Теодорович Микола Іванович

педагог, церковний та громадський діяч, історик-краєзнавець Волині

Мико́ла Іва́нович Теодоро́вич (1856 — 10 жовтня 1917) — історик-краєзнавець Волині кінця XIX століття (зокрема церковної Волині); з священичого роду Волині.

За кількістю цитат і посилань на п'ятитомник Теодоровича (як і «запозичень» без посилань на джерело) на першому місці у волинезнавчій літературі.

Біографія

Народився 1856 року в сім'ї священика губернського міста Гродно. Мав четверо братів (Павло, Євстахій, Василь і Петро), які теж вибрали шлях священного служіння. У 1879-му закінчив Литовську духовну семінарію у Вільно, де готували духовенство для православних єпархій північно-західного регіону Російської імперії. Вищу церковну освіту здобув у Санкт-Петербурзькій духовній академії. 4 серпня 1883 р. призначений викладачем Священного Письма у званні кандидата з правом на магістра у Волинську духовну семінарію, що була відкрита з 1835 року в м. Кременці. 1 квітня 1899 р. призначений інспектором народних училищ Калішської учбової дирекції з резиденцією в м. Турек, а згодом, 1 листопада цього ж року, переведений на таку ж посаду в м. Біла (Польща) в Седлецьку дирекцію. В 1899 році Теодорович брав участь в роботі ХІ археологічного з`їзду у Києві.

З 1899 року розпочинається 15 – річний період його педагогічної та наукової діяльності у Царстві Польському, який ще майже не досліджений. Зі спогадів сучасників відомо, що Микола Теодорович спочатку працював інспектором народних училищ Калішської та Седлецької учбових дирекцій на Підляшші та одночасно викладав у духовній семінарії. В 1906 році він згадується вже як начальник Радомської учбової дирекції, а через кілька років він стає інспектором Маріїнського Жіночого Інституту у Варшаві. Звідти надходять останні його наукові матеріали по історії Волині. М. Теодорович був почесним членом «попечительства о нуждающихся воспитанниках Волынской духовной семинарии». Грошові надходження від продажу томів його історико-статистичного опису довгі роки залишалися одним з головних джерел прибутків цієї установи З початком Першої світової війни, як свідчать окремі сучасники, М.Теодорович разом з Інститутом був евакуйований у м. Саратов, куди були вивезені ряд державних установ та навчальних закладів. Ймовірно це сталося 1915 року, коли через німецький наступ, з Варшави були остаточно евакуйовані всі російські установи. Подальший його життєвий шлях невідомий. Як стверджує одна з версій, він помер у Саратові 10 жовтня 1917 року.

М.І. Теодорович належав до волинських краєзнавців II пол. XIX ст., які гуртувалися в м. Кременці навколо Волинської духовної семінарії, Волинського історико-статистичного комітету, газети "Волинські єпархіальні відомості".

15 травня 2010 року відбулося урочисте відкриття пам`ятника Миколі Теодоровичу. Автором є відома волинська скульпторка Ірина Дацюк. Пам`ятник встановлено на території Покровської церкви м. Луцька.

Праці

  • «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии» (1888 — 1899, п'ять томів, не закінчена),
  • «Учение тридентского собора о первородном грехе и оправдании в связи с православным и протестантским учением о том же предмете» (Почаїв, 1886),
  • «Город Владимир Волынский»(1893),
  • «Волынская духовная семинария» (історичний нарис, Почаїв, 1901).
  • Город Кременец, Волынской губернии: исторический очерк. — Почаев, 1890. — 70 с.;
  • История города Кременца, Волынской губернии. — изд. 2-е, совершенно переработанное. — Седлец, 1904. — 141 с.
  • О хиротонии на Волыни епископа Василия //Волынские епархиальные ведомости. — 1912. — № 46. — с. 907.

Література

  • Силюк А. Микола Теодорович: біобібліографічний нарис // Минуле і сучасне Волині. Олександр Цинкаловський і край: Матеріали IX наукової історичної конференції 20-23 січня 1998 р. — Луцьк: Надстир'я, 1998. - С.77—79.
  • Бойко М. Достойна пам'ять про Миколу Теодоровича // Літопис Волині: Науково-популярний збірник волинезнавства. — Числа 10-11. — Вінніпег, 1971 −1972, — С.19—21.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Веб-посилання