der Sprachwissenschaft. Wien, 1876-1887 (тт. 1 — 4).нѣм.
  • A népvándorlások a nyelvészet világánál (ford. Edelspacher Antal)- Budapest, 1878. мад.

Жерела и одказы

Референции

  1. Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Задачи и перспективы. Москва. Выдавательство «Наука», 1982 (343 с.) С. 234
  2. Lipiński E. Semitic Languages: Outline of a Comparative Grammar. 2nd ed. Leuven. Peeters Publishers, 2001 (780 р.). ISBN 90-429-0815-7. C. 21.
  3. Révai nagy lexikona, т. 14, с. 141.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Мюллер, Фридрих (лингвист) на російскій Вікіпедії.