Економіка України

економіка держави

Еконо́міка Украї́ни — це ринкова економіка, що розвивається, 41-ша в світі за розміром ВВП за ПКС — 527,2 млрд доларів (оцінка за 2020 рік[13]). Основу української економіки становлять багатогалузева промисловість, сільське господарство і сфера послуг.

Економіка України
Файл:080 GATE DJI 0454-Pano.jpg
Офісні будівлі у Києві.
Валюта1 гривня (UAH) = 100 копійок
Фінансовий ріккалендарний рік
ОрганізаціїГУАМ, СОТ, ЄАВТ
Статистика
ВВП(номінальний) $164,6 млрд (2021)[1]
(за ПКС) $576,1 млрд (2021)[2]
Зростання ВВП 4,2 % (2021)[1]
ВВП на душу населення $3983 (2021) (номінальний)[3]
$13943 (2021) (за ПКС)[4]
ВВП за секторамисільське господарство (10 %), промисловість (23 %), послуги (45 %) (2018)[1]
Інфляція (ІСЦ)5 % (2020)[5]
Населення
поза межею бідності
(меньш ніж 5,5$ на день) 3 % (2019)[6]
Індекс Джіні26,6 (2019) [7]
Робоча сила 19,45 млн (2019)[5]
Робоча сила
за секторами
сільське господарство (5,6 %), промисловість (26 %), послуги (68,4 %) (2012)
Безробіттязареєстроване 9,9 % (2020)[8], за методологією МОП 10,5 % (2015)
Галузі виробництвавугільна промисловість, енергетична, чорних і кольорових металів, машинобудування, транспортних засобів та устаткування, хімічна, харчова промисловість
Зовнішня діяльність
Експорт$49,2 млрд (2020 оц.)[6]
Експортні товариметали, продукція рослинництва, машини та обладнання, транспортні засоби, хімія, послуги
ПартнериЄвропейський Союз Європейський Союз (37,8 %)

КНР КНР (14,5 %)
Росія Росія (5,5 %)
Туреччина Туреччина (5,0 %)
Індія Індія (4,0 %)

Єгипет Єгипет (3,3 %)
Імпорт $54,1 млрд (2020 оц.)[6]
Імпортні товаримінеральні продукти, машини та обладнання, транспортні засоби, хімія, харчові продукти
ПартнериЄвропейський Союз Європейський Союз (43,4 %)

КНР КНР (15,4 %)
Росія Росія (8,4 %)
США США (5,5 %)

Білорусь Білорусь (5,3 %)
Зовнішній борг $121,739 млрд (2019) 79.21 % ВВП[7]
$114,707 млрд (2018) 90,76 % ВВП[8]
$116,578 млрд (2017) 103,9 % ВВП
$113,518 млрд (2016) 121,7 % ВВП
Державні фінанси
Борг $78,323 млрд 60,93 % ВВП (2018)[9]
$76,305 млрд 71,8 % ВВП (2017)[10]
$70,970 млрд 81,0 % ВВП (2016)
Доходи₴1,1 трлн/
€37 млрд/$39 млрд(2017)[11]
Витрати₴1,1 трлн/
€38 млрд/$41 млрд (2017)[11]
Економічна допомогаодержано: $0,4 млрд (2006); Міжнародний Валютний Фонд Розширене фінансування:
$2,2 млрд (1998)
Головне джерело: CIA World Fact Book[12]

Загальна оцінка

За даними видання ЦРУ «The World Factbook», економіка України посідала 50-те місце серед усіх економік світу за номінальним ВВП (за паритетом купівельної спроможності) — у 2010 році він становив 305,2 млрд доларів США[14]. Водночас за цим же показником (ВВП за ПКС), розрахованим на душу населення, Україна у цьому ж дослідженні «The World Factbook» 2010 року зайняла 133 місце серед 227 економік світу (з показником 6700 доларів США)[15]. ВВП зріс порівняно з попереднім роком на 4,3 %, а подушний ВВП за ПКС склав 6,7 тисяч доларів США (в 2007 р. — 7,1 тис. доларів США)[16]. За рівнем видатків на ведення домашнього господарства Україна посідає останнє місце серед країн Східної Європи[17].

Основні показники економіки України

Динаміка основних показників економіки України у жовтні 2018 року у порівнянні з аналогічним місяцем або періодом 2017 року[18]:

Валовий внутрішній продукт (III кв.) –2,8 %
Індекс промислової продукції –1,8 %
Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва –28,5 %
Індекс будівельної продукції –5,8 %
Вантажообіг –2,6 %
Пасажирообіг –4,3 %
Експорт товарів та послуг (9 місяців) –9,3 %
Імпорт товарів та послуг (9 місяців) –15,0 %
Заробітна плата –24,9 %
Індекс споживчих цін +9,5 %
Індекс цін виробників промислової продукції +16,6 %

Загальні вихідні економічні ресурси України

 
Обсяг роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб) України за 1995—2015 роки.

Україна — потенційно багата країна, чий господарський комплекс включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафто-газової та хімічної промисловості тощо. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії.

В Україні налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.

Літаки типу «АН», ліхтеровози, крокуючі екскаватори, точні верстати, електрозварювальні прилади виготовляються за новітніми технологіями й відповідають найвищим світовим стандартам.

Україна — транзитна держава через яку проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Розвинені всі сучасні види транспорту — залізничний, автомобільний, річковий, морський, трубопровідний та повітряний. Головні морські порти: Одеса, Чорноморськ, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Основна водна артерія — Дніпро, судноплавні також Десна, Прип'ять, Дністер, Дунай. Летовища — в усіх обласних центрах, в багатьох із них і столиці Києві — міжнародні. Серед інших, діють нові авіакомпанії («Міжнародні авіалінії України» та інш.)

Історія української економіки

До проголошення незалежності економіка УРСР складала значну частину економіки СРСР. Держплан СРСР спільно з українським Держпланом розробляв п'ятирічні плани розвитку економіки УРСР як інтегральної частини радянської економіки.

Українські підприємства були підлеглі союзним міністерствам у Москві або республіканським міністерствам у Києві. Після 1991 підприємства, незважаючи на приналежність, що збереглася формально до державної власності, потрапили під контроль своїх директорів. До 1996 близько 6 тис. середніх і великих підприємств стали акціонерними товариствами, а до 1998 було приватизовано 45 тис. невеликих підприємств і майже 99 % магазинів роздрібної торгівлі, підприємств торгівлі і сфери послуг.

Під час і після розпаду СРСР Україна пережила жорстоку економічну депресію: крах економіки і гіперінфляція призвели до катастрофічного скорочення ВВП.

Різко ускладнило економічну ситуацію рішення керівництва країни не запроваджувати відразу повноцінну національну грошову одиницю, а поступово виходити з рубльової зони і спочатку запровадити сурогатні гроші — купоно-карбованці[19].

Національний Банк України ввів в обіг купоно-карбованці багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купоно-карбованців у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купоно-карбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купоно-карбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі, так і купоно-карбованці за курсом 1:1. У перші місяці після введення, враховуючи ширшу вживаність купоно-карбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купоно-карбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.

 
500,000 купоно-карбованців
 
Монета 1 гривня, аверс та реверс.

При запровадженні купоно-карбованців планувалося їх використання лише упродовж 4—6 місяців, проте вони проіснували до 1996 року, і є думка, що купоно-карбованці узяли на себе весь інфляційний удар.

У 1996 році було запроваджено національну грошову одиницю — гривню, була зупинена гіперінфляція, проте зростання економіки відновилося лише в четвертому кварталі 1999 року.

Починаючи з 2000 року економіка України стабільно зростає. У 2007 році зростання склало 7 % порівняно з попереднім роком, проте і на сьогодні за обсягом ВВП країна не досягла рівня 1990 року[20].

Протягом 1995—2004 рр. обсяги промислового виробництва збільшилися на 40 %, майже вдвічі зросла продуктивність праці. Економічні трансформації, створення ринкових засад функціонування і розвитку, зміни форм власності разом з організаційною реструктуризацією підприємств (понад 90 % підприємств мають недержавну форму власності) істотно змінили можливості розвитку промислового комплексу. Якщо темп зростання реального ВВП у 2004 р. становив 12,15 % (у 2003 р. — 9,6 %), а темп зростання обсягу промислового виробництва — 12,5 % (у 2003 р. — 15,8 %), то в 2005 р. він був рекордно низьким — 2,7 %. Спостерігалось уповільнення промислового виробництва на фоні зростання реального ВВП, що свідчить про відсутність стабільного процесу використання НТП галузей промисловості.

Економіка України сильно постраждала від світової економічної кризи 2008 року. У 2008 р. гривня знецінилась на 38 % відносно долара США, що перевищило падіння обмінного курсу ісландської крони і сейшельської рупії[21]. У той же час виробництво було спрямоване на експорт, який давав надприбутки, відповідно була наявність високої ціни продукції на внутрішньому ринку, і населення країни змусили купувати найнеобхідніше за європейськими цінами[22]. Державна служба зайнятості України прогнозувала, що у 2009 р. безробіття в Україні сягне 9 % (проти 3 % у 2008 р.)[23]. За підсумками 2009 року українці збідніли на 10 %, а 78 % людей в Україні, за статистикою ООН, перебувають за межею бідності[24]. Валовий внутрішній продукт у 2009 р. скоротився на 15 %. У 2010 році Україна повністю змінила економічний курс країни, який перш за все був націлений на розвиток внутрішнього ринку. Темп зростання ВВП у 2010 році склав 4,2 %.

Реальний ВВП України станом на 01.01.2017 становив 984,016 млн грн. У цьому році економіка України показала зростання цього показника (2,3 %) вперше із 2013 року. Падіння ВВП почалося у 2013 році і становило 0,027 %, прискорившись у 2014—2015 рр. через політичну, економічну кризу, військові дії. Протягом цих років, сумарне падіння склало близько 16 %.  

Скорочення ВВП було спричинене погіршенням майже в усіх галузях економіки України. Руйнування виробничих потужностей та транспортної інфраструктури, розрив виробничих міжрегіональних зв'язків через воєнне протистояння на сході країни призвели до падіння обсягів промислового виробництва. Зниження реальної заробітної плати в умовах погіршення споживчих настроїв населення та високої інфляції спричинило звуження внутрішнього споживчого попиту. Зниження інвестиційного попиту було зумовлене високими ризиками через військовий конфлікт на Сході України.

Внаслідок певної макроекономічної стабілізації, пожвавлення споживчого та інвестиційного попиту, замороження конфлікту на Донбасі, зростання реального ВВП становило 2,3 %, що є позитивним чинником відновлення економіки України.

Індекс інфляції

Зведена таблиця індексів споживчих цін за останні роки (%)[25][26]
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
січень 100,2 100,2 100,2 103,1 100,9 101,1 101,5
лютий 100,2 99,9 100,6 105,3 99,6 101,0 100,9
березень 100,3 100,0 102,2 110,8 101,0 101,8 101,1
квітень 100,0 100,0 103,3 114,0 103,5 100,9 100,8
травень 99,7 100,1 103,8 102,2 100,1 101,3 100,0
червень 99,7 100,0 101,0 100,4 99,8 101,6 100,0
липень 99,8 99,9 100,4 99,0 99,9 100,2 99,3
серпень 99,7 99,3 100,8 99,2 99,7 99,9 100,0
вересень 100,1 100,0 102,9 102,3 101,8 102,0 101,9
жовтень 100,0 100,4 102,4 98,7 102,8 101,2 101,7
листопад 99,9 100,2 101,9 102,0 101,8 100,9
грудень 100,2 100,5 103,0 100,7 100,9 101,0
За рік 99,8 100,5 124,9 143,3 112,4 113,7 107,4

Борг

Валовий зовнішній борг України з 2006 по 2018 рр. (млн дол. США)[27]
Валовий зовнішній борг
на 31.12.2006 54 512,0
на 31.12.2007 79 955,0 +25 443,0 46,7 %
на 31.12.2008 101 659,0 +21 704,0 27,1 %
на 31.12.2009 103 396,0 +1737,0 1,7 %
на 31.12.2010 117 343,0 +13 947,0 13,5 %
на 31.12.2011 126 236,0 +8893,0 7,6 %
на 31.12.2012 135 065,0 +8829,0 7,0 %
на 31.12.2013 142 079,0 +7014,0 5,2 %
на 31.12.2014 126 308,0 -15 771,0 –11,1 %
на 31.12.2015 118 729,0 –7579,0 –6,0 %
на 31.12.2016 113 518,0 –5211,0 –4,4 %
на 31.12.2017 116 578,0 +3060,0 2,7 %
на 31.12.2018 114 707,0 –1871,0 –1,6 %

Доходи державного бюджету

Доходи державного бюджету України за статтями доходів у 2018 р. (млн грн.)[28]
на 1.10.2018 Код бюджетної класифікації Доходи
Усього 674 785,3 100,00 %
Податкові надходження 10000000 542 591,5 80,41 %
Податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості 11000000 140 102,8 20,76 %
Податок на доходи фізичних осіб 11010000 65 595,5 9,72 %
Податок на прибуток підприємств 11020000 74 507,3 11,04 %
Рентная плата та плата за використання інших природних ресурсів 13000000 31 067,9 4,60 %
Внутрішні податки на товари та послуги 14000000 352 165,6 52,19 %
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів 14020000 49 175,3 7,29 %
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів 14030000 34 492,3 5,11 %
Податок на додану вартість з вітчизняних товарів

(з урахуванням бюджетного відшкодування)

14060000 59 926,6 8,88 %
Податок на додану вартість з імпортних товарів 14070000 208 571,5 30,91 %
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції 15000000 19 238,5 2,85 %
Ввізне мито 15010000 18 801,3 2,79 %
Вивізне мито 15020000 437,2 0,06 %
Збори на паливно-енергетичні ресурси 17000000 –5,2 0,00 %
Інші податки та збори 19000000 21,8 0,00 %
Неподаткові надходження 20000000 125 051,6 18,53 %
Доходи від власності та підприємницької діяльності 21000000 68 620,3 10,17 %
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної діяльності 22000000 15 571,7 2,31 %
Інші неподаткові надходження 24000000 8280,1 1,23 %
Власні надходження бюджетних установ 25000000 32 579,4 4,83 %
Доходи від операцій із капіталом 30000000 528,9 0,08 %
Надходження від продажу основного капіталу 31000000 23,4 0,00 %
Надходження від реалізації державних запасів товарів 32000000 468,6 0,07 %
Кошти від продажу землі і нематеріальних активів 33000000 36,9 0,01 %
Кошти від закордонних країн і міжнародних організацій 42000000 934,7 0,14 %
Цільові фонди 50000000 181,2 0,03 %
Офіційні трансферти 40000000 5497,4 0,81 %

Економічні райони

 
Економічне районування України за проєктами Петра Масляка та Петра Шищенка:

В Україні виділяють різні варіації районування, зокрема Петро Масляк та Петро Шищенко поділяли країну на дев'ять економічних районів[29]: Донецький, Карпатський, Північно-західний, Північно-східний, Подільський, Придніпровський, Причорноморський, Столичний, Центральний економічні райони.

Донецький економічний район — економічний район, розташований на південному сході України. Охоплює Донецьку і Луганську області.

Основні міжгалузеві комплекси: енергетичний, металургійний, машинобудівний, хімічно-індустріальний. Переважає приміський тип сільського господарства. Добре розвинуті транспортний та рекреаційний комплекси.

Карпатський економічний район — розташований на заході України. До складу входять Львівська область, Івано-Франківська область, Закарпатська область, Чернівецька область.

Площа району становить 56,6 тис. км² (9,4 % території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км², Івано-Франківська — 13,9 тис. км², Закарпатська — 12,8 тис. км², Чернівецька — 8,1 тис. км²

Карпатський район межує з Польщею, Румунією, Молдовою, Угорщиною і Словаччиною, що зумовлює вигідність його географічного положення. Зв'язки з західними сусідами простежуються як на виробничому рівні, так і в сфері культури, в особливостях національного складу району. Територією району проходять найважливіші транспортні шляхи.

Подільський економічний район — це економічний район України, розташований на Правобережній Україні, на заході лісостепової зони, охоплюючи Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області.

До Придніпровського економічного району входять Дніпропетровська та Запорізька області. Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції (разом з останнім — 33 % промислової продукції держави).

Корисні копалини Залізні руди Криворізького басейну представлені 12 млрд тонн. Існують також родовища у Білозерському районі, Чортоницьку, Жовтих водах. Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. У Західному Донбасі залягає 8,6 млрд тонн кам'яного вугілля, також існують родовища бурого вугля, нафти, природного газу, бокситів.

Причорноморський соціально-економічний район займає південну частину України. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області, Його площа — 113 тис. км² (18,7 % площі України), населення — 6,8 млн осіб (14,3 % населення України).

У районі розвинене машинобудування, рекреаційний комплекс, багатогалузева харчова промисловість, високотоварне сільське господарство з високою часткою посівів зернових, садів, виноградників, тютюну та ефіроолійних культур.

Столичний район посідає друге місце в Україні за територією, а за кількістю населення поступається тільки Донецькому і Причорноморському економічним районам. Район охоплює території Київської, Чернігівської і Житомирської областей.

Друге місце в країні належить району за виробництвом продукції промисловості, за виробництвом продукції сільського господарства район поступається тільки Причорноморському.

Центральний економічний район займає, відповідно до назви, центральне географічне положення в межах України і є єдиним районом, котрий займає повністю внутрішнє положення в державі. Складається з двох адміністративних областей — Кіровоградської та Черкаської. Площа району — 45,5 тис. км² (7,5 % площі держави), населення — 2530,5 тис. осіб (5,2 % населення України). За територіально-адміністративним устроєм у межах району налічується 41 район, 28 міст, 41 смт та 1843 сільських населених пунктів. В загальнодержавному поділі праці район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості.

населення, 2013 тис. осіб валовий регіональний продукт, 2011[30]
млн ₴
капітальні інвестиції, 2012[31]
млн ₴
Карпатський економічний район 6084,1 13,4 % 108 878 8,4 % 19 619 7,4 %
Північно-західний економічний район 2196,9 4,8 % 36 939 2,8 % 5 852 2,2 %
Подільський економічний район 4018,3 8,8 % 68 236 5,2 % 11 344 4,3 %
Столичний економічний район 6913,8 15,2 % 326 021 25,0 % 88 937 33,7 %
Центральноукраїнський економічний район 2264,1 5,0 % 47 053 3,6 % 7 750 2,9 %
Північно-східний економічний район 5355,4 11,8 % 152 025 11,7 % 26 402 10,0 %
Причорноморський економічний район 6995,5 15,4 % 155 159 11,9 % 39 198 14,9 %
Придніпровський економічний район 5093,0 11,2 % 189 545 14,6 % 26 718 10,1 %
Донецький економічний район 6631,9 14,6 % 218 223 16,8 % 37 908 14,4 %
УКРАЇНА 45 553,0 100,0 % 1 302 079 100,0 % 263 728 100,0 %

Промисловість

 
Частка населення, зайнятого у галузях промисловості за даними 2008 року
 
БМ Оплот, який випускає харківський Завод імені В. О. Малишева.
 
Антонов Ан-225 «Мрія» є найбільшим літаком у світі

Основа української промисловості — сформований ще у часи СРСР капітал, отриманий приватними власниками в незалежній Україні в період проведення масової приватизації.

У промисловості працює бл. 18 % зайнятого населення України (2008 р.) і створюється бл. 26 % ВВП (2012 р.) В структурі промисловості найвищу питому вагу займають чорна металургія, машинобудування, електроенергетика, хімічна та харчова промисловості[32].

Станом на 2011 рік, 66,3 % обсягу промислової продукції припадало на продукцію переробної промисловості, 22,7 % — на продукцію електроенергетики і 11 % — на продукцію добувної промисловості.

Обсяги реалізованої продукції добувної промисловості за 2001—2011 роки[33]
   2001  2002  2003  2004  2005  2006  2007  2008  2009  2010  2011
Добувна промисловість, млрд ₴ 20 549 19 642 22 127 29 059 38 867 45 077 56 349 85 755 67 243 106 934 146 833
Добувна промисловість, частка у промисловості 9,7 % 8,5 % 7,7 % 7,3 % 8,3 % 8,2 % 7,9 % 9,3 % 8,3 % 10,0 % 11,0 %
в тому числі добування паливно-енергетичних корисних копалин 6,5 % 5,4 % 4,7 % 4,3 % 4,6 % 4,9 % 4,2 % 4,6 % 4,5 % 4,9 % 5,6 %
в тому числі добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних 3,2 % 3,1 % 3,0 % 3,0 % 3,7 % 3,3 % 3,7 % 4,7 % 3,8 % 5,1 % 5,4 %
Обсяги реалізованої продукції переробної промисловості за 2001—2011 роки[33]
   2001  2002  2003  2004  2005  2006  2007  2008  2009  2010  2011
Переробна промисловість, млрд ₴ 138 043 155 440 207 906 306 268 355 080 405 466 530 163 668 466 559 267 730 544 881 141
Переробна промисловість, частка у промисловості 65,5 % 67,7 % 71,9 % 76,4 % 75,8 % 73,5 % 73,9 % 72,9 % 69,4 % 68,6 % 66,3 %
металургія 18,0 % 18,2 % 20,0 % 23,3 % 22,1 % 21,9 % 22,0 % 22,0 % 17,6 % 18,8 % 18,1 %
харчова промисловість 16,6 % 17,1 % 17,0 % 15,8 % 16,3 % 15,5 % 15,3 % 15,2 % 19,8 % 18,0 % 16,6 %
машинобудування 10,2 % 10,7 % 12,2 % 13,4 % 12,7 % 12,5 % 13,7 % 13,3 % 10,6 % 10,9 % 11,6 %
хімічна та нафтохімічна промисловість 6,0 % 5,8 % 6,4 % 6,2 % 6,4 % 6,4 % 6,1 % 6,1 % 6,0 % 5,9 % 6,7 %
нафтопереробка, вир-во коксу 4,9 % 6,8 % 7,4 % 9,1 % 9,4 % 8,0 % 7,3 % 7,2 % 6,7 % 6,9 % 5,7 %
вир-во іншої неметалевої мінеральної продукції 2,7 % 2,7 % 2,6 % 2,6 % 2,9 % 3,3 % 3,8 % 3,8 % 3,0 % 2,6 % 2,7 %
целюлозно-паперова промисловість, видавнича діяльність 2,4 % 2,5 % 2,5 % 2,5 % 2,5 % 2,4 % 2,4 % 2,2 % 2,7 % 2,4 % 2,1 %
деревообробка 0,7 % 0,7 % 0,8 % 0,7 % 0,8 % 0,8 % 0,8 % 0,7 % 0,8 % 0,7 % 0,7 %
легка промисловість 1,4 % 1,4 % 1,3 % 1,2 % 1,1 % 1,1 % 1,0 % 0,9 % 0,9 % 0,8 % 0,7 %
Обсяги реалізованої продукції електроенергетики за 2001—2011 роки[33]
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, млрд ₴ 52 251 54 552 59 084 65 430 74 616 101 185 130 565 162 814 180 042 227 630 301 282
Виробництво та розподілення електроенергії, частка у промисловості 24,8 % 23,8 % 20,4 % 16,3 % 15,9 % 18,3 % 18,2 % 17,8 % 22,3 % 21,4 % 22,7 %

До української ракетно-космічної галузі входить майже 40 великих підприємств та багато малих і середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій. Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання „Південний машинобудівний завод“ у місті Дніпро, де сконструйовано й вироблено понад 400 штучних супутників Землі, створюють та серійно виробляють ракети-носїї, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань[34].

Сільське господарство

 
Частка населення, зайнятого у сільському господарстві за даними 2008 року
 
Частка регіонів у виробництві зернових у 2010 році
 
Частка регіонів у виробництві цукрових буряків у 2010 році

Землеробство і скотарство — традиційний вид занять населення країни з часів Трипілля (4—2 тис. р. до н. е.). Сприятливі кліматичні умови і ґрунти України забезпечують відносно високу врожайність. У 1985 УРСР дала 46 % всієї пшениці, 56 % кукурудзи, 60 % цукрових буряків, 50 % соняшника в СРСР. Виробництво яловичини становило 24 % від загальносоюзного. У подальші роки сільськогосподарське виробництво України стало знижуватися: в 1991 (1997) Україна виробила 38,7 (35,4) млн т зерна, 36,3 (17,5) млн т цукрового буряка, 4,1 (1,9) млн т м'яса і 22,7 (13,7) млн т молока. Скорочення виробництва було пов'язане з дезорганізацією господарства, скороченням ринку збуту сільськогосподарської продукції і зростанням конкуренції з боку зарубіжних товаровиробників.

Після занепаду в сільському господарстві 1990-х років. З 2005 року намітилась позитивна динаміка в деяких галузях сільського господарства. Зокрема птахівництві та в рослинництві, де Україна поступово повертає лідируючі позиції у світі. Зокрема в 2011—2012 маркетинговому році отримавши рекордний урожай зернових за останні 26 років.

Виробництво продукції рослинництва у 2011—2012 маркетинговому році[35]:

  • 8,5 млн т. насіння соняху (23 % світового виробництва, 1-ше місце у світі)
  • 10,8 млн т. коров'ячого молока (3 % світового виробництва, 10-те місце у світі)
  • 22 млн т. пшениці (4 % світового виробництва, 6-те місце у світі)
  • 9 млн т. ячменю (7 % світового виробництва, 2-ге місце у світі)
  • 21 млн т. кукурудзи (3 % світового виробництва, 5-те місце у світі)
  • 0,55 млн т. вівса (3 % світового виробництва, 10-те місце у світі)
  • 0,55 млн т. жита (5 % світового виробництва, 5-те місце у світі)
  • 2,2 млн т. сої (1 % світового виробництва, 7-ме місце у світі)
  • 1,5 млн т. ріпаку (3 % світового виробництва, 6-те місце у світі)
  • 2,3 млн т. цукру (2 % загальносвітового виробництва)
  • 1,05 млн т. яблук (2 % світового виробництва, 8-ме місце у світі)
  • 320 тис. т. винограду (2 % світового виробництва, 8-ме місце у світі)

Розвиток сільського господарства дає поштовх і для розвитку переробної промисловості. Зокрема харчової. Так Україна займає перші місця з виробництва і експорту соняшникової олії, томатної пасти та яєчних продуктів.

У 1976 улов риби в Україні становив 1,1 млн т (12 % від загальносоюзного), в 1991 — 816 тис. т. 1890-х роках 18 % території України було покрито лісами. Знищення лісів протягом двох світових воєн, хижацька експлуатація в царський час і при Габсбургах, але особливо при радянському режимі, привели до скорочення площі лісів до 13 % на початку 1990-х років. У 1991 (1997) було вироблено 8 (5) млн кубометрів лісоматеріалів, 353 (88) тис. т паперу, 463 тис. т картону.

Приватизація сільгоспугідь стала однією з головних цілей, поставлених Українською державою після 1991. Перешкоди на шляху приватизації землі вельми значні: сільське населення (в основному жінки), що постаріло, недостача капіталу у селянства, відсутність допомоги держави. До січня 1998 в Україні було майже 36 тис. приватних селянських господарств і 8 тис. великих колективних господарств.

Валова продукція сільського господарства за порівнянними цінами 2005 р. (тис. ₴)[36]
Усі категорії господарств Сільськогосподарські підприємства Господарства населення
Всього продукція рослинництва продукція тваринництва продукція рослинництва продукція тваринництва продукція рослинництва продукція тваринництва
2005 92 585 600 53 975 600 38 610 000 21 731 500 12 070 900 32 244 100 26 539 100
2006 94 894 600 54 908 900 39 985 700 23 200 100 13 808 100 31 708 800 26 177 600
2007 88 768 500 49 718 000 39 050 500 20 657 600 14 782 200 29 060 400 24 268 300
2008 103 977 900 64 899 100 39 078 800 32 136 100 15 729 300 32 763 000 23 349 500

Сільськогосподарське виробництво України формує 16—22 % національного доходу країни. У структурі сільського господарства виділяють дві основні області — рослинництво і тваринництво. Залежно від соціально-економічних умов і рівня розвитку сільського господарства співвідношення між цими областями в обсягах його продукції змінюються. Так, останніми роками в структурі продукції сільського господарства переважає продукція рослинництва.

Серед областей рослинництва найважливішим є зернове господарство. Зернове господарство формує продовольчий фонд і поставляє фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.

У структурі виробництва зерна більше половини припадає на озиму пшеницю. Близько 50 % пшениці вирощується в степовій зоні, 40 % — в лісостеповій зоні, 10 % у поліссі.

Посівна площа становить 4,1—5,2 млн га. Врожайність коливається від 1,5 до 2,2 тонн/га. Валовий збір — 6,0—11,4 млн тонн. На внутрішнє споживання витрачається 4,9—6,5 млн тонн ячменю. Експортується 1,0—5,1 млн тонн. Імпорт становить до 0,1 млн тонн. Перехідні запаси — 0,7—1,2 млн тонн.

На третьому місці по валовому збору перебуває кукурудза, на четвертому — жито. За обсягами валового збору їм значно поступаються овес, просо, гречка, рис, зернобобові.

У лісостепу склався найважливіший в Україні район виробництва цукрового буряка, який дає країні понад 40 % цукру. Вирощуванню цукрового буряка сприяють помірна кількість опадів і чорноземні ґрунти.

У північній і західній частинах України вирощується льон.

Інформаційні технології

Україна має давню репутацію значного технологічного регіону, з добре розвиненою науково-освітньою базою. У березні 2013 року Україна посіла четверте місце у світі за кількістю сертифікованих ІТ-фахівців після США, Індії та Росії.[37] Крім того, експерти визнають як кількісний, так і якісний потенціал українських фахівців. У 2011 році кількість ІТ-спеціалістів, які працюють у галузі, сягала 25 000 осіб при 20 % зростанні.[38] Обсяг українського ІТ-ринку в 2013 році оцінювався в 3,6 млрд доларів США[37][39].

У 2017 році Україна стала однієї з найпривабливіших країн для аутсорсингу за версією Global Sourcing Association. До 2017 року у Львові функціонувало 13 науково-дослідних центрів глобальних компаній, включно з Ericsson Україна.[40][41]

Станом на 2019 рік кількість ІТ-спеціалістів, задіяних в ІТ-галузі України, сягнула 172 000 осіб[42]. Частка ІТ-галузі в ВВП України становить 4 %[41]. За даними щорічного дослідження ринку праці, проведеного в кінці року, протягом останніх 2 років ІТ-сектор в Україні виріс на 60 %[43]. Відповідно, відкриття робочих місць у секторі виросло майже на 50 %, з 37 742 доступних посад у 2017 році до 55 418 у 2018 році[44].

Згідно з доповіддю про ІТ-сектор за 2019 рік Україна є найбільшим експортером ІТ-послуг у Європі та входить до числа 25 найпривабливіших країн для розробки програмного забезпечення у всьому світі. Причинами такого швидкого розвитку інформаційних технологій в Україні можна назвати: хорошу освітню систему техніко-математичної дисципліни з хорошими знаннями англійської мови, дешевий та доступний Інтернет, а також дешеві та якісні послуги[45].

Згідно з рейтингом, IAOP (International Association of Outsourcing Professionals), до сотні кращих it-outsourcing компаній 2020 року потрапили 13 українських компаній: AMC Bridge, Ciklum, Computools, ELEKS, Infopulse, Innovecs, Magnise, Miratech, N-iX, Program Ace, Sigma Software, Softengi, Softjourn.

Енергетика

Енергетичні ресурси

 
Виробництво електроенергії в Україні[46][47]:
   АЕС

Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький і Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході країни. Ці енергетичні ресурси використовуються на великих ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Зміївська, Курахівська та ін.). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська і інш.). Понад 45 % електроенергії в Україні дають АЕС (Запорізька, Південно-Українська, Хмельницька, Рівненська).

Власні паливні ресурси станом на 2010 рік забезпечують лише 67 % потреб України[46], решта імпортується (зокрема з Росії, Туркменістану і Азербайджану).

Електроенергетика

Електроенергетика — базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії рік. Україна має значні можливості для експорту електроенергії, проте використовує їх не повною мірою, оскільки експорт може здійснювати тільки через так званий „Бурштинський острів“[48].

Понад 47 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська та Хмельницька). ТЕС (бл. 45 % виробленої електроенергії) є основними станціями, що забезпечують електричною енергією в напівпікові та, разом із ГЕС та ГАЕС, у пікові години[49].

Транспорт

Загальна довжина шосейних доріг становить 169 491 км, залізниць — 22 473 км. Довжина річкових судноплавних шляхів — 1672 км. Річки Дніпро і Дунай — важливі шляхи перевезення міжнародних вантажів. В Україні існує розвинена мережа нафто- і газопроводів (20 070 і 4540 км відповідно, а також 4170 км трубопроводів для очищених продуктів). Основні порти на Чорному і Азовському морях — Одеса, Чорноморськ, Миколаїв і Маріуполь. Усього в 2008 р. вантажообіг усіх портів склав 132,18 млн т.

Діють міжнародні аеропорти у Києві (Бориспіль — найбільший аеропорт України), Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та Одесі.

Будівництво

У 2012 році було введено в експлуатацію 10 750 тис. м² житлової площі, на 14,2 % більше ніж у 2011 р. За рахунок коштів Державного Бюджету у 2012 р. прийнято в експлуатацію лише 68,4 тис. м² житла, або 0,6 % від загального обсягу.
У міських поселеннях — 7 539 тис. м² (70,1 %)
У сільських поселеннях — 3 211 тис. м² (29,9 %)

Введення житла у 2012 р.[50]
Регіон Всього, тис. м² м² на 1000 осіб
Київ 1503 531,2
Київська обл. 1167 678,2
Одеська обл. 770 321,9
Крим 733 373,2
Львівська обл. 732 288,1
Івано-Франківська обл. 533 386,0
Тернопільська обл. 409 379,1
Чернівецька обл. 407 449,1
Харківська обл. 380 138,5
Закарпатська обл. 366 292,2
Хмельницька обл. 359 272,6
Донецька обл. 346 78,8
Вінницька обл. 322 197,5
Волинська обл. 304 292,5
Дніпропетровська обл. 267 80,6
Севастополь обл. 247 646,1
Рівненська обл. 239 206,8
Сумська обл. 196 170,8
Запорізька обл. 194 108,5
Чернігівська обл. 191 176,3
Полтавська обл. 177 120,2
Луганська обл. 177 78,2
Херсонська обл. 176 162,8
Житомирська обл. 174 136,9
Черкаська обл. 131 102,9
Кіровоградська обл. 130 130,2
Миколаївська обл. 120 102,1
Україна 10 750 235,8
 
Введення в експлуатацію житла за 2010 рік

Зв'язок

Торгівля

Гуртова торгівля

гуртовий товарообіг та його структура[51]
млн ₴
Продовольчі товари Непродовольчі товари
2000 20 808,3 146 450,3
2001 34 516,6 238 951,9
2002 39 225,2 250 889,2
2003 53 949,3 340 141,5
2004 65 338,3 481 757,1
2005 79 123,2 413 964,6
2006 103 289,0 563 939,6
2007 131 483,2 732 398,7
2008 155 100,4 895 292,4

Роздрібна торгівля

Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі[52]
Всього, тис. ₴ міські поселення, тис. ₴ сільські поселення, тис. ₴ індекс фізичного обсягу до попереднього року, %
2000 28 757 387,8 25 396 639,4 3 360 748,4 108,1
2001 34 416 977,0 30 249 594,2 4 167 382,8 113,7
2002 39 690 821,1 35 221 899,5 4 468 921,6 115,0
2003 49 993 517,9 44 681 618,1 5 311 899,8 120,5
2004 67 556 063,0 61 160 474,7 6 395 588,3 121,9
2005 94 332 451,2 86 803 835,4 7 528 615,8 123,4
2006 129 951 672,3 119 328 871,3 10 622 801,0 126,4
2007 178 232 636,1 164 533 174,8 13 699 461,3 129,5
2008 246 903 195,6 228 793 758,4 18 109 437,2 117,3

Зовнішня торгівля

Зовнішня торгівля України — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та інших держав, яка має місце як на території України, так і за її межами і яка зводиться до посередництва між виробниками і споживачами по здійсненню угод купівлі-продажу товарів або послуг. Зовнішня торгівля України поділяється на експортну (вивізну) — рух товарів або послуг від українського виробника до іноземних споживачів, та імпортну (ввізну) — рух товарів/послуг від іноземного виробника до українських споживачів.

За підсумками 2012 р. зовнішня торгівля України характеризувалася наступними показниками[53]:

  • експорт товарів: 68 809,8 млн дол
  • імпорт товарів: 84 658,1 млн дол
  • сальдо торгівлі товарами: –15 848,2 млн дол
  • експорт послуг: 13 527,6 млн дол
  • імпорт послуг: 6 706,3 млн дол
  • сальдо торгівлі послугами: + 6 821,3 млн дол
  • експорт товарів та послуг: 82 337,4 млн дол
  • імпорт товарів та послуг: 91 364,4 млн дол
  • сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами: –9 027,0 млн дол

Географічна структура експорту товарів[54]:

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
СНД 24,4 % 26,2 % 26,2 % 31,3 % 33,0 % 37,8 % 35,6 % 34,0 % 36,5 % 38,3 % 36,8 % 34,8 %
Європа 36,3 % 39,7 % 36,0 % 31,8 % 32,9 % 30,0 % 29,5 % 25,9 % 26,9 % 27,0 % 25,4 % 27,0 %
Азія 28,2 % 23,4 % 24,6 % 24,5 % 21,2 % 21,0 % 22,8 % 30,6 % 26,7 % 26,0 % 25,7 % 26,6 %
Африка 5,9 % 5,4 % 5,4 % 7,0 % 6,2 % 5,7 % 5,8 % 6,6 % 5,9 % 4,9 % 8,2 % 8,1 %
Америка 5,2 % 5,3 % 7,8 % 5,3 % 6,6 % 5,5 % 6,2 % 2,8 % 3,9 % 3,7 % 3,8 % 3,4 %
Австралія і Океанія 0,02 % 0,02 % 0,04 % 0,04 % 0,05 % 0,03 % 0,10 % 0,05 % 0,06 % 0,04 % 0,06 % 0,07 %
Експорт, млн дол. 17 957 + 28,5 % 23 080 + 41,6 % 32 672 + 4,9 % 34 286 + 11,9 % 38 365 + 28,4 % 49 248 + 35,8 % 66 884 ‒ 40,7 % 39 650 + 29,5 % 51 358 + 33,0 % 68 284 + 0,6 % 68 700 ‒ 8,0 % 63 312

Географічна структура імпорту товарів:[54]

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
СНД 52,8 % 50,0 % 51,3 % 47,1 % 44,8 % 42,2 % 39,2 % 43,3 % 44,0 % 45,0 % 40,7 % 36,3 %
Європа 33,9 % 35,5 % 34,5 % 35,1 % 37,3 % 38,0 % 35,6 % 35,7 % 32,9 % 32,8 % 32,6 % 37,1 %
Азія 6,9 % 8,6 % 8,9 % 12,9 % 13,5 % 14,7 % 17,9 % 14,4 % 16,5 % 16,1 % 20,2 % 19,8 %
Африка 1,0 % 1,1 % 1,0 % 1,2 % 0,9 % 1,1 % 1,8 % 1,4 % 1,4 % 1,1 % 1,0 % 1,0 %
Америка 5,0 % 4,7 % 4,1 % 3,5 % 3,3 % 3,7 % 4,9 % 4,8 % 4,7 % 4,7 % 5,3 % 5,6 %
Австралія і Океанія 0,30 % 0,23 % 0,20 % 0,29 % 0,22 % 0,21 % 0,50 % 0,33 % 0,43 % 0,23 % 0,23 % 0,12 %
Імпорт, млн дол. 16 976 + 35,6 % 23 020 + 26,0 % 28 996 + 24,6 % 36 141 + 24,6 % 45 034 + 34,7 % 60 668 + 41,0 % 85 534 ‒ 46,9 % 45 432 + 33,7 % 60 738 + 36,0 % 82 607 + 2,5 % 84 641 ‒ 9,1 % 76 964

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами, млн дол.[54]

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
СНД ‒ 4 591 ‒ 5 460 ‒ 6 315 ‒ 6 291 ‒ 7 519 ‒ 7 014 ‒ 9 760 ‒ 6 219 ‒ 7 953 ‒ 11 035 ‒ 9 150  — 5 868
Європа + 765 + 990 + 1 770 ‒ 1 777 ‒ 4 171 ‒ 8 274 ‒ 10 744 ‒ 5 964 ‒ 6 163 ‒ 8 623 ‒ 10 132 - 11 494
Азія + 3 896 + 3 430 + 5 444 + 3 759 + 2 064 + 1 423 ‒ 75,1 + 5 591 + 3 699 + 4 458 + 544 + 1 580
Африка + 878 + 1 002 + 1 481 + 1 979 + 1 961 + 2 119 + 2 343 + 2 011 + 2 144 + 2 404 + 4 787 + 4 350
Америка + 80,2 + 147 + 1 342 + 566 + 1 079 + 438 ‒ 46,6 ‒ 1 074 ‒ 874 ‒ 1 362 ‒ 1 846 - 2 176
Австралія і Океанія ‒ 47,4 ‒ 48,7 ‒ 45,8 ‒ 90,2 ‒ 81,6 ‒ 113 ‒ 368 ‒ 128 ‒ 233 ‒ 164 ‒ 145 ‒ 54
Всього + 981 + 59,9 + 3 677 ‒ 1 854 ‒ 6 669 ‒ 11 420 ‒ 18 650 ‒ 5 782 ‒ 9 380 ‒ 14 323 ‒ 15 942 - 13 652

Оподаткування

Україна посідає 107 місце в рейтингу податкових систем світу. За даними світового банку в Україні 5 податків. Сумарна ставка податків складає 52,2 %[55].

Фінанси

Банківська система

Мало сформована внаслідок недосконалості інституту керування. Як стверджується, українським банкам потрібно ще 2—3 роки для відновлення їхніх докризових показників. Такий прогноз зробили фахівці «Standard & Poor's», які віднесли українську банківську систему до групи найслабших у світі[56].

Державні фінанси

Бюджетна система України складається з державного бюджету України та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Корпоративні фінанси

Фінансові результати підприємств та організацій[57]
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис.₴ Частка прибуткових підприємств, % Прибуток від звичайної діяльності, тис.₴ Частка збиткових підприємств, % Збиток від звичайної діяльності, тис.₴
2000 13 034 319,8 62,3 35 224 700,2 37,7 22 190 380,4
2002 13 425 300,0 61,2 36 194 800,0 38,8 27 769 500,0
2004 42 906 298,3 65,2 71 930 729,4 43,8 29 024 431,1
2005 61 386 048,3 65,8 86 003 888,2 34,2 24 617 839,9
2006 70 703 769,3 66,5 104 973 775,3 33,5 34 270 006,0
2007 121 593 606,3 67,5 168 690 055,3 32,5 47 096 449,0
2008 –10 943 280,5 62,8 173 573 644,2 37,2 184 516 924,7
2009 –6 167 174,2 60,1 137 197 656,7 39,9 143 364 830,9
2010[58] 54 443 500 59 210 985 400 41 156 541 900

Фінанси домогосподарств

 
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у 2011 р.

Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство становили у 2008 р. 2590,4 ₴ і порівняно з 2007 року зросли на 50,4 % (з 1722,0 ₴).

Структура витрат домогосподарств у 2008 році[59]

Споживчі сукупні витрати — 86,2 %

  • продукти харчування та безалкогольні напої — 48,9 %
  • алкогольні напої, тютюнові вироби — 2,2 %
  • непродовольчі товари та послуги — 35,1 %
  • в тому числі
    • одяг і взуття — 5,9 %
    • житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива — 9,1 %
    • предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла — 2,8 %
    • охорона здоров'я — 2,7 %
    • транспорт — 4,0 %
    • зв'язок — 2,3 %
    • відпочинок і культура — 2,5 %
    • освіта — 1,3 %
    • ресторани та готелі — 2,4 %
    • різні товари і послуги — 2,1 %

Неспоживчі сукупні витрати — 13,8 %

  • оплата житла, комунальних продуктів та послуг — 6,6 %

Сукупні ресурси в середньому за місяць 2008 року у розрахунку на одне домогосподарство склали 2892,8 ₴ (2012,1 ₴ у 2007 році)

Структура сукупних ресурсів

  • Грошові доходи — 87,9 %
    • оплата праці — 49,4 %
    • доходи від підприємницької діяльності та самозяйнятості — 5,3 %
    • Доходи від продажу сільськогосподарської продукції — 3,3 %
    • пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою — 23,1 %
    • грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи — 6,8 %
  • Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель — 4,0 %
  • Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива — 0,5 %
  • Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров'я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв'язку — 0,5 %
  • Інші надходження — 7,1 %
Середньомісячна номінальна зарплата найманих працівників в економіці (₴)[60]
Середня Сільське

г-во

Проми-

словість

Буді-

вництво

Торгівля Транспорт Державне

управління

Освіта Охорона здоров'я

та соціальна
допомога

2002 376,00 178,00 485,00 427,00 300,00 573,00 495,00 267,00 223,00
2004 590,00 295,00 743,00 709,00 509,00 843,00 691,00 429,00 351,00
2006 1 041,00 553,00 1 212,00 1 140,00 898,00 1 328,00 1 578,00 806,00 658,00
2008 1 806,00 1 076,00 2 017,00 1 832,00 1 514,00 2 207,00 2 581,00 1 448,00 1 177,00

Капітальні інвестиції

У 2009 на розвиток галузі використано понад 8,3 млрд ₴ капітальних інвестицій, з них понад 1,1 млрд ₴ освоєно підприємствами галузі зв'язку, управління якими здійснює держава.

Капітальні інвестиції (тис.₴)[61]
ВСЬОГО Інвестиції в осн. капітал — всього Витрати на будівельно-монтажні роботи Витрати на машини та обладнання Інвестиції в осн. капітал — на 1000 осіб
2002 46 563 177 37 177 907 14 798 988 20 031 462 775,0
2003 59 899 318 51 011 192 20 018 283 27 871 244 1 071,0
2004 89 314 195 75 714 387 32 126 141 39 614 617 1 601,7
2005 111 174 080 93 096 104 40 284 310 48 093 298 1 983,9
2006 148 972 312 125 253 672 2 687,0
2007 222 678 865 188 486 112 4 068,4
2008 272 074 125  233 080 995 5 058,4

Валовий внутрішній продукт

На рисунку наведено графік зростання реального ВВП (по ПКС) України починаючи з 1993 року за даними[62] МВФ, дані за 2018 є попередньою оцінкою. Станом на січень 2019 року ВВП України зростає 12 кварталів поспіль.

 
Рівень зростання ВВП України. 1993—2018 рр.
Роки У фактичних цінах Індекси фізичного обсягу Індекси-дефлятори
валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт
млрд крб. тис. крб. відсотків до попереднього року відсотків до 1990 р. відсотків до попереднього року
1990 167 3
1991 299 6 91,3 91,1 91,3 196,2
1992 5 033 97 90,1 89,8 82,3 1866,0
1993 148 273 2 842 85,8 85,7 70,6 3435,4
1994 1 203 769 23 184 77,1 77,4 54,4 1053,5
1995 5 451 642 105 793 87,8 88,5 47,8 515,5
млн ₴ відсотків до попереднього року відсотків до 1990 р. відсотків до попереднього року
1996 81 519 1 595 90,0 90,7 43,0 166,2
1997 93 365 1 842 97,0 97,8 41,7 118,1
1998 102 593 2 040 98,1 98,8 40,9 112,1
1999 130 442 2 614 99,8 100,6 40,8 127,3
2000 170 070 3 436 105,9 106,7 43,2 123,1
2001 204 190 4 195 109,2 111,1 47,2 109,9
2002 225 810 4 685 105,2 106,3 49,7 105,1
2003 267 344 5 591 109,6 110,5 54,4 108,0
2004 345 113 7 273 112,1 113,0 61,0 115,1
2005 441 452 9 372 102,7 103,5 62,7 124,5
2006 544 153 11 630 107,3 108,1 67,3 114,8
2007 720 731 15 496 107,9 108,6 72,6 122,7
2008 948 056 20 495 102,3 102,9 74,2 128,6
2009 913 345 19 832 85,2 85,6 63,3 113,0
2010 1 085 935 23 600 104,2 104,6 65,8 113,8
2011 1 316 600 28 488 105,2 105,6 69,3 114,3
2012 1 411 238 30 953 100,3 100,6 69,5 108,1
2013 1 465 198 99,97 69,4
2014 1 586 915 93,4 64,8
2015 1 988 544 90,2 58,5
2016 2 383 182 102,3 59,9
2017 2 982 920 102,5 61,1

Джерело: Держкомстат[63].

Валовий регіональний продукт

 
Динаміка зростання ВВП (за ПКС) на душу населення Україна.
Валовий регіональний продукт (млн ₴)[64]
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
АР Крим 9901 12 848 16 044 20 874 27 365 27 396 32 426 38 220
Вінницька 8123 10 207 12 414 15 381 20 094 20 104 23 589 29 099
Волинська 4994 6553 7687 10 072 12 784 12 225 14 429 17 637
Дніпропетровська 30 040 41 227 52 347 71 173 104 687 93 331 116 136 140 020
Донецька 45 617 58 044 72 361 92 093 117 646 103 739 128 986 161 021
Житомирська 5947 7430 8784 11 127 15 008 14 731 18 743 21 928
Закарпатська 5297 6700 8185 10 508 13 208 12 542 15 299 18 054
Запорізька 15 255 19 968 24 787 33 158 42 445 37 446 42 736 49 525
Івано-Франківська 7311 9622 11 316 13 916 17 883 17 241 20 446 26 752
Київська 11 883 15 362 19 188 26 221 35 687 37 548 44 953 59 154
Кіровоградська 5594 6877 8187 9989 13 961 13 389 15 749 20 041
Луганська 14 672 19 716 24 159 32 280 42 985 38 451 45 541 57 202
Львівська 13 992 17 192 21 486 27 987 35 534 35 955 41 655 52 103
Миколаївська 7934 9553 11 876 14 767 19 410 20 336 24 055 27 633
Одеська 17 029 20 762 24 898 33 116 46 994 48 647 53 878 61 499
Полтавська 13 983 18 099 22 179 28 355 34 118 33 629 44 291 52 252
Рівненська 5599 7263 8924 11 180 14 074 13 469 15 882 19 302
Сумська 6275 8025 9566 12 341 16 210 16 060 18 333 22 907
Тернопільська 3948 5137 6452 8276 10 618 11 173 12 726 16 294
Харківська 20 524 25 618 32 023 43 868 59 389 58 923 65 293 76 866
Херсонська 5200 6469 7565 9034 13 174 13 436 15 649 18 448
Хмельницька 6344 7958 9603 12 339 16 061 15 758 18 096 22 843
Черкаська 6623 9014 10 957 13 656 19 101 18 707 22 354 27 012
Чернівецька 3277 4234 5126 6672 8833 8484 9892 11 969
Чернігівська 6181 7627 8950 11 532 14 918 14 636 17 008 21 165
м. Київ 61 357 77 124 95 267 135 900 169 564 169 537 196 639 223 774
м. Севастополь 2213 2823 3822 4916 6305 6452 7785 9359
Україна 345 113 441 452 544 153 720 731 948 056 913 345 1 082 569 1 302 079
Валовий регіональний продукт[64]
 
 
Динаміка у 2012 р. 2012 р. у % від рівня 2008 р.

Доходи населення

Наявний дохід населення України у 2013 р. становив 1 190 351 млн ₴, на душу населення — 26 167,2 ₴ на рік, або 2180,6 ₴ щомісячно. Порівняно з 2012 р. наявний дохід збільшився на 5,2 %. У структурі доходів 41 % припадали на доходи від заробітної плати і 38 % — на соціальні допомоги та трансферти[65].

Загальна величина доходів населення України у 2013 р.[65]

вид доходів млн ₴ частка
заробітна плата 633 737 41,4 %
соціальні допомоги та трансферти 575 581 37,6 %
прибуток та змішаний дохід 240 871 15,7 %
доходи від власності (одержані) 79 217 5,2 %
всього 1 529 406 100,0 %
Динаміка заробітної плати в розрізі регіонів, дол. США за курсом відповідного року[66]
 
 
2000 р. 2010 р.

Науковий аналіз розвитку економіки України

Провідною науковою установою держави, яка постійно здійснює аналіз розвитку економіки України наразі є Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України[67].

Див. також

Персоналії

Примітки

  1. а б в Country profile: Ukraine. https://databank.worldbank.org. World Bank. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)(англ.)
  2. [1](англ.)
  3. [2](англ.)
  4. [3](англ.)
  5. [4]
  6. а б Зовнішня торгівля України товарами у 2020 році
  7. Валовий зовнішній борг // minfin.com.ua
  8. Валовий зовнішній борг // minfin.com.ua
  9. Report for Selected Countries and Subjects: Ukraine. International Monetary Fund. October 2015. Процитовано 26 August 2016.
  10. Державний борг України // minfin.com.ua
  11. а б http://cost.ua/en/budget/
  12. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
  13. https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/
  14. Список економік за показником ВВП (ПКС) (за даними The World Factbook)
  15. Список економік за показником ВВП (ПКС) на душу населення (за даними The World Factbook)
  16. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html
  17. Исследование: Среднестатистическая украинская семья 50% домашнего бюджета тратит на еду. «Корреспондент». 30 квітня 2009. Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 31 травня 2021.
  18. Основні показники соціально-економічного розвитку України
  19. Інтерв'ю док. е.н. А. Шарова «Дзеркалу тижня» (рос.)
  20. Ukraine. Macroeconomic indicators. Архів оригіналу за 25 серпень 2010. Процитовано 19 жовтень 2008.
  21. Ukraine's economy 'to shrink 9 %'
  22. Набока О. В. Україна та виклики сучасного глобального капіталізму 138 с.// «Гілея (науковий вісник)»: Збірник наукових праць.- К., 2008. Випуск 14 — 2008
  23. http://www.interfax.com.ua/eng/eco/8383/
  24. За останній рік українці стали ще біднішими
  25. Індекс інфляції (2000-2018). index.minfin.com.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2018.
  26. значення індексу надаються у відсотках відносно попереднього місяця
  27. Валовий зовнішній борг (2006-2018). index.minfin.com.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2018.
  28. Доходи держбюджету України (2014-2018). index.minfin.com.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2018.
  29. Федяй Н. О. Стратегічне планування економічного розвитку регіонів України: науково–методичний аспект
  30. Валовий регіональний продукт 2004—2011
  31. Капітальні інвестиції за регіонами за 2012 рік
  32. Обсяг реалізованої промислової продукції за видами діяльності за 2012 рік
  33. а б в Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2001—2011 роки
  34. В’ячеслав Воронков (12 квітня 2018). Добрий майданчик для нових успішних стартів. Голос України.
  35. Державний департамент сільського господарства США
  36. Валова продукція сільського господарства за порівнянними цінами 2005 р.
  37. а б (укр.) Україна — четверта в світі за кількістю ІТ-фахівців Ukraine in fourth place in the world in the number of IT professionals, UNIAN (27 March 2013)
  38. Exploring Ukraine
  39. (укр.) Обсяг українського ІТ-ринку може скласти 3,6 мільярда — звіт, Ukrayinska Pravda (27 March 2013)
  40. IT INDUSTRY: Why Ukraine is fast becoming a leading global tech powerhouse. bunews.com.ua. Процитовано 2 жовтня 2019.
  41. а б SHARE OF IT INDUSTRY OF UKRAINIAN ECONOMY IS 4% OF GDP – ECONOMY MINISTER. Ukraine open for business (амер.). 13 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
  42. Ukraine As a Bright Spot on Central and Eastern Europe Software Development Scene. 8allocate (амер.). 14 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
  43. Ринок праці 2018: рекордні темпи росту і 160 тисяч спеціалістів. ДОУ (рос.). Процитовано 24 січня 2020.
  44. IT Outsourcing 2019. Perfectial (англ.). Процитовано 24 січня 2020.
  45. Ukraine's IT outsourcing sector: why you should be intrested. Perfectial (англ.). Процитовано 24 січня 2020.
  46. а б BP Statistical Review of World Energy June 2011(англ.)   (2 Мб) — (Дані виробництва, споживання та резервів первинної енергії у світі)
  47. Держкомстат: Виробництво основних видів промислової продукції
  48. А. Заїка. C завидным упорством. „Бизнес» № 6 від 09.02.09 р. (рос.)
  49. Споживання та генерація електричної енергії в режимі on-line. Архів оригіналу за 28 лютий 2012. Процитовано 16 вересень 2013.
  50. Прийняття в експлуатацію житла в Україні у 2012 р.
  51. Оптовий товарооборот та його структура
  52. Роздрібний товарооборот підприємств
  53. Державний комітет статистики — Зовнішньоекономічна діяльність
  54. а б в Державний комітет статистики — Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами
  55. PricewaterhouseCoopers
  56. Два роки, щоб встати з колін // «Експрес», № 37 (5682), 7.04-2011-14.04.2001, с. 1
  57. Фінансові результати підприємств та організацій
  58. Державний комітет статистики України
  59. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/gdvdg_rik/dvdg_u/strukt2006_u.htm Держкомстат України
  60. Середньомісячна номінальна зарплата найманих працівників в економіці
  61. Капітальні інвестиції в Україні
  62. https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=77&pr.y=19&sy=1992&ey=2021&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=926&s=NGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CPPPGDP&grp=0&a=
  63. Держкомстат: Валовий внутрішній продукт
  64. а б Держкомстат України: Валовий регіональний продукт, 2004—2012
  65. а б Доходи та витрати населення України за 2013 рік
  66. Динаміка середньомісячної заробітної плати по регіонах у 1995-2012 роках
  67. Сайт Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Джерела

Шаблон:Інші проекти

Література

  • Економіка України: проблеми розвитку галузей і регіонів: кол. моногр. / за ред. В. Ф. Беседіна, А. С. Музиченка ; Н.-д. екон. ін-т Уман. держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини. — К., 2008. — 399 с. : табл. — ISBN 978-966-96927-8-8.

Посилання