Фрідріх Вільгельм Гершель: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м iwiki |
м додано Категорія:Відкривачі галактик за допомогою HotCat |
||
| (Не показана 141 проміжна версія 78 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = Гершель Фрідріх Вільгельм
| місце_проживання =
| інші_імена =
| зображення = William Herschel01.jpg
| розмір_зображення = 200px
| підпис_зображення = Вільям Гершель
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 15.11.1738
| місце_народження = {{GER-}} [[Ганновер]], [[Німеччина]]
| дата_смерті = 25.8.1822
| місце_смерті = {{GBR-}} [[Слау]] біля [[Лондон]]а, [[Англія]]
| причина_смерті =
| громадянство =
| національність =
| відомий_(відома) = відкриття [[планета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]], існування зоряних систем, відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]]
| рід_діяльності = [[астроном]], [[композитор]]
| титул =
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| чоловік =
| дружина =
| діти = [[Гершель Джон|Джон Гершель]]
| родичі = [[Гершель Кароліна|Кароліна Гершель]] (сестра)
| нагороди = [[Медаль Коплі]]
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
'''Ві́льям Ге́ршель''' ('''Фрі́дріх Ві́льгельм Ге́ршель''', {{lang-de|Friedrich Wilhelm Herschel}}; [[15 листопада]] [[1738]], [[Ганновер]], [[Німеччина]] — [[25 серпня]] [[1822]], [[Слау]] біля [[Лондон]]а, [[Англія]]) — [[Велика Британія|британський]] [[астроном]] [[німеччина|німецького]] походження, [[композитор]]. Брат [[Кароліна Гершель|Кароліни Гершель]], батько [[Джон Гершель|Джона Гершеля]].
== Життєпис ==
[[Файл:William Herschel - Symphony No. 15 - British Library Add MS 49626 f25r.jpg|thumb|left|190px|Рукопис Симфонії № 15 мі-бемоль мажор Вільяма Гершеля]]
Син бідного музиканта. Вступив на службу у військовий оркестр ([[Гобой|гобоїстом]]) і [[1755]] року в складі полку був відряджений з Ганновера в [[Англія|Англію]] (ці дві держави були пов'язані [[Персональна унія|особистою унією]]). [[1757]] року пішов з військової служби заради занять музикою. Крім гобоя Гершель грав на [[Скрипка|скрипці]] і [[клавесин]]і, а потім і на [[орган (музичний інструмент)|органі]]. Він написав безліч музичних творів, у тому числі 24 [[симфонія|симфонії]] і багато [[Концерт (жанр)|концертів]], а також трохи [[церковна музика|церковної музики]]<ref name="Griffiths">{{cite web |last1=Griffiths |first1=Martin |title=Music(ian) of the spheres William Herschel and the astronomical revolution |date=18 жовтня 2009 |url=http://www.lablit.com/article/550 |website=LabLit |accessdate=4 червня 2018 |archive-date=9 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190109111056/http://www.lablit.com/article/550 }}</ref>. Працював органістом і вчителем [[музика|музики]] в [[Галіфакс (Англія)|Галіфаксі]], потім переїхав до курортного міста [[Бат (Англія)|Бат]], де став розпорядником публічних концертів.
Цікавість до музичної теорії привела Гершеля до [[математика|математики]], [[математика]] до [[оптика|оптики]] і, нарешті, [[оптика]] — до [[астрономія|астрономії]]. [[1773]] року, не маючи коштів, щоб купити великого [[телескоп]]а, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв [[Оптичний прилад|оптичні прилади]] як для власних спостережень, так і на продаж.
Перше відкриття Гершеля — відкриття [[Планета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]] — відбулося [[13 березня]] [[1781]] року. Гершель присвятив це відкриття королю [[Георг III|Георгу ІІІ]] і назвав планету на його честь ''Георгієвою зіркою'' (''Georgium Sidus''), проте назва не ввійшла в ужиток; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будування окремої [[обсерваторія|обсерваторії]]. Від [[1782]] року Гершель і його сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.
Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг [[1789]] року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала — 122 см, головна [[фокусна відстань]] — 12 м); першого ж місяця роботи з цим телескопом Гершель відкрив супутники [[Сатурн (планета)|Сатурна]] [[Мімас (супутник)|Мімас]] і [[Енцелад (супутник)|Енцелад]]. Далі Гершель відкрив також супутники [[Уран (планета)|Урана]] [[Титанія (супутник)|Титанію]] та [[Оберон (супутник)|Оберон]]. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін «[[астероїд]]» (використавши його для характеристики цих супутників, бо під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники — точками, як зірки).
[[Файл:Herschel 40 foot.jpg|left|thumb|200px|Телескоп Гершеля з фокусною відстанню 12 м]]
Однак головні роботи Гершеля належать до галузі [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Вивчення [[власний рух|власних рухів]] зір привело його до відкриття поступального руху [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Зі спостережень за [[подвійна зоря|подвійними зорями]], розпочатих з метою визначення [[паралакс]]ів, Гершель зробив новаторський висновок про існування [[Зоряна система|зоряних систем]] (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження [[Галактична туманність|туманностей]]. Він спостерігав понад 2500 об'єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження заклали основу [[Загальний каталог туманностей і скупчень зір|Загального каталогу туманностей і скупчень зір]], який видав його син, [[Джон Гершель]].
Серед інших заслуг Гершеля — відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив [[термометр]] відразу за червоною смугою видимого спектра й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.
Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні за сучасними мірками. Він, наприклад, уважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває густий шар хмар, а нижче — тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.
Член [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]] (1781), член багатьох інших іноземних академій наук.
На честь Гершеля названо кратери на [[Місяць (супутник)|Місяці]], [[Марс (планета)|Марсі]] й [[Мімас (супутник)|Мімасі]], [[2000 Гершель|астероїд]], а також кілька новітніх астрономічних проєктів, зокрема [[Гершель (космічний телескоп)|космічний телескоп Гершель]].
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8882.html Гершель]}}
* {{cite book
|автор=И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес
|дата=1977
|назва=Астрономы (Биографический справочник)
|розділ=Гершель Вильям (Фридрих Вильгельм)
|url-розділу=http://www.astronet.ru/db/msg/1220061
|url=http://www.astronet.ru/db/msg/1220122
|інші=на сайте Астронет
|мова=російською
|видавництво=Наукова Думка
|знаходження=Київ
|accessdate=11 червня 2010
|archive-date=17 вересня 2010
|archive-url=https://web.archive.org/web/20100917094922/http://astronet.ru/db/msg/1220122
}}
{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Гершель, Фрідріх Вільгельм}}
{{bio-stub}}
[[Категорія:Британські астрономи]]
[[Категорія:Німецькі астрономи]]
[[Категорія:Британські композитори]]
[[Категорія:Німецькі композитори]]
[[Категорія:Члени Лондонського королівського товариства]]
[[Категорія:Уродженці Ганновера]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд|Гершель]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Коплі]]
[[Категорія:Виробники наукових інструментів]]
[[Категорія:Відкривачі супутників планет Сонячної системи]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Марсі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо об'єкти]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Члени Леопольдини]]
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]]
[[Категорія:Члени Прусської академії наук]]
[[Категорія:Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Німецькі емігранти до Великої Британії]]
[[Категорія:Президенти Королівського астрономічного товариства]]
[[Категорія:Німецькі емігранти до Англії]]
[[Категорія:Астрономи-аматори]]
[[Категорія:Померли в Слау]]
[[Категорія:Відкривачі галактик]]
| |||