Фрідріх Вільгельм Гершель: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB |
м додано Категорія:Відкривачі галактик за допомогою HotCat |
||
(Не показані 40 проміжних версій 22 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = Гершель Фрідріх Вільгельм
| місце_проживання =
| інші_імена =
Рядок 12 ⟶ 11:
| дата_смерті = 25.8.1822
| місце_смерті = {{GBR-}} [[Слау]] біля [[Лондон]]а, [[Англія]]
| причина_смерті =
| громадянство =
| національність =
| відомий_(відома) = відкриття [[планета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]], існування зоряних систем, відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]]
| рід_діяльності = [[астроном]], [[композитор]]
| титул =
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| чоловік =
| дружина =
| діти = [[Гершель Джон|Джон Гершель]]
| родичі = [[Гершель Кароліна|Кароліна Гершель]] (сестра)
| нагороди = [[Медаль Коплі]]
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
'''Ві́льям Ге́ршель''' (''
== Життєпис ==
[[Файл:William Herschel - Symphony No. 15 - British Library Add MS 49626 f25r.jpg|thumb|left|190px|Рукопис Симфонії № 15 мі-бемоль мажор Вільяма Гершеля]]
Син бідного музиканта. Вступив на службу до військового оркестру ([[гобой|гобоїстом]]) і [[1755]] року у складі полку був відряджений з Ганноверу до [[Англія|Англії]] (ці дві держави були зв'язані [[особиста унія|особистою унією]]). [[1757]] року пішов з військової служби заради занять музикою. Працював органістом і вчителем [[музика|музики]] у [[Галіфакс]]і, потім переїхав до курортного міста [[Бат (Сомерсет)|Бат]], де став розпорядником публічних концертів. Інтерес до музичної теорії привів Гершеля до [[математика|математики]], [[математика]] до [[оптика|оптики]] і, нарешті, [[оптика]] — до [[астрономія|астрономії]]. [[1773]] року, не маючи коштів, щоб купити великого [[телескоп]]а, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.▼
Син бідного музиканта. Вступив на службу у військовий оркестр ([[Гобой|гобоїстом]]) і [[1755]] року в складі полку був відряджений з Ганновера в [[Англія|Англію]] (ці дві держави були пов'язані [[Персональна унія|особистою унією]]). [[1757]] року пішов з військової служби заради занять музикою. Крім гобоя Гершель грав на [[Скрипка|скрипці]] і [[клавесин]]і, а потім і на [[орган (музичний інструмент)|органі]]. Він написав безліч музичних творів, у тому числі 24 [[симфонія|симфонії]] і багато [[Концерт (жанр)|концертів]], а також трохи [[церковна музика|церковної музики]]<ref name="Griffiths">{{cite web |last1=Griffiths |first1=Martin |title=Music(ian) of the spheres William Herschel and the astronomical revolution |date=18 жовтня 2009 |url=http://www.lablit.com/article/550 |website=LabLit |accessdate=4 червня 2018 |archive-date=9 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190109111056/http://www.lablit.com/article/550 }}</ref>. Працював органістом і вчителем [[музика|музики]] в [[Галіфакс (Англія)|Галіфаксі]], потім переїхав до курортного міста [[Бат (Англія)|Бат]], де став розпорядником публічних концертів.
▲
Перше відкриття Гершеля — відкриття [[планета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]] — відбулося [[13 березня]] [[1781]] р. Гершель присвятив це відкриття королю [[Георг III|Георгу ІІІ]] і назвав планету на його честь ''Георгієвою зіркою'' (''Georgium Sidus''), проте назва так і не ввійшла до вжитку; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будівництва окремої [[обсерваторія|обсерваторії]]. З [[1782]] р. Гершель і сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.▼
▲Перше відкриття Гершеля
Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг [[1789]] року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала — 122 см, головна [[фокусна відстань]] — 12 метрів); першого ж місяця роботи із цим телескопом Гершель відкрив супутники [[Сатурн (планета)|Сатурна]] [[Мімас (супутник)|Мімас]] і [[Енцелад (супутник)|Енцелад]]. Далі Гершель відкрив також супутники [[Уран (планета)|Урана]] [[Титанія (супутник)|Титанію]] та [[Оберон (супутник)|Оберон]]. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін "[[астероїд]]" (використавши його для характеристики цих супутників, тому що під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники — точками, як зірки).▼
▲Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг [[1789]] року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала
[[Файл:Herschel 40 foot.jpg|left|thumb|200px|телескоп Гершеля із фокусною відстанню 12 м]]▼
▲[[Файл:Herschel 40 foot.jpg|left|thumb|200px|
Однак головні роботи Гершеля належать до галузі [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Вивчення [[власний рух|власних рухів]] зір привело його до відкриття поступального руху [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Зі спостережень за [[подвійна зоря|подвійними зорями]], розпочатих із метою визначення [[паралакс]]ів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження [[туманність|туманностей]]. Він спостерігав понад 2500 об'єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження поклали основу [[Загальний каталог туманностей і скупчень|Загального каталогу туманностей і скупчень]], виданого його сином, [[Джон Гершель|Джоном Гершелем]].▼
▲Однак головні роботи Гершеля належать до галузі [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Вивчення [[власний рух|власних рухів]] зір привело його до відкриття поступального руху [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Зі спостережень за [[подвійна зоря|подвійними зорями]], розпочатих
Серед інших заслуг Гершеля — відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив [[термометр]] одразу за червоною смугою видимого спектру й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.▼
▲Серед інших заслуг Гершеля
Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні. Він, наприклад, вважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває щільний шар хмар, а нижче — тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.▼
▲Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні за сучасними мірками. Він, наприклад,
Член Лондонського королівського товариства (1781), іноземний почесний член Петербурзької АН (1789), член багатьох інших академій наук.▼
▲Член [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]] (1781
На честь Гершеля названо кратери на [[Місяць (супутник)|Місяці]], [[Марс (планета)|Марсі]] та [[Мімас (супутник)|Мімасі]], [[2000 Гершель|астероїд]], а також кілька новітніх астрономічних проектів, зокрема [[космічний телескоп Гершель]].▼
▲На честь Гершеля названо кратери на [[Місяць (супутник)|Місяці]], [[Марс (планета)|Марсі]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8882.html Гершель]}}
* {{cite book
|автор=И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес
|дата=1977
|назва=
|розділ=Гершель Вильям (Фридрих Вильгельм)
|url-розділу=http://www.astronet.ru/db/msg/1220061
|url=http://www.astronet.ru/db/msg/1220122
|інші=
|мова=
|видавництво=
|знаходження=
|accessdate=11 червня 2010
|archive-date=17 вересня 2010
|archive-url=https://web.archive.org/web/20100917094922/http://astronet.ru/db/msg/1220122
}}
{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Гершель, Фрідріх Вільгельм}}
{{bio-stub}}
Рядок 81 ⟶ 91:
[[Категорія:Члени Лондонського королівського товариства]]
[[Категорія:Уродженці Ганновера]]
[[Категорія:
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Коплі]]
[[Категорія:Виробники наукових інструментів]]
[[Категорія:Відкривачі супутників планет Сонячної системи]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Марсі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо об'єкти]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Члени Леопольдини]]
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]]
[[Категорія:Члени Прусської академії наук]]
[[Категорія:Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Німецькі емігранти до Великої Британії]]
[[Категорія:Президенти Королівського астрономічного товариства]]
[[Категорія:Німецькі емігранти до Англії]]
[[Категорія:Астрономи-аматори]]
[[Категорія:Померли в Слау]]
[[Категорія:Відкривачі галактик]]
|