Лівська мова: відмінності між версіями

{{Картка:Мова

| Самоназва = [[Файл:Flag of Livonia.svg|22x20px|border]] {{lang-liv|Līvõ kēļ}}

| Поширена_в = {{LAT}}

| Регіон = північне узбережжя [[Курляндія|Курляндії]]

| Кількість_мовців = близько 20<ref>[http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/index.php UNESCO Interactive Atlas of the World’sWorld's Languages in Danger] {{ref-en}}</ref>

| Місце = на межі зникнення

| Класифікація = [[Уральські мови|Уральська сім'я]]

::: [[ПрибалтійськоБалтійсько-фінські мови|Прибалтийськобалтійсько-фінська підгрупа]]

| Регулює = [http://www.livones.lv/organizacijas/lf/?raksts=319 Лівський Фонд]

| Державна =

| Офіційна =

| ISO_639 = немає

| ISO_639-2 = немає

| ISO_639-3 = liv

| SIL = [http://www.sil.org/iso639-3/documentation.asp?id=liv liv]

| image = Ліви.Liivi JPGkeel.GIF

| image_width = 250px300px

| image_caption = Територія проживання лівів та поширення{{legend|#3f403f|Поширення лівської мови ву [[XIIXX століття|XIIXX столітті]] (блакитний колір) і у наш час (синій колір)}}

'''Лі́вська мо́ва''' (''Līvõlīvõ kēļ'', ''Livokeеl'', інша назва&nbsp;— ''Randakeеlrāndakēļ'' («прибережна мова»)&nbsp;— мова [[Ліви|лівів]], належить до [[Прибалтійськобалтійсько-фінські мови|прибалтійськобалтійсько-фінських мов]] [[Фіно-угорські мови|фіно-угорської групи]] [[Уральські мови|уральської мовної сім'ї]]. Вважається однією з [[АвтохтониАвтохтонність|автохтонних]] мов населення [[Латвія|Латвії]]; наразі є вимираючоюзникаючою.

Лівська мова має два діалекти&nbsp;— [[КурземеКурляндія|курземський]] (північний) та східний&nbsp;— [[ВідземеЛіфляндія (регіон)|відземський]] (салацас). Найближчі споріднені мови&nbsp;— південні діалекти [[Естонська мова|естонської]], [[Водська мова|водська]], [[Карельська мова|карельська]], [[Вепська мова|вепська]] та [[Фінська мова|фінська]]. Лівська мова справила значний вплив на розвиток [[Латиська мова|латиської мови]], зокрема, на її [[Субстрат (мовознавство)|субстрат]] та на [[топонім]]іку курляндських населених пунктів.

Лівська мова була одною з перших мов, що виділились із загальної прибалтійськобалтійсько-фінської мовної основи на початку [[I1-ше тисячоліття|I тисячоліття н.&nbsp;е.|]]. В часи [[Середньовіччя]] воналівська була однією з найпоширеніших у [[ПрибалтикаБалтійські країни|Прибалтицібалтійських країнах]]; у [[XII століття|XII столітті]] нею розмовляло близько 30 тисяч чоловік.

ВУ [[1851]] році на основі західних та східних говірок курляндського діалекту було створено [[Літературна мова|літературну лівську мову]] на основі західних та східних говірок курляндського діалекту з писемністю на основі [[ЛатиницяЛатинська абетка|латиниці]]. Перша [[граматика]] лівської мови була опублікована в [[1861]] році Андреасом Йоганном Шегреном та Ф.&nbsp;Й.&nbsp;Фердинандом Йоганном Відеманом. Тогочасний правопис перебував під впливом [[Німецька мова|німецької]] та латиської мов і відрізнявся від сучасної лівської [[Орфографія|орфографічної]] системи. Перша книга лівською&nbsp;— [[Євангеліє від Матвія]]&nbsp;— вийшла друком [[1863]] року під редакцією Фердинанда Йоганна Ф.&nbsp;Й.&nbsp;Відемана. В [[1912]] році Е. Ваалгамаа переклав лівською «Малий Катехізис» [[Мартін Лютер|Мартіна Лютера]].

Здобуття Латвією незалежності сприяло лівському національному відродженню, що припало на [[1930-ті]] роки. З [[1923]] року в школах Латвії [[факультатив]]но викладалась лівська мова, масово випускались книги, календарі, посібникипідручники, видавались[[Лівська література|художні твори лівських авторів]] (зокрема, [[Карліс Сталте]]). З [[1931]] року лівською мовою видавалась газета '''«Līvli»''' (''«Лів»'').<ref>[http://www.livones.lv/libiesi/vesture/?raksts=264 Газета «Līvli» на Livones.lv] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203005957/http://www.livones.lv/libiesi/vesture/?raksts=264 |date=3 грудня 2013 }} (''лівськ.'')</ref>

З [[1931]] року лівською мовою видавалась газета '''«Līvli»''' (''«Лів»''). <ref>[http://www.livones.lv/libiesi/vesture/?raksts=264 Газета «Līvli» на Livones.lv] (''лівськ.'')</ref> ВУ [[1938]] році за сприяння урядів [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Естонія|Естонії]] та [[КоролівствоУгорське Угорщинакоролівство (1920—1946)|Угорщини]] було відкрито Центр лівонськоїлівської громади в селі [[:{{нп|Мазірбе||lv:|Mazirbe|Мазірбе]]}} (північна [[Курляндія]])&nbsp;— неофіційній лівській столиці.

У [[2005]] році були затверджені правила лівської орфографії.<ref>[http://www.livones.lv/libiesi/valoda/?raksts=129 Лівська орфографія на Livones.lv] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722161957/http://www.livones.lv/libiesi/valoda/?raksts=129 |date=22 липня 2011 }} {{ref-lv}}</ref> Нині вивчення мови практикується в університетах Латвії, Естонії та Фінляндії, зокрема, [[Ризький університет|Ризькому]] (з [[1995]] року) та [[Тартуський університет|Тартуському]] ([[1948]]).

НайстаршимОстаннім носієм лівської мови єбула [[:ru:Кристинь,{{нп|Ґрізельда ГризелдаКрістінь|Крістінь|en|Grizelda Грізельда]]Kristiņa}} (народилась в [[1910]] році–[[2013]]), що мешкаємешкала в [[Канада|Канаді]].<ref>[http://www.fennougria.ee/index.php?id=20292 Maailma viimane emakeelne liivlane sai 100-aastaseks // Fenno-Ugria Asutus, 19.03.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720125608/http://www.fennougria.ee/index.php?id=20292 |date=20 липня 2011 }} {{ref-et}}</ref> В самій Латвії людей, для яких лівська мова є рідною, вже не залишилось, а нечисленна [[діаспора]] розпорошена по світу, що ускладнює системне вивчення мови.

== ДивітьсяДив. також ==

* [http://minlan.narod.ru/Livonian.html#%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8B-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Ливский язык. Миноритарные языки Европы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202014350/http://minlan.narod.ru/Livonian.html |date=2 лютого 2017 }} {{ref-ru}}

* [http://www.eraksti.lv/fetchbook.php?urlkey=1312742 Латисько-лівсько-англійський словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722161436/http://www.eraksti.lv/fetchbook.php?urlkey=1312742 |date=22 липня 2011 }}

* [https://web.archive.org/web/20120304140646/http://homepage.mac.com/uldis/livonia/livlang.html Лівська мова на сайті «Віртуальна Лівонія»] {{ref-en}}

* [http://homepage.mac.com/uldis/livonia/grammar.html Граматика лівської мови. Сайт «Віртуальна Лівонія»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090726212327/http://homepage.mac.com/uldis/livonia/grammar.html |date=26 липня 2009 }} {{ref-en}}

* [https://web.archive.org/web/20090726022205/http://homepage.mac.com/uldis/livonia/livstory.html Приклади звучання лівської мови. Сайт «Віртуальна Лівонія»] {{ref-en}}

* [https://web.archive.org/web/20110713211725/http://www.chas-daily.com/win/1999/04/07/g_51.html/ Незнакомая родная речь // «Час», 07.04.1999] {{ref-ru}}

* [http://finugor.ru/node/18790 SMS по–ливски, или финно–угорская загадка Латвии // FinUgor.ru, 01.07.2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111012211732/http://finugor.ru/node/18790 |date=12 жовтня 2011 }} {{ref-ru}}

[[Категорія:ЛатвіяМови Латвії]]

[[Категорія:УгроБалтійсько-фінські мови]]