Кальцій: відмінності між версіями

{{Хімічний елемент|Кальцій (Ca)<!--Назва-->|20<!--Атомний номер-->|помірно-твердий, <br />сріблясто-білий [[метал]]<!-- Зовнішній[[File:Calcium вигляд-->unter Argon Schutzgasatmosphäre.jpg|ліворуч|200пкс|]]|40,078<!--Атомна маса-->|197<!--Радіус атома-->|589,4(6,11)<!--Енергія іонізації-->|[Ar] 4s²<!--Електронна конфігурація-->|174<!--Ковалентний радіус-->|(+2e)99 <!--Радіус іона-->|1,00<!--Електровід'ємність-->|-2,76 в<!--Електродний потенціал-->|2<!--Степені окислення-->|1,55<!--Густина-->|0,653<!-- Питома теплоємність-->|(201)<!--Теплопровідність-->|1112<!--Температура плавлення-->|9,20<!--Теплота плавлення -->|1757<!--Температура кипіння-->|153,6<!--Теплота випаровування-->|29,9<!--Молярний об'єм-->|[[ОЦКОб'ємноцентрована кубічна ґратка|кубічна об'ємноцентрована]]<!--Структура решітки-->|5,580<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|230,00<!--Температура Дебая-->}}

За поширеністю в природі Кальційкальцій посідає п'яте місце серед хімічних елементів (3,6&nbsp;% маси земної кори). У зв'язку з високою хімічною активністю у вільному стані він не зустрічається. Найпоширенішими його сполуками є [[вапняк]], [[крейда]] та [[мармур]], які мають однаковий хімічний склад CaCO₃, але різну кристалічну будову.

[[Кларки елементів|Кларк]] Кальціюкальцію в кам'яних [[метеорит]]ах 1,4&nbsp;%, ультраосновних&nbsp;— 0,7&nbsp;%, основних&nbsp;— 6,72&nbsp;%, середніх&nbsp;— 4,65&nbsp;%, кислих породах&nbsp;— 1,58&nbsp;%.

Кальцій входить до складу багатьох мінералів ([[силікати]], [[алюмосилікати]], [[боросилікати]], [[карбонати]], [[сульфати]], [[фосфати]], [[ванадати]], [[вольфрамати]], [[Молібдати (мінерали)|молібдати]], [[титанати]], [[ніобати]], [[флуориди]], [[хлориди]] та інших). Складова частина [[вапняк]]ів, [[мармур]]у тощо. Ці мінерали часто утворюють цілі гірські масиви. У великих кількостях зустрічаються також [[апатити]] іта [[фосфорити]], основою яких є [[фосфат кальцію]] Са₃(РО₄)₂. Досить поширеним є мінерал [[гіпс]] CaSO₄ · 2Н₂О.

Крім того, значні кількості сполук Кальціюкальцію містяться в ґрунті іта природних водах, а також входять до складу тваринних і рослинних організмів. Так, наприклад, мінеральна маса кісток і зубів тварин містить близько 80&nbsp;% фосфату кальцію Са₃(РО₄)₂, а шкаралупа яєць майже повністю складається з [[карбонат кальцію|карбонату кальцію]] СаСО₃.

У вільному стані кальцій&nbsp;— сріблясто-білий легкий метал. Густина його 1,55 г/см³. Температура плавлення 851&nbsp;°СC. Твердість кальцію невелика, він лише трохи твердіший за свинець та натрій. Пластичність досить висока: кальцій легко можна пресувати ій розкатувати в тоненькі листочки.

Кальцій належить до другої групи (за застарілою класифікацією&nbsp;— головної підгрупи другої групи) [[періодична система елементів|періодичної системи]] Менделєєва. Його атоми на зовнішньому енергетичному рівні мають по два електрони. Ці електрони він легко втрачає і перетворюється в позитивно заряджені іони Са²⁺. У всіх своїх сполуках кальцій буває лише двовалентний. Кальцій належить до найактивніших металів і за своєю хімічною активністю поступається лише [[лужні метали|лужним металам]].

: <math>\mathrm{ Ca + 2HCl \rightarrow CaCl_2}+ H_2</math>

Металічний вапень добувають електролізом розплавленого [[хлорид кальцію|хлориду кальцію]] при температурі 800–850&nbsp;°СC. Процес електролізу можна зобразити такими рівняннями:

Металічний кальцій застосовують головним чином у металургії для одержання деяких металів з їх оксидів, які важко відновлюються, наприклад [[ванадій|ванадію]], [[хром]]у іта ін. шляхом [[Кальцієтермія|кальцієтермії]]

Кальцій використовують також для розкиснення сталі іта бронзи при їх виплавці, а також для виготовлення деяких сплавів. Так, сплав свинцю з невеликою добавкою кальцію служить для заливки підшипників залізничних вагонів. Крім того, кальцій застосовують для зневоднення деяких органічних рідин і інших цілей. Використовують у металургії для виготовлення сплавів і як відновник. Широко застосовують природні солі кальцію.

{{нп|Добавки кальцію|Сполуки кальцію||Calcium supplement}} входять вдо складскладу препаратів для профілактики [[остеопороз]]у, у [[вітамін]]ні комплекси, [[харчові добавки]].

Кальцій найбільш розповсюдженийнайрозповсюдженіший [[макроелемент]] в організмі людини, більша його частина міститься в [[скелет]]і ій [[зуб]]ах у вигляді фосфатів. Іони кальцію беруть участь в процесах [[згортання крові]], [[м'яз]]ових і [[нейрон]]них реакціях, забезпечують [[осмотичний тиск]] крові. Потреба в кальцію залежить від віку. Для дорослих необхідна добова норма становить від 800 до 1000 міліграм, для дітей&nbsp;— від 600 до 900 міліграмміліграмів, що дуже важливо внаслідок інтенсивного росту скелета дитини.

Зловживання [[кава|кавою]] та [[алкоголь|алкоголем]] може призводити до дефіциту кальцію.{{Джерело}}

Кальцій належить до [[лужноземельні метали|лужноземельних]] металів і має високу біохімічну активність. В організмі людини міститься близько 1,5&nbsp;кг кальцію. Він є основним структурним елементом кісток і зубів, входить до складу нігтів, волосся, м'яких тканин, позаклітинної рідини іта плазми крові. Кальцій є також важливим компонентом системи згортання крові, він підтримує правильне співвідношення солей в організмі людини.

До числа найбільш важливихнайважливіших функцій в живому організмі належить його участь в роботі різних ферментних систем, в тому числі забезпечують скорочення м'язів і передавання нервових імпульсів, що змінюють активність гормонів тощо. Кальцій також впливає на проникність тканин для Каліюкалію і Натріюнатрію, сприяє стабілізації мембран нервових клітин.

Джерелом Кальціюкальцію є харчові продукти. З їжею доросла людина може отримати близько 10&nbsp;г кальцію, вагітні жінки&nbsp;— до 15&nbsp;г, матері-годувальниці&nbsp;— до 20 г. Кальцій, надходить з їжею в основному у вигляді нерозчинних солей, які розчиняються в шлунку людини за допомогою шлункового соку, потім піддаються впливу жовчних кислот, переводять його в засвоювану форму.

* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 &nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0

* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3415/kalcij КАЛЬЦІЙ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314214900/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3415/kalcij |date=14 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]