Російська література: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 09:22, 21 вересня 2019 ред. 1lya Chernov (обговорення \| внесок) 2181 редагування Немає опису редагування Мітка: Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Поточна версія на 13:51, 17 березня 2024 ред. скасувати Q-bit array (обговорення \| внесок) Автопатрульні, Відкочувачі 9771 редагування м Відкинуто редагування Holysora (обговорення) до зробленого Jphwra Мітка: Відкіт
(Не показані 38 проміжних версій 23 користувачів)
Рядок 1: {{Росіяни}} '''~~чРосійськомовна~~Російськомовна література ('''часто називається '''Російська література)''' — [[література]] [[Російська мова\|російською мовою]]. == Історія == Рядок 16: * [[Боян]] * [[Велике зерцало]] * [[~~Даніїл~~Данило Заточник]] ** [[~~Моління~~Моленіє ~~Даніїла~~Данила Заточника]] * [[Історія про Казанське царство]] * [[Новгородський кодекс]] Рядок 39: [[Файл:AleksandrPushkin.jpg\|thumb\|150px\|[[Олександр Пушкін]]]] <!-- <br clear="both"/> --> * [[Гоголь Микола Васильович\|Микола Гоголь]] * [[Гончаров Іван Олександрович\|Іван Гончаров]] * [[Грибоєдов Олександр Сергійович\|Олександр Грибоєдов]] Рядок 158 ⟶ 157: У XVII столітті після [[Переяславська рада\|Переяславської угоди]] [[Україна]] виконувала роль поєднувального помосту між східною і західною культурами. Українці, представники київської «вченості», вихованці [[Києво-Могилянська академія\|Києво-Могилянської Академії]], а також західних та польських шкіл були посередниками у прищеплюванні на російський ґрунт західноєвропейських ідей та культурних здобутків, котрі в російському середовищі досить легко засвоювалися, бо були українцями певним чином адаптовані, модифіковані, пристосовані до [[слов'яни\|слов'янських]] умов. Виразна інтенсифікація українських впливів (а опосередковано також i [[Річ Посполита\|польських]]) настає в Росії після залучення [[Наддніпрянщина\|Наддніпрянської України]] разом з [[Київ\|Києвом]] до царської імперії за [[Андрусівський договір\|Андрусівським перемир'ям]] між [[Річ Посполита\|Польщею]] та [[Російська імперія\|Росією]]. Тоді багато вихованців і представників української літератури та суспільної думки, виходячи з розуміння свого вищого освітньо-інтелектуального рівня по відношенню до тогочасного російського духівництва (висміяного у сатирі учня [[Феофан Прокопович\|Феофана Прокоповича]] [[{{Нп\|Антиох Дмитрович Кантемір\|~~Антиоха~~Антіоха Кантемира\|ru\|Кантемир, Антиох ~~Кантеміра]]~~Дмитриевич}}), зайняло ряд чільних місць у політичному, церковному та культурному житті Москви, а також інших осередків релігійного та культурно-літературного життя, створюючи підвалини новожитнього російського письменництва. {{Цитата\|Діючи як наставники, духівники, письменники та перекладачі, як ієрархи церкви, вони залишалися репрезентантами південно-руської<ref>Тобто української</ref> культури з усією її традицією і польсько-латинськими зв'язками, але й одночасно ставали діячами на російській ниві. Особливо заслуговує на увагу літературно-драматургічна творчість таких сформованих у київському культурному колі авторів як [[Стефан Яворський]], [[Туптало Дмитро Савич\|Дмитро Туптало]], [[Феофан Прокопович\|Теофан Прокопович]], [[Лаврентій Горка]]. В основі своїй це письменники українські, але вони зарахували себе одночасно і до духовної та літературної історії Росії на межі XVII—XVIII століть.<ref>''R. Luzny.'' «Pismiennictwo XVII wieku (1613-1690)» [w:] Literatyra rosyjska, uklad i redakcja oqulna M.Jakobca, t.1, Warszawa, 1970, s.134{{fact}} <br/>Pisarze krequ Akademii Kijowo-Mohylanskiej a literatura Polska… Krakow,1966.{{fact}}</ref>}} Рядок 184 ⟶ 183: Двомовних українсько-російських письменників репрезентують автори наступних творів: видавець україномовного часопису ''«Український вісник»'' [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович\|Григорій Квітка-Основ'яненко]], видатний письменник та історик [[Куліш Пантелеймон Олександрович\|Пантелеймон Куліш]], [[Микола Костомаров]], [[Тарас Шевченко]]. Ставлення самих українських письменників до своїх україномовних та російськомовних творів видно з їх листів. Наприклад, листи Т. Шевченка до П. Куліша. У листі від [[5 грудня]] [[1857]] він пише: {{Цитата\|Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і особливе спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, i все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав і у «Руській бесіді», i там вона добра, але по-нашому лучче.}} Ці уривки з листів Тараса Шевченка дають змогу зрозуміти його ставлення до своїх російськомовних творів. З листа від [[30 вересня]] [[1842]] до Я.Кухаренка<ref>http://litopys.org.ua/shevchenko/shev601.htm {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20200727064453/http://litopys.org.ua/shevchenko/shev601.htm \|date=27 липня 2020 }} Перевірено 2009-05-17</ref>: {{Цитата\|Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом.}}З листа від [[20 січня]] [[1858]] року до П. Куліша: {{Цитата\|Навчи мене, будь ласкав, що мені робить з російськими повістями? У мене їх десятків до двох набереться. Грубу затопити — шкода: багато праці пропаде. Та й грошей би хотілося, бо тепер вони мені дуже потрібні. Порадь, будь ласкав, що мені робить?}} Тобто самі українці, що писали російською, розуміли меншу вартість своїх творів чужою мовою. Рядок 212 ⟶ 211: Російських сентименталістів XIX століття цікавить багате '''[[обряд]]ами і звичаями''' життя українського народу, привертає увагу прихильність до давніх батьківських традицій, що знайшло вираз у таких творах як: ''«Отрывки из писем о Малороссии»'', ''«Письма из Малороссии»'' [[Льовшин Олексій Іраклійович\|О. І. Льовшина]] (Див. http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=4431&page=2), ''«Отрывки из путевых заметок одного украинца по дороге из Петербурга в Харьков»'' ([[1817]]), ''«Малороссийская деревня»'' та ''«Поездка из Малоросии в Грузию»'' [[Калужинський\|I. Калужинського]], ''«Путешествие по святым местам русским. Киев»'' [[Олександр Муравйов\|Олександра Муравйова]] та в інші. Доба [[преромантизм]]у в ~~россійський~~російський літературі була часом інтенсивних записів, опрацювання та видавництва науковцями '''[[фольклор]]истичних джерел''', а також художньої обробки письменниками усної української літератури, головним чином епіки, разом з [[козацькі думи\|козацькими думами]] i історичними піснями, [[билина]]ми київського та галицько-волинського циклу, що приводило до висвітлення фактів, мотивів і тематики двох найважливіших епох в історії України: періоду [[Київська Русь\|Київської Русі]] i часів [[козаччина\|Козаччини]]. Преромантична зацікавленість славістів і письменників [[етнографія\|етнографією]], фольклористикою та історією України, збагатила бібліографію україністики в кількох важливих позиціях, котрі для представників українського народного відродження давали готовий матеріал до творення літературних творів сучасною українською мовою, натомість російськомовні письменники використовували цей матеріал найчастіше у цілях декоративних, збереження українського колориту у творах на «малоросійську» тематику. Майже всі тогочасні російські літератори повсякденну '''мову українців''' вважали за [[діалект]] російської. Так, наприклад, засновник фольклористично-історичних збірників ''«[[Запорожская старина]]»'' ([[1833]]–[[1838]]) [[Срезневський Ізмаїл Іванович]] приймав українську мову за діалект російської, хоча в певні періоди своєї діяльності і визнавав можливість самостійного розвитку української літератури. Подібні переконання були властиві видавцеві українських козацьких дум [[Цертелєв Микола\|Миколі Цертелєву]], котрий твердив, що українська усна творчість може бути використана для надання українського колориту російськомовній літературі. Натомість [[Микола Полевой]], аналізуючи твір [[Кирило Тополя\|Кирила Тополі]] ''«Чари»'', позитивно оцінює автора за те, що він дає правдивий опис українського народу. На думку М. Полевого українська література, як і вся культура, затримана у розвитку.<ref>''[[Шубравський Василь Єфремович\|Шубравський В. ЙЄ.]]'' «Від Котляревського до Шевченка (Проблема народності української літератури)». Київ, 1976, с. 33,42.</ref> Тематика й здобутки української культури виявляли себе в різноманітних контекстах в літературних і публіцистичних творах першопланових російських письменників, зацікавлених '''культурою''' та '''історією''', '''традиціями''' українського народу, особливо в періоди преромантизму і романтизму. Починаючи з усної української епіки, пісень чи казок, а також героїчних поем часів Київської Русі, ''«Владимир Возрожденный»'' [[Херасков Михайло\|Михайла Хераскова]], ''«Алеша Попович»'' [[Радищев Олександр Миколайович\|Миколи Радищева]], через сентиментальну повість [[Костянтин Батюшков\|Костянтина Батюшкова]] ''«Предслава и Добрыня»'', історично-казкові мотиви з епохи Київської держави проникають до твору [[Василь Жуковський\|Василя Жуковського]] ''«Двенадцать спящих дев»'', а також [[Пушкін\|Олександра Пушкіна]] ''«Руслан і Людмила»''. Рядок 230 ⟶ 229: Протягом двох сторіч, від другої половини [[17 століття\|XVII століття]] до першої половини [[20 століття\|XX століття]] Україна, українська тематика постійно присутня в творах російськомовних письменників. Одночасно тривав процес відродження власне української літератури в нових мовних шатах — завдяки [[Котляревський Іван Петрович\|Іванові Котляревському]], цілій плеяді українських преромантиків на чолі з [[Руська трійця\|Руською трійцею]] ([[Шашкевич Маркіян Семенович\|М. Шашкевич]], [[Головацький Яків Федорович\|Я. Головацький]], [[Вагилевич Іван Миколайович\|I. Вагилевич]] та ін.), [[Тарас Шевченко\|Тарасом Шевченком]], [[Кирило-Мефодіївське братство\|Кирило-Мефодієвським братством]], українство стає для поодиноких російських письменників культурним партнером. [[Кольцов Олексій Васильович\|Олексій Кольцов]] (3 жовтня [[1809]], [[Вороніж]] — 29 жовтня [[1842]], [[Вороніж]]) народився та мешкав на українсько-російському етнічному порубіжжі, зазнав великого впливу з боку українського фольклору й навіть замолоду робив спроби віршувати українською.<ref>[{{Cite web \|url=http://ukrlife.org/main/prosvita/slobozhany.htm \|title=Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури"(у співавторстві).-[[[[Донецьк]]]]: Східний видавничий дім.~~ ~~ 2005.~~ ~~ — 280 с.] \|accessdate=27 листопада 2015 \|archive-date=4 березня 2016 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304213359/http://ukrlife.org/main/prosvita/slobozhany.htm }}</ref> Окреме місце в історії україно-російських взаємин займає [[Олександр Герцен]], який у листі, датованим [[1859]] роком, під назвою ''«Росія і поляки»'', звертаючись до угоди [[Богдан Хмельницький\|Б. Хмельницького]] з царем, нагадує, що Україна в той час не приєдналася до Росії ані добровільно, ані навіть формально. Вона лише уклала союзний договір, який згодом було порушено царатом.<ref>''Герцен А.'' «Собрание сочинений». Том 12, Москва, 1957, с.327.</ref> Рядок 254 ⟶ 253: # ''Володимир Мокрий''. Україна та українці в російській літературі і культурі від середини XVII до початку ХХ сторіччя // [[Схід (журнал)\|Схід]]. 1996. № 7.{{fact}} # ''Сиповський В.'' «Україна в російському письменстві 1801—1850 років». Київ, 1928. # ''Глобенко М.'' [http://litopys.org.ua/encycl/eui073.htm Україна в художніх творах, писаних російською мовою] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210306025512/http://litopys.org.ua/encycl/eui073.htm \|date=6 березня 2021 }} // Енциклопедія українознавства. Т.1. ч.11. Мюнхен — Нью -Йорк, 1949. с. 796—799.~~{{fact}}~~ # ''Grabowicz G.'' The poet as mythmaker. A stady of symbolic meaning in Taras Sevcenko. Harvard Ukrainian Research Institute. Cambridge. Massachusetts. 1982. {{ref-en}} # ''[[Шатун Петро Іванович (Голубенко Петро)\|Голубенко П.]]'' «Україна і Росія в світлі культурних взаємин». Нью-Йорк — Париж — Торонто. 1987. # Левшин А. Отрывки из писем о Малороссии // Украинский вестник.— 1816.— С. 47. Левшин А. И. [https://web.archive.org/web/20080925112507/http://www.srcc.msu.su/uni-persona/site/research/zajonchk/tom2_2/V2P22450.htm Письма из Малороссии, писанные Алексеем Левшиным]. Харьков, Унив. тип., 1816. [6], 206 с. * {{ref-ru}} {{книга \|автор= \|заголовок=Русские писатели. Биобиблиографический словарь. В 2 частях \|посилання= \|відповідальний=Редкол.: Б. Ф. Егоров и др.; под ред. П. А. Николаева \|місце={{М.}} \|видавництво=Просвещение \|рік=1990 \|сторінок=432 + 447 \|isbn= \|ref=Русские писатели }} == Посилання == * {{ref-ru}} [http://lib.ru/LITRA/ Русская классика.] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20080122230207/http://www.lib.ru/LITRA/ \|date=22 січня 2008 }} * {{ref-ru}} [http://www.litclub.us/publ/3-1-0-333 Международный литературный клуб: «Новая русская литература».] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20080505214034/http://litclub.us/publ/3-1-0-333 \|date=5 травня 2008 }} * {{ref-ru}} [http://feb-web.ru/ Фундаментальная электронная библиотека «Русская литература и фольклор»] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20110430173403/http://feb-web.ru/ \|date=30 квітня 2011 }} — повнотекстова інформаційна система по творам російської словесності, бібліографії, науковим дослідженням та історико-біографічним роботам. * {{ref-ru}} [http://www.klassika.ru/ Классика. Ру] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20150624035206/http://www.klassika.ru/ \|date=24 червня 2015 }} — російська класична література. * {{ref-ru}} [http://bibliotekar.ru/index.htm Библиотекарь. Ру] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20150715022013/http://www.bibliotekar.ru/index.htm \|date=15 липня 2015 }} — електронна бібліотека нехудожньої літератури з російської та світової історії, мистецтва, культури, прикладних наук. * {{ref-ru}} {{cite web \|url=https://petrimazepa.com/sverhkratkaa_istoria_russkoi_literatury \|title=Сверхкраткая история русской литературы \|author=Віктор Король \|date=2018-08-06 \|website=https://petrimazepa.com/ \|publisher=[[Петро та Мазепа]] \|accessdate=7 серпня 2018 \|archive-date=6 серпня 2018 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20180806141423/https://petrimazepa.com/sverhkratkaa_istoria_russkoi_literatury }} * {{ref-ru}} {{cite web \|url=https://petrimazepa.com/anton_pavlovic_cehov_kak_zerkalo_russkoi_rusofobii \|title=Антон Павлович Чехов как зеркало русской русофобии \|author=Віктор Король \|date=2018-07-15 \|website=https://petrimazepa.com/ \|publisher=[[Петро та Мазепа]] \|accessdate=7 серпня 2018 \|archive-date=7 серпня 2018 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20180807125048/https://petrimazepa.com/anton_pavlovic_cehov_kak_zerkalo_russkoi_rusofobii }} {{Росія в темах}} {{Європейська література}} {{Бібліоінформація}} [[Категорія:~~Літератури~~Російська ~~народів~~література\| ~~світу~~]] ~~[[Категорія:Російська література]]~~ [[Категорія:Культура росіян]]