Гетеросексуальність

сексуальний та (або) романтичний потяг до людей протилежної статі

Гетеросексуальність (гетеросексуалізм[1]) (від грец. έτερος — інший[2][3][4] та лат. sexus — стать) — спосіб сексуальної поведінки та форма психосексуальної орієнтації, спрямованих на осіб протилежної статі.

Гетеросексуальність
Зображення
Гештег heterosexual
Іконка
Протилежне негетеросексуальність і гомосексуальність
CMNS: Гетеросексуальність у Вікісховищі
Один з символів гетеросексуальності

У біологічних науках, а також у сексології, гендерних дослідженнях та інших науках про людину гетеросексуальність — одна із трьох основних категорій, що визначає сексуальну орієнтацію[5]. За визначенням Американської психологічної асоціації гетеросексуальність — найпоширеніший з різновидів норми у природному гетеросексуально-гомосексуальному континуумі, який представляє реальну поведінку вищих тварин та людини[6]. Але проголошення гетеросексуальності єдино нормальним різновидом сексуальної поведінки вважається різновидом гетеросексизму[7].

Термін «гетеросексуальність» в близькому до сучасного значенні «потяг до протилежної статі» був вперше запропонований Ріхардом Крафт-Ебінгом в книзі «Статева психопатія» (1886). Крафт-Ебінг вважав, що гетеросексуальність є вродженим інстинктом, що має на меті продовження роду.

На рубежі 19-20 століть термін вживався і в значеннях, відмінних від сучасного. Так, в 1892 році чиказький психіатр Джеймс Кіернан позначив цим словом психічне відхилення — «психічний гермафродитизм» .

Гетеросексуальність — в широкому сенсі слова феномен людської сексуальності, який включає або може включати в себе гетеросексуальну орієнтацію, гетеросексуальну ідентичність і / або гетеросексуальні поведінку.

У вузькому сенсі слова гетеросексуальність — це одна з трьох типових сексуальних орієнтацій, яка визначається як емоційне, романтичне (платонічне), еротичне (чуттєве) або сексуальний потяг виключно до осіб протилежної статі. Більшість фахівців двома іншими сексуальними орієнтаціями називають гомосексуальність і бісексуальність (деякі дослідники також виділяють полісексуальність, пансексуальність).

Гетеросексуальна орієнтація властива більшості населення земної кулі.

Гетеросексуальність пов'язана з продовженням роду: вагінальний секс біологічно спрямований на зачаття.

Для позначення людей гетеросексуальної орієнтації використовується термін «гетеросексуал/ка», також вживається слово «натурал/ка» (від англ. Natural — природний, природний), але це слово вважається гомофобним, тому що всі орієнтація є натуральним. Застарілий вираз «нормальна орієнтація» має на увазі, що гетеросексуальні відносини є нормою, а їх альтернативи — відхиленнями від цієї норми. Сучасна наука розглядає всі три сексуальні орієнтації як нормальні й позитивні різновиди сексуальних орієнтацій людини. Система уявлень, згідно з якими гетеросексуальність розглядається як єдина природна і морально і соціально прийнятна форма сексуальності людини, називається гетеросексизмом, але слід зазначити, що саме наукові обговорення та дебати щодо безпеки для здоров'я все ще ведуться у науковій спільноті.

Історія терміну

ред.

Уперше слово sex було використане в англійській мові 1382 року під час перекладу Латинської Біблії на англійську мову. У цьому знаменитому перекладі, виконаному Джоном Вікліфом, текст із Книги Буття 6:19, у якому йдеться про Ноїв ковчег, містив фразу "the maal sex and femaal". Тут слово "секс" вживалося в значенні "стать", "вид", "раса". До кінця XVIII століття слово sex в англійській мові вживалося в значенні відокремленої групи, зокрема секти, релігійної групи, партії, каста тощо. Лише у XVIII столітті значення цього слова звужується до процесу статевого розмноження.

Сучасне використання терміна "гетеросексуальний" сягає своїм корінням у ширшу традицію таксономії особистості XIX століття. На початку XIX століття з'являється слово "сексуальність", яке охоплює вже не тільки фізичні, а й емоційні прояви[8]. Термін гетеросексуал був введений поряд зі словом гомосексуал Карлом Марією Кертбені в 1869 році. Ці терміни не були в обігу наприкінці XIX століття, але були знову введені Ріхардом фон Крафт-Ебінгом і Альбертом Моллем приблизно 1890 року. Термін "гетеросексуальність" у близькому до сучасного значенні "потяг до протилежної статі" був уперше запропонований Ріхардом Крафт-Ебінгом у книзі "Статева психопатія" (1886) [9]. Крафт-Ебінг вважав, що гетеросексуальність є вродженим інстинктом, що має на меті продовження роду.

На рубежі XIX-XX століть термін вживався і в значеннях, відмінних від сучасного. Так, у 1892 ріку чиказький психіатр Джеймс Кіернан позначив цим словом психічне відхилення - "психічний гермафродитизм"[10].

Іменник увійшов у ширший вжиток з початку 1920-х років, але не увійшов у загальний вжиток до 1960-х років; розмовне скорочення "гетеро" засвідчено з 1933 року. Абстрактний іменник "гетеросексуальність" уперше зафіксовано 1900 року. Слово "гетеросексуал" було включено до нового міжнародного словника Мерріама-Вебстера 1923 року як медичний термін для позначення "хворобливої сексуальної пристрасті до однієї з протилежних статей". Однак 1934 року в другому виданні без скорочень воно визначається як "прояв сексуальної пристрасті до однієї з протилежних статей, нормальна сексуальність"[11].

 
Гетеросексуальна пара
 
Прапор гетеросексуалістів (варіант)


Демографія

ред.

Гетеросексуальна активність тільки між одним чоловіком і однією жінкою є найбільш поширеним типом соціосексуальної активності[12]. Згідно з кількома великими дослідженнями, від 89 % до 98 % людей мали тільки гетеросексуальні контакти протягом свого життя. Але цей відсоток падає до 79-84 %, коли повідомляється про одностатевий потяг і поведінку однієї або обох статей[13][14].

Дослідження 1992 року показало, що 93,9 % чоловіків у Великій Британії завжди мали гетеросексуальний досвід, у той час, як у Франції цей показник становив 95,9 %[15]. Згідно з опитуванням 2008 року, 85 % британців мають тільки різностатеві сексуальні контакти, в той час, як тільки 94 % британців ідентифікують себе як гетеросексуальні[16]. Аналогічно, опитування британського управління національної статистики (ONS) 2010 року показало, що 95 % британців ідентифікували себе як гетеросексуали, 1,5 % британців ідентифікували себе як гомосексуали або бісексуали, а останні 3,5 % дали розпливчастіші відповіді, як-от "не знаю", "інші", або не відповіли на запитання[17]. У Сполучених Штатах, згідно зі звітом інституту Вільямса у квітні 2011 року, 96 % або приблизно 250 мільйонів дорослого населення є гетеросексуалами[18]. Опитування Геллапа в жовтні 2012 року надало безпрецедентну демографічну інформацію про тих, хто ідентифікує себе як гетеросексуалів, дійшовши висновку, що 96,6 %, з похибкою ±1 %, усіх дорослих у США ідентифікують себе як гетеросексуалів[19]. Результати Геллапа показують:

Вік/стать Гетеросексуали Не гетеросексуали Не знають/Відмовляються
65+ 91,5 % 1,9 % 6,5 %
50-64 93,1 % 2,6 % 4,3 %
30-49 93,6 % 3,2 % 3,2 %
18-29, чоловік 92,1 % 4,6 % 3,3 %
18-29, жінка 88,0 % 8,3 % 3,8 %
18-29 90,1 % 6,4 % 3,5 %

В опитуванні 2015 року брало участь близько 1000 осіб зі США, де 89 % опитаних визначили як гетеросексуальні, 4 % як гомосексуали (2 % гомосексуальних чоловіків і 2 % гомосексуальних жінок) і 4 % як бісексуали (будь-якої статі). Бейлі та інші у своєму огляді за 2016 рік заявили, що в останніх західних опитуваннях близько 93 % чоловіків і 87 % жінок ідентифікують себе як повністю гетеросексуальні, а близько 4 % чоловіків і 10 % жінок - як здебільшого гетеросексуальні[20].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. гетеросексуалі́зм (від гетеро... і лат. sexus – стать) 1. Статевий потяг до особи іншої статі на протилежність гомосексуалізму. 2. Поява ознак, властивих другій статі. [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Словник іншомовних слів за ред. О. С. Мельничука. — 2-е видання, випр. і доп. Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1985 — 966с.
  2. ГЕТЕРО (від грец. έτερος – інший) [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Словник іншомовних слів Мельничука
  3. ГЕТЕРО — Перша частина складних слів, що означає інший [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Словник іншомовних слів. Тлумачення, словотворення та слововживання : близько 35000 слів і словосполучень / С. П. Бибик, Г. М. Сюта; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Харків: Фоліо, 2005. — 623 c. — ISBN 966-03-3173-8 — С. 133.
  4. ГЕТЕРО (от греч. ἕτερος – дру­гой) [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия
  5. Мастерс У., Джонсон В., Колодни Р. Сексуальность Человека. — М., 1998. Архів оригіналу за 23 березня 2011. Процитовано 23 листопада 2010.
  6. American Psychological Association: Resolution on Appropriate Affirmative Responses to Sexual Orientation Distress and Change Efforts. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 23 листопада 2010.
  7. Herek G. M. Beyond «Homophobia»: Thinking about sexual prejudice and stigma in the twenty-first century.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  8. Haeberle E. J. Das menschliche Sexualverhalten Архівовано жовтень 30, 2019 на сайті Wayback Machine. // Die Sexualität des Menschen. - Handbuch und Atlas 2., erweiterte Auflage.
  9. Ріхард фон Крафт-Ебінг. Статева психопатія Архівовано квітень 27, 2014 на сайті Wayback Machine.
  10. Dr. James G. Kiernan. "Responsibility in Sexual Perversion". Chicago Medical Recorder, vol. 3 (травень 1892): 185-210.
  11. Madeleine Gyory (12 березня 2013). com/2013/03/12/the-invention-of-heterosexuality-jonathan-ned-katz/ The Invention of Heterosexuality, Jonathan Ned Katz (англ.). Madeleine Gyory. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  12. human sexual activity | Definition, Types, Examples, & Facts (англ.). Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  13. Anthony F. Bogaert. The prevalence of male homosexuality: the effect of fraternal birth order and variations in family size // Journal of Theoretical Biology[en]. — Elsevier, 2004-09-07. — Vol. 230, iss. 1. — P. 33-37. — ISSN 0022-5193. — DOI:10.1016/j.jtbi.2004 .04.035. Архівовано з джерела 25 липня 2018.
  14. Neb ) Небраскський симпозіум з мотивації (54th : 2006 : Лінкольн. Современные перспективы на лесбийские, гей-, и бисексуальные идентичности. — Нью-Йорк : Springer.
  15. Waite, Teresa L. (8 грудня 1992). Рівні сексуальної поведінки порівнюються в дослідженнях у Британії та Франції. The New York Times. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 13 лютого 2020.
  16. Staff, Guardian (25 жовтня 2008). Sex uncovered poll: Homosexuality. The Guardian. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2020.}
  17. {{Cite web |lang=en |url=https://www. bbc.co.uk/programmes/b00tznbk |title=BBC Radio 4 - More or Less, 01/10/2010 |publisher=BBC |accessdate=2020-02-13 |archive-date=20-05-03 |archive-url=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source=source}
  18. How Many People are Lesbian, Gay, Bisexual and Transgender? (англ.). Williams Institute. 1 квітня 2011. Архів edu/research/census-lgbt-demographics-studies/how-many-people-are-lesbian-gay-bisexual-and-transgender/ оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  19. Gallup Inc (18 жовтня 2012). gallup.com/poll/158066/special-report-adults-identify-lgbt.aspx Special Report: 3.4% of U.S. Adults Identify as LGBT (англ.). Gallup.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 13 лютого 2020.
  20. J. Michael Bailey, Paul L. Vasey, Lisa M. Diamond, S. Marc Breedlove, Eric Vilain. Сексуальна орієнтація, суперечки, і наука // Psychological Science in the Public Interest. — 2016-04-25. — Vol. 17, iss. 2. — P. 45-101. — ISSN 1539-6053 1529-1006, 1539-6053. — DOI:10.1177/1529100616637616. [01 Архівовано] з джерела 20 квітня 2020.