Луїджі Керубіні: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) |
м стиль |
||
(Не показані 11 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 9:
| Справжнє_ім'я = Maria Luigi Carlo Zenobio Salvatore Cherubini
| Дата народження = 14.9.1760
| Місце народження =
| Дата смерті = 15.3.1842
| Місце смерті = [[Париж]]
Рядок 32:
}}
'''Марі́я Луїджі́ Ка́рло Зено́біо Сальвато́ре Керубі́ні''' ({{lang-it|Maria Luigi Carlo Zenobio Salvatore Cherubini}}; {{
== Біографія ==
Навчався
Серед [[опера|опер]] Керубіні найпопулярнішими вважаються «<nowiki/>[[Медея (опера)|Медея]]<nowiki/>» ({{lang-fr|«Médée»}}, 1797), «Два дні» ({{lang-fr|«Les deux journées»}}, 1800), «Анакреон, або швидкоплинне кохання» ({{lang-fr|«Anacreon, ou L'Amour fugitif»}}, 1803). Зрілі опери Керубіні далеко йдуть від традиції легкої італійської опери
[[Файл:Père-Lachaise - Division 11 - Cherubini 04.jpg|міні|ліворуч|120пкс|''Могила Керубіні на кладовищі [[Пер-Лашез]]'']]▼
▲Серед [[опера|опер]] Керубіні найпопулярнішими вважаються «Медея» ({{lang-fr|«Médée»}}, 1797), «Два дні» ({{lang-fr|«Les deux journées»}}, 1800, «Анакреон, або швидкоплинне кохання» ({{lang-fr|«Anacreon, ou L'Amour fugitif»}}, 1803). Зрілі опери Керубіні далеко йдуть від традиції легкої італійської опери убік музичного драматизму [[Глюк Кристоф Виллибальд|Глюка]].
Значне місце у творчості Керубіні займає духовна музика. Зокрема — це два [[Реквієм]]и, перший з яких (до мінор, 1816, пам'яті [[
== Зрілі роки та творча спадщина ==
▲[[Файл:Père-
У 1822 році Керубіні став директором Паризької консерваторії, а в 1835 році закінчив працювати над підручником «Уроки контрапункту та фуги». Перебуваючи на цій посаді, Керубіні не ладнав з [[Гектор Берліоз|Гектором Берліозом]], який згадував про композитора у своїх мемуарах.
Хоча камерна музика не складає значної частини його творчості, те, що він створив, було важливим. За життя Керубіні отримав найвищі та найпрестижніші нагороди Франції. Сюди входили [[Орден Почесного легіону|Кавалер ордену Почесного легіону]] (1814) та член Академії мистецтв (1815). 1841 року він став командиром Почесного легіону, та був першим музикантом, який отримав цей титул.<ref>Willis, in Sadie (ed.), p. 834</ref>
Керубіні помер у Парижі в 1842 році у віці 81 років і похований на кладовищі [[Пер-Лашез]]. Його могила знаходиться всього в чотирьох метрах від його друга [[Фридерик Шопен|Фридерика Шопена]]. Його гробниця спроєктована архітектором Ахіллом Леклером і містить фігуру скульптора Августина-Олександра Дюмона, що уособлює «Музику», яка увінчує бюст композитора вінком.
== Посилання ==
* {{IMSLP|id=Cherubini%2C_Luigi|cname=Луїджі Керубіні}}
* [http://www.belcanto.ru/cherubini.html
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Керубіні Луїджі}}
{{музикант-доробити}}
Рядок 54 ⟶ 63:
[[Категорія:Італійські композитори]]
[[Категорія:Уродженці Флоренції]]
[[Категорія:Поховані на кладовищі Пер-Лашез]]
[[Категорія:Італійські оперні композитори]]
|