Зорян Степан Єгиявич
Степан Єгиявич Зорян (вірм. Ստեփան Եղիայի Զորյան; справжнє прізвище — Аракелян, вірм. Առաքելյան; 15 вересня 1889, Каракліс, Російська імперія — 14 жовтня 1967[3], Єреван, Вірменська РСР) — вірменський письменник радянської доби, академік АН Вірменії (1965). Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го і 7-го скликань.
| Степан Єгиявич Зорян | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Ստեփան Եղիայի Զորյան | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Степан Єгиявич Аракелян вірм. Ստեփան Եղիայի Առաքելյան | |||
| Народився | 15 вересня 1889 Каракліс, Еріванська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 14 жовтня 1967 (78 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Пантеон імені Комітаса | |||
| Громадянство |  Російська імперія СРСР | |||
| Національність | вірменин | |||
| Місце проживання | Єреван Тбілісі[1] | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Заклад | Surhantakd, Мшакd, Ayastand[1], Вірменфільм[1] і Спілка письменників Вірменіїd[1] | |||
| Мова творів | вірменська | |||
| Роки активності | 1909–1967 | |||
| Напрямок | реалізм, автобіографія, історична драма | |||
| Жанр | оповідання, роман | |||
| Magnum opus | King Papd | |||
| Членство | СП СРСР[1][2] і Академія наук Вірменської РСР[1][2] | |||
| Діти | Левон Зорян | |||
| Нагороди |     | |||
|
| ||||
 Зорян Степан Єгиявич у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Степан Зорян народився 15 вересня 1889 року в селянській сім'ї в селі Каракліс (нині — місто Ванадзор, Вірменія). Навчався в російськомовній школі, в 1906 році переїхав у пошуках роботи в Тифліс. Там працював спочатку коректором у друкарні, потім перекладачем у редакції вірменської газети «Սուրհանդակ», у 1912—1919 роках — як перекладач у газеті «Մշակի». 1919 року ненадовго повернувся додому, потім переїхав до Єревану. З 1922 по 1925 рік працював у Народному комісаріаті просвіти СРСР, 1929 року був обраний членом ЦК, залишаючись у його складі до 1937 року. З 1950 до 1954 року був секретарем Спілки письменників Вірменської РСР. У 1953 та 1957 році обирався до складу Верховної ради СРСР.
Нагороди
ред.- Орден Леніна — 27 червня 1956;
- Орден Трудового Червоного Прапора — 7 січня 1936;
- Орден «Знак Пошани» — 31 січня 1939;
- Медаль «За трудову доблесть» — 26 вересня.
Пам'ять
ред.- 1972 року в рідному селі Зоряна було відкрито будинок-музей письменника.
- Іменем Зоряна названо вулицю в Єревані.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- ↑ Степан Зорян (1889 — 1967). data.bnf.fr (англ.) . Національна бібліотека Франції. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
Література
ред.Посилання
ред.- Профіль Степана Єгиявича Зоряна на офіційному сайті НАН РВ
- Стаття в Літературній енциклопедії(рос.)
- Стаття [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.] у Вірменській енциклопедії(вірм.)
- Біографія [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія письменника на сайті armen-tales.ru