Фрідріх Вільгельм Гершель: відмінності між версіями

Син бідного музиканта. Поступив на службу у військовий оркестр ([[гобой|гобоїстом]]) і в [[1755]] г. у складі полку був відряджений з Ганноверу в [[Англія|Англію]] (ці дві держави були зв'язані [[особиста уния|особистою унією]]). В [[1757]] г. пішов з військової служби заради занять музикою. Працював органістом і вчителем [[музика|музики]] у Галіфаксе, потім переїхав у курортне місто [[Бат]], де став розпорядником публічних концертів. ІнтересЦікавість до музичної теорії привівпривела Гершеля до [[математика|математики]], [[математика]] до [[оптика|оптики]] і, нарешті, [[оптика]] — до [[астрономія|астрономії]]. В [[1773]] г.року, не маючи коштів, длящоб покупкикупити великого [[телескоп]]а, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв [[Оптичний прилад|оптичні прилади]] як для власних спостережень, так і на продаж.

Перше й найбільш важливе відкриття Гершеля - — відкриття [[планетаПланета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]] - — відбулося [[13 березня]] [[1781]] рроку. Гершель присвятив це відкриття королю [[Георг ІІІIII|Георгу ІІІ]] і назвав упланету на його честь ''GeorgіumГеоргієвою Sіdusзіркою'' (назва''Georgium такSidus''), іпроте назва не ввійшла дов вжитку)ужиток; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин Королівськогокоролівського Астрономаастронома й постачав його коштамикошти для будівлібудування окремої [[обсерваторія|обсерваторії]]. ЗВід [[1782]] р.року Гершель і його сестра Кароліна, що асистуваладопомагала йому, Кароліна постійно працювали над удосконалюваннямудосконаленням телескопів йі астрономічних спостережень.

Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг в [[1789]] р.року виготовити найбільший телескоп свого часу ([[діаметр дзеркала — 122 см, головна [[фокусна відстань]] — 12 метрів м); упершого першийж же місяцьмісяця роботи ізз цим телескопом ГершелемГершель були відкритівідкрив супутники [[Сатурн (планета)|СатурнуСатурна]] [[Мімас (супутник)|Мімас]] йі [[Енцелад (супутник)|Енцелад]]. Далі Гершель відкрив також супутники [[Уран (планета)|УрануУрана]] [[Титанія (супутник)|Титанію]] йта [[Оберон (супутник)|Оберон]]. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін "«[[астероїд]]"» (використавши його для характеристики цих супутників, томубо щопід причас спостереженніспостережень булиГершеля в Гершеля телескопамителескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники — - крапкамиточками, як і зірки).

[[ЗображенняФайл:Herschel 40 foot.jpg|rіghtleft|thumb|200px|40-футовий телескопТелескоп Гершеля з фокусною відстанню 12 м]]

Однак головні роботи Гершеля уналежать до галузі [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Вивчення власного[[власний рухурух|власних рухів]] зірокзір привело його до відкриття поступального руху [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Зі спостережень за [[подвійна зоря|подвійними зіркамизорями]], початихрозпочатих ізз метою визначення [[паралакс]]ів, Гершель зробив новаторський висновок про існування [[Зоряна система|зоряних систем]] (колисьраніше передбачалосявважалося, що подвійні зіркизорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що припід спостереженнічас спостережень опиняються поруч). ГершельВидатною такожзаслугою багатоГершеля спостерігавстали спостереження [[Галактична туманність|туманностітуманностей]]. йВін [[комета|комети]]спостерігав понад 2500 об'єктів, також складаючи ретельні описи й каталоги (їхньоюнад їх систематизацією й підготовкою до публікації займаласяпрацювала Кароліна Гершель). Ці спостереження заклали основу [[Загальний каталог туманностей і скупчень зір|Загального каталогу туманностей і скупчень зір]], який видав його син, [[Джон Гершель]].

Серед інших заслуг Гершеля - — відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], зроблене ву ходівитонченому витонченого експериментуексперименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель помістиввмістив [[термометр]] відразу за червоною смугою видимого спектра й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає світлове випромінювання, яке не доступнесприймається людськомулюдським окуоком.

Цікаво, що за межами властивовласне астрономії йта найближчих до неї областейгалузей фізики наукові погляди Гершеля були досить вигадливідивні за сучасними мірками. Він, наприклад, думавуважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває щільнийгустий шар хмар, а нижче - — тверда поверхня планетарного типу, і т.п.тому подібне.