Поліщук Клим Лаврентійович
Кли́м Лавре́нтійович (Лаврінович, Лавринович) Поліщу́к (*25 листопада 1891, с.Краснопіль (тепер Чуднівський район, Житомирської області, Україна) — †1937, Соловки, Російська Федерація) — український письменник, публіцист, автор історичних романів. Дослідник культури комі народу.
Біогафічні відомості
Український письменник, поет, публіцист Клим Лаврентійович Поліщук народився 25 листопада 1891 року в містечку Краснопіль Житомирського повіту Волинської губернії. Навчався в Петербурзі, в 1912 році повернувся в Житомир, де в серпні 1914 року був заарештований за «мазепинську» діяльність і висланий за межі України.
У 1920 році Клим Поліщук емігрував до Польщі, де у Львові познайомився зі своє майбутньою дружиною — письменницею Галиною Орловою. Львівський період був дуже плідним для письменника. Він видає альманахи, організує журнали, публікує свої вірші, оповідання, повість «Світ червоний», романи «Гуляйпільській батько» і «Отаман Зелений».
У 1924 році Клим Поліщук з дружиною емігрує на територію України, окупованої СРСР. Вже 1930 заарештована його дружина, а потім і він сам. 2 січня 1931 року вони були засуджені до 10 років ув'язнення в таборах. Відбували покарання у концтаборі на Соловецьких островах (СТОН).
9 жовтня 1937 року справу «українських націоналістів» було переглянуте і Клима Поліщука разом з великою групою діячів культури (Микола Зеров, Григорій Епік, Марко Вороний та інші) засудили до розстрілу. 3 листопада 1937 року він був розстріляний в лісовому карельском урочищі Сандармох під м. Медвежьєгорськ (Каргумякі). (В ознаменування 20-річчя Великого Жовтня з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року були розстріляні 1111 колишніх в'язнів Соловецкого табору особливого призначення). Зараз в тому лісі меморіальне кладовище. Хрести скорботи. Дерев'яна капличка. І пам'ятник — гранітна брила з написом: «Люди, не убівайте один одного».
- Проклятого віку музична струна,
- Далека і близька чудова мана,
- Сміється промінням жадобних очей,
- Палає горінням кривавих ночей, -
- Про неї легенди снує сатана…
- Не знав я ніколи імення її,
- Та з нею єднались жадання мої.
- Без неї про щастя я мріять не смів,
- А з нею вмирає натхненний мій спів,
- Як гинуть під стужу в гаях солов'ї.
- Самотній блукаю на чорній стерні,
- В стерні догоряють забуті вогні, -
- Вона ж, як проклятого віку мана,
- Моїми слідами слідкує подна
- І знає про неї один сатана…
Твори
- «Червоне марево. Нариси і оповідання з часів революції»
Романи
- «Гуляйпільський батько»
- «Отаман Зелений»
Видання
Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2009. — 704 с. (ISBN 978—966-8499-68-5 begin_of_the_skype_highlighting 966-8499-68-5 end_of_the_skype_highlighting)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 6. — С. 2193—2194.
Інтернет-ресурси
| Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |