Польська кампанія (1939): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 40 проміжних версій 24 користувачів)
Рядок 4:
|зображення =Battle of Poland.png
|підпис =Бомбардувальники [[Люфтваффе]] над Польщею; ''[[SMS Schleswig-Holstein]]'' атакує [[Вестерплатте]]; {{не перекладено|Поліція Вільного міста Данциг|Данцизька поліція|en|Free City of Danzig Police}} знищує польський прикордонний пост; Німецьке танкове та бронеавтомобільне формування; Німецькі і радянські війська потискають руки; Бомбардування Варшави.
|дата1 =[[Оборона Вестерплатте|1 вересня]] — {{не перекладено|[[Коцька битва|6 жовтня|en|Battle of Kock (1939)}}]] [[1939]] (35 днів)
|місце =[[Польська Республіка (1918—1939)|Польща]], {{не перекладено|Колишні східні території Німеччини|східна Німеччина|en|Former eastern territories of Germany}} та [[Вільне місто Данциг]] (сучасний [[Гданськ]])
|результат =Німецько-радянська перемога<br/>(див. розділ {{blue|[[#Підсумки Польської кампанії|Підсумки]]}})
Рядок 66:
* поранені&nbsp;— 2 019
}}
{{Театри військовихвоєнних дій Другої світової війни}}
{{Східноєвропейський театр військовихвоєнних дій Другої світової війни}}
{{Вторгнення в Польщу (1939)}}
[[Файл:Second world war europe 1939 map de.png|thumb|300px|right|Польська кампанія 1939 року&nbsp;— початок Другої світової війни.]]
Рядок 73:
'''По́льська кампа́нія''' ({{lang-de|Polenfeldzug}}; [[1 вересня]] [[1939]]&nbsp;— [[6 жовтня]] [[1939]])&nbsp;— військова операція збройних сил [[Третій Рейх|Німеччини]], [[Перша Словацька республіка|Словаччини]] та [[СРСР]] проти [[Друга Річ Посполита|Польщі]] з метою [[анексія|анексії]] Польщі. Розпочата Німеччиною та Словаччиною [[1 вересня]] [[1939]] року.
 
ЗгідноВідповідно до попередніх угод з польським урядом, [[3 вересня]] [[1939]] року [[Велика Британія]] і [[Третя французька республіка|Франція]] оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[17 вересня]] у конфлікт втрутився [[Радянський Союз]]&nbsp;— як фактичний союзник нацистської Німеччини&nbsp;— і [[ВторгненняРадянське СРСРвторгнення до Польщі|Червона армія окупувала]] східні області Польщі.
 
Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до [[Пакт Молотова-Ріббентропа|секретного доповнення]] до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом [[Четвертий поділ Польщі|територія Польщі була поділена]] між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і [[Литва|Литвою]]. Остання не брала безпосередньої участі у війні, але [[10 жовтня]] [[1939]] року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських територій&nbsp;— [[Віленський край|Віленську область]].
 
== Назва ==
Рядок 88:
== Передумови конфлікту ==
 
=== Друга РічПольська ПосполитаРеспубліка&nbsp;— відновлення польської держави ===
 
Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] на територіях, що належали [[Російська імперія|Росії]], [[Німецька імперія|Німеччині]] та [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорщині]], булаутворили утворенапольську польськадержаву, держава&nbsp;—відому в історіографії як [[Друга РічПольська ПосполитаРеспубліка]].
 
Східний кордон Польщі був окреслений [[Лінія Керзона|лінією Керзона]], проведеній приблизно по лінії етнічного поділу районів з польською більшістю і районів з білоруською або українською більшістю. Однак в [[1920]] році у результаті [[Польсько-радянська війна 1920|Польсько-радянської війни]] кордон з [[СРСР]] був відсунений на схід.
Рядок 114:
[[19 листопада]] [[1938]] року міністр закордонних справ Польщі [[Юзеф Бек]] надіслав в [[Берлін]] відповідь на німецькі пропозиції. Відповідь була негативною, однак, не бажаючи загострювати ситуацію, поляки запропонували замінити гарантії, надані Данцигу [[Ліга Націй|Лігою Націй]], німецько-польськими гарантіями, що дають Данцигу статус вільного міста. ''«Будь-яке інше рішення,''&nbsp;— писав Бек у меморандумі, що Липський зачитав Ріббентропу,&nbsp;— ''як і будь-яка спроба приєднати вільне місто до Рейха, неминуче приведе до конфлікту».''
 
[[15 березня]] [[1939]] року Німеччина остаточно окупувала Чехословаччину: на території Чехії було оголошено [[Протекторат Богемії і Моравії]], і утворено [[Перша Словацька республіка|Словацьку республіку]] під сильним впливом Третього Рейху. Оскільки, згідно з дезінформацією Ріббентропа, готувався поділ Словаччини між Польщею та [[КоролівствоУгорське Угорщинакоролівство (1920—19441920—1946)|Угорщиною]] і угорські війська вже були сконцентровані на кордонах, Німеччина під приводом захисту «незалежної» країни ввела свої війська. Таким чином, територія Польщі опинилася з трьох боків оточена військами [[Вермахт]]у, що робило її вкрай вразливою в разі потенційної агресії з боку Німеччини.
 
[[21 березня]] [[1939]] року [[Третій Рейх|Німеччина]] вчинила чергову дипломатичну спробу стосовно повернення Данцига. У відповідь на відмову [[28 березня]] [[1939]] року Гітлер розірвав Пакт про ненапад, укладений у січні [[1934]] року.
Рядок 128:
Стаття перша англо-польської Угоди про взаємну допомогу говорила: <blockquote>''«У випадку якщо одна з Договірних сторін буде залучена у воєнні дії з європейською державою внаслідок агресії, вчиненої останньою проти зазначеної Договірної сторони, інша Договірна сторона негайно надасть Договірній стороні, залученій у воєнні дії, всю необхідну від неї підтримку та допомогу».''<ref>[http://pl.wikisource.org/wiki/Układ_o_pomocy_wzajemnej_między_Polską_a_Wielką_Brytanią_(1939) Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej] {{ref-pl}}</ref></blockquote>Під «європейською державою», як випливало із секретного протоколу, малася на увазі Німеччина.
 
=== Пакт Молотова-&nbsp;— Ріббентропа ===
 
{{main|Пакт Молотова-Ріббентропа}}
[[Файл:MolotovRibbentropStalin.jpg|300px|right|thumb|Молотов підписує радянсько-німецьку угоду про ненапад. Позаду&nbsp;— Ріббентроп і Сталін.]]
 
Рядок 136:
<blockquote>''«З усіх проблем, що мають відношення до території від Чорного до Балтійського моря, ми могли б легко домовитись»''<ref>[http://books.google.com.ua/books?id=DAsjOmr7mkkC&pg=PA252&lpg=PA252&dq=По+всем+проблемам,+имеющим+отношение+к+территории+от+Черного+до+Балтийского+моря,+мы+могли+бы+без+труда+договориться&source=bl&ots=J6PnL-zG-I&sig=Vt5gXrbMLq68ftRYrh9_Gab_vlY&hl=ru&ei=F2vUSd-ILZaLsAamzPiDDw&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1 Очерки истории Министерства иностранных дел России. 1802—2002: В 3 т. Т. 2] {{ref-ru}}</ref></blockquote>
 
[[15 серпня]] на зустрічі посла Німеччини в СРСР Шуленбурга з народним комісаром закордонних справ [[Молотов В'ячеслав Михайлович|Молотовим]] представник радянської сторони зі свого боку запропонував підписати договір про ненапад, але з обов'язковим підписанням торговельної та кредитної угоди. Вже [[19 серпня]] економічну угоду було підписано і Молотов передав Ріббентропу проект майбутнього [[Пакт Молотова-Ріббентропа|таємного протоколу]]. Бажаючи форсувати події, Гітлер особистою телеграмою просив [[Сталін]]а прийняти німецьку делегацію [[22 серпня|22]]-[[23 серпня]] замість запланованого [[26 серпня|26]]-[[27 серпня]]. Після позитивної відповіді Сталіна, [[22 серпня]] на військовій нараді Гітлер остаточно підтвердив намір розпочати війну з Польщею.
 
[[23 серпня]] [[1939]] року у [[Москва|Москві]] народним комісаром закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом було підписано договір про ненапад. Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у [[Східна Європа|Східній Європі]]. Другий пункт цього протоколу порушував ''«польське питання»'':
<blockquote>''«У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, [[Демаркаційна лінія III Рейх — СРСР|кордон сфер інтересів Німеччини і СРСР]] буде приблизно проходити по лінії рік [[Нарва (притока Вісли)|Нарев]], [[Вісла]] і [[Сян]]. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване лише протягом подальшого політичного розвитку…»''<ref>[[oldwikisource:Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом|Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом]] {{ref-ru}}</ref></blockquote>
 
== Співвідношення сил ==
Рядок 202:
Військово-морський флот Польщі (4 ескадрених міноносці, 2 [[міноносець|міноносці]], 6 [[тральщик]]ів, 2 [[канонерський човен|канонерські човни]] і 5 [[підводний човен|підводних човнів]]) не відігравав значної ролі на Балтійському морі й навряд чи міг порушити, а тим більше зірвати морські перевезення між Східною Прусією та Німеччиною.
 
Влітку [[1939]] року міжнародне становище Польщі різко погіршилося. Розуміючи що у випадку збройного конфлікту з німцями польський флот скоріше за все буде знищено, [[24 серпня]] [[1939]] року британський уряд запропонував [[Ридз-Смігли]] евакуювати частину сил польських ВМС. [[26 вересня|26]] серпня польське керівництво затвердило план евакуації&nbsp;— [[Операція «Пекін»|операцію «Пекін»]]. [[1 вересня]] дивізіон польських есмінців у складі есмінців «Грім», «Блискавка» і «Шторм» успішно досяг порту [[Единбург]].
 
== Підготовка до війни ==
Рядок 225:
 
Для бойових дій проти Польщі Словаччина виділила [[Армія Польова «Бернолак»|армію «Бернолак»]] під командуванням генерала [[Фердинанд Чатлош|Фердинанда Чатлоша]]. До її складу входили:
* 1-ша дивізія (генерал 2-го рангу [[Антон ПуланичПуланіх]])&nbsp;— два піхотних полки і окремий [[піхотний батальйон]], [[артилерійський полк]] і [[Артилерійський дивізіон|дивізіон]];
* 2-га дивізія (підполковник [[Ян Імро]])&nbsp;— один [[піхотний полк]], три піхотних батальйони, артилерійський полк;
* 3-тя дивізія (полковник [[Густав Малар]])&nbsp;— два піхотних полки, два [[Піхотний батальйон|піхотних батальйони]], артилерійський полк і дивізіон. Дивізія входила до складу німецького 18-го гірського корпуса.
Словацькі дивізії планувалося використати на півдні Польщі в районах Дебіцаміст [[Дембиця]] і Тарнува[[Тарнів]].
 
Крім того на території Словаччини розташовувалися частини Вермахту, а на словацьких аеродромах базувалося 175 літаків зі складу 4-го Повітряного флоту [[Люфтваффе]].
Рядок 235:
{{main|План «Захуд»}}
[[Файл:Mobilizacja 30.jpg|міні|праворуч|300пкс|Польське оголошення про мобілізацію (30.08.1939)]]
Геополітичне положення Польщі робило її дуже вразливою з військової точки зору. Найсприятливішим для поляків в майбутньому конфлікті було б уникнути оточення головних сил та перейти до [[позиційна війна|позиційної війни]] з очікуванням допомоги від Великої Британії і Франції. Це вимагало добровільного залишення індустріально розвинених районів [[Західна Польща|Західної Польщі]] (перш за все [[Верхня Сілезія|Верхньої Сілезії]]) та відходу в глиб країни на підготовані позиції. Однак головнокомандуючийголовнокомандувач польськими військовими силами маршал Ридз-Смігли хотів не тільки втримати всю територію Польщі, а навіть почати наступальні дії проти Східної Пруссії.
 
Для виконання цього плану на кордоні зі [[Східна Пруссія|Східною Пруссією]] одне невелике угруповання (дві дивізії, дві кавалерійські бригади) розгорталося в районі міста [[Сувалки (місто)|Сувалки]], інше, велике ([[армія «Модлін»]] у складі чотирьох дивізій і двох кавалерійських бригад)&nbsp;— уздовж південного кордону Східної Пруссії і третє ([[армія «Помор'я»]]&nbsp;— шість дивізій)&nbsp;— у Польському коридорі. Такий розподіл сил дозволяв розпочати наступальні дії по збіжних напрямках проти німецьких військ у Східній Пруссії. Тим часом можливості польського угруповання, розташованого в «коридорі», були досить обмеженими, так як могли бути швидко нейтралізовані німецькими військами, що займали позиції в північно-східній частині [[Померанія|Померанії]].
 
Південний кордон Польщі повинна була обороняти [[Армія «Карпати»|Карпатська армія]], що складалася головним чином з резервних з'єднань, розташованих між [[ТарнувТарнів]]ом і [[Львів|Львовом]]. За планом ця армія закінчувала розгортання до [[6 вересня]]. Далі, у районі між [[Ченстохова|Ченстоховою]] і Ноймарктом (сучасне польське місто [[Новий ТаргТорг]]) створювалося угруповання ([[армія «Краків»]] у складі шести дивізій, однієї кавалерійської бригади і однієї моторизованої бригади), що повинно було обороняти Верхню Сілезію і у взаємодії з угрупованням у районі [[Велюнь]] ([[армія «Лодзь»]] у складі чотирьох дивізій і двох кавалерійських бригад) перешкодити просуванню німецьких частин на [[Варшава|Варшаву]]. За цими силами в районі [[Томашув МазовецькийТомашів|Томашева]], [[КельцеКельці]]в було передбачене ще одне угруповання ([[Армія «Прусси»|армія «Пруссія»]] у складі шести дивізій і однієї кавалерійськийкавалерійської бригади).
 
Великі сили, ([[армія «Познань»]]&nbsp;— чотири дивізії і дві кавалерійські бригади), були розташовані в районі [[Познань|Познані]], для того щоб завдати удару із флангу по німецьких військах, що почнуть наступ зіз Померанії або Сілезії.
 
Невеликі резерви (в цілому три дивізії і одна кавалерійська бригада) перебували біля [[Вісла|Вісли]] в районі Варшави і [[Люблін]]а.
 
Наприкінці серпня в Польщі офіційно була оголошена мобілізація. Попри це, ув попередні місяці вже були сформовані всі передбачені резервні частини ([[полк]]и, окремі [[батальйон]]и та артилерійські [[дивізіон]]и), але їх зарахували до кадрових з'єднань. Було передбачене об'єднання резервних частин ву 10 дивізій, але з бажання зберегти в таємниці всі ці приготування, цього не було зробленозробили до [[1 вересня]] [[1939]] року.
 
== Хронологія конфлікту ==
 
=== Ґлейвіцький інцидент ===
{{main|Гливицька провокація}}
{{main|Ґляйвіцький інцидент}}
Формальним приводом до початку німецько-польської війни став інсценований [[31 серпня]] [[1939]] року співробітниками [[Служба безпеки (СД)|СД]] напад поляків на німецьку радіостанцію в Ґляйвіці (тепер польське місто [[ГлівіцеГливиці]]).
 
Операцією під кодовою назвою [[Операція «Консерви»|«Консерви»]] (більше відомою, як ''«Ґляйвіцький[[Гливицька інцидентпровокація]]»''<ref>Іноді можна зустріти назву «Ґляйвіцький інцидент»; див.: [https://dailylviv.com/news/polityka/rosiya-kopiyuie-glyaivitskyi-intsydent-1939-roku-8417 Путін копіює «Ґляйвіцький інцидент» 1939 року?]&nbsp;— 2014.</ref>) керував [[Рейнхард Гейдріх]]. Коли група співробітників СД у формі польської армії, під командуванням [[Альфред Науйокс|Альфреда Науйокса]] і [[Генріх Мюллер|Генріха Мюллера]], напала на радіостанцію в Ґляйвіці, в ефір відразу ж полетіли звуки пострілів і вигуки польською мовою&nbsp;— ''«пришовприйшов час війни Польщі проти Німеччини»''. На місці подій було розкладенорозклали трупи в німецькійпольській формі (в'язні концтаборів, яких заздалегідь вбилиубили). Операція зайняла приблизно 4 хвилини.
 
Подібні операції пройшли також у прикордонних [[ПінчевПінчів|Пінчеві]]і та [[ХохлінденГохлінден]]і. Міністр пропаганди Третього Рейху [[Йозеф Геббельс]] одержав необхідний матеріал для пропагандистської кампанії. 31 серпня 1939 року Гітлер наказав розпочати наступ на Польщу наступного дня о 4:45 ранку<ref>[http://www.documentarchiv.de/ns/1939/weisung-nr01_weiss.html ''Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler für den Angriff auf Polen („Fall«Fall Weiß“Weiß»)'' vom 31. August 1939], in: documentArchiv.de (Hrsg.)</ref>.
 
=== Початок бойових дій ===
Рядок 298:
Польській столиці приділялася важлива роль в оперативних планах німецького командування. [[Варшава]] була політико-адміністративним і промисловим центром країни, важливим транспортним вузлом. Із чотирьох залізничних мостів на центральній ділянці [[Вісла|Вісли]] два двосторонніх були у Варшаві. Їх захоплення сильно ускладнювало постачання польських військ та евакуацію мирного населення із західних районів країни. У Варшаві була зосереджена велика кількість промислових підприємств.
 
Наказ про організацію оборони Варшави був відданий військовим міністром Польщі [[3 вересня]] у зв'язку з німецьким проривом в районі Ченстохова. У письмових вказівках командування говорилося, що погрозазагроза прориву німецьких танків створює необхідність організувати оборону Варшави з півдня, підготувати оборону мостів і одночасно вжити заходів до їхнього знищення якщо буде потреба. На Середній Віслі створювалося дві ділянки оборони: північна&nbsp;— від Модліна до Дембліна, південна&nbsp;— далі до [[Сандомир]]а. Оборону Варшави очолив колишній головний комендант прикордонних військ генерал [[Валеріан Чума]]. У його розпорядженні було п'ять батальйонів з артилерією.
 
{{Вставка
|Вирівнювання =right
|Ширина =290px
|Текст =«Я одержав Ваше повідомлення про те, що німецькі війська увійшли до Варшави. Будь ласка, передайте мої поздоровлення й вітання уряду ГерманськоїНімецької Імперії. Молотов»
|Підпис =Телефонограма В. Молотова Й. фон Ріббентропу<br />9 вересня 1939 року<ref>[http://militera.lib.ru/bio/karpov/10.html Карпов В.В. Маршал Жуков, его соратники и противники в годы войны и мира. Книга I. // Роман-газета, 1991.]</ref>}}
 
Рядок 311:
Ще з початку війни для прикриття з повітря варшавського оборонного району польське командування призначило авіаційну бригаду, яка налічувала 54 літака. Однак [[6 вересня]], у зв'язку з від'їздом [[Едвард Ридз-Смігли|Ридз-Смігли]] в Брест, бригада була знята з оборони Варшави і передислокована до Бреста. Також до Бреста була перекинута частина артилерії [[Противоповітряна оборона|ППО]] міста.
 
Бої за Варшаву почалися [[8 вересня]]. Близько 17 годин [[4-та танкова дивізія (Третій Рейх)|4-та танкова дивізія]] 10-ї німецької армії своїм передовим загоном увірвалася з південного сходу в місто. Силами добровольчих загонів подальше просування німців в центр Варшави було зупинено. Ще кілька спроб танкових проривів [[9 вересня|9]]-[[10 вересня]] також не мали успіху. Оцінивши міцність оборони міста та складність ситуації в битві підна БзуройБзурі, командувач групою армій «Південь» відмовився від подальших спроб взяти Варшаву з ходу. Для подальшої облоги міста 4-та танкова дивізія 10-ї армії була [[12 вересня]] змінена [[31-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|31-ю піхотною дивізією]].
 
[[8 вересня]] польське головне командування віддало наказ про створення [[Армія «Варшава»|армії «Варшава»]], на чолі якої був поставлений генерал [[Юліуш Руммель]]&nbsp;— у недавньому минулому командувач армією «Лодзь». За рішенням головного командування від [[10 вересня]] Варшава ставала особливим самостійним районом оборони.
 
[[Файл:Kamp-wrzes22-anim.gif|300px|міні|Хід Польської кампанії]]
У результаті просування 3-ї німецької армії через [[Нарва (притока Вісли)|Нарев]] і [[Західний Буг|Буг]] до півдня й виходу її частин на східні околиці столиці [[14 вересня]] кільце оточення навколо Варшави замкнулося зі сходу.
 
[[15 вересня]] німецьке командування запропонувало захисникам Варшави в 12-годинний термін здати місто з можливістю евакуації цивільного населення, інакше будуть застосовані масовані повітряні бомбардування<ref>Запис в щоденнику Ф. Гальдера від 15 вересня 1939 року: ''Листівки будуть скинуті сьогодні в другій половині дня між 14-00 і 15-00. Строк&nbsp;— 12 годин. Цивільне населення (невійськовозобов'язані, жінки й діти)&nbsp;— у напрямку на Седлець і Гарволін. Завтра в першій половині дня [буде зроблений] масований наліт об'єднаних сил авіації [на Варшаву].''</ref>. [[16 вересня]] німецький парламентер не був прийнятий, що означало відмову від пропозиції. Однак вже наступного дня, [[17 вересня]], польське командування у Варшаві спробувало ініціювати переговори щодо евакуації цивільного населення. Відповідь надійшла особисто від [[Гітлер]]а: <blockquote>''Евакуацію [цивільного населення] відхилити, строк минув. Вести пропаганду по радіо, у випадку наміру капітулювати повідомити про готовність прийняти парламентерів.''<ref>Цитується згідно з записом у щоденнику Ф. Гальдера від 17 вересня 1939 року.</ref></blockquote>
 
Рядок 374 ⟶ 375:
У подальшому радянські війська вели бойові дії з окремими польськими загонами, які намагалися пробитися до кордонів [[Румунія|Румунії]] та [[Угорщина|Угорщини]]. Ці операції Червона армія також нерідко проводила у взаємодії з частинами Вермахту. Наприклад, [[27 вересня|27]]&nbsp;— [[28 вересня]] в районі Журавинець радянські війська спільно з німцями оточили і розбили 4-х тисячну кінну групу (5–6 кавалерійських полків) польських військ на чолі з генералом [[Владислав Андерс|Владиславом Андерсом]] та [[Константин Плісовський|Константином Плісовським]], яка намагалася перейти кордон з [[Угорщина|Угорщиною]].
 
Офіційні чинники СРСР та сучасні апологети радянщини виправдовують вторгнення СРСР в східну частину Польщі 17 вересня 1939 року тим фактом, що наче Польща як держава після агресії Третього Рейху станом на 17 вересня 1939 року перестала існувати. Однак на території східної частини Польщі, яку окупував СРСР, функціонували польські органи влади і армія. Крім того, існує ряд документів, які свідчать, що СРСР вже планував агресію проти Польщі та вів переговори з представниками Третього Рейху щодо вторгнення СРСР в Польщу ще трохи раніше до дати 17 вересня 1939 року.<ref>[https://archive.istoday/s9KtX20190728200140/http://loveread.ec/read_book.php?id=78457&p=5 Владимир Игнатов. Агентура НКВД-МГБ против ОУН-УПА]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://royallib.com/read/rosov_oleg/gero_naiznanku.html#0 Олег Росов. Евгений Назаров. «Герої» наизнанку]{{ref-ru}}</ref><ref>[{{Cite web |url=https://archivezn.isua/vwKV8SOCIETY/kakogo_tsveta_byl_sentyabr_1939-go_razmyshleniya_po_povodu_65-letiya_so_dnya_vstupleniya_krasnoy_arm.html |title=Какого цвета был сентябрь 1939-го? Размышления по поводу 65-летия со дня вступления Красной Армии в Западную Украину] |accessdate=28 липня 2019 |archive-date=28 липня 2019 |archive-url=https://archive.today/20190728212010/https://zn.ua/SOCIETY/kakogo_tsveta_byl_sentyabr_1939-go_razmyshleniya_po_povodu_65-letiya_so_dnya_vstupleniya_krasnoy_arm.html }}</ref><ref>[http://docs.historyrussia.org/ru/nodes/169537-iz-prikaza-nkvd-sssr-001064-ob-operativnyh-meropriyatiyah-v-svyazi-s-provodimymi-uchebnymi-sborami-8-sentyabrya-1939-g Из приказа НКВД СССР № &nbsp;001064 об оперативных мероприятиях в связи с проводимыми учебными сборами. 8 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/mhFe120130629075558/http://mozohin.ru/article/a-92.html#selection-19039.0-19107.8 Сообщение народного комиссара внутренних дел УССР № &nbsp;3702/СН в НКВД СССР о результатах комплектования оперативных групп. (Не позднее 9 сентября 1939 г.)]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/mhFe120130629075558/http://mozohin.ru/article/a-92.html#selection-19303.0-19353.7 Из сообщения НКВД БССР в НКВД СССР об обстановке на сопредельной территории. 12 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https{{Cite web |url=http://archivewww.isalexanderyakovlev.org/qKpCsfond/issues-doc/1007714 |title=Директива №  16634 К. Е.  Ворошилова и Б. М.  Шапошникова Военному совету Киевского особого военного округа1 о начале наступления против Польши. 14.09.1939] |accessdate=24 лютого 2013 |archive-date=24 лютого 2013 |archive-url=https://archive.today/20130224224157/http://www.alexanderyakovlev.org/fond/issues-doc/1007714 }}</ref><ref>[http://www.russian-globe.com/N92/Pact1939.Polsha2.htm Директива НКВД СССР Народным комиссариатам внутренних дел УССР и БССР об организации работы в освобожденных районах западных областей Украины и Белоруссии. 15 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/mhFe120130629075558/http://mozohin.ru/article/a-92.html#selection-20983.0-21103.7 Сообщение заместителя начальника погранвойск НКВД Киевского округа № АБ/003594 в НКВД УССР о положении в пограничной полосе на территории Польши. 16 сентября 1939 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/20190728210351/https://echo.msk.ru/blog/aillar/1624994-echo/qYqXz Андрей Илларионов. Хроники подготовки нападения СССР на Польшу в 1939 году]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/spsZL20190728202321/http://www.russian-globe.com/N92/Pact1939.Polsha1.htm Документы Истории. 70-летие нападения СССР на Польшу. Выдержки из документов]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://archive.istoday/xAIvV20190729012909/http://resheto.ru/users/kozak532/art/96992 Польские военнопленные в Украине (1939-19411939—1941 года) ч.1]{{ref-ru}}</ref>
 
=== Бойові дії в Балтійському морі ===
Рядок 380 ⟶ 381:
Ще до оголошення війни [[Кригсмарине|німецькі військово-морські сили]] розпочали активні дії в [[Балтійське море|Балтійському морі]]: встановили мінні загородження та завчасно зайняли бойові позиції. Починаючи з [[25 серпня]] всі німецькі кораблі перейшли у воєнний стан.
 
З початком війни [[Люфтваффе|німецька авіація]] завдала ударів по військово-морських базах у [[Гдиня|Гдині]] та [[Гель (місто)|Гелі]]. [[1 вересня]] були потоплені навчальний міноносець «Мазур», допоміжне судно «Нурек» і буксир «Ванда». БомбардуваннюБомбардування піддаласязазнала і берегова батарея «Кане».
 
Дивізіон польських есмінців ВМФ (у складі «Грім», «Блискавка», «Шторм») був спрямований до Великої Британії ще до початку війни (план Пекін) і в ході кампанії потрапили туди два підводні човни («Орел»&nbsp;— після втечі з інтернованих у Таллінні та «Вовк»). Інші великі надводні кораблі («Wicher»&nbsp;— есмінець і «Грифон»&nbsp;— мінний загороджувач) були потоплені Люфтваффе в перші дні вересня 1939 року, дрібніші одиниці&nbsp;— тральщики «MEWA», «Терен» брали участь у бойових діях до середини вересня, решта&nbsp;— підводні човни («Гриф», «Рись», «Wildcat») після вичерпання можливостей боротися були інтерновані в Швеції.
Рядок 388 ⟶ 389:
=== Завершальні бої ===
{{main|Оборона Гельської коси}}
Одним з останніх епізодів війни була оборона нечисленним польським гарнізоном під командуванням [[Капітан І рангу|капітана 1-го рангу]] В. Штейнера півострова [[Гель (півострів)|Гель]]. Польські позиції піддавалисязазнавали безперервномубезперервного обстрілу з моря німецькими кораблями «Шлезвіг-Гольштейн» і «Шлезіен». [[29 вересня]] німецькі частини почали штурм оборонних позицій і вже [[2 жовтня]] [[1939]] року гарнізон півострова Гель був змушений скласти зброю.
 
{{main|Бій під Коцьком}}
Останніми припинили опір загони під командуванням генерала [[Францишек Клееберг|Францишека Клееберга]]. У період з [[2 жовтня|2]] по [[5 жовтня]] його [[Окрема оперативна група «Полісся»]] вела бої в районі [[Коцьк]]а з військами Вермахту і склала зброю тільки тоді, коли вичерпалися запаси набоїв і медикаментів.
 
[[6 жовтня]] [[1939]] року німецьке верховне головнокомандування [[Промова Гітлера у Рейхстазі 6 жовтня 1939 року|оголосило]] про успішне завершення військової операції проти Польщі.
 
== Українці в Польській кампанії ==
Рядок 412 ⟶ 413:
[[11 вересня]] почалося вторгнення військ Вермахту вглиб Східної Малопольщі (через [[Самбір]]). У ряді міст [[Прикарпаття]] це стало знаком до початку антипольських виступів<ref>''Докладніше:'' Петро Мірчук. Нарис історії ОУН. Том 1.&nbsp;— VIII частина: [http://lib.oun-upa.org.ua/narys_oun/part_8.html ''Перед вибухом Другої Світової війни.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100616074725/http://lib.oun-upa.org.ua/narys_oun/part_8.html |date=16 червня 2010 }}</ref>. У ніч з [[12 вересня|12]] на [[13 вересня]] почалося повстання у [[Стрий|Стрию]]. Перед світанком місто було захоплене озброєними загонами ОУН (загальною кількістю 500—700 осіб). 12—16 вересня відбулися організовані оунівцями антипольські збройні виступи у [[Дрогобич]]і, Стрию, [[Борислав]]і, [[Калуш]]і, [[Трускавець|Трускавці]], [[Долина|Долині]], Підгірцях та інших. [http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1939]
 
Упродовж наступних днів збройні виступи українців відбувались практично у кожному повіті, що знаходився на схід від [[Західний Буг|Бугу]]у. Надходили повідомлення про створення українцями загонів міліції, члени яких носили на рукавах жовто-блакитні пов'язки. Загалом ці виступи не набрали масового характеру, їх легко і швидко придушували польські військові підрозділи і добре організовані загони державної поліції, але вони в цілому зменшували обороноздатність поляків та сприяли просуванню частин Вермахту на схід.
 
До середини вересня німецьке командування всерйоз розглядало можливість створення незалежної української держави на теренах Західної України<ref>Запис в щоденнику Ф. Гальдера від 7 вересня 1939 року: ''Поляки пропонують почати переговори. Ми до них готові на наступних умовах: розрив Польщі з Англією та Францією; залишок Польщі буде збережений; райони від Нарева з Варшавою&nbsp;— Польщі; промисловий район&nbsp;— нам; Краків&nbsp;— Польщі; північна окраїна Бескидів&nbsp;— нам; області [Західної] України&nbsp;— самостійні.''</ref>, але вступ [[17 вересня]] у війну СРСР вніс свої корективи: згідно з домовленостями ця територія ставала частиною СРСР.
Рядок 509 ⟶ 510:
* Відносно легка перемога в Польщі дозволила Третьому рейху перекинути військові сили на захід, спланувати та успішно провести [[Французька кампанія (1940)|Французьку кампанію]].
* Перерозподіл сфер впливу дозволив СРСР дипломатичним тиском змусити [[Латвія|Латвію]], [[Литва|Литву]] та [[Естонія|Естонію]] підписати договори про взаємодопомогу, які в подальшому привели до [[Окупація балтійських країн|окупації балтійських країн Радянським Союзом]].
* На думку генерал-лейтенанта [[Зігфрід Вестфаль|Зігфріда Вестфаля]] та інших представників генералітету Вермахту, основним фатальним рішенням, що обумовило поразку Німеччини у Другій світовій війні, {{text|…було те, що випливало з помилкового припущення Гітлера, що західні держави дозволять йому знищити ПольщіПольщу, не вступившись за свого союзника. Як тільки було прийняте рішення про вторгнення до Польщі, вирішилася і наша доля <ref>Роковые решения / З. Вестфаль, В. Крейпе., Г. Блюментрит, Ф. Байерлейн, К. Цейтцлер, Б. Циммерман, Х. Мантейфель. Пер. с англ. под. ред П. А. Жилина.— М.: Воен. изд-во Мин-ва обороны Союза ССР, 1958.— С. 306.</ref>.}}
 
== Хибні уявлення ==
Рядок 515 ⟶ 516:
 
=== Бій між польською кавалерією і німецькими танками ===
[[Файл:Charge at Krojanty.svg|thumb|180px|Поле битви під Кроянтами]]
Польські кавалерійські підрозділи не вражали німецькі танки списами та мечами. У битві у Тухольських борах 1 вересня 1939 року 18-му поморському уланському полку було доручено прикрити відступ польської піхоти. Увечері поморські улани зустріли контингенти наступаючої німецької 20-ї піхотної дивізії XIX армії Гайнца Гудеріана. Командир Казімєж Масталеж наказав атакувати, змусивши 20-у піхотну дивізію відійти і розійтися. Сутичка виявилася успішною, оскільки німецький наступ було відкладено. Однак після передислокації 18-й поморський полк потрапів під раптовий та інтенсивний кулеметний вогонь з боку німецьких броньованих розвідувальних машин. Незважаючи на швидкий відступ, майже третина уланів було вбито або поранено<ref>{{cite web|url= https://panzerworld.com/poland-1939#polishcavalry |title= Poland 1939 (Fall Weiß) - Polish Cavalry Charges Against Tanks |publisher= Panzerworld |access-date =September 20, 2020}}</ref>.
[[Файл:Polski ułan z karabinem przeciwpancernym UR.jpg|thumb|180px|Польський [[Улани|улан]] з [[Panzerbüchse 35(p)|протитанковою рушницею (Wz. 35)]], 1938]]
Польські кавалерійські підрозділи не вражали німецькі танки списами та мечами. У битві у Тухольських борах 1 вересня 1939 року 18-му поморському уланському полку було доручено прикрити відступ польської піхоти. Увечері поморські улани зустріли контингенти наступаючої німецької 20-ї піхотної дивізії XIX армії Гайнца Гудеріана. Командир Казімєж Масталеж наказав атакувати, змусивши 20-у піхотну дивізію відійти і розійтися. Сутичка виявилася успішною, оскільки німецький наступ було відкладено. Однак після передислокації 18-й поморський полк потрапів під раптовий та інтенсивний кулеметний вогонь з боку німецьких броньованих розвідувальних машин. Незважаючи на швидкий відступ, майже третина уланів було вбито або поранено<ref>{{cite web|url= https://panzerworld.com/poland-1939#polishcavalry |title= Poland 1939 (Fall Weiß) - Polish Cavalry Charges Against Tanks |publisher= Panzerworld |access-date =September 20, вересня 2020}}</ref>.
 
Група німецьких і італійських військових кореспондентів, яка побувала на поле бою, помітила серед бронетранспортерів загиблих кавалеристів і коней. Італійський репортер [[Індро Монтанеллі]] негайно опублікував в ''Corriere della Sera'' статтю про хоробрих і героїчних польських кавалеристів, які атакували німецькі танки шаблями і списами.
Рядок 525 ⟶ 528:
 
=== Польські ВПС ===
Польські ВПС не були знищені на землі в перші дні війни. Хоча чисельно вони поступалися, незадовго до війни вони були переведені з великих авіабаз на невеликі замасковані аеродроми. Лише деякі [[Навчально-тренувальний літак|навчально-тренувальні]] та допоміжні літаки були знищені на землі. Повітряні сили Польщі, незважаючи на те що були в меншості, а більш досконалі німецькі винищувачі перевершували їх винищувачі, залишалися активними до другого тижня кампанії, завдавши значних втрат ''Luftwaffe''<ref>Steven J. Zaloga, Ramiro Bujeiro, Howard Gerrard, ''Poland 1939: the birth of blitzkrieg'', Osprey Publishing, 2002, {{ISBN|1-84176-408-6}}, [https://books.google.com/books?id=oQeAKAjlEwMC&pg=PA50&dq=Polish+airforce+1939+ground Google Print, p.50]{{Недоступне посилання}}</ref>. ''Luftwaffe'' втратили 285 літаків з усіх оперативних причин, ще 279 були пошкоджені, а поляки втратили 333 літака<ref>Overy, Richard J., [https://books.google.com/books?id=Uocntt1lGDUC&pg=PA28&lpg=PA28 ''The Air War: 1939—1945''], London, Europa Publications, 1980. p. 28</ref>.
 
=== Польський опір вторгненню ===
Інше питання стосується того, чи завдала Польща значних втрат німецьким військам і чи здалася вона занадто швидко. Хоча точні підрахунки різняться, Польща коштувала німцям приблизно 45 000 втрат та 11 000 пошкоджених або знищених військових машин, у тому числі 993 танки та броньовані машини, 565—697 літаків та 370 артилерійських одиниць<ref name="LeslieLeslie1983">{{cite book|author1=Roy Francis Leslie|author2=R. F. Leslie|title=The History of Poland Since 1863|url=https://books.google.com/books?id=0tYVKUsnw9IC&pg=PA212|date=1983|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-27501-9|page=212}}</ref><ref>Bekker, Cajus (1964) ''Angriffshohe'' 285 aircraft destroyed, 279 damaged of initial force</ref><ref>{{harvnb|Forczyk|2019|pp=326–25}}&nbsp;— lists 236 tanks as totally destroyed and 457 damaged, of which 180 were repaired and the remainder scrapped, giving 180 + 277 = 513 tanks destroyed or scrapped following damage, and 319 armoured cars lost.</ref>. Що стосується тривалості, то вереснева кампанія тривала приблизно на півтора тижні менше, ніж битва за Францію в 1940 році, хоча англо-французькі війська були набагато ближчими до паритету з німцями за чисельністю та спорядженням, і їх підтримувала [[лінія Мажино]]<ref group="Note" name="FrenchForces">Polish to German forces in the September Campaign: 1,000,000 soldiers, 4,300 guns, 880 tanks, 435 aircraft (Poland) to 1,800,000 soldiers, 10,000 guns, 2,800 tanks, 3,000 aircraft (Germany). French and participating Allies to German forces in the Battle of France: 2,862,000 soldiers, 13,974 guns, 3,384 tanks, 3,099 aircraft 2 (Allies) to 3,350,000 soldiers, 7,378 guns, 2,445 tanks, 5,446 aircraft (Germany).</ref>. Крім того, польська армія готувала [[румунський плацдарм]], який би продовжив польську оборону, але цей план був визнаний недійсним через вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року{{sfn|Seidner|1978|p=}}. Польща також ніколи офіційно не здавалася німцям. В умовах німецької окупації продовжувався опір таких сил, як ''[[Армія Крайова|Armia Krajowa]]'', партизани [[Генрик Добжанський|Генрика Добжанського]] та Leśni («лісові партизани»).
 
[[Файл:Defenders of Warsaw (1939).jpg|thumb|[[Польська Армія|Польські солдати]] з зенітним кулеметом біля Центрального вокзалу Варшави в перших днях вересня 1939]]
[[Файл:American Embassy in Warsaw 1939.jpg|thumb|Американське посольство у Варшаві під час німецького повітряного нальоту у вересні 1939. Видно розбите вікно.]]
 
=== Перше використання стратегії [[бліцкриг]]у ===
Часто припускають, що бліцкриг&nbsp;— це стратегія, яку Німеччина вперше застосувала в Польщі. Багато ранніх післявоєнних історій, наприклад Баррі Пітта у ''The Second World War'' (BPC Publishing 1966), пояснюють перемогу Німеччини «величезним розвитком військової техніки, який відбувся між 1918 та 1940 роками», і посилається на те, що «Німеччина, яка перекладала (британські міжвоєнні) теорії в дію...дію… результат назвав бліцкригом». Деякі автори відкидали цю ідею. Метью Купер пише:
{{quote|"Протягом польської кампанії використання механізованих частин виявило ідею, що вони були призначені виключно для полегшення просування та підтримки діяльності піхоти... Таким чином, будь-яка стратегічне використання бронетехніки була мертвонародженною. Параліч командування та падіння морального духу не були кінцевою метою... німецьких сухопутних і повітряних сил, а були лише випадковими побічними продуктами традиційних маневрів швидкого оточення та допоміжної діяльності літаючої артилерії ''Luftwaffe'', метою обох було фізичне знищення ворожих військ. Таким був ''{{не перекладено|Vernichtungsgedanke||en|Vernichtungsgedanke}}'' польського походу." – Купер<ref name="Cooper0">Matthew Cooper, ''The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure''</ref>}}{{oq|en|"Throughout the Polish Campaign, the employment of the mechanized units revealed the idea that they were intended solely to ease the advance and to support the activities of the infantry.... Thus, any strategic exploitation of the armoured idea was still-born. The paralysis of command and the breakdown of morale were not made the ultimate aim of the... German ground and air forces, and were only incidental by-products of the traditional manoeuvers of rapid encirclement and of the supporting activities of the flying artillery of the ''Luftwaffe'', both of which had as their purpose the physical destruction of the enemy troops. Such was the ''Vernichtungsgedanke'' of the Polish campaign."}}
 
''[[Vernichtungsgedanke]]'' була стратегією, щовисхідної сягаладо [[Фрідріх Великий|Фрідріха Великого]], і вона застосовувалася в польській кампанії, мало змінившись у порівнянні з [[Французько-прусська війна|французькими кампаніями 1870]] або 1914 років. Використання [[танк]]ів
 
{{quote|...залишало бажати кращого... Страх перед ворожими діями на флангах наступу, страх, який мав виявитися настільки катастрофічним для німецьких перспектив на заході в 1940 році і в Радянському Союзі в 1941 році, був присутній з початку війни. – Купер<ref name=Cooper0 />}}{{oq|en|...left much to be desired... Fear of enemy action against the flanks of the advance, fear which was to prove so disastrous to German prospects in the west in 1940 and in the Soviet Union in 1941, was present from the beginning of the war.}}
 
Про це стверджував Джон Елліс, написавши в ''Brute Force''
{{quote|є значна справедливість у твердженнях Метью Купера, що ''танкові'' дивізії не отримували ''стратегічної'' місії, яка мала б характеризувати справжній бронетанковий ''бліцкриг'', і майже завжди були тісно підпорядковані різним масам піхотних армій. – Елліс<ref>Ellis, John (1999). ''Brute Force: Allied Strategy and Tactics in the Second World War'', pp. 3–4</ref> (наголос в оригіналі)}}{{oq|en|...there is considerable justice in Matthew Cooper's assertion that the ''panzer'' divisions were not given the kind of ''strategic'' mission that was to characterize authentic armoured ''blitzkrieg'', and were almost always closely subordinated to the various mass infantry armies.}}
 
Залога та Мадей у ''The Polish Campaign 1939'' також торкаються теми міфічних інтерпретацій ''бліцкригу'' та важливості інших видів зброї в кампанії. Західні звіти про вересневу кампанію підкреслюють ударну цінність атак ''танків'' і ''Штука'', вони
{{quote|були схильні недооцінювати караючий вплив німецької артилерії на польські частини. Мобільна та доступна у значній кількості, артилерія розгромила стільки ж підрозділів, скільки й будь-яка інша ланка Вермахту. – Залога та Мадей<ref name="Cooper4">Matthew Cooper, ''The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure'', p. 4</ref>}}{{oq|en|...tended to underestimate the punishing effect of German artillery on Polish units. Mobile and available in significant quantity, artillery shattered as many units as any other branch of the ''Wehrmacht''}}
 
== Нотатки ==
Рядок 568 ⟶ 580:
* [http://pl.wikisource.org/wiki/Układ_o_pomocy_wzajemnej_między_Polską_a_Wielką_Brytanią_(1939) Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej] {{ref-pl}}
* [[oldwikisource:Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом|Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом]] {{ref-ru}}
* {{cite book |last1=Forczyk |first1=Robert |title=Case White: The Invasion of Poland 1939 |url=https://archive.org/details/casewhiteinvasio0000forc |date=2019 |publisher=Osprey Publishing |location=Oxford |isbn=978-1472834959|ref=harv}}
* {{cite book |last=Seidner |first=Stanley S. |year=1978 |title=Marshal Edward Śmigły-Rydz: Rydz and the Defence of Poland |location=New York|ref=harv}}
* {{cite book |last=Cooper |first=Matthew |title=The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure |url=https://archive.org/details/germanarmy1933190000coop_r0w6 |publisher=Stein and Day |location=New York |year=1978 |isbn=978-0-8128-2468-1|ref=harv}}
 
== Література ==
Рядок 764 ⟶ 776:
|видання =
|місце = M.
|видавництво = Издательство ACТACT
|рік = 2004
|том =