Збро́йний конфлі́кт (від лат. conflictus — зіткнення) — збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт)[1]; один з видів воєнного конфлікту (іншим видом є війна); украй гостра форма вирішення протиріч між державами, що характеризується двостороннім застосуванням збройних сил.

У широкому значенні під збройним конфліктом розуміється будь-яке збройне зіткнення між ворогуючими сторонами із застосуванням військової сили. У більш вузькому значенні збройний конфлікт являє собою відкрите озброєне зіткнення, найчастіше на державному кордоні, пов'язане з порушенням кордону спеціальними або регулярними військовими підрозділами іншої держави.

Класифікація збройних конфліктів

ред.

Збройні конфлікти розрізняють за притаманними їм характеристиками: географічними масштабами, тривалістю та складом конфліктуючих сторін[2].

Географічні масштаби

ред.

Збройний конфлікт на державному кордоні (локальний збройний конфлікт) виникає у прикордонних районах суміжних держав, у віддалених окремих географічних пунктах зі спірною приналежністю і охоплює прикордонні райони конфліктуючих держав.

Внутрішній збройний конфлікт виникає у випадках, коли держава втрачає контроль над окремими політичними, регіональними, етнічними або релігійними угрупуваннями, що створює умови для озброєння цих угрупувань (найчастіше — за прямої або непрямої підтримки інших держав) з подальшим переходом протистояння цих угрупувань з державою з правового у військове протистояння[3]. Пряма або непряма підтримка іншою державою антидержавних сил в окремих випадках може кваліфікуватись як ведення гібридної війни.

Склад сторін у конфлікті

ред.

Збройні конфлікти, на відміну від збройних інцидентів, виникають, як правило, на тлі тери­торіальних, етнічних та релігійних протиріч в середині держави або між суміжними державами, тому такі конфлікти часто мають латентний, затяжний характер.

Багатосторонні конфлікти характеризуються хаотичним або поступовим втягненням держав у боротьбу між тими чи іншими їх угрупованнями, спричиненими переважно протиріччями політичного, економічного та військового характеру. Такого типу конфлікти мають здебільшого регіональний мас­штаб та є середньотривалими.

Коаліційні конфлікти є наперед організованим, одномоментним втягненням держав в протиборство. Тобто створена заздалегідь коаліція держав розпочинає дії згідно так званого casus foederis, на основі по­передньо укладених союзницьких угод про воєнні та політичні гарантії взаємної безпеки. Такі угоди мають конфронтативний характер, оскільки завжди спрямовані проти тієї чи іншої держави, або протистоячої коаліції.

Близькі поняття

ред.

Локальна війна

ред.

У локальній війні й воєнному конфлікті є багато спільного — це спосіб вирішення протиріч між державами за допомогою збройної сили. Через неусталену термінологію, в залежності від джерела, різницю між цими поняттями можуть проводити по-різному:

  • за одним підходом, війна, навіть локальна, означає собою особливий якісний стан суспільства. Вона пов'язана із застосуванням усіх форм боротьби — економічної, політичної, ідеологічної й вимагає підпорядкування їхнім інтересам бойових дій збройних сил. Війні передує тривала, завчасна підготовка, певні військово-мобілізаційні заходи в масштабі всієї країни. При збройному конфлікті цього, як правило, не відбувається.
  • за іншим, війна відрізняється від конфлікту актом оголошення війни,[3] або переходом до стану війни.[4]

Збройний інцидент

ред.

Збройний конфлікт істотно відрізняється від збройного інциденту. Збройний інцидент, до якого звичайно причетні невеликі групи людей, нерідко відбувається в результаті непорозуміння, випадкового зіткнення, у той час як збройний конфлікт у всіх випадках є наслідком агресивної політики принаймні однієї із утягнутих у конфлікт держав.

Збройний інцидент, як правило, починається раптово і не спирається на політичні рішення хоча б однієї зі сторін конфлікту, є короткочасним і звичайно припиняється без втручання дипломатів, але з подальшим дипломатичним врегулюванням.

Приклади

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Воєнна доктрина України. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
  2. 42. Типологія міжнародних конфліктів. kimo.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
  3. а б Vladzimirsky, Mykola. журнал "Воєнна історія" #3_4 за 2003 рік ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВОЄННИХ КОНФЛІКТІВ. warhistory.ukrlife.org. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
  4. Вооруженные силы. 25 серпня 2006. Архів оригіналу за 25 серпня 2006. Процитовано 28 грудня 2016.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Рекомендована література

ред.