Польська кампанія (1939): відмінності між версіями

|дата1 =[[Оборона Вестерплатте|1 вересня]] — {{не перекладено|[[Коцька битва|6 жовтня|en|Battle of Kock (1939)}}]] [[1939]] (35 днів)

{{Театри військовихвоєнних дій Другої світової війни}}

{{Східноєвропейський театр військовихвоєнних дій Другої світової війни}}

ЗгідноВідповідно до попередніх угод з польським урядом, [[3 вересня]] [[1939]] року [[Велика Британія]] і [[Третя французька республіка|Франція]] оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[17 вересня]] у конфлікт втрутився [[Радянський Союз]] — як фактичний союзник нацистської Німеччини — і [[ВторгненняРадянське СРСРвторгнення до Польщі|Червона армія окупувала]] східні області Польщі.

Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до [[Пакт Молотова- — Ріббентропа|секретного доповнення]] до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом [[Четвертий поділ Польщі|територія Польщі була поділена]] між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і [[Литва|Литвою]]. Остання не брала безпосередньої участі у війні, але [[10 жовтня]] [[1939]] року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських територій — [[Віленський край|Віленську область]].

=== Друга РічПольська ПосполитаРеспубліка — відновлення польської держави ===

Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] на територіях, що належали [[Російська імперія|Росії]], [[Німецька імперія|Німеччині]] та [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорщині]], булаутворили утворенапольську польськадержаву, держава —відому в історіографії як [[Друга РічПольська ПосполитаРеспубліка]].

[[15 березня]] [[1939]] року Німеччина остаточно окупувала Чехословаччину: на території Чехії було оголошено [[Протекторат Богемії і Моравії]], і утворено [[Перша Словацька республіка|Словацьку республіку]] під сильним впливом Третього Рейху. Оскільки, згідно з дезінформацією Ріббентропа, готувався поділ Словаччини між Польщею та [[КоролівствоУгорське Угорщинакоролівство (1920—19441920—1946)|Угорщиною]] і угорські війська вже були сконцентровані на кордонах, Німеччина під приводом захисту «незалежної» країни ввела свої війська. Таким чином, територія Польщі опинилася з трьох боків оточена військами [[Вермахт]]у, що робило її вкрай вразливою в разі потенційної агресії з боку Німеччини.

=== Пакт Молотова- — Ріббентропа ===

{{main|Пакт Молотова- — Ріббентропа}}

[[15 серпня]] на зустрічі посла Німеччини в СРСР Шуленбурга з народним комісаром закордонних справ [[Молотов В'ячеслав Михайлович|Молотовим]] представник радянської сторони зі свого боку запропонував підписати договір про ненапад, але з обов'язковим підписанням торговельної та кредитної угоди. Вже [[19 серпня]] економічну угоду було підписано і Молотов передав Ріббентропу проект майбутнього [[Пакт Молотова- — Ріббентропа|таємного протоколу]]. Бажаючи форсувати події, Гітлер особистою телеграмою просив [[Сталін]]а прийняти німецьку делегацію [[22 серпня|22]]-[[23 серпня]] замість запланованого [[26 серпня|26]]-[[27 серпня]]. Після позитивної відповіді Сталіна, [[22 серпня]] на військовій нараді Гітлер остаточно підтвердив намір розпочати війну з Польщею.

<blockquote>''«У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, [[Демаркаційна лінія III Рейх — СРСР|кордон сфер інтересів Німеччини і СРСР]] буде приблизно проходити по лінії рік [[Нарва (притока Вісли)|Нарев]], [[Вісла]] і [[Сян]]. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване лише протягом подальшого політичного розвитку…»''<ref>[[oldwikisource:Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом|Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом]] {{ref-ru}}</ref></blockquote>

Влітку [[1939]] року міжнародне становище Польщі різко погіршилося. Розуміючи що у випадку збройного конфлікту з німцями польський флот скоріше за все буде знищено, [[24 серпня]] [[1939]] року британський уряд запропонував [[Ридз-Смігли]] евакуювати частину сил польських ВМС. [[26 вересня|26]] серпня польське керівництво затвердило план евакуації&nbsp;— [[Операція «Пекін»|операцію «Пекін»]]. [[1 вересня]] дивізіон польських есмінців у складі есмінців «Грім», «Блискавка» і «Шторм» успішно досяг порту [[Единбург]].

* 1-ша дивізія (генерал 2-го рангу [[Антон ПуланичПуланіх]])&nbsp;— два піхотних полки і окремий [[піхотний батальйон]], [[артилерійський полк]] і [[Артилерійський дивізіон|дивізіон]];

Словацькі дивізії планувалося використати на півдні Польщі в районах Дебіцаміст [[Дембиця]] і Тарнува[[Тарнів]].

Геополітичне положення Польщі робило її дуже вразливою з військової точки зору. Найсприятливішим для поляків в майбутньому конфлікті було б уникнути оточення головних сил та перейти до [[позиційна війна|позиційної війни]] з очікуванням допомоги від Великої Британії і Франції. Це вимагало добровільного залишення індустріально розвинених районів [[Західна Польща|Західної Польщі]] (перш за все [[Верхня Сілезія|Верхньої Сілезії]]) та відходу в глиб країни на підготовані позиції. Однак головнокомандуючийголовнокомандувач польськими військовими силами маршал Ридз-Смігли хотів не тільки втримати всю територію Польщі, а навіть почати наступальні дії проти Східної Пруссії.

Південний кордон Польщі повинна була обороняти [[Армія «Карпати»|Карпатська армія]], що складалася головним чином з резервних з'єднань, розташованих між [[ТарнувТарнів]]ом і [[Львів|Львовом]]. За планом ця армія закінчувала розгортання до [[6 вересня]]. Далі, у районі між [[Ченстохова|Ченстоховою]] і Ноймарктом (сучасне польське місто [[Новий ТаргТорг]]) створювалося угруповання ([[армія «Краків»]] у складі шести дивізій, однієї кавалерійської бригади і однієї моторизованої бригади), що повинно було обороняти Верхню Сілезію і у взаємодії з угрупованням у районі [[Велюнь]] ([[армія «Лодзь»]] у складі чотирьох дивізій і двох кавалерійських бригад) перешкодити просуванню німецьких частин на [[Варшава|Варшаву]]. За цими силами в районі [[Томашув МазовецькийТомашів|Томашева]], [[КельцеКельці]]в було передбачене ще одне угруповання ([[Армія «Прусси»|армія «Пруссія»]] у складі шести дивізій і однієї кавалерійськийкавалерійської бригади).

Великі сили, ([[армія «Познань»]]&nbsp;— чотири дивізії і дві кавалерійські бригади), були розташовані в районі [[Познань|Познані]], для того щоб завдати удару із флангу по німецьких військах, що почнуть наступ зіз Померанії або Сілезії.

Наприкінці серпня в Польщі офіційно була оголошена мобілізація. Попри це, ув попередні місяці вже були сформовані всі передбачені резервні частини ([[полк]]и, окремі [[батальйон]]и та артилерійські [[дивізіон]]и), але їх зарахували до кадрових з'єднань. Було передбачене об'єднання резервних частин ву 10 дивізій, але з бажання зберегти в таємниці всі ці приготування, цього не було зробленозробили до [[1 вересня]] [[1939]] року.

Формальним приводом до початку німецько-польської війни став інсценований [[31 серпня]] [[1939]] року співробітниками [[Служба безпеки (СД)|СД]] напад поляків на німецьку радіостанцію в Ґляйвіці (тепер польське місто [[ГлівіцеГливиці]]).

Операцією під кодовою назвою [[Операція «Консерви»|«Консерви»]] (більше відомою, як ''«Ґляйвіцький[[Гливицька інцидентпровокація]]»''<ref>Іноді можна зустріти назву «Ґляйвіцький інцидент»; див.: [https://dailylviv.com/news/polityka/rosiya-kopiyuie-glyaivitskyi-intsydent-1939-roku-8417 Путін копіює «Ґляйвіцький інцидент» 1939 року?]&nbsp;— 2014.</ref>) керував [[Рейнхард Гейдріх]]. Коли група співробітників СД у формі польської армії, під командуванням [[Альфред Науйокс|Альфреда Науйокса]] і [[Генріх Мюллер|Генріха Мюллера]], напала на радіостанцію в Ґляйвіці, в ефір відразу ж полетіли звуки пострілів і вигуки польською мовою&nbsp;— ''«пришовприйшов час війни Польщі проти Німеччини»''. На місці подій було розкладенорозклали трупи в німецькійпольській формі (в'язні концтаборів, яких заздалегідь вбилиубили). Операція зайняла приблизно 4 хвилини.

Подібні операції пройшли також у прикордонних [[ПінчевПінчів|Пінчеві]]і та [[ХохлінденГохлінден]]і. Міністр пропаганди Третього Рейху [[Йозеф Геббельс]] одержав необхідний матеріал для пропагандистської кампанії. 31 серпня 1939 року Гітлер наказав розпочати наступ на Польщу наступного дня о 4:45 ранку<ref>[http://www.documentarchiv.de/ns/1939/weisung-nr01_weiss.html ''Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler für den Angriff auf Polen („Fall«Fall Weiß“Weiß»)'' vom 31. August 1939], in: documentArchiv.de (Hrsg.)</ref>.

Наказ про організацію оборони Варшави був відданий військовим міністром Польщі [[3 вересня]] у зв'язку з німецьким проривом в районі Ченстохова. У письмових вказівках командування говорилося, що погрозазагроза прориву німецьких танків створює необхідність організувати оборону Варшави з півдня, підготувати оборону мостів і одночасно вжити заходів до їхнього знищення якщо буде потреба. На Середній Віслі створювалося дві ділянки оборони: північна&nbsp;— від Модліна до Дембліна, південна&nbsp;— далі до [[Сандомир]]а. Оборону Варшави очолив колишній головний комендант прикордонних військ генерал [[Валеріан Чума]]. У його розпорядженні було п'ять батальйонів з артилерією.

|Текст =«Я одержав Ваше повідомлення про те, що німецькі війська увійшли до Варшави. Будь ласка, передайте мої поздоровлення й вітання уряду ГерманськоїНімецької Імперії. Молотов»

Бої за Варшаву почалися [[8 вересня]]. Близько 17 годин [[4-та танкова дивізія (Третій Рейх)|4-та танкова дивізія]] 10-ї німецької армії своїм передовим загоном увірвалася з південного сходу в місто. Силами добровольчих загонів подальше просування німців в центр Варшави було зупинено. Ще кілька спроб танкових проривів [[9 вересня|9]]-[[10 вересня]] також не мали успіху. Оцінивши міцність оборони міста та складність ситуації в битві підна БзуройБзурі, командувач групою армій «Південь» відмовився від подальших спроб взяти Варшаву з ходу. Для подальшої облоги міста 4-та танкова дивізія 10-ї армії була [[12 вересня]] змінена [[31-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|31-ю піхотною дивізією]].

У результаті просування 3-ї німецької армії через [[Нарва (притока Вісли)|Нарев]] і [[Західний Буг|Буг]] до півдня й виходу її частин на східні околиці столиці [[14 вересня]] кільце оточення навколо Варшави замкнулося зі сходу.

Офіційні чинники СРСР та сучасні апологети радянщини виправдовують вторгнення СРСР в східну частину Польщі 17 вересня 1939 року тим фактом, що наче Польща як держава після агресії Третього Рейху станом на 17 вересня 1939 року перестала існувати. Однак на території східної частини Польщі, яку окупував СРСР, функціонували польські органи влади і армія. Крім того, існує ряд документів, які свідчать, що СРСР вже планував агресію проти Польщі та вів переговори з представниками Третього Рейху щодо вторгнення СРСР в Польщу ще трохи раніше до дати 17 вересня 1939 року.<ref>[https://archive.istoday/s9KtX20190728200140/http://loveread.ec/read_book.php?id=78457&p=5 Владимир Игнатов. Агентура НКВД-МГБ против ОУН-УПА]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://royallib.com/read/rosov_oleg/gero_naiznanku.html#0 Олег Росов. Евгений Назаров. «Герої» наизнанку]{{ref-ru}}</ref><ref>[{{Cite web |url=https://archivezn.isua/vwKV8SOCIETY/kakogo_tsveta_byl_sentyabr_1939-go_razmyshleniya_po_povodu_65-letiya_so_dnya_vstupleniya_krasnoy_arm.html |title=Какого цвета был сентябрь 1939-го? Размышления по поводу 65-летия со дня вступления Красной Армии в Западную Украину] |accessdate=28 липня 2019 |archive-date=28 липня 2019 |archive-url=https://archive.today/20190728212010/https://zn.ua/SOCIETY/kakogo_tsveta_byl_sentyabr_1939-go_razmyshleniya_po_povodu_65-letiya_so_dnya_vstupleniya_krasnoy_arm.html }}</ref><ref>[http://docs.historyrussia.org/ru/nodes/169537-iz-prikaza-nkvd-sssr-001064-ob-operativnyh-meropriyatiyah-v-svyazi-s-provodimymi-uchebnymi-sborami-8-sentyabrya-1939-g Из приказа НКВД СССР № &nbsp;001064 об оперативных мероприятиях в связи с проводимыми учебными сборами. 8 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/mhFe120130629075558/http://mozohin.ru/article/a-92.html#selection-19039.0-19107.8 Сообщение народного комиссара внутренних дел УССР № &nbsp;3702/СН в НКВД СССР о результатах комплектования оперативных групп. (Не позднее 9 сентября 1939 г.)]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/mhFe120130629075558/http://mozohin.ru/article/a-92.html#selection-19303.0-19353.7 Из сообщения НКВД БССР в НКВД СССР об обстановке на сопредельной территории. 12 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https{{Cite web |url=http://archivewww.isalexanderyakovlev.org/qKpCsfond/issues-doc/1007714 |title=Директива №  16634 К. Е.  Ворошилова и Б. М.  Шапошникова Военному совету Киевского особого военного округа1 о начале наступления против Польши. 14.09.1939] |accessdate=24 лютого 2013 |archive-date=24 лютого 2013 |archive-url=https://archive.today/20130224224157/http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1007714 }}</ref><ref>[http://www.russian-globe.com/N92/Pact1939.Polsha2.htm Директива НКВД СССР Народным комиссариатам внутренних дел УССР и БССР об организации работы в освобожденных районах западных областей Украины и Белоруссии. 15 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/mhFe120130629075558/http://mozohin.ru/article/a-92.html#selection-20983.0-21103.7 Сообщение заместителя начальника погранвойск НКВД Киевского округа № АБ/003594 в НКВД УССР о положении в пограничной полосе на территории Польши. 16 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/20190728210351/https://echo.msk.ru/blog/aillar/1624994-echo/qYqXz Андрей Илларионов. Хроники подготовки нападения СССР на Польшу в 1939 году]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/spsZL20190728202321/http://www.russian-globe.com/N92/Pact1939.Polsha1.htm Документы Истории. 70-летие нападения СССР на Польшу. Выдержки из документов]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/xAIvV20190729012909/http://resheto.ru/users/kozak532/art/96992 Польские военнопленные в Украине (1939-19411939—1941 года) ч.1]{{ref-ru}}</ref>

З початком війни [[Люфтваффе|німецька авіація]] завдала ударів по військово-морських базах у [[Гдиня|Гдині]] та [[Гель (місто)|Гелі]]. [[1 вересня]] були потоплені навчальний міноносець «Мазур», допоміжне судно «Нурек» і буксир «Ванда». БомбардуваннюБомбардування піддаласязазнала і берегова батарея «Кане».

Одним з останніх епізодів війни була оборона нечисленним польським гарнізоном під командуванням [[Капітан І рангу|капітана 1-го рангу]] В. Штейнера півострова [[Гель (півострів)|Гель]]. Польські позиції піддавалисязазнавали безперервномубезперервного обстрілу з моря німецькими кораблями «Шлезвіг-Гольштейн» і «Шлезіен». [[29 вересня]] німецькі частини почали штурм оборонних позицій і вже [[2 жовтня]] [[1939]] року гарнізон півострова Гель був змушений скласти зброю.

[[6 жовтня]] [[1939]] року німецьке верховне головнокомандування [[Промова Гітлера у Рейхстазі 6 жовтня 1939 року|оголосило]] про успішне завершення військової операції проти Польщі.

Упродовж наступних днів збройні виступи українців відбувались практично у кожному повіті, що знаходився на схід від [[Західний Буг|Бугу]]у. Надходили повідомлення про створення українцями загонів міліції, члени яких носили на рукавах жовто-блакитні пов'язки. Загалом ці виступи не набрали масового характеру, їх легко і швидко придушували польські військові підрозділи і добре організовані загони державної поліції, але вони в цілому зменшували обороноздатність поляків та сприяли просуванню частин Вермахту на схід.

* На думку генерал-лейтенанта [[Зігфрід Вестфаль|Зігфріда Вестфаля]] та інших представників генералітету Вермахту, основним фатальним рішенням, що обумовило поразку Німеччини у Другій світовій війні, {{text|…було те, що випливало з помилкового припущення Гітлера, що західні держави дозволять йому знищити ПольщіПольщу, не вступившись за свого союзника. Як тільки було прийняте рішення про вторгнення до Польщі, вирішилася і наша доля <ref>Роковые решения / З. Вестфаль, В. Крейпе., Г. Блюментрит, Ф. Байерлейн, К. Цейтцлер, Б. Циммерман, Х. Мантейфель. Пер. с англ. под. ред П. А. Жилина.— М.: Воен. изд-во Мин-ва обороны Союза ССР, 1958.— С. 306.</ref>.}}

Польські ВПС не були знищені на землі в перші дні війни. Хоча чисельно вони поступалися, незадовго до війни вони були переведені з великих авіабаз на невеликі замасковані аеродроми. Лише деякі [[Навчально-тренувальний літак|навчально-тренувальні]] та допоміжні літаки були знищені на землі. Повітряні сили Польщі, незважаючи на те що були в меншості, а більш досконалі німецькі винищувачі перевершували їх винищувачі, залишалися активними до другого тижня кампанії, завдавши значних втрат ''Luftwaffe''<ref>Steven J. Zaloga, Ramiro Bujeiro, Howard Gerrard, ''Poland 1939: the birth of blitzkrieg'', Osprey Publishing, 2002, {{ISBN|1-84176-408-6}}, [https://books.google.com/books?id=oQeAKAjlEwMC&pg=PA50&dq=Polish+airforce+1939+ground Google Print, p.50]{{Недоступне посилання}}</ref>. ''Luftwaffe'' втратили 285 літаків з усіх оперативних причин, ще 279 були пошкоджені, а поляки втратили 333 літака<ref>Overy, Richard J., [https://books.google.com/books?id=Uocntt1lGDUC&pg=PA28&lpg=PA28 ''The Air War: 1939—1945''], London, Europa Publications, 1980. p. 28</ref>.

Часто припускають, що бліцкриг –&nbsp;— це стратегія, яку Німеччина вперше застосувала в Польщі. Багато ранніх післявоєнних історій, наприклад Баррі Пітта у ''The Second World War'' (BPC Publishing 1966), пояснюють перемогу Німеччини «величезним розвитком військової техніки, який відбувся між 1918 та 1940 роками», і посилається на те, що «Німеччина, яка перекладала (британські міжвоєнні) теорії в дію...дію… результат назвав бліцкригом». Деякі автори відкидали цю ідею. Метью Купер пише:

{{quote|"Протягом польської кампанії використання механізованих частин виявило ідею, що вони були призначені виключно для полегшення просування та підтримки діяльності піхоти... Таким чином, будь-яка стратегічне використання бронетехніки була мертвонародженною. Параліч командування та падіння морального духу не були кінцевою метою... німецьких сухопутних і повітряних сил, а були лише випадковими побічними продуктами традиційних маневрів швидкого оточення та допоміжної діяльності літаючої артилерії ''Luftwaffe'', метою обох було фізичне знищення ворожих військ. Таким був ''{{не перекладено|Vernichtungsgedanke||en|Vernichtungsgedanke}}'' польського походу." – Купер<ref name="Cooper0">Matthew Cooper, ''The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure''</ref>}}{{oq|en|"Throughout the Polish Campaign, the employment of the mechanized units revealed the idea that they were intended solely to ease the advance and to support the activities of the infantry.... Thus, any strategic exploitation of the armoured idea was still-born. The paralysis of command and the breakdown of morale were not made the ultimate aim of the... German ground and air forces, and were only incidental by-products of the traditional manoeuvers of rapid encirclement and of the supporting activities of the flying artillery of the ''Luftwaffe'', both of which had as their purpose the physical destruction of the enemy troops. Such was the ''Vernichtungsgedanke'' of the Polish campaign."}}

''[[Vernichtungsgedanke]]'' була стратегією, щовисхідної сягаладо [[Фрідріх Великий|Фрідріха Великого]], і вона застосовувалася в польській кампанії, мало змінившись у порівнянні з [[Французько-прусська війна|французькими кампаніями 1870]] або 1914 років. Використання [[танк]]ів

* {{cite book |last1=Forczyk |first1=Robert |title=Case White: The Invasion of Poland 1939 |url=https://archive.org/details/casewhiteinvasio0000forc |date=2019 |publisher=Osprey Publishing |location=Oxford |isbn=978-1472834959|ref=harv}}

* {{cite book |last=Cooper |first=Matthew |title=The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure |url=https://archive.org/details/germanarmy1933190000coop_r0w6 |publisher=Stein and Day |location=New York |year=1978 |isbn=978-0-8128-2468-1|ref=harv}}

|видавництво = Издательство ACТACT