Фрідріх Вільгельм Гершель: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
'''Ві́льям Ге́ршель''' (''Фрідріх Вільгельм Гершель'', {{lang-de|Frederick William Herschel}}; *[[15 листопада]] [[1738]], [[Ганновер]], , [[Німеччина]] - †[[25 серпня]] [[1822]], [[Слау]] біля [[Лондон]]а, [[Англія]]) - [[англійський]] [[астроном]] [[німецький|німецького]] походження, [[композитор]]. Брат [[Гершель Кароліна|Кароліни Гершель]], батько [[Гершель Джон|Джона Гершеля]].
 
Син бідного музиканта. Поступив на службу у військовий оркестр ([[гобой|гобоїстом]]) і в [[1755]] г. у складі полку був відряджений з Ганноверу в [[Англія|Англію]] (ці дві держави були зв'язані [[особиста уния|особистою унією]]). В [[1757]] г. пішов з військової служби заради занять музикою. Працював органістом і вчителем [[музика|музики]] у ГаліфаксеГаліфаксі, потім переїхав у курортне місто [[Бат]], де став розпорядником публічних концертів. Інтерес до музичної теорії привів Гершеля до [[математика|математики]], [[математика]] до [[оптика|оптики]] і нарешті [[оптика]] до [[астрономія|астрономії]]. В [[1773]] г., не маючи коштів для покупки великого [[телескоп]]а, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.
 
Перше й найбільш важливе відкриття Гершеля - відкриття [[планета|планети]] [[Уран (планета)|Уран]] - відбулося [[13 березня]] [[1781]] р. Гершель присвятив це відкриття королю [[Георг ІІІ|Георгу ІІІ]] і назвав у його честь ''Georgium Sidus'' (назва так і не ввійшла до вжитку); Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин Королівського Астронома й постачав його коштами для будівлі окремої обсерваторії. З [[1782]] р. Гершель і сестра, що асистувала йому, Кароліна постійно працювали над удосконалюванням телескопів й астрономічних спостережень.
Рядок 11:
[[Зображення:Herschel 40 foot.jpg|rіght|thumb|200px|40-футовий телескоп Гершеля]]
 
Однак головні роботи Гершеля у галузі зоряної астрономії. Вивчення власного руху зірок привело його до відкриття поступального руху [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Зі спостережень за [[подвійна зоря|подвійними зірками]], початих із метою визначення [[паралакс]]ів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (колись передбачалося що подвійні зірки лише випадково розташовані на небі таким чином, що при спостереженні опиняються поруч). Гершель також багато спостерігав [[туманність|туманності]] й [[комета|комети]], також складаючи ретельні описи й каталоги (їхньоюїх систематизацією й підготовкою до публікації займалася Кароліна Гершель).
 
Серед інших заслуг Гершеля - відкриття [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]], зроблене в ході витонченого експерименту: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель помістив термометр відразу за червоною смугою видимого спектра й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає світлове випромінювання, яке не доступнесприймається людськомулюдським окуоком.
 
Цікаво, що за межами властиво астрономії й найближчих до неї областей фізики наукові погляди Гершеля були досить вигадливі. Він, наприклад, думав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває щільний шар хмар, а нижче - тверда поверхня планетарного типу, і т.п..
 
На честь Гершеля названі кратери на [[Місяць (супутник)|Місяці]], [[Марс (планета)|Марсі]] йта [[Мімас (супутник)|Мімасі]], а також кілька новітніх астрономічних проектів.
 
{{без картки}}