Династія У
Ву, або Східна Ву (кит. трад. 東吳, спр. 东吴, піньїнь: Dōng Wú, акад. Дун У), — одна з трьох китайських держав епохи Тридержавності, існування якої датується 222 р. — 280 р. н. е.
Династія У | |
Дата створення / заснування | 229, 221 і 198 |
---|---|
Континент | Азія |
Столиця | Ечжоу і Нанкін |
Валюта | Давньокитайські гроші |
Замінений на | Western Jin dynastyd |
На заміну | Східна Хань[d] |
Історичний період | Період Саньго |
Час/дата припинення існування | 280 |
|
Координати: 32°03′30″ пн. ш. 118°47′47″ сх. д. / 32.05837000002777160° пн. ш. 118.79647000002778157° сх. д.
Початок держави Ву було покладено воєначальником Сунь Це (孙策 Sūn Cè), який під час загального повстання проти династії Хань у кінці ІІ століття захопив Цзяндун — землі на південь від нижньої течії Янцзи. У 200 році йому успадкував Сунь Цюань (孙权 Sūn Quán), який став поступово прибирати до своїх рук сусідні області. У 208 р. у важливій битві при Чібі армія Сун Цюаня у союзі із армією Лю Бея (засновника царства Шу) завдала поразки армії Цао Цао (засновнику царства Вей).
У 219 р. Сун Цюань зміг відбити у Цао Цао Цзінчжоу, а через десять років, у 229 р., він вирішив офіційно проголосити себе імператором. Сунь Цюань прийняв тронне ім'я Да-ді(大帝 Dà-dì), а свою державу назвав Ву. Столицею країни він призначив місто Цзяньє (сучасний Нанкін).
Держава Ву, спираючись на такий важливий і природний кордон як річка Янцзи, створила річковий флот і стала нападати на царство Вей. У той же час Ву прагнула поширити свій вплив на південь від Янцзи. Займана Ву територія охоплювала сучасні провінції у середній та нижній течіях Янцзи, а також Фуцзянь, Ґуандун і Ґуансі-Чжуанський автономний район. У період правління ханьської династії цей регіон Китаю був мало освоєний. Нечисленне населення займалося головним чином підсічно-вогневим землеробством. В епоху нестабільності сюди часто прямували переселенці з півночі, що сприяло загальному піднесенню області. Однак щільність населення та умови землеробства на території держави Ву все-таки сильно поступалися сусідам. У цьому і полягала головна слабкість цього царства.
Розташована на краю китайської цивілізації держава Ву не могла протистояти багатшому та процвітаючому північно-китайському царству Вей (з 265 р. відоме як Цзинь). У 280 р. у Ву вторглися одразу декілька армій Цзінь під командуванням полководця Ду Юя. Цзіньський флот підтримував сухопутні війська Ду Юя і практично блокував флот Ву. Останній правитель Ву — Сун Хао (孙皓 Sūn Hào) завзято захищався, але врешті був взятий у полон. Цзіньці відвезли його у Лоян, зберігши йому життя. На цьому держава Ву припинила своє існування.
Культура
ред.У цей час до Китаю проникають буддистські школи. Під впливом індійських місіонерів розвиваються нові напрямки мистецтва. Вони значний вплив справили на художника того часу, новатора живопису Цао Бусіна.
Імператори У
ред.Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Період правління | Девіз правління та роки девізу |
---|---|---|---|
Історично використовується особисте ім'я | |||
Да-ді 大帝 Dàdì |
Сун Цюань 孫權 Sūn Quán |
222—252 | |
Куайцзи-ван 會稽王 Kuàijī Wáng чи Хоугуань-хоу 候官侯 Hòuguān Hóu |
Сунь Лян 孫亮 Sūn Liàng |
252—258 | |
Цзин-ді 景帝 Jǐngdì |
Сунь Сю 孫休 Sūn Xiū |
258—264 | |
Учен-хоу 烏程侯 Wūchéng Hóu чи Гуймін-хоу 歸命侯 Gūimìng Hóu |
Сунь Хао 孫皓 Sūn Hào |
264—280 |