Фрідріх Вільгельм Гершель: відмінності між версіями

Син бідного музиканта. Вступив на службу до військового оркестру ([[гобой|гобоїстом]]) і [[1755]] року у складі полку був відряджений з Ганноверу до [[Англія|Англії]] (ці дві держави були зв'язані [[особиста унія|особистою унією]]). [[1757]] року пішов з військової служби заради занять музикою. Працював органістом і вчителем [[музика|музики]] у [[Галіфакс]]і, потім переїхав до курортного міста [[Бат (Сомерсет)|Бат]], де став розпорядником публічних концертів. Інтерес до музичної теорії привів Гершеля до [[математика|математики]], [[математика]] до [[оптика|оптики]] і, нарешті, [[оптика]] — до [[астрономія|астрономії]]. [[1773]] року, не маючи коштів, щоб купити великого [[телескоп]]а, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.▼

Перше відкриття Гершеля — відкриття [[планета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]] — відбулося [[13 березня]] [[1781]] р. Гершель присвятив це відкриття королю [[Георг III|Георгу ІІІ]] і назвав планету на його честь ''Георгієвою зіркою'' (''Georgium Sidus''), проте назва так і не ввійшла до вжитку; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будівництва окремої [[обсерваторія|обсерваторії]]. З [[1782]] р. Гершель і сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.▼

Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг [[1789]] року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала — 122 см, головна [[фокусна відстань]] — 12 метрів); першого ж місяця роботи із цим телескопом Гершель відкрив супутники [[Сатурн (планета)|Сатурна]] [[Мімас (супутник)|Мімас]] і [[Енцелад (супутник)|Енцелад]]. Далі Гершель відкрив також супутники [[Уран (планета)|Урана]] [[Титанія (супутник)|Титанію]] та [[Оберон (супутник)|Оберон]]. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін "[[астероїд]]" (використавши його для характеристики цих супутників, тому що під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники - точками, як зірки).▼

[[Файл:Herschel 40 foot.jpg|left|thumb|200px|телескоп Гершеля із фокусною відстанню 12 м]]▼

Однак головні роботи Гершеля належать до галузі [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Вивчення [[власний рух|власних рухів]] зір привело його до відкриття поступального руху [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Зі спостережень за [[подвійна зоря|подвійними зорями]], розпочатих із метою визначення [[паралакс]]ів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження [[туманність|туманностей]]. Він спостерігав понад 2500 об'єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження поклали основу [[Загальний каталог туманностей і скупчень|Загального каталогу туманностей і скупчень]], виданого його сином, [[Джон Гершель|Джоном Гершелем]].▼

Серед інших заслуг Гершеля - відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив [[термометр]] одразу за червоною смугою видимого спектру й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.▼

Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні. Він, наприклад, вважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває щільний шар хмар, а нижче - тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.▼

Член Лондонського королівського товариства (1781), іноземний почесний член Петербурзької АН (1789), член багатьох інших академій наук.▼

На честь Гершеля названо кратери на [[Місяць (супутник)|Місяці]], [[Марс (планета)|Марсі]] та [[Мімас (супутник)|Мімасі]], [[2000 Гершель|астероїд]], а також кілька новітніх астрономічних проектів, зокрема [[космічний телескоп Гершель]].▼