Дорога (фільм, 1954)
Доро́га — це четвертий фільм Федеріко Фелліні.
Дорога | |
|---|---|
| La Strada | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Федеріко Фелліні |
| Продюсер | Карло Понті, Діно де Лорентіс |
| Сценарист | Тулліо Пінеллі, Еніо Флайано, Федеріко Фелліні |
| У головних ролях | Джульєта Мазіна Ентоні Квінн, Річард Бейзгард, Альдо Сільвані |
| Оператор | Отелло Мартеллі |
| Композитор | Ніно Рота Франко Феррара |
| Монтаж | Ніно Баральї |
| Дистриб'ютор | Trans Lux Inc. |
| Тривалість | 104 |
| Мова |  Італія |
| Країна |  Італія |
| Рік | 1954 |
| IMDb | ID 0047528 |
 Дорога у Вікісховищі | |
Сюжет
У цьому фільмі Фелліні розповідає про людську жорстокість, самотність та про труднощі взаємин. Головний герой фільму — Дзампано, що є бродячим артистом. Він їздить по містах показуючи силовий номер з розриванням ланцюга груддю.
На самому початку він купує в бідної сільської сім'ї дівчину Розу, щоб та допомагала йому на концертах. Коли Роза помирає, Дзампано повертається в те саме село і купує її дурнувату сестру Джельсоміну. Він ставиться до Дівчині як до іграшки, б'є її, знущається над нею. Коли він кидає Джельсоміну біля таверни і йде кудись з іншою дівчиною, він не замислюється про те що з помічницею може трапитися щось погане. Яскравим тут є епізод з вбивством клоуна. Дзампано не хотів його вбивати, тут взяли верх його нелюдські інстинкті. Реакція після того, що сталося дала ясно зрозуміти що Дзампано неодноразово вбивав людей, тому що він не проявив емоцій до того, що трапилося. Його хвилювало лише те, щоб ніхто цього не побачив. Після вбивства клоуна-канатохідця він кається. Дзампано бачить як Джельсоміна душевно захворює після цього і героя мучить почуття провини. Силач намагається виправдатися перед помічницею, а головне перед собою, але у нього нічого не виходить. Головний герой лякається того що від нього відвернувся людина до якого він прив'язався. Кидаючи Джельсоміну в кінці фільму він намагається виправдати себе тим, що йому потрібно працювати, заробляти на хліб, а хвора помічниця йому лише заважає. Через кілька років він розуміє як йому самотньо без неї. Силач більше не шукає собі помічниці як на початку, після смерті Рози. дізнавшись про смерть Джельсоміни, Дзампано повною мірою усвідомив що насправді дорожче цієї дурнуватої помічниці у нього нікого не було вже багато років і більше ніколи не буде. Головний герой повністю змінився під кінець фільму. Він почанає відчувати, він перестав бути черствою людиною. А змінила його ніхто інша як Джельсоміна.
Посилання
Шаблон:Премія «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою 1947-1960