Вірменська Радянська Соціалістична Республіка: відмінності між версіями

|native_name повна назва = Вірменська Радянська<br />Соціалістична Республіка<br /><small>Հայկական Սովետական<br />Սոցիալիստական Հանրապետություն<small/>

|date_start дата створення = [[29 листопада]] [[1920]]

Սոցիալիստական Հանրապետություն}} — ''Haykakan Sovetakan Sotsialistakan Hanrapetutyun'', скорочено '''Вірменська РСР''') -— республіка у складі колишнього [[СРСР|Радянського Союзу]].

Проголошена [[295 листопадагрудня]] [[19201936]] року.

Структура влади у Вірменській РСР була ідентична іншим радянським республікам. Вищим політичним органом республіки булобула Вірменська [[Верховна Рада СРСР|ВерховнаВірменської Рада]]РСР, які включалаяка мала в свійсвоєму складскладі вищу судову владу республіки — [[Верховний Суд]]. Члени Верховної Ради обирались на 5 років, тоді як регіональні депутати обирались на 2,5 роки<ref>{{ref-hy}} Hambartsumyan, Victor et al. ''Soviet Armenia: Division and Inner Politics of the Government''. Armenian Soviet Encyclopedia vol. xii. Yerevan, Armenian SSR 1987 pp. 11-12</ref>. Бажано було щобЗазвичай всі депутати були членами [[КПРС]].

[[29 листопада]] [[1920]] року на території Східної Вірменії (де перед тим існувала [[Демократична Республіка Вірменія]]), зайнятій Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії.

[[2 грудня]] [[1920]] в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, за якимякою вся влада перейшла до Ревкому.

Багато вірмен приєдналися до наступаючих більшовиків, уякі томунаступали, числівключно доз 20-їою і 22-їою дивізійдивізіями [[11-а армія (СРСР)|11 радянської Червоної Армії]]<ref>{{ref-hy}} Hambartsumyan, Victor et al. ''Armenians Units in the Red Army''. Soviet Armenian Encyclopedia. Yerevan, Armenian SSR, 1979 pp. 330–331</ref>.

Після цього було підписано [[Карський договір]], за яким [[Туреччина]] поступилася на користь більшовиків [[Аджарія|Аджарією]] -&nbsp;— в обмін на [[Карська область|Карську область]] Вірменії (сьогодні це турецькі провінції [[Карс (іл)|Карс]], [[Иґдир (іл)|Иґдир]] і [[Ардахан (іл)|Ардаган]]). На територіях, що відійшоввідійшли до Туреччини, залишилися середньовічна вірменська столиця [[Ані]] і духовна святиня вірменського народу -&nbsp;— гора [[Арарат]].

Також, з волі [[Йосип Сталін|Й.Сталіна]] (народного комісара РРФСР у справах національностей), території [[Нахічевань|Нахічевані]] та [[Нагорний Карабах|Нагорного Карабаху]], які 1920 року більшовики обіцяли включити до складу Вірменії, були включені до складу [[Азербайджанська РСР|Азербайджанської РСР]]<ref name="karabagh">{{cite web | url= https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/am.html | title= CIA - The World Factbook -- Armenia | accessdate= 2007-01-27 | archive-date= 19 липня 2010 | archive-url= https://web.archive.org/web/20100719074837/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/am.html }}</ref>.

З [[12 березня]] [[1922]] до [[5 грудня]] [[1936]] Вірменська РСР входила до складу [[Закавказька РадянськаСоціалістична Федеративна СоціалістичнаРадянська Республіка|ЗРФСРЗСФРР]] разом з [[Грузинська РСР|Грузинською РСР]] й [[Азербайджанська РСР|Азербайджанською РСР]]. У цей час вірмени переживали період відносної стабільностістабільности. Вірменський алфавіт був реформований, і; підвищився рівень письменностіписьменности серед населення.

За часів правління в СРСР Й.Сталіна у Вірменській РСР інтенсивно розвивалася промисловість, було досягнуто загальної грамотностіграмотности населення, але жорстоко придушувався націоналізм.

1936 року ЗСРФР було скасовано, соціалістичні республіки Вірменія, Азербайджан і Грузія безпосередньо ввійшли до скдадускладу СРСР.

Сталін запровадив низку заходів уіз переслідуванніпереслідування [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської Церкви]].

За часів Великого терору десятки тисяч вірмен булобули страченострачені іта депортованодепортовані. 1944 року близько 200,000 вірмен-[[АмшенціГемшини|амшенцівгемшинів]] було депортовано з Грузії[[Грузинська РСР|Грузинської РСР]] до Казахстану[[Казахська РСР|Казахської РСР]] й Узбекистану.[[Узбецька РСР|Узбецької РСР]].

Республіка, зазнала важківажких втративтрат після війни, тому Сталін дозволив Вірменії вести відкриту імміграційну політику у Вірменії, діаспорі було запропоновано поверненняповернутися на Прабатьківщину за длязадля зміцнення її трудових ресурсів. Вірмени, які мешкали у таких країнах, як Кіпр, Франція, Греція, Ірак, Ліван і Сирія, були або жертвами або нащадками жертв геноциду. Їм булозапропонували запропоновано переїздпереїхати до Вірменії за рахунок Радянського уряду. Приблизно 150,000 вірмен іммігрували до Радянської Вірменії в період з 1946 по 1948 рік<ref>Dekmejian. ''The Armenian People'', p. 416</ref>. Більшість із щойно прибулих говорили [[Західно-Вірменська мова|Західнозахідно-Вірменськимвірменським діалектом]], тоді як у Вірменії розмовляли [[Східно-Вірменська мова|Східносхідно-Вірменськоювірменською]].

[[Горбачов Михайло Сергійович|Михайло Горбачов]] розпочав впровадження політикиполітику [[гласність|гласностігласности]] іта [[Перебудова|перебудови]]. Амшенці[[Гемшини]], якіяких булидепортував депортованіСталін Сталіном ву Казахстан, оголосилинаправили запит до уряду, що дощодо переселення у Вірменську РСР. Ця пропозиція була відхилена радянською владою через побоювання конфлікту між мусульманами-амшенцями[[Гемшини|гемшинами]] йта християнами-вірменами. Але, інші події, які сталися у цей час, зробили етнічні зіткнення між християнами-вірменами та мусульманами неминучими.

Нагорний Карабах, який булобільшовики обіцянообіцяли Вірменії більшовиками, але переданийСталін Азербайджанськійпередав РСРу Сталінимсклад Азербайджанської РСР, розпочав мирний, демократичний рух, об'єднання областіобласти з Вірменією. Більшість вірменського населення в області стверджувалостверджувала, що вони побоюються примусової [[ісламізація|ісламізації]] регіону<ref>{{cite book |first = Emmanuel | last = Karagiannis | title = Energy and Security in the Caucasus | publisher = Routledge (UK) | pages = 37 | year = 2002 | isbn = 0700714812}}</ref>. 20 лютого 1988, р. вірменські депутати Національної Ради Нагорного Карабаху проголосували за об'єднання регіону з Вірменією<ref>{{cite book |first = Tim | last = Potier | title = Conflict in Nagorno-Karabakh, Abkhazia, and South Ossetia: A Legal Appraisal | publisher = Martinus Nijhoff

Publishers | pages = 6 | year = 2001 | isbn = 9041114777}}</ref> . Були проведеніВідбулися демонстрації в Єревані на підтримку карабахськихкарабаських вірмен. Азербайджанські керманичі закликали до контр-демонстрації. контрдемонстрацій, Якіякі вилилися у [[Сумгаїтський погром|погроми вірмен]] в місті [[Сумгаїт]].

[[5 травня]] [[1990]] року була створена Нова [[Вірменська Армія]] (НВА), непідконтрольнане підконтрольна Радянській Армії. [[28 травня]] планувалосьпланувалося святкуватисвяткування річницюрічниці створення [[Демократична Республіка Вірменія|ДРВ]]. [[27 травня]] спалахнули бойові дії між НВА та військами МВС СРСР, внаслідок чого загинули 5 вірмен, через щоа свято довелося скасувати.

[[23 серпня]] [[1990]] Вірменська РСР була перейменована на Республіку Вірменія, але залишиласялишилася у складі СРСР до офіційного проголошення незалежності в [[1991]] році.

[[16 березня]] [[1991]] Вірменія (разом з країнами Балтії, Грузією та Молдовою) бойкотувала референдум щодо збереження СРСР (78% всіх виборців у регіонах, де референдум відбувся, проголосували за збереження Радянського Союзу)<ref name="NewsBrief">{{cite web | url= http://www.ukrweekly.com/Archive/1998/129805.shtml |title= Baltic states, Armenia, Georgia, and Moldova boycott USSR referendum.|accessdate=2007-02-06|deadurl=404|archive-date=16 листопада 2005|archive-url=https://web.archive.org/web/20051116105136/http://ukrweekly.com/Archive/1998/129805.shtml}}</ref>. [[23 серпня]] [[1991]] Вірменія оголосила незалежність від СРСР.

== ДивисьДив. також ==

[[Категорія:ІсторіяНовітня історія Вірменії]]