Фрідріх Вільгельм Гершель

Ві́льям Ге́ршель (Фрідріх Вільгельм Гершель, нім. Friedrich William Herschel; 15 листопада 1738, Ганновер, Німеччина — 25 серпня 1822, Слау біля Лондона, Англія) — британський астроном німецького походження, композитор. Брат Кароліни Гершель, батько Джона Гершеля.

Гершель Фрідріх Вільгельм
нім. Friedrich Wilhelm Herschel
Вільям Гершель
Ім'я при народженні	нім. Friedrich Wilhelm Herschel
Народився	15 листопада 1738(1738-11-15) Ганновер, Німеччина
Помер	25 серпня 1822(1822-08-25) (83 роки) Слау біля Лондона, Англія
Поховання	Church of St Laurence, Upton-cum-Chalveyd
Країна	Королівство Ганновер  Сполучене Королівство  Королівство Велика Британія
Місце проживання	Англія Бат Datchetd Old Windsord Observatory Housed
Діяльність	астроном, композитор
Галузь	астрономія і оптика
Відомий завдяки	відкриття планети Уран, існування зоряних систем, відкриття інфрачервоного випромінювання
Alma mater	Університет Оксфорда
Науковий ступінь	доктор праваd
Вчителі	Невіль Маскелін
Відомі учні	Джон Гершель і Кароліна Гершель
Знання мов	англійська
Учасник	Семирічна війна
Членство	Лондонське королівське товариство, Academy of Science for Public Utilityd, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італіїd і Туринська академія наук
Magnum opus	Account of a Comet. By Mr. Herschel, F. R. S.; Communicated by Dr. Watson, Jun. of Bath, F. R. Sd
Посада	President of the Royal Astronomical Societyd
Конфесія	лютеранство
Батько	Ісаак Гершельd
Мати	Анна Ільзе Морітценd
Родичі	Кароліна Гершель (сестра)
Брати, сестри	Alexander Herscheld і Кароліна Гершель
У шлюбі з	Mary Baldwind
Діти	Джон Гершель
Автограф
Нагороди	Медаль Коплі
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Син бідного музиканта. Вступив на службу до військового оркестру (гобоїстом) і 1755 року у складі полку був відряджений з Ганноверу до Англії (ці дві держави були зв'язані особистою унією). 1757 року пішов з військової служби заради занять музикою. Працював органістом і вчителем музики у Галіфаксі, потім переїхав до курортного міста Бат, де став розпорядником публічних концертів. Інтерес до музичної теорії привів Гершеля до математики, математика до оптики і, нарешті, оптика — до астрономії. 1773 року, не маючи коштів, щоб купити великого телескопа, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.

Перше відкриття Гершеля — відкриття планети Уран — відбулося 13 березня 1781 р. Гершель присвятив це відкриття королю Георгу ІІІ і назвав планету на його честь Георгієвою зіркою (Georgium Sidus), проте назва так і не ввійшла до вжитку; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будівництва окремої обсерваторії. З 1782 р. Гершель і сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.

Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг 1789 року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала — 122 см, головна фокусна відстань — 12 метрів); першого ж місяця роботи із цим телескопом Гершель відкрив супутники Сатурна Мімас і Енцелад. Далі Гершель відкрив також супутники Урана Титанію та Оберон. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін «астероїд» (використавши його для характеристики цих супутників, тому що під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники — точками, як зірки).

телескоп Гершеля із фокусною відстанню 12 м

Однак головні роботи Гершеля належать до галузі зоряної астрономії. Вивчення власних рухів зір привело його до відкриття поступального руху Сонячної системи. Зі спостережень за подвійними зорями, розпочатих із метою визначення паралаксів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження туманностей. Він спостерігав понад 2500 об'єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження поклали основу Загального каталогу туманностей і скупчень, виданого його сином, Джоном Гершелем.

Серед інших заслуг Гершеля — відкриття інфрачервоного випромінювання, зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив термометр одразу за червоною смугою видимого спектру й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.

Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні. Він, наприклад, вважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває щільний шар хмар, а нижче — тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.

Член Лондонського королівського товариства (1781), іноземний почесний член Петербурзької АН (1789), член багатьох інших академій наук.

На честь Гершеля названо кратери на Місяці, Марсі та Мімасі, астероїд, а також кілька новітніх астрономічних проектів, зокрема космічний телескоп Гершель.

Посилання

• И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Гершель Вильям (Фридрих Вильгельм). Астрономы (Биографический справочник) (російською) . на сайте Астронет. Київ: Наукова Думка.