Вікіпедія

Теодорович Микола Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показано 22 проміжні версії 15 користувачів)
Рядок 1:
{{особа
[[Файл:| зображення = Теодорович Микола Іванович .jpg|thumb]]▼
| розмір_зображення = 200 пкс
| підпис_зображення = Микола Теодорович
}}
{{Otherpersons|Теодорович}}
'''Мико́ла Іва́нович Теодоро́вич''' ([[1856]], [[Гродно]] — [[10 жовтня]] [[1917]], [[Саратов]]) — [[педагог]], церковний та [[громадський діяч]], [[історик]]-[[краєзнавець]] [[Волинь|Волині]] кінця [[XIX століття]] (зокрема церковної Волині); з священичого роду Волині. Належав до волинських краєзнавців II пол.половини XIX ст., які гуртувалися в м. Кременці навколо Волинської духовної семінарії, Волинського історико-статистичного комітету, газети «Волинські єпархіальні відомості».▼
▲[[Файл:Теодорович Микола Іванович .jpg|thumb]]
▲'''Мико́ла Іва́нович Теодоро́вич''' ([[1856]] — [[10 жовтня]] [[1917]]) — [[педагог]], церковний та [[громадський діяч]], [[історик]]-[[краєзнавець]] [[Волинь|Волині]] кінця [[XIX століття]] (зокрема церковної Волині); з священичого роду Волині. Належав до волинських краєзнавців II пол. XIX ст., які гуртувалися в м. Кременці навколо Волинської духовної семінарії, Волинського історико-статистичного комітету, газети «Волинські єпархіальні відомості».
 
За кількістю цитат і посилань на п'ятитомник Теодоровича (як і «запозичень» без посилань на джерело) на першому місці у волинезнавчій літературі.
 
== Біографія ==
Народився [[1856]] року в сім'ї священика губернського міста [[Гродно]]. Мав четверо братів (Павло, Євстахій, Василь і Петро), які теж вибрали шлях священного служіння. У [[1879]]-му закінчив Литовську духовну семінарію у [[Вільно]], де готували духовенство для православних єпархій північно-західного регіону Російської імперії. Вищу церковну освіту здобув у Санкт-Петербурзькій духовній академії. [[4 серпня]] [[1883]] року призначений викладачем Священного Письма у званні кандидата з правом на магістра у [[Волинська духовнаправославна семінаріябогословська академія|Волинську духовну семінарію]], що була відкрита з [[1835]] року в м. Кременці. [[1 квітня]] [[1899]] року призначений інспектором народних училищ КалішськоїКаліської навчальної дирекції з резиденцією в м. [[Турек]], а згодом, [[1 листопада]] цього ж року, переведений на таку ж посаду в м. Біла (Польща) в Седлецьку дирекцію.
В 1899 році Теодорович брав участь в роботі ХІ археологічного з'їзду у Києві.
 
З 1899 року розпочинається 15 -річний період його педагогічної та наукової діяльності у [[Царство Польське|Царстві Польському]], який ще майже не досліджений. Зі спогадів сучасників відомо, що Микола Теодорович спочатку працював інспектором народних училищ КалішськоїКаліської та Седлецької навчальних дирекцій на [[Підляшшя|Підляшші]] та одночасно викладав у духовній семінарії. В [[1906]] році він згадується вже як начальник Радомської навчальної дирекції, а через кілька років він стає інспектором Маріїнського Жіночого Інституту у Варшаві. Звідти надходять останні його наукові матеріали по історії Волині.
 
М. Теодорович був почесним членом «попечительства о нуждающихся воспитанниках Волынской духовной семинарии». Грошові надходження від продажу томів його історико-статистичного опису довгі роки залишалися одним з головних джерел прибутків цієї установи.
[[Файл:Луцьк Пам'ятник Миколі Теодоровичу.jpg|міні|Пам'ятник Миколі Теодоровичу на подвір'ї [[Собор Покрови Пресвятої Богородиці (Луцьк)|Собору Покрови Пресвятої Богородиці]] в [[Луцьк]]у]]
 
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]], як свідчать окремі сучасники, М. Теодорович разом з Інститутом був евакуйований у м. [[Саратов]], куди були вивезені ряд державних установ та навчальних закладів. Ймовірно це сталося [[1915]] року, коли через німецький наступ, з Варшави були остаточно евакуйовані всі російські установи. Подальший його життєвий шлях невідомий. Як стверджує одна з версій, він помер у Саратові [[10 жовтня]] [[1917]] року.
 
== Вшанування пам'яті ==
[[15 травня]] [[2010]] року нав території[[Луцьк]]у Покровськоїпоблизу церквиСвято-Покровського м.&nbsp;Луцькахраму відбулося урочисте відкриття пам'ятника Миколі Теодоровичу<ref>{{Cite web |url=https://www.volynnews.com/news/culture/u_lutsku_vidkryly_pamyatnyk_mykoli_teodorovychu_foto/ Автором|title=У єЛуцьку відомавідкрили волинськапам'ятник скульпторкаМиколі ІринаТеодоровичу |website=Волинські новини |date=2010-05-16 Дацюк|accessdate=2022-06-05}}</ref>.
 
== Наукова діяльність ==
У квітні 1886&nbsp;р. керівництво Волинської духовної семінарії запропонувало М. Теодоровичу зайнятись складанням «Пам'ятної книги» парафій єпархії. Знайомлячись із статистичними відомостями благочинних, архівом Консисторії, аналізуючи волинезнавчі сторінки в працях В. Татіщева, М. Карамзіна, М. Максимовича, зібрання документів «Архива Юго-Западной России» тощо, Теодорович почав створювати «Історико-статистичний опис Волинської єпархії». До коротких клірових описів він додавав історичні тексти, документи, свідчення священниківсвящеників, інші записи. Так, спочатку у «[[Волинські єпархіальні відомості|Волинських єпархіальних відомостях]]», а потім і окремими книгами з'явились описи 1477 приходів і церков 10 волинських повітів. Автор присвятив видання «ревнителям православия русской народности на Волыни» і здійснив його на користь «Попечительства о воспитанниках Волынской духовной Семинарии». В епіграф до праці винесено слова із Іпатіївського літопису: «Молю вы, братие, аще что писахь, или недописахь или переписахь, исправляйте Бога для, а не кляните». Праця нараховувала п'ять томів, які виходили впродовж 1888–19031888—1903&nbsp;рр.
 
Перший том починається рядом узагальнюючих нарисів з історії [[Волинь|Волині]], її адміністративно-територіального поділу, меж, населення, ґрунтів, рельєфу, інших геолого-природничих характеристик. Кожному повіту відведено розділ, який включає розширений опис про повітове місто і старовинні містечка та описи церков і сіл по благочинних округах. В текстах або примітках поміщено довідково-краєзнавчу інформацію та тексти документів латинською, польською мовами, або в авторському перекладі. Серед них: родоводи князів Радзивілів, Любомирських, Чарторийських, Острозьких, Сангушків, Велицьких, Ружицьких, окремі унікальні документи, такі як: Інвентар Воєгощенської церкви, Люстрація м. Ковеля 1663&nbsp;р., весільні і хрестинні пісні жителів с. Щедрогоща та інші.
IV і V томи праці Теодоровича, найбагатші в джерельному плані, підготовлені із залученням церковнопарафіяльних літописів, зібраних Волинським церковно-археологічним товариством і його єпархіальним давньосховищем під керівництвом О. Фотинського, як результат праці сотень волинських священиків.
 
Волинезнавчі публікації М. Теодоровича продовжувалися і після його від'їзду в Царство Польське у 1899 році. У «[[Волынские епархиальные ведомости|Волынских епархиальных ведомостях]]» за 1898–19031898—1903&nbsp;рр. Було опубліковано історико-статистичний опис церков і парафій Ковельського повіту. Його окреме видання вийшло 1903 року в Почаєві.
У «Волынских епархиальных ведомостях» було опубліковано в 1903&nbsp;р. 15, в 1904&nbsp;— 3, в 1905&nbsp;р.&nbsp;— 1 архівні підбірки документів з історії Почаївської Лаври, які продовжили серію археографічних публікацій з історії цієї святині, здійснювані дослідником в 1895–18981895—1898&nbsp;рр. Всі вони були зібрані і видані окремою книгою під назвою «Дарственная запись Анны Гойськой на устройство Почаевского монастыря от ноября 1597 г.», що вийшла в Почаєві у 1908 році.
У 1904 році М. Теодорович здійснив друге, повністю перероблене видання своєї історії міста Кременця Волинської губернії, а в 1912&nbsp;р. надіслав у «[[Волынские епархиальные ведомости]]» невелике повідомлення «О хиротонии на Волыни епископа Василия». Краєзнавець-педагог і надалі підтримував зв'язки з волинськими духовними школами, де працював у 1883–18991883—1899&nbsp;рр. (Волинською духовною семінарією і Волинським (Кременецьким) єпархіальним жіночим училищем. В 1908 році, будучи начальником Радомської навчальної дирекції народних училищ, Теодорович надіслав привітання єпархіальному жіночому училищу з нагоди 25-річчя його заснування єпископом Острозьким Віталієм (Гречулевичем)
 
== Праці ==
Рядок 37 ⟶ 41:
* История города Кременца, Волынской губернии.&nbsp;— изд. 2-е, совершенно переработанное.&nbsp;— Седлец, 1904.&nbsp;— 141 с.
* О хиротонии на Волыни епископа Василия //Волынские епархиальные ведомости.&nbsp;— 1912.&nbsp;— №&nbsp;46.&nbsp;— 907 с.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* ''Бойко М.'' Достойна пам'ять про Миколу Теодоровича // Літопис Волині: Науково-популярний збірник волинезнавства.&nbsp;— Числа 10-11.&nbsp;— Вінніпег, 1971 −19721971−1972,&nbsp;— С.&nbsp;19—21.▼
* ''Силюк А.'' Микола Теодорович: біобібліографічний нарис // Минуле і сучасне Волині. Олександр Цинкаловський і край: Матеріали IX наукової історичної конференції 20-23 січня 1998&nbsp;р.&nbsp;— Луцьк: Надстир'я, 1998.&nbsp;— С.77—79.▼
▲* ''Бойко М.'' Достойна пам'ять про Миколу Теодоровича // Літопис Волині: Науково-популярний збірник волинезнавства.&nbsp;— Числа 10-11.&nbsp;— Вінніпег, 1971 −1972,&nbsp;— С.19—21.
* {{ЕУ}}
▲* ''Силюк А.'' Микола Теодорович: біобібліографічний нарис // Минуле і сучасне Волині. Олександр Цинкаловський і край: Матеріали IX наукової історичної конференції 20-23 січня 1998&nbsp;р.&nbsp;— Луцьк: Надстир'я, 1998.&nbsp;— С.77—79.
* ''Ясь О. В.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Teodorovych_M Теодорович Микола Іванович] // {{ЕІУ|10|49}}
* Баженов Л. В. [http://kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/2/2015/01/tom_21.pdf М.&nbsp;І.&nbsp;Теодорович&nbsp;— видатний дослідник історії Волині останньої чверті ХІХ&nbsp;— початку ХХ ст.: (до 155-річчя від дня народж. вченого) // Наук. пр. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка.&nbsp;— 2011.&nbsp;— Т. 21: Іст. науки.&nbsp;— С. 64-71.]
* Теодорович Микола Іванович. Біографічна довідка // '''в кн.:''' [https://shron1.chtyvo.org.ua/Tymoschuk_Oleksii/Istoriia_mist_i_sil_Khmelnychchyny_za_pratsiamy_Yu_Y_Sitsinskoho_i_M_I_Teodorovycha.pdf? Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Ю.&nbsp;Й.&nbsp;Сіцінського і М.&nbsp;І.&nbsp;Теодоровича). Навчальний посібник / уп. Тимощук О.&nbsp;— Хмельницький: Поліграфіст, 2011.&nbsp;— 560 с.]
 
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20160304124755/http://istvolyn.info/index2.php?option=com_content&task=view&id=217&pop=1&page=0&Itemid=25 До післяволинської біографії Миколи Теодоровича та з'ясування дати і місця його смерті]
* [http://zhurnal.lib.ru/j/jashuk_w_i/teod.shtml З історії сіл. Із книги Миколи Теодоровича]
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_datsogallery&func=detail&Itemid=30&catid=2&id=852 Теодорович Микола Іванович]
* [http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2010/Svoboda-2010-03.pdf Цимбалюк&nbsp;Є. «На Волині видано сьомий раритет»&nbsp;// Свобода&nbsp;— 2010, ч.&nbsp;3, с.&nbsp;15]
 
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:УкраїнськіІсторики краєзнавціРосійської імперії]]
[[Категорія:НародилисьІсторики 1856церкви]]
[[Категорія:уродженці ГроднаПерсоналії:Кременець]]
[[Категорія:Померли 1917Персоналії:Каліш]]
[[Категорія:ПомерлиПерсоналії:Волинська 10 жовтнягубернія]]
[[Категорія:Волинь]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Теодорович_Микола_Іванович