Жайме Гама: відмінності між версіями

'''Жайме Гама, Хайме Хосе де Матос да Гама -(''' порт. – ''Jaime José Matos da Gam)'' – португальський політик, народився 8 червня 1947 [5]. Син підполковника Хайме Феррейра да Роса да Гама (Jaime da Rosa Ferreira da Gama), кавалер військового ордена Авіс (Avis) (28 грудня 1953) і журналу військового ордена Авіс (4 липня 1973) [5].

Жайме Гама навчався у Національній вищій школі (Liceu Nacional Antero de Quental, em Ponta Delgada) на факультеті філософії, закінчив додатковий курс педагогічних наук, факультет мистецтв у Лісабонському університеті (Universidade de Lisboa). Він був професором закладів середньої освіти та вищої освіти, а також володів мистецтвом журналістики.

Брав участь в опозиції до фашистського режиму Estado Novo (Новий державний режим) з юності, і був заарештований у 18 років у зв’язку зі статтею, опублікованою в місцевій пресі. Він був членом соціалістичноїСоціалістичної партії в кампанії 1969 року по Парламентських виборах, на яких переміг Національний союз (партійний режим) у зв'язку з масовими фальсифікаціями. Жайме Гама був журналістом опозиційної газети Республіки Португалія в останні роки фашистського режиму.

Активіст і лідер Соціалістичної партії, він неодноразово обирався до парламенту з 1975 року, виборчий округ Азорські острови, а з 1983 р. по округу Лісабону. У парламенті він очолював комітет у справах Автономних Регіонів Установчих зборів (1975 -– 1976), парламентські комітети закордонних справ (1976 -– 1978), національної оборони (1985 -– 1991) і європейських справ і зовнішньої політики (2002 -– 2005). Виконував державні функції на посаді міністра внутрішніх справ (1978), міністра закордонних справ (1983- – 1985 і 1995- – 2002) і державного міністра (1999- – 2002). Він був президентом Національних зборів, за своєю суттю Державної ради (2005- – 2011).

Публікації про португальську зовнішню політику (1983 -– 1985, 1995 -– 1999, 1999- – 2002).

Жайме Гама був одним із засновників Соціалістичної партії. Він був обраний у свою партію як депутат Зборів Республіки на Азорських островах з 1975 р. і Лісабону з 1983 року. У 1-му Конституційному уряді він був міністром внутрішніх справ (1976- – 1978) і міністром закордонних справ у 9-му конституційному уряді (з 1983 по 1985 рік). Він повернувся в те ж міністерство, в уряд Антоніу Гутерріш (António Guterres'), з 1995 по 2002 рр. , а також був державним міністром і міністром національної оборони в 1999 році і державним міністром з 1999 по 2002 рік. Жайме Гама був президентом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй в червні 1998 року. Він був головою Президії Ради Європи з 1 січня 2002 до 6 квітня 2002 року, після того як залишив пост міністра закордонних справ, коли новий уряд Жозе Мануел Баррозу вступив на посаду в Португалії.

2 червня 1987 р. -– Великим хрестом Військового ордена Христа Португалії (Ordem Militar de Cristo de Portugal),

4 жовтня 2004 – Великим хрестом ордена Свободи (Ordem da Liberdade) [6].

- Великий хрест із зіркою ордена за заслуги, Федеральний хрест за заслуги від Західної Німеччини( Grã-Cruz com Estrela da Bundesverdienstkreuz Ordem do Mérito da Alemanha Ocidental) (9 травня, 1989)

- Командувач Національного ордена Почесного легіону (Comendador da Ordem Nacional da Legião de Honra )(28 січня 1991) - Великий хрест ордена Марокко( Ordem de Ouissam Alaoui de Marrocos) (6 лютого 1992 р.)

- Командувач із зіркою за заслуги Польщі (Comendador com Estrela da Ordem de Mérito da Polónia) (22 вересня, 1997) - Великий хрест Ордена за громадянські заслуги Іспанії (Grã-Cruz da Ordem do Mérito Civil de Espanha) (17 серпня 1998)

- Великий хрест Ордена за заслуги Чилі (Grã-Cruz da Ordem de Mérito do Chile) (30 вересня, 2001)

- Великий хрест Ордена за заслуги Норвегії (25 вересня 2009 р.)