Великий Кремлівський палац: відмінності між версіями

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Glovacki (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 14 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1:
{{пам'ятка}}
[[Файл:Grand Kremlin Palace, Moscow.jpg|thumb|Головний фасад Великого Кремлівського палацу]]
'''Великий Кремлівський палац''' ({{lang-ru|Большой Кремлевский дворец}}) — один з палаців [[Московський кремль|Московського кремля]], з радянських часів виконує роль парадної резиденції глави російської держави. У ньому проходять церемонії вступу Президента на посаду, вручення державних нагород, [[вірча грамота|вірчих грамот]], святкові прийоми.
 
== Історія ==
Палац побудований за наказом імператора [[Микола I|Миколи I]] знаменитим петербурзьким архітектором [[Костянтин Тон|Костянтином Тоном]] в [[1838]]-[[1849]] роках. У споруді палацу брали участь видні московські архітектори: Ф. Ріхтер, Н. Чичагов, П. Герасимов. До оформлення інтер'єрів були привернутізалучені відомі художники і скульптори: [[Солнцев Федір Григорович|Ф. Солнцев]], ИІ. Віталі, [[Клодт Петро Карлович|П. Клодт]], О. Логановський.
 
Головним фасадом палац виходить на [[Москва-ріка|Москву-ріку]]. Фасад прикрашений різьбленими білокам'яними фронтонами, вікна  — різьбленими наличниками[[наличник]]ами з подвійними арками і [[гирка|гиркою]] посередині, як в теремах[[терем]]ах XVII століття. На [[Соборна площа (Москва)|Соборну площу]] [[Московський Кремль|Кремля]] виходить БлаговещенськійБлаговіщенський під'їзд Великого Кремлівського палацу.
 
Палац, як його замислював Микола I, став пам'яткою російської історії і слави російського воїнства. П'ять парадних залів вна другому поверсі палацу  — Андріївський, ОлександрівськійОлександрівський, Георгіївський, Володимирський, Єкатерининській Єкатерининський — присвячені російським орденам, елементи яких включені в ліпний декор оформлення кожного залу.
 
[[Файл:Andreyevsky Zal.jpg|thumb|Андріївський парадний зал на акварелі К. Ухтомського, 1849 рік]]
У XIX столітті головним залом Великого Кремлівського палацу був Андріївський (тронний) зал. В середині 90-х років XX століття Андріївський зал відновлений в своїй первозданній пишності. Зал прикрашають 10 позолочених пілонів і позолочені двері з орденськими хрестами і ланцюгами Андріївського ордену, установленого імператором [[Петро I Олексійович|Петром I]]. Стіни обтягнуті блакитним, кольору Андріївської стрічки, шовковим муаром, прикрашені ланцюгами і знаками ордена. Над вікнами поміщаються герби губерній і областей Росії. 10 бронзових люстр і 35 бра освітлюють зал. Гідна прикраса інтер'єру залу і всього палацу — два каміни з сіро-фіолетової яшми. Біля східної стіни відновлено три тронні місця під горностаєм. У особливо урочистих випадках тут збиралися вищі військові чини. Сьогодні це — місце проведення найурочистіших заходів державного значення.
 
У XIX столітті головним залом Великого Кремлівського палацу був Андріївський (тронний) зал. В середині 901990 років XX століття Андріївський зал відновлений в своїй первозданній пишності. Зал прикрашають 10 позолочених пілонів і позолочені двері з орденськими хрестами і ланцюгами Андріївського орденуордена, установленого імператором [[Петро I Олексійович|Петром I]]. Стіни обтягнуті блакитним, кольору Андріївської стрічки, шовковим муаром, прикрашені ланцюгами і знаками ордена. Над вікнами поміщаються герби губерній і областей Росії. 10 бронзових люстр і 35 бра освітлюють зал. Гідна прикраса інтер'єру залу і всього палацу  — два каміни з сіро-фіолетової яшми. Біля східної стіни відновлено три тронні місця під горностаєм. У особливо урочистих випадках тут збиралися вищі військові чини. Сьогодні це  — місце проведення найурочистіших заходів державного значення.
Олександрівській зал, що примикає до Андріївського, створений на честь ордена святого Олександра Невського, установленого в [[1725]] році імператрицею [[Катерина I|Катериною I]]. Стіни залу оброблені рожевим штучним мармуром. Уздовж них стоять позолочені стільці, обиті оксамитом кольору орденської стрічки з витканою на їхніх спинках орденською зіркою. Вітрильні зводи несуть сферичний купол, також прикрашений орденськими знаками і державними гербами. По стінах залу розвішені картини Моллера на сюжети з життя Олександра Невського.
 
ОлександрівськійОлександрівський зал, що примикає до Андріївського, створений на честь ордена святого Олександра Невського, установленого в [[1725]] році імператрицею [[Катерина I|Катериною I]]. Стіни залу оброблені рожевим штучним мармуром. Уздовж них стоять позолочені стільці, обиті оксамитом кольору орденської стрічки з витканою на їхніх спинках орденською зіркою. [[вітрило (архітектура)|Вітрильні зводи]] несуть сферичний купол, також прикрашений орденськими знаками і державними гербами. По стінах залу розвішені картини Моллера на сюжети з життяжитія Олександра Невського.
Георгіївський — найбільший і урочистий зал Великого Кремлівського палацу. Зал присвячений одній з найпочесніших царських нагород — військовому ордену святого Георгія, установленому в [[1769]] році імператрицею [[Катерина II (імператриця Росії)|Катериною II]]. Величезна склепінчаста стеля Георгіївського залу покоїться на вісімнадцяти масивних пілонах, прикрашених фігурами роботи скульптура Івана Віталі. Білосніжні стіни і зводи залу декоровані рельєфним орнаментом, в який вписані зображення знаків ордена. На мармурових стінах і дошках, що покривають стіни і пілони, золотими літерами висічені назви полків, нагороджених орденом св. Георгія, і імена Георгіївських кавалерів. У півколах поперечних стін - горельєфні статуї св. Георгія на коні скульптора Петра Клодта.
 
Георгіївський  — найбільший і урочистий зал Великого Кремлівського палацу. Зал присвячений одній з найпочесніших царських нагород  — військовому ордену святого Георгія, установленому в [[1769]] році імператрицею [[Катерина II (імператриця Росії)|Катериною II]]. Величезна склепінчаста стеля Георгіївського залу покоїться на вісімнадцяти масивних пілонах, прикрашених фігурами роботи скульптура Івана Віталі. Білосніжні стіни і зводи залу декоровані рельєфним орнаментом, в який вписані зображення знаків ордена. На мармурових стінах і дошках, що покривають стіни і пілони, золотими літерами висічені назви полків, нагороджених орденом св. Георгія, і імена Георгіївських кавалерів. У півколах поперечних стін — - горельєфні[[горельєф]]ні статуї св. Георгія на коні скульптора Петра Клодта.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
{{commonscat|Grand Kremlin Palace}}
* [http://www.kreml.ru/ru/main/kremlin/buildings/BKD/ Державний історико-культурний музей-заповідник «Московський Кремль». Великий Кремлівський палац] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/65ne1iOBw?url=http://www.kreml.ru/ru/kremlin/buildings/BKD/ |date=28 лютого 2012 }}
 
{{Визначні місця Москви}}
 
[[Категорія:Московський Кремлькремль]]
[[Категорія:Палаци Москви]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1849]]
[[Категорія:Об'єкти культурної спадщини Росії федерального значення в Москві]]