Польська кампанія (1939): відмінності між версіями

Відповідно до попередніх угод з польським урядом, [[3 вересня]] [[1939]] року [[Велика Британія]] і [[Третя французька республіка|Франція]] оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[17 вересня]] у конфлікт втрутився [[Радянський Союз]] — як фактичний союзник нацистської Німеччини — і [[Радянське вторгнення до Польщі|Червона армія окупувала]] східні області Польщі.

 

 

== Назва ==

[[19 листопада]] [[1938]] року міністр закордонних справ Польщі [[Юзеф Бек]] надіслав в [[Берлін]] відповідь на німецькі пропозиції. Відповідь була негативною, однак, не бажаючи загострювати ситуацію, поляки запропонували замінити гарантії, надані Данцигу [[Ліга Націй|Лігою Націй]], німецько-польськими гарантіями, що дають Данцигу статус вільного міста. ''«Будь-яке інше рішення,'' — писав Бек у меморандумі, що Липський зачитав Ріббентропу, — ''як і будь-яка спроба приєднати вільне місто до Рейха, неминуче приведе до конфлікту».''

 

 

[[21 березня]] [[1939]] року [[Третій Рейх|Німеччина]] вчинила чергову дипломатичну спробу стосовно повернення Данцига. У відповідь на відмову [[28 березня]] [[1939]] року Гітлер розірвав Пакт про ненапад, укладений у січні [[1934]] року.

Стаття перша англо-польської Угоди про взаємну допомогу говорила: <blockquote>''«У випадку якщо одна з Договірних сторін буде залучена у воєнні дії з європейською державою внаслідок агресії, вчиненої останньою проти зазначеної Договірної сторони, інша Договірна сторона негайно надасть Договірній стороні, залученій у воєнні дії, всю необхідну від неї підтримку та допомогу».''<ref>[http://pl.wikisource.org/wiki/Układ_o_pomocy_wzajemnej_między_Polską_a_Wielką_Brytanią_(1939) Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej] {{ref-pl}}</ref></blockquote>Під «європейською державою», як випливало із секретного протоколу, малася на увазі Німеччина.

 

 

[[Файл:MolotovRibbentropStalin.jpg|300px|right|thumb|Молотов підписує радянсько-німецьку угоду про ненапад. Позаду&nbsp;— Ріббентроп і Сталін.]]

 

<blockquote>''«З усіх проблем, що мають відношення до території від Чорного до Балтійського моря, ми могли б легко домовитись»''<ref>[http://books.google.com.ua/books?id=DAsjOmr7mkkC&pg=PA252&lpg=PA252&dq=По+всем+проблемам,+имеющим+отношение+к+территории+от+Черного+до+Балтийского+моря,+мы+могли+бы+без+труда+договориться&source=bl&ots=J6PnL-zG-I&sig=Vt5gXrbMLq68ftRYrh9_Gab_vlY&hl=ru&ei=F2vUSd-ILZaLsAamzPiDDw&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1 Очерки истории Министерства иностранных дел России. 1802—2002: В 3 т. Т. 2] {{ref-ru}}</ref></blockquote>

 

 

[[23 серпня]] [[1939]] року у [[Москва|Москві]] народним комісаром закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом було підписано договір про ненапад. Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у [[Східна Європа|Східній Європі]]. Другий пункт цього протоколу порушував ''«польське питання»'':

 

Для бойових дій проти Польщі Словаччина виділила [[Армія Польова «Бернолак»|армію «Бернолак»]] під командуванням генерала [[Фердинанд Чатлош|Фердинанда Чатлоша]]. До її складу входили:

* 2-га дивізія (підполковник [[Ян Імро]])&nbsp;— один [[піхотний полк]], три піхотних батальйони, артилерійський полк;

* 3-тя дивізія (полковник [[Густав Малар]])&nbsp;— два піхотних полки, два [[Піхотний батальйон|піхотних батальйони]], артилерійський полк і дивізіон. Дивізія входила до складу німецького 18-го гірського корпуса.

Формальним приводом до початку німецько-польської війни став інсценований [[31 серпня]] [[1939]] року співробітниками [[Служба безпеки (СД)|СД]] напад поляків на німецьку радіостанцію в Ґляйвіці (польське місто [[Гливиці]]).

 

 

Подібні операції пройшли також у прикордонних [[Пінчів|Пінчеві]] та [[Гохлінден]]і. Міністр пропаганди Третього Рейху [[Йозеф Геббельс]] одержав необхідний матеріал для пропагандистської кампанії. 31 серпня 1939 року Гітлер наказав розпочати наступ на Польщу наступного дня о 4:45 ранку<ref>[http://www.documentarchiv.de/ns/1939/weisung-nr01_weiss.html ''Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler für den Angriff auf Polen («Fall Weiß»)'' vom 31. August 1939], in: documentArchiv.de (Hrsg.)</ref>.

Польській столиці приділялася важлива роль в оперативних планах німецького командування. [[Варшава]] була політико-адміністративним і промисловим центром країни, важливим транспортним вузлом. Із чотирьох залізничних мостів на центральній ділянці [[Вісла|Вісли]] два двосторонніх були у Варшаві. Їх захоплення сильно ускладнювало постачання польських військ та евакуацію мирного населення із західних районів країни. У Варшаві була зосереджена велика кількість промислових підприємств.

 

 

{{Вставка

Ще до оголошення війни [[Кригсмарине|німецькі військово-морські сили]] розпочали активні дії в [[Балтійське море|Балтійському морі]]: встановили мінні загородження та завчасно зайняли бойові позиції. Починаючи з [[25 серпня]] всі німецькі кораблі перейшли у воєнний стан.

 

 

Дивізіон польських есмінців ВМФ (у складі «Грім», «Блискавка», «Шторм») був спрямований до Великої Британії ще до початку війни (план Пекін) і в ході кампанії потрапили туди два підводні човни («Орел»&nbsp;— після втечі з інтернованих у Таллінні та «Вовк»). Інші великі надводні кораблі («Wicher»&nbsp;— есмінець і «Грифон»&nbsp;— мінний загороджувач) були потоплені Люфтваффе в перші дні вересня 1939 року, дрібніші одиниці&nbsp;— тральщики «MEWA», «Терен» брали участь у бойових діях до середини вересня, решта&nbsp;— підводні човни («Гриф», «Рись», «Wildcat») після вичерпання можливостей боротися були інтерновані в Швеції.

=== Завершальні бої ===

{{main|Оборона Гельської коси}}

 

{{main|Бій під Коцьком}}

Останніми припинили опір загони під командуванням генерала [[Францишек Клееберг|Францишека Клееберга]]. У період з [[2 жовтня|2]] по [[5 жовтня]] його [[Окрема оперативна група «Полісся»]] вела бої в районі [[Коцьк]]а з військами Вермахту і склала зброю тільки тоді, коли вичерпалися запаси набоїв і медикаментів.

 

 

== Українці в Польській кампанії ==

* Відносно легка перемога в Польщі дозволила Третьому рейху перекинути військові сили на захід, спланувати та успішно провести [[Французька кампанія (1940)|Французьку кампанію]].

* Перерозподіл сфер впливу дозволив СРСР дипломатичним тиском змусити [[Латвія|Латвію]], [[Литва|Литву]] та [[Естонія|Естонію]] підписати договори про взаємодопомогу, які в подальшому привели до [[Окупація балтійських країн|окупації балтійських країн Радянським Союзом]].

 

== Хибні уявлення ==

 

=== Бій між польською кавалерією і німецькими танками ===

Польські кавалерійські підрозділи не вражали німецькі танки списами та мечами. У битві у Тухольських борах 1 вересня 1939 року 18-му поморському уланському полку було доручено прикрити відступ польської піхоти. Увечері поморські улани зустріли контингенти наступаючої німецької 20-ї піхотної дивізії XIX армії Гайнца Гудеріана. Командир Казімєж Масталеж наказав атакувати, змусивши 20-у піхотну дивізію відійти і розійтися. Сутичка виявилася успішною, оскільки німецький наступ було відкладено. Однак після передислокації 18-й поморський полк потрапів під раптовий та інтенсивний кулеметний вогонь з боку німецьких броньованих розвідувальних машин. Незважаючи на швидкий відступ, майже третина уланів було вбито або поранено<ref>{{cite web|url= https://panzerworld.com/poland-1939#polishcavalry |title= Poland 1939 (Fall Weiß) - Polish Cavalry Charges Against Tanks |publisher= Panzerworld |access-date =20 вересня 2020}}</ref>.

 

 

=== Польські ВПС ===

 

=== Польський опір вторгненню ===

Інше питання стосується того, чи завдала Польща значних втрат німецьким військам і чи здалася вона занадто швидко. Хоча точні підрахунки різняться, Польща коштувала німцям приблизно 45 000 втрат та 11 000 пошкоджених або знищених військових машин, у тому числі 993 танки та броньовані машини, 565—697 літаків та 370 артилерійських одиниць<ref name="LeslieLeslie1983">{{cite book|author1=Roy Francis Leslie|author2=R. F. Leslie|title=The History of Poland Since 1863|url=https://books.google.com/books?id=0tYVKUsnw9IC&pg=PA212|date=1983|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-27501-9|page=212}}</ref><ref>Bekker, Cajus (1964) ''Angriffshohe'' 285 aircraft destroyed, 279 damaged of initial force</ref><ref>{{harvnb|Forczyk|2019|pp=326–25}}&nbsp;— lists 236 tanks as totally destroyed and 457 damaged, of which 180 were repaired and the remainder scrapped, giving 180 + 277 = 513 tanks destroyed or scrapped following damage, and 319 armoured cars lost.</ref>. Що стосується тривалості, то вереснева кампанія тривала приблизно на півтора тижні менше, ніж битва за Францію в 1940 році, хоча англо-французькі війська були набагато ближчими до паритету з німцями за чисельністю та спорядженням, і їх підтримувала [[лінія Мажино]]<ref group="Note" name="FrenchForces">Polish to German forces in the September Campaign: 1,000,000 soldiers, 4,300 guns, 880 tanks, 435 aircraft (Poland) to 1,800,000 soldiers, 10,000 guns, 2,800 tanks, 3,000 aircraft (Germany). French and participating Allies to German forces in the Battle of France: 2,862,000 soldiers, 13,974 guns, 3,384 tanks, 3,099 aircraft 2 (Allies) to 3,350,000 soldiers, 7,378 guns, 2,445 tanks, 5,446 aircraft (Germany).</ref>. Крім того, польська армія готувала [[румунський плацдарм]], який би продовжив польську оборону, але цей план був визнаний недійсним через вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року{{sfn|Seidner|1978|p=}}. Польща також ніколи офіційно не здавалася німцям. В умовах німецької окупації продовжувався опір таких сил, як ''[[Армія Крайова|Armia Krajowa]]'', партизани [[Генрик Добжанський|Генрика Добжанського]] та Leśni («лісові партизани»).

 

=== Перше використання стратегії [[бліцкриг]]у ===

Часто припускають, що бліцкриг&nbsp;— це стратегія, яку Німеччина вперше застосувала в Польщі. Багато ранніх післявоєнних історій, наприклад Баррі Пітта у ''The Second World War'' (BPC Publishing 1966), пояснюють перемогу Німеччини «величезним розвитком військової техніки, який відбувся між 1918 та 1940 роками», і посилається на те, що «Німеччина, яка перекладала (британські міжвоєнні) теорії в дію… результат назвав бліцкригом». Деякі автори відкидали цю ідею. Метью Купер пише:

 

''Vernichtungsgedanke'' була стратегією висхідної до [[Фрідріх Великий|Фрідріха Великого]], і вона застосовувалася в польській кампанії, мало змінившись у порівнянні з [[Французько-прусська війна|французькими кампаніями 1870]] або 1914 років. Використання [[танк]]ів

* [http://pl.wikisource.org/wiki/Układ_o_pomocy_wzajemnej_między_Polską_a_Wielką_Brytanią_(1939) Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej] {{ref-pl}}

* [[oldwikisource:Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом|Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом]] {{ref-ru}}

* {{cite book |last=Seidner |first=Stanley S. |year=1978 |title=Marshal Edward Śmigły-Rydz: Rydz and the Defence of Poland |location=New York|ref=harv}}

* {{cite book |last=Cooper |first=Matthew |title=The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure |url=https://archive.org/details/germanarmy1933190000coop_r0w6 |publisher=Stein and Day |location=New York |year=1978 |isbn=978-0-8128-2468-1|ref=harv}}

|видання =

|місце = M.

|рік = 2004

|том =