Польська кампанія (1939): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 16 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 75:
Відповідно до попередніх угод з польським урядом, [[3 вересня]] [[1939]] року [[Велика Британія]] і [[Третя французька республіка|Франція]] оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[17 вересня]] у конфлікт втрутився [[Радянський Союз]] — як фактичний союзник нацистської Німеччини — і [[Радянське вторгнення до Польщі|Червона армія окупувала]] східні області Польщі.
 
Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до [[Пакт Молотова-Ріббентропа|секретного доповнення]] до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом [[Четвертий поділ Польщі|територія Польщі була поділена]] між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і [[Литва|Литвою]]. Остання не брала безпосередньої участі у війні, але [[10 жовтня]] [[1939]] року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських територій — [[Віленський край|Віленську область]].
 
== Назва ==
Рядок 114:
[[19 листопада]] [[1938]] року міністр закордонних справ Польщі [[Юзеф Бек]] надіслав в [[Берлін]] відповідь на німецькі пропозиції. Відповідь була негативною, однак, не бажаючи загострювати ситуацію, поляки запропонували замінити гарантії, надані Данцигу [[Ліга Націй|Лігою Націй]], німецько-польськими гарантіями, що дають Данцигу статус вільного міста. ''«Будь-яке інше рішення,'' — писав Бек у меморандумі, що Липський зачитав Ріббентропу, — ''як і будь-яка спроба приєднати вільне місто до Рейха, неминуче приведе до конфлікту».''
 
[[15 березня]] [[1939]] року Німеччина остаточно окупувала Чехословаччину: на території Чехії було оголошено [[Протекторат Богемії і Моравії]], і утворено [[Перша Словацька республіка|Словацьку республіку]] під сильним впливом Третього Рейху. Оскільки, згідно з дезінформацією Ріббентропа, готувався поділ Словаччини між Польщею та [[КоролівствоУгорське Угорщинакоролівство (1920—19441920—1946)|Угорщиною]] і угорські війська вже були сконцентровані на кордонах, Німеччина під приводом захисту «незалежної» країни ввела свої війська. Таким чином, територія Польщі опинилася з трьох боків оточена військами [[Вермахт]]у, що робило її вкрай вразливою в разі потенційної агресії з боку Німеччини.
 
[[21 березня]] [[1939]] року [[Третій Рейх|Німеччина]] вчинила чергову дипломатичну спробу стосовно повернення Данцига. У відповідь на відмову [[28 березня]] [[1939]] року Гітлер розірвав Пакт про ненапад, укладений у січні [[1934]] року.
Рядок 128:
Стаття перша англо-польської Угоди про взаємну допомогу говорила: <blockquote>''«У випадку якщо одна з Договірних сторін буде залучена у воєнні дії з європейською державою внаслідок агресії, вчиненої останньою проти зазначеної Договірної сторони, інша Договірна сторона негайно надасть Договірній стороні, залученій у воєнні дії, всю необхідну від неї підтримку та допомогу».''<ref>[http://pl.wikisource.org/wiki/Układ_o_pomocy_wzajemnej_między_Polską_a_Wielką_Brytanią_(1939) Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej] {{ref-pl}}</ref></blockquote>Під «європейською державою», як випливало із секретного протоколу, малася на увазі Німеччина.
 
=== Пакт Молотова-&nbsp;— Ріббентропа ===
 
{{main|Пакт Молотова-Ріббентропа}}
[[Файл:MolotovRibbentropStalin.jpg|300px|right|thumb|Молотов підписує радянсько-німецьку угоду про ненапад. Позаду&nbsp;— Ріббентроп і Сталін.]]
 
Рядок 136:
<blockquote>''«З усіх проблем, що мають відношення до території від Чорного до Балтійського моря, ми могли б легко домовитись»''<ref>[http://books.google.com.ua/books?id=DAsjOmr7mkkC&pg=PA252&lpg=PA252&dq=По+всем+проблемам,+имеющим+отношение+к+территории+от+Черного+до+Балтийского+моря,+мы+могли+бы+без+труда+договориться&source=bl&ots=J6PnL-zG-I&sig=Vt5gXrbMLq68ftRYrh9_Gab_vlY&hl=ru&ei=F2vUSd-ILZaLsAamzPiDDw&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1 Очерки истории Министерства иностранных дел России. 1802—2002: В 3 т. Т. 2] {{ref-ru}}</ref></blockquote>
 
[[15 серпня]] на зустрічі посла Німеччини в СРСР Шуленбурга з народним комісаром закордонних справ [[Молотов В'ячеслав Михайлович|Молотовим]] представник радянської сторони зі свого боку запропонував підписати договір про ненапад, але з обов'язковим підписанням торговельної та кредитної угоди. Вже [[19 серпня]] економічну угоду було підписано і Молотов передав Ріббентропу проект майбутнього [[Пакт Молотова-Ріббентропа|таємного протоколу]]. Бажаючи форсувати події, Гітлер особистою телеграмою просив [[Сталін]]а прийняти німецьку делегацію [[22 серпня|22]]-[[23 серпня]] замість запланованого [[26 серпня|26]]-[[27 серпня]]. Після позитивної відповіді Сталіна, [[22 серпня]] на військовій нараді Гітлер остаточно підтвердив намір розпочати війну з Польщею.
 
[[23 серпня]] [[1939]] року у [[Москва|Москві]] народним комісаром закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом було підписано договір про ненапад. Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у [[Східна Європа|Східній Європі]]. Другий пункт цього протоколу порушував ''«польське питання»'':
Рядок 225:
 
Для бойових дій проти Польщі Словаччина виділила [[Армія Польова «Бернолак»|армію «Бернолак»]] під командуванням генерала [[Фердинанд Чатлош|Фердинанда Чатлоша]]. До її складу входили:
* 1-ша дивізія (генерал 2-го рангу [[Антон ПуланичПуланіх]])&nbsp;— два піхотних полки і окремий [[піхотний батальйон]], [[артилерійський полк]] і [[Артилерійський дивізіон|дивізіон]];
* 2-га дивізія (підполковник [[Ян Імро]])&nbsp;— один [[піхотний полк]], три піхотних батальйони, артилерійський полк;
* 3-тя дивізія (полковник [[Густав Малар]])&nbsp;— два піхотних полки, два [[Піхотний батальйон|піхотних батальйони]], артилерійський полк і дивізіон. Дивізія входила до складу німецького 18-го гірського корпуса.
Рядок 253:
Формальним приводом до початку німецько-польської війни став інсценований [[31 серпня]] [[1939]] року співробітниками [[Служба безпеки (СД)|СД]] напад поляків на німецьку радіостанцію в Ґляйвіці (польське місто [[Гливиці]]).
 
Операцією під кодовою назвою [[Операція «Консерви»|«Консерви»]] (більше відомою, як ''«[[Гливицька провокація]]»''<ref>Іноді можна зустріти назву «Ґляйвіцький інцидент»; див.: [https://dailylviv.com/news/polityka/rosiya-kopiyuie-glyaivitskyi-intsydent-1939-roku-8417 Путін копіює «Ґляйвіцький інцидент» 1939 року?]&nbsp;— 2014.</ref>) керував [[Рейнхард Гейдріх]]. Коли група співробітників СД у формі польської армії, під командуванням [[Альфред Науйокс|Альфреда Науйокса]] і [[Генріх Мюллер|Генріха Мюллера]], напала на радіостанцію в Ґляйвіці, в ефір відразу ж полетіли звуки пострілів і вигуки польською мовою&nbsp;— ''«пришовприйшов час війни Польщі проти Німеччини»''. На місці подій розклали трупи в німецькійпольській формі (в'язні концтаборів, яких заздалегідь убили). Операція зайняла приблизно 4 хвилини.
 
Подібні операції пройшли також у прикордонних [[Пінчів|Пінчеві]] та [[Гохлінден]]і. Міністр пропаганди Третього Рейху [[Йозеф Геббельс]] одержав необхідний матеріал для пропагандистської кампанії. 31 серпня 1939 року Гітлер наказав розпочати наступ на Польщу наступного дня о 4:45 ранку<ref>[http://www.documentarchiv.de/ns/1939/weisung-nr01_weiss.html ''Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler für den Angriff auf Polen («Fall Weiß»)'' vom 31. August 1939], in: documentArchiv.de (Hrsg.)</ref>.
Рядок 298:
Польській столиці приділялася важлива роль в оперативних планах німецького командування. [[Варшава]] була політико-адміністративним і промисловим центром країни, важливим транспортним вузлом. Із чотирьох залізничних мостів на центральній ділянці [[Вісла|Вісли]] два двосторонніх були у Варшаві. Їх захоплення сильно ускладнювало постачання польських військ та евакуацію мирного населення із західних районів країни. У Варшаві була зосереджена велика кількість промислових підприємств.
 
Наказ про організацію оборони Варшави був відданий військовим міністром Польщі [[3 вересня]] у зв'язку з німецьким проривом в районі Ченстохова. У письмових вказівках командування говорилося, що погрозазагроза прориву німецьких танків створює необхідність організувати оборону Варшави з півдня, підготувати оборону мостів і одночасно вжити заходів до їхнього знищення якщо буде потреба. На Середній Віслі створювалося дві ділянки оборони: північна&nbsp;— від Модліна до Дембліна, південна&nbsp;— далі до [[Сандомир]]а. Оборону Варшави очолив колишній головний комендант прикордонних військ генерал [[Валеріан Чума]]. У його розпорядженні було п'ять батальйонів з артилерією.
 
{{Вставка
Рядок 381:
Ще до оголошення війни [[Кригсмарине|німецькі військово-морські сили]] розпочали активні дії в [[Балтійське море|Балтійському морі]]: встановили мінні загородження та завчасно зайняли бойові позиції. Починаючи з [[25 серпня]] всі німецькі кораблі перейшли у воєнний стан.
 
З початком війни [[Люфтваффе|німецька авіація]] завдала ударів по військово-морських базах у [[Гдиня|Гдині]] та [[Гель (місто)|Гелі]]. [[1 вересня]] були потоплені навчальний міноносець «Мазур», допоміжне судно «Нурек» і буксир «Ванда». БомбардуваннюБомбардування піддаласязазнала і берегова батарея «Кане».
 
Дивізіон польських есмінців ВМФ (у складі «Грім», «Блискавка», «Шторм») був спрямований до Великої Британії ще до початку війни (план Пекін) і в ході кампанії потрапили туди два підводні човни («Орел»&nbsp;— після втечі з інтернованих у Таллінні та «Вовк»). Інші великі надводні кораблі («Wicher»&nbsp;— есмінець і «Грифон»&nbsp;— мінний загороджувач) були потоплені Люфтваффе в перші дні вересня 1939 року, дрібніші одиниці&nbsp;— тральщики «MEWA», «Терен» брали участь у бойових діях до середини вересня, решта&nbsp;— підводні човни («Гриф», «Рись», «Wildcat») після вичерпання можливостей боротися були інтерновані в Швеції.
Рядок 389:
=== Завершальні бої ===
{{main|Оборона Гельської коси}}
Одним з останніх епізодів війни була оборона нечисленним польським гарнізоном під командуванням [[Капітан І рангу|капітана 1-го рангу]] В. Штейнера півострова [[Гель (півострів)|Гель]]. Польські позиції піддавалисязазнавали безперервномубезперервного обстрілу з моря німецькими кораблями «Шлезвіг-Гольштейн» і «Шлезіен». [[29 вересня]] німецькі частини почали штурм оборонних позицій і вже [[2 жовтня]] [[1939]] року гарнізон півострова Гель був змушений скласти зброю.
 
{{main|Бій під Коцьком}}
Останніми припинили опір загони під командуванням генерала [[Францишек Клееберг|Францишека Клееберга]]. У період з [[2 жовтня|2]] по [[5 жовтня]] його [[Окрема оперативна група «Полісся»]] вела бої в районі [[Коцьк]]а з військами Вермахту і склала зброю тільки тоді, коли вичерпалися запаси набоїв і медикаментів.
 
[[6 жовтня]] [[1939]] року німецьке верховне головнокомандування [[ Промова Гітлера у Рейхстазі 6 жовтня 1939 року|оголосило]] про успішне завершення військової операції проти Польщі.
 
== Українці в Польській кампанії ==
Рядок 510:
* Відносно легка перемога в Польщі дозволила Третьому рейху перекинути військові сили на захід, спланувати та успішно провести [[Французька кампанія (1940)|Французьку кампанію]].
* Перерозподіл сфер впливу дозволив СРСР дипломатичним тиском змусити [[Латвія|Латвію]], [[Литва|Литву]] та [[Естонія|Естонію]] підписати договори про взаємодопомогу, які в подальшому привели до [[Окупація балтійських країн|окупації балтійських країн Радянським Союзом]].
* На думку генерал-лейтенанта [[Зігфрід Вестфаль|Зігфріда Вестфаля]] та інших представників генералітету Вермахту, основним фатальним рішенням, що обумовило поразку Німеччини у Другій світовій війні, {{text|…було те, що випливало з помилкового припущення Гітлера, що західні держави дозволять йому знищити ПольщіПольщу, не вступившись за свого союзника. Як тільки було прийняте рішення про вторгнення до Польщі, вирішилася і наша доля <ref>Роковые решения / З. Вестфаль, В. Крейпе., Г. Блюментрит, Ф. Байерлейн, К. Цейтцлер, Б. Циммерман, Х. Мантейфель. Пер. с англ. под. ред П. А. Жилина.— М.: Воен. изд-во Мин-ва обороны Союза ССР, 1958.— С. 306.</ref>.}}
 
== Хибні уявлення ==
Рядок 516:
 
=== Бій між польською кавалерією і німецькими танками ===
[[Файл:Charge at Krojanty.svg|thumb|180px|Поле битви під Кроянтами]]
[[Файл:Polski ułan z karabinem przeciwpancernym UR.jpg|thumb|180px|Польський [[Улани|улан]] з [[Panzerbüchse 35(p)|протитанковою рушницею (Wz. 35)]], 1938]]
Польські кавалерійські підрозділи не вражали німецькі танки списами та мечами. У битві у Тухольських борах 1 вересня 1939 року 18-му поморському уланському полку було доручено прикрити відступ польської піхоти. Увечері поморські улани зустріли контингенти наступаючої німецької 20-ї піхотної дивізії XIX армії Гайнца Гудеріана. Командир Казімєж Масталеж наказав атакувати, змусивши 20-у піхотну дивізію відійти і розійтися. Сутичка виявилася успішною, оскільки німецький наступ було відкладено. Однак після передислокації 18-й поморський полк потрапів під раптовий та інтенсивний кулеметний вогонь з боку німецьких броньованих розвідувальних машин. Незважаючи на швидкий відступ, майже третина уланів було вбито або поранено<ref>{{cite web|url= https://panzerworld.com/poland-1939#polishcavalry |title= Poland 1939 (Fall Weiß) - Polish Cavalry Charges Against Tanks |publisher= Panzerworld |access-date =20 вересня 2020}}</ref>.
 
Рядок 526 ⟶ 528:
 
=== Польські ВПС ===
Польські ВПС не були знищені на землі в перші дні війни. Хоча чисельно вони поступалися, незадовго до війни вони були переведені з великих авіабаз на невеликі замасковані аеродроми. Лише деякі [[Навчально-тренувальний літак|навчально-тренувальні]] та допоміжні літаки були знищені на землі. Повітряні сили Польщі, незважаючи на те що були в меншості, а більш досконалі німецькі винищувачі перевершували їх винищувачі, залишалися активними до другого тижня кампанії, завдавши значних втрат ''Luftwaffe''<ref>Steven J. Zaloga, Ramiro Bujeiro, Howard Gerrard, ''Poland 1939: the birth of blitzkrieg'', Osprey Publishing, 2002, {{ISBN|1-84176-408-6}}, [https://books.google.com/books?id=oQeAKAjlEwMC&pg=PA50&dq=Polish+airforce+1939+ground Google Print, p.50]{{Недоступне посилання}}</ref>. ''Luftwaffe'' втратили 285 літаків з усіх оперативних причин, ще 279 були пошкоджені, а поляки втратили 333 літака<ref>Overy, Richard J., [https://books.google.com/books?id=Uocntt1lGDUC&pg=PA28&lpg=PA28 ''The Air War: 1939—1945''], London, Europa Publications, 1980. p. 28</ref>.
 
=== Польський опір вторгненню ===
Інше питання стосується того, чи завдала Польща значних втрат німецьким військам і чи здалася вона занадто швидко. Хоча точні підрахунки різняться, Польща коштувала німцям приблизно 45 000 втрат та 11 000 пошкоджених або знищених військових машин, у тому числі 993 танки та броньовані машини, 565—697 літаків та 370 артилерійських одиниць<ref name="LeslieLeslie1983">{{cite book|author1=Roy Francis Leslie|author2=R. F. Leslie|title=The History of Poland Since 1863|url=https://books.google.com/books?id=0tYVKUsnw9IC&pg=PA212|date=1983|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-27501-9|page=212}}</ref><ref>Bekker, Cajus (1964) ''Angriffshohe'' 285 aircraft destroyed, 279 damaged of initial force</ref><ref>{{harvnb|Forczyk|2019|pp=326–25}}&nbsp;— lists 236 tanks as totally destroyed and 457 damaged, of which 180 were repaired and the remainder scrapped, giving 180 + 277 = 513 tanks destroyed or scrapped following damage, and 319 armoured cars lost.</ref>. Що стосується тривалості, то вереснева кампанія тривала приблизно на півтора тижні менше, ніж битва за Францію в 1940 році, хоча англо-французькі війська були набагато ближчими до паритету з німцями за чисельністю та спорядженням, і їх підтримувала [[лінія Мажино]]<ref group="Note" name="FrenchForces">Polish to German forces in the September Campaign: 1,000,000 soldiers, 4,300 guns, 880 tanks, 435 aircraft (Poland) to 1,800,000 soldiers, 10,000 guns, 2,800 tanks, 3,000 aircraft (Germany). French and participating Allies to German forces in the Battle of France: 2,862,000 soldiers, 13,974 guns, 3,384 tanks, 3,099 aircraft 2 (Allies) to 3,350,000 soldiers, 7,378 guns, 2,445 tanks, 5,446 aircraft (Germany).</ref>. Крім того, польська армія готувала [[румунський плацдарм]], який би продовжив польську оборону, але цей план був визнаний недійсним через вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року{{sfn|Seidner|1978|p=}}. Польща також ніколи офіційно не здавалася німцям. В умовах німецької окупації продовжувався опір таких сил, як ''[[Армія Крайова|Armia Krajowa]]'', партизани [[Генрик Добжанський|Генрика Добжанського]] та Leśni («лісові партизани»).
 
[[Файл:Defenders of Warsaw (1939).jpg|thumb|[[Польська Армія|Польські солдати]] з зенітним кулеметом біля Центрального вокзалу Варшави в перших днях вересня 1939]]
[[Файл:American Embassy in Warsaw 1939.jpg|thumb|Американське посольство у Варшаві під час німецького повітряного нальоту у вересні 1939. Видно розбите вікно.]]
 
=== Перше використання стратегії [[бліцкриг]]у ===
Часто припускають, що бліцкриг&nbsp;— це стратегія, яку Німеччина вперше застосувала в Польщі. Багато ранніх післявоєнних історій, наприклад Баррі Пітта у ''The Second World War'' (BPC Publishing 1966), пояснюють перемогу Німеччини «величезним розвитком військової техніки, який відбувся між 1918 та 1940 роками», і посилається на те, що «Німеччина, яка перекладала (британські міжвоєнні) теорії в дію… результат назвав бліцкригом». Деякі автори відкидали цю ідею. Метью Купер пише:
{{quote|"Протягом польської кампанії використання механізованих частин виявило ідею, що вони були призначені виключно для полегшення просування та підтримки діяльності піхоти... Таким чином, будь-яка стратегічне використання бронетехніки була мертвонародженною. Параліч командування та падіння морального духу не були кінцевою метою... німецьких сухопутних і повітряних сил, а були лише випадковими побічними продуктами традиційних маневрів швидкого оточення та допоміжної діяльності літаючої артилерії ''Luftwaffe'', метою обох було фізичне знищення ворожих військ. Таким був ''{{не перекладено|Vernichtungsgedanke||en|Vernichtungsgedanke}}'' польського походу." – Купер<ref name="Cooper0">Matthew Cooper, ''The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure''</ref>}}{{oq|en|"Throughout the Polish Campaign, the employment of the mechanized units revealed the idea that they were intended solely to ease the advance and to support the activities of the infantry.... Thus, any strategic exploitation of the armoured idea was still-born. The paralysis of command and the breakdown of morale were not made the ultimate aim of the... German ground and air forces, and were only incidental by-products of the traditional manoeuvers of rapid encirclement and of the supporting activities of the flying artillery of the ''Luftwaffe'', both of which had as their purpose the physical destruction of the enemy troops. Such was the ''Vernichtungsgedanke'' of the Polish campaign."}}
 
''Vernichtungsgedanke'' була стратегією висхідної до [[Фрідріх Великий|Фрідріха Великого]], і вона застосовувалася в польській кампанії, мало змінившись у порівнянні з [[Французько-прусська війна|французькими кампаніями 1870]] або 1914 років. Використання [[танк]]ів
Рядок 575 ⟶ 580:
* [http://pl.wikisource.org/wiki/Układ_o_pomocy_wzajemnej_między_Polską_a_Wielką_Brytanią_(1939) Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej] {{ref-pl}}
* [[oldwikisource:Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом|Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом]] {{ref-ru}}
* {{cite book |last1=Forczyk |first1=Robert |title=Case White: The Invasion of Poland 1939 |url=https://archive.org/details/casewhiteinvasio0000forc |date=2019 |publisher=Osprey Publishing |location=Oxford |isbn=978-1472834959|ref=harv}}
* {{cite book |last=Seidner |first=Stanley S. |year=1978 |title=Marshal Edward Śmigły-Rydz: Rydz and the Defence of Poland |location=New York|ref=harv}}
* {{cite book |last=Cooper |first=Matthew |title=The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure |url=https://archive.org/details/germanarmy1933190000coop_r0w6 |publisher=Stein and Day |location=New York |year=1978 |isbn=978-0-8128-2468-1|ref=harv}}
Рядок 771 ⟶ 776:
|видання =
|місце = M.
|видавництво = Издательство ACТACT
|рік = 2004
|том =