Стефан Жеромський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м DEFAULTSORT |
StarDeg (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 40 проміжних версій 18 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Письменник
| bgcolour
| Ім'я = Стефан Жеромський
| Оригінал імені = Stefan Żeromski
| Фото = Stefan Zeromski Polish writer.jpg
| Ширина = 170px
| Підпис = Стефан Жеромський
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
| Дата народження = 14.10.1864
| Місце народження = [[Стравчин]]
| Дата смерті = 20.11.1925
| Місце смерті = Варшава
| Поховання =
| Національність =
| Громадянство =
| Мова творів =
| Рід діяльності = [[драматург]]<br/> [[письменник]]
| Роки активності =
| Напрямок =
| Жанр =
| Magnum opus =
| Премії =
| Нагороди =
| Сайт =
| Автограф = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки =
}}
'''Стефан Жеромський''' ({{lang-pl|Stefan Żeromski}}, *{{ДН|14|10|1864}}, [[Стравчин]], [[Келецький повіт]] — †{{ДС|20|11|1925}}, [[Варшава]]) — польський [[письменник]] і [[драматург]]. Також писав під псевдонімами Maurycy Zych, Józef Katerla і Stefan Iksmoreż.
== Життєпис ==
Походив із збіднілої шляхетської родини. після отримання середньої освіти у 1886 році поступив до Вищої ветеринарної школи ([[Варшава]]), яку не закінчив, захопившись літературою. У 1892—1896 роках працював бібліотекарем в польському музеї в Раперсвіля (Швейцарія), з 1897 до 1904 року — у бібліотеці Замойських у Варшаві. В цей час захопився соціалістичними ідеями.
Підтримав російську революцію 1905 року, брав участь у політичних маніфестаціях і в боротьбі за польську школу в Люблінській губерній, де на той час мешкав. У 1909 році після арешту Жеромський емігрував до Парижа. У 1913 році починає роботу над трилогією «Боротьба з сатаною» (1914—1919 роки — «Звернення Іуди», «Заметіль», «Харітас»).
У 1918 році після здобуття Польщею незалежності перебирається до Варшави. Тут увесь час присвячує літературній діяльності. Помер у 1925 році.
==
Жеромского називали «духовним лідером» покоління. Він зробив найбільший вплив на творчість своїх сучасників, на подальший розвиток польської літератури.
Різка критика капіталістичних відносин прозвучала вже в ранній творчості письменника («Оповідання», 1895 рік; «Розклюють нас круки», 1895 рік; «Сізіфова праця», 1897 рік; «Промінь», 1897 рік; збірка «Прозові твори», 1898 рік).
Жеромський створює образи позитивних героїв — самовідданих реформаторів-одинаків, які присвятили себе народній справі (роман «Бездомні», 1900 рік). З роками романтичний жест героїв доповнюється спробами утопічного вирішення соціальних конфліктів, що особливо помітно у творчості післяреволюційних років («Краса життя», 1912 рік; «Заметіль», 1916 рік).
Жеромський також звертався до проблем історії боротьби польського народу за відновлення національної незалежності, розглядаючи їх у тісному зв'язку з соціальною боротьбою. Широка панорама драматичного періоду польської історії (останній поділ Польщі, утворення Варшавського герцогства, надії, пов'язані з походом імператора Наполеона I на Російську імперію) дана в трилогії «Попіл» (1904 рік), а безрадісним долям учасників національно-визвольного повстання 1863 року присвячено роман «Вірна ріка» (1912 рік).
1882 року переклав польською мовою вірш [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]] «Думи мої, думи мої».
У художній публіцистиці Жеромського 1906—1908 років («Сон про шпагу», «Гола бруківка», «Слово про батрака», «Ноктюрн») передана героїчна атмосфера революційних років, висловлена повна підтримка письменником боротьби «святого пролетаря». Події революції знайшли відображення і в його повістях і романах — «Історія гріха» (1908), «Дума про гетьмана» (1909 рік), особливо в «Розі» (1909 рік), складної «несценічною» філософській драмі, де сконцентровано розуміння цілей революції, способів її здійснення та причин поразки.
У 1924 році він видав останній свій роман «Провесінь», герой якого протестує проти соціальних несправедливостей у Польщі.
Ілюстрації до «Історії гріха», «Вітру з моря», «Вірної річки» та «Сизіфських творів» та деяких інших творів зробила його дочка [[Моніка Жеромська]].
== Стиль ==
За своєю художньою манерою різко відрізняється від своїх попередників: їх об'єктивному врівноваженому оповіданню він протиставив новий тип прози — напружено-емоційної, ліричної. У ній велике значення набуває і межує з натуралізмом антиестетизм описів, символіка та імпресіонізм у пейзажі, у передачі душевних станів. Експресивність стилю досягається великою кількістю епітетів, метафор, інверсій, музичною організованістю фрази.
== Українські переклади ==
Твори Жеромського перекладав [[Лебединець Михайло Мусійович|Михайло Лебединець]], прозаїк та дежравний діяч 1920-их років. Зокрема, оповідання «Провесінь» (видано у Харкові, 1930).
* Подвиги поручика Сніци. — Х., 1930.
* Бездомні. — К., 1954.
* Провесна. — К., 1965.
* Історія гріха. — К., 1977.
Твір «Попіл» переклав Валентин Струтинський (Серія «Вершини світового письменства», вид. «Дніпро», Київ, 1982).
== Твори ==
* ''[[Doktor Piotr]]''
* ''[[Duma o hetmanie]]''
Рядок 14 ⟶ 72:
* ''[[Echa leśne]]''
* ''[[Firlykowe Wzgórze]]''
* ''[[Бездомні (роман)|Бездомні]]
* ''[[Na probostwie w Wyszkowie]]''
* ''[[O żołnierzu tułaczu]]''
* ''[[Попіл (роман)|Попіл]] ({{lang-pl|Popioły}})''
* ''[[Przedwiośnie (powieść)|Przedwiośnie]]''
* ''[[Puszcza Jodłowa]]''
Рядок 25 ⟶ 83:
* ''[[Siłaczka]]''
* ''[[Sułkowski]]''
* ''Сізіфова праця (пол. Syzyfowe [[Syzyfowe prace|prace]])''
* ''[[Uciekła mi przepióreczka]]''
* ''[[Uroda życia]]''
Рядок 34 ⟶ 92:
* ''[[Zmierzch]]''
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* Кулик В. П. Стефан Жеромський в Українській РСР. Бібліографічний покажчик. — Львів, 1968.
== Посилання ==
* {{ЗПЕД1|частина =Жеромський Стефан|сторінки =636}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Жеромський Стефан}}
{{ВП-портали|Біографії|Література|Фантастика|Наукова фантастика|Польща|Театр}}
[[Категорія:Польські прозаїки]]
[[Категорія:Польськомовні письменники-реалісти]]
[[Категорія:Наукові фантасти Польщі]]
[[Категорія:Польські кооператори]]
[[Категорія:Поховані на Евангелістському цвинтарі Варшави]]
[[Категорія:Перекладачі творів Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Польські драматурги]]
| |||