Девора (івр. דְּבוֹרָה‎, бджола) — персонаж Книги Суддів, четверта за рахунком суддя (шофет) Ізраїля й пророчиця епохи Суддів (XII–XI ст. до н. е.), дружина Лаппідота [5]. Стала натхненницею і керівницею війни проти Ханаанського царя Явіна, який правив у Хацорі (Гацор) (бл. 1200–1125 р. до н. е.) та утискав народ Ізраїля 20 років. Як жінка, Девора має важливі для античного світу функції — суддівство та пророцтво. Вона передає Бараку наказ Господа зібрати 10000 чоловіків війська та йти проти Явіна і його командувача військами Сісери. Біля гори Фавор мав народ звільнитися від поневолювачів. Девора пророкувала, що біля річки Кішон Барак отримає в руки Сісеру[6].

Девора
Народилася1204 до н. е.[1]
плато
Померла1144 до н. е.[1]
Національністьізраїльтяни
Діяльністьмирові суди
ПосадаЕпоха Суддів і пророк
КонфесіяMosaic Judaismd[2]
У шлюбі зLapidothd[3][4]
Пророчиця Девора (Гюстав Доре)

Визволення від утисків

ред.

Згідно з Біблією, Девора була жінкою, натхненною Богом, пророчицею. Девора жила в далеку епоху Суддів: євреї порівняно недавно завоювали землю Ізраїльську (яка перед тим називалася Ханаан) під проводом Ісуса Навина і з усіх боків на них нападали сусіди, прагнучи знищити народ, який зовсім недавно вийшов з єгипетського рабства. Ханаанський цар Явін, що правив у той час у Хацорі, погрожував племенам Ізраїлю. Вона передала Бараку, синові Авіноама, який жив у Кедеш Нафталі наказ від імені Бога зібрати чоловіків з колін Нафталі і Завулона і рушити з ними до гори Фавор (Тавор). Однак Барак злякався тієї місії, яку вона поклала на нього, і відповів, що згоден стати на чолі народного ополчення лише в тому випадку, якщо Девора сама візьме участь у цій війні, навіть якщо слава перемоги над ворогом буде належати не йому, чоловікові, а жінці Деворі. Тоді до гори Фавор з'явилася і Девора. Біля потоку Кішон ізраїльське ополчення зустрілося з військом фінікійського полководця Сісера. Об'єднані великою ідеєю народного визволення і підбадьорені щасливими пророкуваннями Девори і її особистою присутністю на полі брані, ізраїльтяни поблизу Мегіддо вщент розгромили Сісеру, якому не допомогли навіть його численні колісниці. Сам Сісера був вбитий жінкою під час втечі з поля брані як і пророкувала Девора (Сд. 4:9), від руки Яїл (Яель) — жінки з кенітського племені, яке здавна було дружнім з ізраїльтянами:

І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер. А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!…(Сд. 4:21-22)

Пісня Девори

ред.

Вся п'ята глава Книги Суддів являє собою пісню Девори та Барака, що присвячена Богу в пам'ять цієї перемоги. Цей текст датується деякими науковцями 12 століттям до н. е.[7], чи 7 ст. до н. е.[8].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в https://www.bible.ca/archeology/bible-archeology-exodus-route-date-1200-1004bc.jpg
  2. Mosaic Judaism — 1500.
  3. https://www.verbumdei.com.pl/2018/03/felieton-kobiety-w-biblii-czyli.html
  4. 4 // Judges 4
  5. Сд.4:4. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  6. Сд. 4:6. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  7. Coogan, Michael D. (2009), A Brief Introduction to the Old Testament: The Hebrew Bible in its Context, Oxford University Press, p. 180.
  8. Frolov, S. (2011). «How Old is the Song of Deborah?». Journal for the Study of the Old Testament 36 (2): 163–184. doi:10.1177/0309089211423720

Посилання

ред.

Дебора у bibelwissenschaft.de(нім.)

Джерела

ред.

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.