Пові́тряна ціль — об'єкт перехоплення (повітряне судно, космічний літальний апарат (на зльоті, при посадці або падінні), ракета тощо), заздалегідь виявлений, пізнаний і призначений для ураження засобами протиповітряної оборони наземного, морського та повітряного базування.

Зенітна установка веде вогонь по повітряній цілі
Зенітний приціл самохідної установки M42 для наведення на повітряну ціль

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 406-407. — ISBN 00101-150. (рос.)

Література

ред.
  • «Авиация: Энциклопедия». М.: Большая Российская энциклопедия, 1994

Посилання

ред.