Джерело: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 23:01, 28 лютого 2016 ред. В.Галушко (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 119 307 редагувань м уточнення, доповнення ← Попереднє редагування		Поточна версія на 06:28, 20 квітня 2024 ред. скасувати Shiro D. Neko (обговорення \| внесок) Патрульні, Адміністратори 94 299 редагувань не несе користі
(Не показано 44 проміжні версії 20 користувачів)
Рядок 1: {{Otheruses-2\|Джерело (значення)\|Криниця}} [[Файл:Mariánská kaple v Boušíně - panoramio.jpg\|thumb\|Капличка над джерелом. Слатіна-над-Упоу, [[Наход (округ)\|Наход]], Чехія]] ~~[[Файл:Nacentemackinac.jpg\|thumb\|right\|250px\|праворуч\|Джерело]]~~ [[Файл:~~Wappen~~DEU Bad Elster COA.svg\|thumb~~\|150px~~\|праворуч\|Джерело на гербі міста [[Бад Ельстер]], [[Німеччина]]]] '''Джерело́''' — природний вихід [[підземні води\|підземних вод]] на денну поверхню або під водою (підводне джерело)<ref>[[Хільчевський Валентин Кирилович\|''Хільчевський В. К.'']], [[Ромась Микола Іванович\|''Ромась М. І.'']] [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=23979 Джерело водне] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20200713101342/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=23979 \|date=13 липня 2020 }} // {{ЕСУ}}</ref>. Джерела утворюються на дні [[яр]]ів, [[Балка (яр)\|балок]], на схилах [[Пагорб\|горбів]], крутих берегів річок. Об'єкт вивчення [[Кренологія\|кренології]]. Також — '''криниця'''. В Україні природні водні джерела найбільше поширені в [[Українські Карпати\|Карпатах]]<ref>Кравчинський Р.Л., [[Хільчевський Валентин Кирилович\|Хільчевський В.К.]], Корчемлюк М.В., Стефурак О.М. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0001181%2EPDF Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку: монографія] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20200712171141/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0001181.PDF \|date=12 липня 2020 }} / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович\|В.К. Хільчевського]]. – Ів.-Франківськ: Фоліант. – 2019. – 124 с. - ISBN 978-6177496-79-2</ref>. '''Джерело́''' ({{lang-ru\|источник}}; {{lang-en\|spring}}; {{lang-de\|Quelle}}) — природний, самочинний сконцентрований вихід на земну поверхню [[Підземні води\|підземних вод]]. Виникає під впливом [[земне тяжіння\|земного тяжіння]] або [[Гідростатичний тиск\|гідростатичного тиску]]. Джерела утворюються на дні [[яр]]ів, [[Балка (яр)\|балок]], на схилах [[Пагорб\|горб]]ів, крутих берегів річок. == Назва == Слово «джерело» того ж походження, що й «жерло» (від [[Праслов'янська мова\|праслов.]] ''žerdlo''), й етимологічно споріднене з «горло» (похідного від варіанта з іншим ступенем вокалізму ''gъrdlo'') — з [[Праіндоєвропейська мова\|праіндоєвроп.]] ''gʷerh₃-tlóm''. Первісне значення — «горло»; потім — «отвір»; а пізніше у [[Східнослов'янські мови\|східно-]] і [[Західнослов'янські мови\|західнослов'янських]] мовах — «отвір, з якого б'є вода»<ref>{{Cite book\|title=Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.\|last=\|first=\|year=\|publisher=\|location=\|pages=\|language=\|isbn=}}</ref>.▼ ;Етимологія ▲Слово «джерело» того ж походження, що й «[[жерло]]» — (від ~~[[Праслов'янська мова~~{{lang-x-slav\|~~праслов.]]~~žerdlo}} (утвореного з ранішої форми ''~~žerdlo~~gerdlo'' внаслідок [[перша палаталізація\|першої палаталізації]]),. йЦі слова етимологічно ~~споріднене~~споріднені також з «[[горло]]» (похідного від варіанта з іншим ступенем [[Голосний звук\|вокалізму]] ''~~gъrdlo~~g<sup>ъ</sup>r̥dlo''), —і зсходять ~~[[Праіндоєвропейська~~до ~~мова~~{{lang-x-ie\|~~праіндоєвроп.]] ''~~gʷerh₃-tlóm''}}. Первісне значення  — «горло»; потім  — «отвір»; а пізніше ув [[Східнослов'янські мови\|східно-]] і [[Західнослов'янські мови\|західнослов'янських]] мовах  — «отвір, з якого б'є вода»<ref>{{~~Cite~~ЕСУМ2}}</ref>. ~~book\|title=Етимологічний~~У ~~словник~~«[[Словарь української мови\|Словарі уукраїнської 7мови]]» ~~томах~~Б. К Д.: Грінченка ~~Наукова~~засвідчені ~~думка~~такі старі значення слова «джерело» як «кипінь, ~~1982~~кипляча -вода», ~~2009.\|last=~~«дуло гармати», «кратер вулкана»<ref>{{Грінченко\|~~first=~~Джерело\|~~year=\|publisher=\|location=\|pages=\|language=\|isbn=~~11932-dzherelo.html#show_point}}</ref>. ;Інші назви Розрізняють джерела постійні, сезонні, тимчасові, періодичні (наприклад [[гейзер]]и), прісні, мінералізовані, солоні, гарячі ([[термальні води]]) і холодні. Часто джерело — центр, з якого [[рідина]] витікає по радіусах безперервно й однаково у всіх напрямах (наприклад [[Оконські джерела]]). ▼ Джерело також іноді називають ''ключем<ref>{{СУМ-11\|Ключ}}</ref>, криницею''<ref>{{СУМ-11\|Криниця}}</ref>, у [[діалекти української мови\|діалектах]] — ''кирницею, керницею, чуром<ref>{{СУМ-11\|Чур}}</ref>, чуркалом<ref>{{СУМ-11\|Чуркало}}</ref>, норою<ref>{{СУМ-11\|Нора}}</ref>, живцем<ref>{{Грінченко\|Живець\|15051-zhyvec.html#show_point}}</ref>'', обгороджене джерело — ''плетянкою''<ref>{{Грінченко\|Плетянка\|39901-pletjanka.html#show_point}}</ref>. == Типи == Сифонні джерела - джерела підземних вод, які діють періодично після наповнення [[карст]]ової порожнини і сифонного каналу, що з’єднує порожнину з поверхнею Землі.▼ ▲Розрізняють джерела постійні, сезонні, тимчасові, періодичні (наприклад [[гейзер]]и), прісні, мінералізовані, солоні, гарячі ([[термальні води]]) і холодні. Часто джерело — центр, з якого [[рідина]] витікає по радіусах безперервно й однаково у всіх напрямах (наприклад [[Оконські джерела]]). ▲Сифонні джерела - — джерела підземних вод, які діють періодично після наповнення [[карст]]ової порожнини і [[Сифон (гідрографія)\|сифонного каналу]], що ~~з’єднує~~з'єднує порожнину з поверхнею Землі. Деякі джерела є водночас [[Витік річки\|витоками річок]]. В Україні з джерел починаються такі річки: [[Дністер]], [[Бистриця Солотвинська]], [[Збруч]] та інші. ▼ ▲Деякі джерела є водночас [[Витік річки\|витоками річок]]. В Україні з джерел починаються такі річки: [[Дністер]], [[Бистриця Солотвинська]], [[Збруч]] та інші. == Значення == Використовувані людьми джерела для зручності набирання води часто обладнують дерев'яними, кам'яними, металевими зливами, вкопують ємності (вживані для цього порожнисті стовбури відомі як «кадоби», а видовбані дубові пні з отворами на дні — як «жолоби»)<ref>{{Грінченко\|Кадіб\|21829-kadib.html#show_point}}</ref><ref>{{Грінченко\|Жоліб\|15341-zholib.html#show_point}}</ref>. Над деякими джерелами зводять [[каплиця\|каплиці]], а деякі оточені особливою шанобою — їх називають [[Святе джерело\|святими джерелами]]. == Фольклор == ''Бити джерелом'' — активно, бурхливо виявлятися. * ''Річок багато, джерело одне. Товаришів багато, а щирий — один'' == Інше == Латинська назва [[тім'ячко\|тім'ячка немовляти]] ''fonticulus'' буквально означає «джерельце»: це пов'язане з його пульсацією, яка нагадує биття струменя води. == Див. також == Рядок 18 ⟶ 34: * [[Прісна вода]] * [[Термальні води]] * [[Мінеральні джерела]] ~~== Література ==~~ {{Commonscat\|Springs}}▼ * {{МГЕ\|nocat=1}}▼ * [[УСЕ]]▼ == Примітки == {{reflist}} ~~{{geo-stub}}~~ == Літ. джерела == ▲{{Commonscat\|Springs}} * Кравчинський Р.Л., [[Хільчевський Валентин Кирилович\|Хільчевський В.К.]], Корчемлюк М.В., Стефурак О.М. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0001181%2EPDF Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку: монографія] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20200712171141/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0001181.PDF \|date=12 липня 2020 }} / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович\|В.К. Хільчевського]]. – Ів.-Франківськ: Фоліант. – 2019. – 124 с. - ISBN 978-6177496-79-2 ▲* {{МГЕ\|nocat=1}} ▲* [[УСЕ]] * {{СДЕколог\|частина=Джерело\|сторінки=66}} * {{УСЕ-4\|[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10113.html Джерело]}} {{гідрологія-доробити}} {{DEFAULTSORT:Джерело}} [[Категорія:Гідрологія суші]] [[Категорія:Потамологія]] [[Категорія:Водні джерела]]