Фрідріх Вільгельм Гершель

Ві́льям Ге́ршель (Фрідріх Вільгельм Гершель, нім. Frederick William Herschel; * 15 листопада 1738, Ганновер, Німеччина - † 25 серпня 1822, Слау біля Лондона, Англія) — англійський астроном німецького походження, композитор. Брат Кароліни Гершель, батько Джона Гершеля.

Гершель Фрідріх Вільгельм
нім. Friedrich Wilhelm Herschel
Вільям Гершель
Ім'я при народженні	нім. Friedrich Wilhelm Herschel
Народився	15 листопада 1738 Ганновер, Німеччина
Помер	25 серпня 1822 Слау біля Лондона, Англія
Поховання	Church of St Laurence, Upton-cum-Chalveyd
Країна	Королівство Ганновер  Сполучене Королівство  Королівство Велика Британія
Місце проживання	Англія Бат Datchetd Old Windsord Observatory Housed
Діяльність	астроном, композитор
Галузь	астрономія і оптика
Відомий завдяки	відкриття планети Уран, існування зоряних систем, інфрачервоного випромінювання
Alma mater	Університет Оксфорда
Науковий ступінь	доктор праваd
Вчителі	Невіль Маскелін
Відомі учні	Джон Гершель і Кароліна Гершель
Знання мов	англійська
Учасник	Семирічна війна
Членство	Лондонське королівське товариство, Academy of Science for Public Utilityd, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італіїd і Туринська академія наук
Magnum opus	Account of a Comet. By Mr. Herschel, F. R. S.; Communicated by Dr. Watson, Jun. of Bath, F. R. Sd
Посада	President of the Royal Astronomical Societyd
Конфесія	лютеранство
Батько	Ісаак Гершельd
Мати	Анна Ільзе Морітценd
Родичі	Кароліна Гершель (сестра)
Брати, сестри	Alexander Herscheld і Кароліна Гершель
У шлюбі з	Mary Baldwind
Діти	Джон Гершель
Автограф
Нагороди	Медаль Коплі
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Син бідного музиканта. Поступив на службу у військовий оркестр (гобоїстом) і в 1755 г. у складі полку був відряджений з Ганноверу в Англію (ці дві держави були зв'язані особистою унією). В 1757 році пішов з військової служби заради занять музикою. Працював органістом і вчителем музики у Галіфаксі, потім переїхав у курортне місто Бат, де став розпорядником публічних концертів. Інтерес до музичної теорії привів Гершеля до математики, математика до оптики і нарешті оптика до астрономії. В 1773 г., не маючи коштів для покупки великого телескопа, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.

Перше й найважливіше відкриття Гершеля - відкриття планети Уран - відбулося 13 березня 1781 р. Гершель присвятив це відкриття королю Георгу ІІІ і назвав у його честь Georgium Sidus (назва так і не ввійшла до вжитку); Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин Королівського Астронома й постачав його коштами для будівлі окремої обсерваторії. З 1782 р. Гершель і сестра, що асистувала йому, Кароліна постійно працювали над удосконалюванням телескопів й астрономічних спостережень.

Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг в 1789 р. виготовити найбільший телескоп свого часу (головна фокусна відстань 12 метрів, діаметр дзеркала 49½ дюймів (126 см)); у перший же місяць роботи із цим телескопом Гершелем були відкриті супутники Сатурну Мімас й Енцелад. Далі Гершель відкрив також супутники Урану Титанію й Оберон. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін "астероїд" (використавши його для характеристики цих супутників, тому що при спостереженні були в Гершеля телескопами великі планети виглядали дисками, а їхні супутники - крапками, як і зірки).

40-футовий телескоп Гершеля

Однак головні роботи Гершеля у галузі зоряної астрономії. Вивчення власного руху зірок привело його до відкриття поступального руху Сонячної системи. Зі спостережень за подвійними зірками, початих із метою визначення паралаксів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (колись передбачалося що подвійні зірки лише випадково розташовані на небі таким чином, що при спостереженні опиняються поруч). Гершель також багато спостерігав туманності й комети, також складаючи ретельні описи й каталоги (їх систематизацією й підготовкою до публікації займалася Кароліна Гершель).

Серед інших заслуг Гершеля - відкриття інфрачервоного випромінювання, зроблене в ході витонченого експерименту: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель помістив термометр відразу за червоною смугою видимого спектра й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає світлове випромінювання, яке не сприймається людським оком.

Цікаво, що за межами властиво астрономії й найближчих до неї областей фізики наукові погляди Гершеля були досить вигадливі. Він, наприклад, думав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває щільний шар хмар, а нижче - тверда поверхня планетарного типу, і т.п..

Член Лондонського королівського товариства (1781), іноземний почесний член Петербурзької АН (1789), член багатьох інших академій наук.

На честь Гершеля названі кратери на Місяці, Марсі та Мімасі, а також кілька новітніх астрономічних проектів, зокрема космічний телескоп Гершель.