Фрідріх Вільгельм Гершель: відмінності між версіями

'''Ві́льям Ге́ршель''' (''Фрідріх'Фрі́дріх ВільгельмВі́льгельм ГершельГе́ршель''', {{lang-de|Friedrich WilliamWilhelm Herschel}}; [[15 листопада]] [[1738]], [[Ганновер]], [[Німеччина]] — [[25 серпня]] [[1822]], [[Слау]] біля [[Лондон]]а, [[Англія]]) — [[Велика Британія|британський]] [[астроном]] [[німеччина|німецького]] походження, [[композитор]]. Брат [[Гершель Кароліна Гершель|Кароліни Гершель]], батько [[Гершель Джон Гершель|Джона Гершеля]].

Син бідного музиканта. Вступив на службу доу військовоговійськовий оркеструоркестр ([[гобойГобой|гобоїстом]]) і [[1755]] року в складі полку був відряджений з ГанноверуГанновера дов [[Англія|АнгліїАнглію]] (ці дві держави були пов'язані [[особистаПерсональна унія|особистою унією]]). [[1757]] року пішов з військової служби заради занять музикою. Крім гобоя Гершель грав на [[скрипкаСкрипка|скрипці]] і [[клавесин]]і, а потім і на [[орган (музичний інструмент)|органі]]. Він написав безліч музичних творів, у тому числі 24 [[симфонія|симфонії]] і багато [[концертКонцерт (жанр)|концертів]], а також трохи [[церковна музика|церковної музики]]<ref name="Griffiths">{{cite web |last1=Griffiths |first1=Martin |title=Music(ian) of the spheres William Herschel and the astronomical revolution |date=18 жовтня 2009 |url=http://www.lablit.com/article/550 |website=LabLit |accessdate=4 червня 2018 |archive-date=9 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190109111056/http://www.lablit.com/article/550 }}</ref>. Працював органістом і вчителем [[музика|музики]] ув [[Галіфакс (Англія)|Галіфаксі]], потім переїхав до курортного міста [[Бат (СомерсетАнглія)|Бат]], де став розпорядником публічних концертів.

Цікавість до музичної теорії привела Гершеля до [[математика|математики]], [[математика]] до [[оптика|оптики]] і, нарешті, [[оптика]]&nbsp;— до [[астрономія|астрономії]]. [[1773]] року, не маючи коштів, щоб купити великого [[телескоп]]а, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв [[оптичнийОптичний прилад|оптичні прилади]] як для власних спостережень, так і на продаж.

Перше відкриття Гершеля&nbsp;— відкриття [[планетаПланета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]]&nbsp;— відбулося [[13 березня]] [[1781]] року. Гершель присвятив це відкриття королю [[Георг III|Георгу ІІІ]] і назвав планету на його честь ''Георгієвою зіркою'' (''Georgium Sidus''), проте назва так і не ввійшла дов вжиткуужиток; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будівництвабудування окремої [[обсерваторія|обсерваторії]]. ЗВід [[1782]] року Гершель і його сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.

Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг [[1789]] року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала&nbsp;— 122&nbsp;см, головна [[фокусна відстань]]&nbsp;— 12 метрів&nbsp;м); першого ж місяця роботи ізз цим телескопом Гершель відкрив супутники [[Сатурн (планета)|Сатурна]] [[Мімас (супутник)|Мімас]] і [[Енцелад (супутник)|Енцелад]]. Далі Гершель відкрив також супутники [[Уран (планета)|Урана]] [[Титанія (супутник)|Титанію]] та [[Оберон (супутник)|Оберон]]. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін «[[астероїд]]» (використавши його для характеристики цих супутників, бо під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники&nbsp;— точками, як зірки).

[[Файл:Herschel 40 foot.jpg|left|thumb|200px|телескопТелескоп Гершеля ізз фокусною відстанню 12 &nbsp;м]]

Однак головні роботи Гершеля належать до галузі [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Вивчення [[власний рух|власних рухів]] зірокзір привело його до відкриття поступального руху [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Зі спостережень за [[подвійна зоря|подвійними зорями]], розпочатих ізз метою визначення [[паралакс]]ів, Гершель зробив новаторський висновок про існування [[зорянаЗоряна система|зоряних систем]] (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження [[Галактична туманність|туманностей]]. Він спостерігав понад 2500 об'єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження заклали основу [[Загальний каталог туманностей і скупчень зір|Загального каталогу туманностей і скупчень зір]], який видав його син, [[Джон Гершель]].

Серед інших заслуг Гершеля&nbsp;— відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив [[термометр]] одразувідразу за червоною смугою видимого спектра й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.

Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні за сучасними мірками. Він, наприклад, вважавуважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває густий шар хмар, а нижче&nbsp;— тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.

На честь Гершеля названо кратери на [[Місяць (супутник)|Місяці]], [[Марс (планета)|Марсі]] тай [[Мімас (супутник)|Мімасі]], [[2000 Гершель|астероїд]], а також кілька новітніх астрономічних проєктів, зокрема [[Гершель (космічний телескоп)|космічний телескоп Гершель]].