Сокира: відмінності між версіями

'''Соки́ра''' ([[Діалекти української мови|діал.]] ''топі́р'')<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Топір}}</ref>&nbsp;— знаряддя праці, призначене для рубання іта тесання. Використовується також як [[холодна зброя]].

Слово ''сокира'' ({{lang-be|сяке́ра}}, {{lang-ru|секи́ра}}&nbsp;— «топір, бойова сокира», {{lang-slaorv|секыра, сокыра}}, {{lang-bg|секи́ра}}, {{lang-sr|сѐкира/sekira}}, {{lang-sl|sekíra}}, {{lang-cs|sеkуrаsekyra}}, {{lang-sk|sеkеrаsekera}}, {{lang-pl|siekiera}}, [[Верхньолужицька мова|в.-луж.]] та [[Нижньолужицька мова|н.-луж.]] ''sеkеrаsekera'') походить від {{lang-x-slav|*sekyra}}, що споріднене з {{lang-la|secūris}} («сокира»), {{lang-goh|sаgаsaga, sëga}} («[[пилка]]»). При цьому не виключається можливість запозичення праслов'янського слова з латини: це унікальний випадок використання суфікса ''-yr-'' для утворення назви знаряддя замість звичайного слов'янського ''-dl-''<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ5ЕСУМ|том=5|сторінки=345|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/сокира Сокира]|}}</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Sekira-11951.html Секира // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс&nbsp;М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер&nbsp;1964—1973]</ref>.

Слово ''топір'' ({{lang-x-slav|*toporъ}}) має кілька версій походження. За одною це слово питомо слов'янське, і пов'язане з ''тіпати, тяти'' («бити»), або ''топати, тупати, тепорити'' («тягти з трудом»). За другою, це слово є запозиченням із [[Іранські мови|іранських мов]], у яких існують співзвучні слова: [[праіранська мова|праір.]] ''*tараrаtapara-'' («сокира»), [[Середньоперська мова|сер.-перс.]] ''tabrak'', [[Перська мова|нов.-перс.]] ''teber'', [[Курдська мова|курд.]] ''tefer'', [[Белуджійська мова|белудж.]] ''tараrtapar''<ref name="ЕСУМ"/><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Topor-13701/ Топор // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс&nbsp;М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер&nbsp;1964—1973]</ref>.

Сокира&nbsp;— одне з найдревніших знарядь людини. Її використовували вжевпродовж десяткидесятків тисяч років тому. НайдревнішіНайдавніші сокири виготовлялися з каменю і топорища. доДо нихтопорища прив'язувалися. Міднімідні, бронзові, залізні йта стальністалеві сокири, що з'являлися відразу ж, як лише розвивалися відповідні технології. Найдавніші металеві сокири повторювали формою кам'яні неолітичні ([[Кельт (зброя)|кельт]]).

Сокира складається з металевої частини (сокири у вузькому значенні слова) з отвором (вушком), в який вставляється руків'я&nbsp;— сокирище (топорище). ДляРобоча виготовленнячастина сокирищасокири підходитьзветься деревина березилезом, ясена,протилежний клена.від Найкращийлеза матеріалбік сокири&nbsp;— деревина[[обух]]ом (його можна використовувати як [[гікорімолоток]]). ДляЗгідно закріпленнязі сокирища[[Словарь уукраїнської ньогомови|Словарем зазвичайукраїнської вбиваєтьсямови]] металевийБ.&nbsp;Д.&nbsp;Грінченка, аболезо дерев'янийсокири клин.традиційно Робочаназивалося ''жалом'', передня частина сокирилеза&nbsp;— зветься''борідкою'', лезомзадня&nbsp;— ''носком'', протилежнийбоки&nbsp;— від''щоками'', лезачастина бікбіля сокириобуха&nbsp;— [[обух]]ом''головою'', отвір для сокирища&nbsp;— ''вухом''. ЙогоУ можнагуцулів використовуватилезо якназивалося [[молоток]]''вістрє'', частина між лезом і отвором&nbsp;— ''плече'', частина біля обуха&nbsp;— ''шия'', отвір&nbsp;— ''пазуха''<ref>{{Грінченко|Сокира|55456-sokyra.html#show_point}}</ref>.

[[Файл:Minoische Kultgegenstaende - Doppelaxt.jpg|thumb|150пкс|ЛабрісЛабрис]]

* '''[[Алебарда]]'''&nbsp;— різновид бойової сокири, поєднання сокири зі [[Спис|списомспис]]ом.

* '''Каменярська сокира''' (бійка)&nbsp;— двосічна сокира, яка уживалася [[Каменяр|каменярамикаменяр]]ами. Одне лезо було зроблено як у звичайної сокири, друге&nbsp;— у вигляді конуса.

* '''[[Колун (сокира)|Колун]]'''&nbsp;— сокира у вигляді [[Призма (математика)|призми]] для колоття дров. Завдяки більшому куту між площинами леза воно менш заклинюється у дровині. Великим колуном вагою близько 2,5&nbsp;кг колють масивні колоди, тримаючи його обома рукамаруками. Маленький колун вагою близько 1,5&nbsp;кг використовується для невеличких цурок. Для дуже грубої і косошарової деревини уживають колун-молот вагою 3,2&nbsp;кг.

* '''Крикет'''&nbsp;— старовинний пістоль (XVII&nbsp;ст.) з прикріпленою на ньому сокиркою, різновидвид [[Комбінована зброя|комбінованої зброї]] ([[ганблейд]]а).

* '''Цалда'''&nbsp;— [[Абхази|абхазька]] сокира-[[серп]] для розчищання від чагарникачагарнику ділянок землі.

* ''Піднімати сокиру&nbsp;(підносити сокиру)''&nbsp;— починати воювати, виступати проти кого-небудь зі зброєю в руках або намірюватися вбити когось.&nbsp;

Двосічна сокира&nbsp;— поширений знак на Криті, може символізувати верховного бога, а також Місяць, єдність протилежностей. Також така сокира&nbsp;— зброя верховного бога хеттів [[Тішуб]]а<ref>{{Cite web|url = http://www.lexicon.org.ua/symbol/t/130414.html|title = Словарь символов // Топор|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = |archiveurl = https://web.archive.org/web/20150711173558/http://www.lexicon.org.ua/symbol/t/130414.html|archivedate = 11 липня 2015|deadurl = yes}}</ref><ref>{{Cite web|url = http://megabook.ru/article/Топор%20(секира)%20(символ)|title = Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>,

За наших часів символіка сокири продовжує зв'язуватися з вогнем. Так, її зображення (разом з каскою, киркою, брандспойтом) присутні на емблемах служб пожежної охорони багатьох країн, на відзнаках за ліквідацію пожеж<ref>{{Cite web|url = http://www.znaki.chebnet.com/s10.php?id=712|title = Энциклопедия знаков и символов|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = |archive-date = 2015-07-11|archive-url = https://web.archive.org/web/20150711172627/http://www.znaki.chebnet.com/s10.php?id=712}}</ref>.

Сокира, поряд з іншими гострими предметами (ножем, серпом, косою) була оберегом і відгонним засобом проти нечистої сили та недуг. Східні слов'яни клали сокиру під ноги худобі під час першого вигону на пасовище, щоб вберігти її від [[пристріт]]у та хижаків; на [[Російська Північ|Російській Півночі]] пастух для цього обходив з сокирою стадо; [[болгари]] вбивали її у дерево&nbsp;— захиститися від вовків.

У [[Полісся|Поліссі]] сокиру клали під поріг, щоб не пустити до хати [[вампір]]а; українці та західні слов'яни клали сокиру під постіль породіллі і під колиску новонародженому, щоб огородити їх від уроку та злих духів. Щоб захистити від злих сил новонародженого, у [[серби|сербів]] було прийнято робити для нього оберіг у формі маленької сокири, який батьки робили, роздягшись догола і у повному мовчанні. У поховальних обрядах сокиру клали під ослін, де лежав померлий або на ослін після винесення тіла&nbsp;— для захисту живих від впливу смерті<ref name="Жайворонок">{{книга|автор=[[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок В. В.]] |частина= Сокира|посилання частина= http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сокира|заголовок= Знаки української етнокультури: Словник-довідник.|посилання=|відповідальний= |місце={{К.}} |видавництво=Довіра |рік=2006 |том= |сторінок= |сторінки=559|isbn=|ref =}}</ref>. У Поліссі з цією ж метою після винесення тіла сокиру кидали за поріг. Серби клали сокиру поруч обмолоченого збіжжя, яке залишилося поза клунею&nbsp;— захистити його від нічних демонів. У карпатському [[весільний обряд|весільному обряді]] [[Дружко (весілля)|дружко]], уводячи до хати новоодружених, вдаряв сокирою хрест-навхрест об верхній одвірок, щоб знешкодити можливі [[пристріт|навроки]], зарубування сокири в [[одвірок]] було звичаєм і на [[Святвечір]] («щоб не допустити в хату нечистого»)<ref name="Жайворонок"/>. На Російській Півночі вважали, що [[водяник]] безсилий проти людини, якщо вона вголос згадає сокиру або інші гострі предмети. Сокиру застосовували, щоб зупинити град («розсікали» нею градову хмару).

Сокира (або топір)&nbsp;— одна із старих емблем, уживаних у середньовічної геральдиці. У родових гербах сокира здебільшого зображалася як зброя, зазвичай у лапах відповідних геральдичних звірів&nbsp;— лева або леопарда й означала загрозу противнику. Існував навіть польський шляхетський гласний[[промовистий герб]], який так і звався [[Топор (герб)|Топір]] (польськ. ''Topór).'' Також сокира часто зустрічається на сучасних міських і державних гербах.

Герб російського міста [[Ярославль|Ярославля]]&nbsp;— ведмідь з сокирою. Він також присутній на гербах інших російських міст: [[Малоярославець|Малоярославця]], [[Пошехоньє|Пошехонья]], [[Петровське (Ростовський район)|Петровська]], [[Данилов (місто)|Данилова]], [[Мишкін (місто)|Мишкіна]]а тощо. На гербах інших міст сокира сусідує з прапорами ([[Галич (Костромська область)|Галич Костромський]], [[Тобольськ]]).

* [https://web.archive.org/web/20141129021719/http://hi-intel.ru/1/304.html Столярный и плотницкий инструмент]

[[Категорія:Сокири| ]]