Арслан Ґерай (1692–30 травня 1767[1]) — кримський хан у 17481756 і 1767 рр. з династії Ґераїв. Син Девлета II Ґерая, онук Селіма I Ґерая. Був нуреддином при Каплані I Ґераї і калгою при Фетіхі II Ґераї.

Арслан Ґерай
Народився1692(1692)
Помер30 травня 1767(1767-05-30)
РідҐераї
Походженнякримський татарин
Конфесіясуніт
Кримський хан
червень 1748березень 1756
ПопередникСелім II Ґерай
НаступникХалім Ґерай
Кримський хан
14 березня - 30 травня 1767
ПопередникСелім III Ґерай
НаступникКирим Ґерай

Біографія

ред.

Арслан Ґерай звертав увагу на внутрішній стан країни, в якій до сих пір панувала розруха, спричинена двома російськими вторгненнями. Він продовжив відновлення Бахчисараю, а також організував відновні роботи по всьому Кримському ханству. Ним були відремонтовані прикордонні фортеці Ор-Капи (Перекоп) і Арабат, укріплені пункти на Уч-Обі, Чонгарі і Сиваші. Відновив зруйновану Мініхом мечеть Девлета I Ґерая в Гезльове, зайнявся спорудою шкіл і медресе (зокрема, при Великій Ханській мечеті в Бахчисараї), а також громадських фонтанів в Акмесджиті, Гезльові та інших селищах.

Другим пунктом програми Арслана Ґерая було відновлення єдності ханського роду, багато молодших членів якого, незадоволені попередніми ханами, виїхали в інші країни і підтримували опозицію серед підвладних Кримського ханства народів (черкесів, кубанських і буджацьких ногайців), час від часу організовуючи повстання. Арслан Ґерай зумів зібрати всіх бунтівних принців в Криму, щедро наділивши їх привілеями, високими постами і надавши шану, чим привернув на свою сторону більшість з них, переконавши припинити протистояння з ханом.

У зовнішній політиці сприяв збереженню миру між Османською імперією, Річчю Посполитою і Росією.

1756 р. через інтриги ворожих йому кримських і султанських чиновників втратив престол.

1767 р. знов отримав було ханське звання, але через три місяці помер в Каушані (Молдавія), не діставшись до Криму.

Примітки

ред.
  1. Ukraine. worldstatesmen.org. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.

Література

ред.

Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003

Посилання

ред.