Вікіпедія

Леонов Ігор Іванович

футболіст

І́гор Іва́нович Лео́нов (нар. 14 вересня 1967, Керч, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, захисник, півзахисник і нападник, нині — футбольний тренер.

Ф
Ігор Леонов
Ігор Леонов
Ігор Леонов
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Іванович Леонов
Народження 14 вересня 1967(1967-09-14) (56 років)
  Керч, УРСР, СРСР
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник, півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984 СРСР «Океан» (Керч) 17 (4)
1984—1988 СРСР «Таврія» 117 (24)
1988—1991 СРСР «Шахтар» (Донецьк) 96 (6)
1991—1992 Австрія «Санкт-Пельтен» 9 (1)
1992 Австрія «Флорідсдорфер» 11 (6)
1993—2000 Україна «Шахтар» (Донецьк) 153 (4)
1995—2000 →  Україна «Шахтар-2» 37 (13)
1996 →  Україна «Кремінь» 13 (1)
2000 →  Україна «Металург» Д 7 (0)
2001 Україна «Зоря» (Луганськ) 1 (1)
2001 Росія «Волгар-Газпром» 16 (0)
2001 Росія «Газовик-Газпром» 11 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006—2008 Україна «Шахтар-3»
2011 Україна «Іллічівець» (асист.)
2011—2012 Україна «Іллічівець» (в. о.)
2019 Україна «Арсенал» (Київ)
2021 Україна «Минай»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра

ред.

Футболіст

ред.

Вихованець футбольної школи Керчі. У 1984 році почав свою кар'єру в місцевій футбольній команді «Океан» (Керч), звідки перейшов у сімферопольську «Таврію».

У 1988 році переїхав у донецький «Шахтар». Після сезону 1991 поїхав в Австрію, де він захищав кольори «Санкт-Пельтена» та віденського «Флорідсдорфера»[1].

На початку 1993 року повернувся в «Шахтар». Навесні 1996 року був відданий в оренду кременчуцькому «Кременю», а навесні 2000 року — донецькому «Металургу».

Восени 2000 року пробував свої сили в друголіговому китайському клубі, але через 15 днів покинув клуб. У березні 2001 року зіграв матч у складі луганської «Зорі», а пізніше з'явився в Росії, у клубах «Волгар-Газпром» (Астрахань) та «Газовик-Газпром» (Іжевськ). Восени 2001 закінчив футбольну кар'єру[2].

Тренер

ред.

Після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську роботу. Спочатку шукав таланти для клубу «Шахтар». Після трьох років роботи став тренером у футбольній академії «Шахтаря»[2], а також тренував резервну команду «Шахтар-3» у другій лізі[3].

У грудні 2010 року був запрошений до тренерського штабу маріупольського «Іллічівця» в штаб Валерія Яремченка[4], після звільнення якого з 6 жовтня 2011 до 29 травня 2012 року виконував обов'язки головного тренера клубу[5].

З травня 2013 року обіймав посаду координатора дитячої футбольної академії «Шахтаря» (Донецьк). 13 липня 2017 року очолив «Маріуполь U-21»[6], після чого повернувся в донецький клуб і виграв чемпіонство України 2017/18 з «Шахтарем U-17»[7], а потім очолив команду U-19[8].

16 січня 2019 року став головним тренером «Арсенала» (Київ)[9]. Під його керівництвом команда здобула в УПЛ п'ять перемог, тричі зіграла внічию і шість разів програла і за підсумками сезону 2018/19 посіла останнє місце та вилетіла з Прем'єр-ліги[10], після чого клуб було розформовано, а Леонов знову став працювати в структурі донецького «Шахтаря»[11].

9 жовтня 2021 року очолив клуб «Минай»[12], підписавши угоду до кінця сезону[13]. 16 грудня 2021 року залишив посаду головного тренера «Миная».

Почесні звання та нагороди

ред.

Клубні

ред.

Особисті

ред.

Скандали

ред.

15 вересня 2021 року будучи експертом телеканалу «Футбол 1» під час перегляду матчу Ліги чемпіонів «Шериф» — «Шахтар» (2:0) після другого голу молдавської команди в прямому ефірі неодноразово використав нецензурну лайку, за що згодом змушений був публічно вибачатись[14].

Примітки

ред.
  1. ↑ Fussball in Österreich Spiel: Floridsdorfer AC Favoritner AC. www.austriasoccer.at. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. ↑ а б Игорь Леонов: «Селекцию покинул по просьбе Хенка фон Стея» — Террикон [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Леонов: "Получилось почти все задуманное". football.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. ↑ Яремченко повністю сформував тренерський штаб — UA-Футбол. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 19 жовтня 2011.
  5. ↑ Официально. Валерий Яремченко покинул «Ильичевец» — UA-Футбол [Архівовано 18 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Синчук, Роман (13 липня 2017). Игорь Леонов возглавил Мариуполь U-21. SPORTARENA.com (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  7. ↑ Золото «Шахтаря» U17. shakhtar.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  8. ↑ Игорь Леонов: "Никаких контрактов с "Арсеналом-Киев" я не подписывал". Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  9. ↑ Ігор Леонов очолив Арсенал-Київ. www.ua-football.com (укр.). 16 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  10. ↑ Шебек, Сергій (4 липня 2019). Ігор Леонов: Нехай наш виліт в Першу лігу буде на совісті Копієвського. www.ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  11. ↑ Леонов покинув Арсенал і повернеться до роботи в академії Шахтаря. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  12. ↑ Минай очолив колишній тренер Маріуполя та молодіжки донецького Шахтаря. www.ua-football.com (укр.). 9 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  13. ↑ Новий тренер Миная розповів про термін контракту. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  14. ↑ Шериф - Шахтар: експерт грубо вилаявся у прямому етері. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леонов_Ігор_Іванович&oldid=42244785